Банки отримують шанс вижити

Руслан Демчак та Михайло Довбенко, депутати Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності пропонують вдосконалити процедуру  реорганізації банків шляхом приєднання та припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи

Про це свідчить зареєстрований законопроект №5388 «Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків" щодо вдосконалення процедур спрощеної капіталізації та реорганізації банків». Цей Закон має тимчасову дію до 1 січня 2019 року, тому має можливість регулювати норми, які зазначені у Цивільному та Господарському Кодексах, законах «Про акціонерні товариства», «Про банки та банківську діяльність» без зміни цих законів та кодексів.

Так, українські банки мають привести статутний капітал до розміру, не меншого, ніж: 200 млн гривень - до 11 липня 2017 року; 300 млн гривень - до 11 липня 2018 року; 400 млн гривень - до 11 липня 2019 року; 450 млн гривень - до 11 липня 2020 року; 500 млн гривень – до 11 липня 2024 року.

Як зазначає один із авторів зареєстрованого законопроекту Руслан Демчак: «Єдиним швидким шляхом виконання вимог капіталізації та збільшення розміру статутного капіталу банку можливо за рахунок додаткових внесків. Нажаль, враховуючи сьогоднішню складну економічну ситуацію, не кожен акціонер банку спроможний це зробити. Альтернативним способом дотримання банками вимог законодавства, може стати злиття (приєднання) банків.

Проте, такий інструмент зараз майже не використовуються з огляду на його складність та тривалість процедури. Основним недоліком є те, що механізм приєднання не враховував специфіку банківської діяльності. Крім того, чинним законодавством недостатньо врегульована процедура і порядок припинення установою банківської діяльності за рішенням її акціонерів, з відповідним відкликанням банківської ліцензії, обов’язково  ліквідувалась і сама юридична особа. Що унеможливлювало ведення бізнесу в подальшому такою особою, як небанківська фінансова для прикладу» - пояснив парламентар.

Законопроект №5388 описує процедуру приєднання банку (Банк що приєднується) до іншого банку (Банк правонаступник), а також описує процедуру припинення банком здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи.

Важливо, що з метою захисту інтересів вкладників, проектом закону пропонується вирішити проблему забезпечення безперервності обслуговування клієнтів банку, що приєднується, протягом проведення усієї процедури реорганізації.

При приєднанні клієнти будуть проінформовані про Банк правонаступник, а всі умови договорів залишаються незмінними. У разі припинення банком здійснення банківської діяльності, всім вкладникам та кредиторам такого банку будуть повернуті вклади і заборгованість у повному об’ємі і тільки після цієї обов’язкової процедури НБУ відкличе ліцензію у банка. Якщо ж банк по якимось причинам не знайде вкладника чи кредитора за адресою вказаною в банківському договорі протягом 30 днів, то кошти будуть перераховані на депозитарне зберігання визначеній нотаріальній конторі, де клієнти Банку у зручній для них час отримають свої вклади поза процедурою припинення Банком здійснення банківської діяльності.

Як зазначив народний депутат Михайло Довбенко: «Важливо, що для банка, який припиняє здійснення банківської діяльності, не обов’язково, згідно законопроекту, дострокове згортання його активів, після здачі банківської ліцензії він може далі обслуговувати видані ним кредити у якості факторингової компанії».

«Загалом прийняття законопроекту сприятиме стабілізації роботи банківського сектору.   Сподіваюсь, що на наступному тижні законопроект буде внесений в порядок денний поточної сесії Верховної Ради» - розказав Руслан Демчак.

В свою чергу Довбенко додав, що законодавчі зміни були розроблені разом із експертами НБУ та є надважливими і  довгоочікуваними для банківського сектору: «Ми надаємо банкам додатковий механізм вижити на ринку у надскладних економічних обставинах, або цивілізовано вийти із банківського ринку і продовжити бізнес вже у якості небанківських фінансових установ, а клієнти в свою чергу отримують захист їх прав та вкладів у повному об’ємі».

Ліквідація кредитної спілки, як варіант вирішення проблем?

Всеукраїнською громадською організацією захисту прав споживачів фінансових послуг на основі звернень громадян, складено «рейтинг недовіри» до кредитних спілок, які не повертають вклади:

- Тринадцята зарплата;
- Кінгс Кепітал;
- Бізнес партнерство;
- Український фінансовий союз;
- Християнська злагода;
- Всеукраїнське народне кредитне товариство;
- Профіт-центр 2004;
- Фортеця;
- Флагман;
- Український фінансовий союз;
- Спартак, Меотида;
- Морський кредитну спілку;
- Партнер Чернігівщина;
- Перше кредитне товариство;
- Діалог;
- Вітязь-Інвест;
- Акорд;
- Український кредит;
- Кредитна спілка пенсіонерів;

Взагалі, проблемними вважаються близько 200 кредитних спілок України (у реєстрі їх 827), що становить приблизно 24% загальної зареєстрованої кількості.

За даними Держфінпослуг постраждати можуть близько 125 тис. осіб, які розмістили майже 3 млрд. грн. Проти керівництва спілок порушено близько 500 кримінальних справ, а деякі керівники взагалі знаходяться в розшуку.

Кредитна спілка може бути ліквідована у наступних випадках:
• за рішенням її вищого органу управління;
• на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв’язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом;
• за рішенням суду, в тому числі в разі проведення діяльності без відповідної ліцензії чи діяльності, забороненої законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.

Щоб порушити справу про банкрутство кредитної спілки необхідно:

1) рішення суду «Про стягнення з кредитної спілки коштів». Або відповідь кредитної спілки про визнання Вашої претензії;
2) вищезгадані документи потрібно подати у виконавчу службу;
3) якщо кошти не будуть стягнені протягом трьох місяців - зібрати кредиторів на загальну суму вимог 300 min зарплат (869 грн. на 01.02.2010) і разом подати в суд заяву про визнання банкрутом кредитної спілки.

Кредитна спілка може бути суб’єктом банкрутства лише при умові, що вартість майна кредитної спілки не достатньа для задоволення вимог кредиторів.

Але треба й пам’ятати, що процедура банкрутства вигідна і для самої кредитної спілки. Завжди керівник намагається швидше закрити боржника, щоб приховати фіктивні угоди, чи незаконний вивід майна, в тому числі грошових ресурсів.

Тому найкращий варіант по стягненню заборгованості із кредитної спілки на етапі виконавчої служби, яка має достатньо повноважень для пошуку і продажу майна. І якщо Ви володієте інформацією, що таке майно десь є, то вкажіть виконавчій службі в якому напрямку їм потрібно рухатись, в першу чергу блокуйте розрахункові рахунки кредитної спілки, про які Ви можете довідатись у свого товариша податківця.