Коли відновиться кредитування в Україні?

Групою народних депутатів України з метою досягнення стабілізації економіки та підвищення якості і доступності фінансових послуг в рамках стратегічних задач визначених у «Стратегії розвитку України 2020» та Коаліційні угоді розроблено законопроект, яким покликано відновити довіру між позичальниками та кредиторами – №2286а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами».

Нажаль сьогодні більшість банків згорнули свої програми кредитування і працюють лише з окремими клієнтами, репутація яких перевірена роками, або на тих умовах, що не дозволяють охопити весь ринок. Кошти банків сьогодні спрямовуються переважно не на довгострокове кредитування, а на короткі споживчі позики та безризикові інструменти НБУ та Уряду.

Ще одна тенденція банківського бізнесу – це проблемність стягування заставного майна. За оцінками незалежних експертів рівень ефективності Державної виконавчої служби України сьогодні лише 3-4%. При цьому існують високі затрати стягувачів та боржників при примусовому виконанні рішень, за даними Світового банку близько 40% стягнутої заборгованості перерозподіляється на користь третіх осіб.

Таким чином, банківський сектор України, як «кровоносна система» розвитку економіки перетворюється на малорозвинений бізнес для виконання окремих обслуговуючих операцій, по типу переказу коштів або зарплатних проектів.

Новий законопроект щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами, спрямований в першу чергу на встановлення прозорих та чесних правил взаємодії банку і клієнта, на побудові правовідносини на основі повного розуміння відповідальності за свої кроки.

Законопроект покликаний вирішити в першу чергу питання зменшення ризиків банківських установ на всіх стадіях кредитування: видача, обслуговування, повернення. Адже високі ризики банків при здійсненні кредитування, б’ють не тільки по банківських установах.  Від цього страждають і вкладники та інші кредитори банків, а також добросовісні позичальники, які змушені сплачувати високу вартість кредитних ресурсів.

Законопроектом передбачено внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Це викликано необхідністю ліквідації дискримінаційного статусу забезпечених кредиторів у процедурі банкрутства та вдосконалення законодавства з метою унеможливлення використання процедур банкрутства для ухилення від повернення отриманих кредитів.

 Внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу до інформації державних реєстрів та баз обумовлено тим, що 12.09.2012р. розпорядженням Кабінету Міністрів України  №940-р було внесено зміни до низки нормативних документів, які регулюють діяльність державних реєстрів. У результаті – з 01.01.2013 р. банки втратили пряму можливість отримувати інформацію із Єдиного реєстру довіреностей та Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

Оперативне отримання інформації з державних реєстрів надасть можливість оперувати об’єктивними даними про потенційного клієнта, його майновий стан та зобов’язання (як на стадії отримання кредитів, так і в процесі стягнення заборгованості).

Необхідне внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми договору застави транспортного засобу та опису основного зобов’язання в договорі застави рухомого майна.

За відсутності підтримки гарантій прав та законних інтересів кредиторів-інвесторів та боржників (позичальників), вітчизняних автовиробників банківські установи не зацікавлені в активному відновленні кредитування, в тому числі, кредитування придбання автомобілів та кредитування аграрного сектору України та промислових підприємств на придбання спеціалізованої сільськогосподарської техніки / великотоннажної технологічної техніки.

Необхідність внесення змін до ЗУ «Про банки і банківську діяльність»  зумовлена тим, що у банківських установах знаходяться крім грошових коштів померлих власників ще й інше рухоме майно, що перебуває на збереженні у банківських установ, за договорами про надання в оренду індивідуального сейфа для зберігання цінностей, та/або у заставі, за договорами закладу тощо.

Через відсутність нормативних підстав додатково у довідках зазначати інформацію щодо іншого рухомого майна, виникає неврегульованість, яка обмежує права спадкоємців на отримання спадщини у повному обсязі.

Необхідність внесення змін до ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»  зумовлена неможливістю користуватися своїми коштами особам, які знаходяться за кордоном. Наприклад, пенсіонерам чи особам, що не мають фізичної можливості з’явитися до банку для отримання картки. Діючі норми наразі також не дають змоги довіреним особам, що мають належним чином засвічені довіреності, отримувати платіжні картки.

Прийняття вказаних змін сприятиме зменшенню ризиків банківських установ у взаємостосунках із клієнтами, у перспективі це сприятиме здешевленню кредитних ресурсів, що зробить банківський кредит більш доступним для суб’єктів господарювання та громадян. Також прогнозований позитивний результат лише від розформування резервів, які сформовані банками під негативно класифіковані кредити, принесе Державному бюджету України до 20 млрд. грн. (за рахунок сплати податку на прибуток).

Приріст кредитів – приріст зловживань.

Результати досліджень USAID по Україні (грудень, 2010 року) показали досить песимістичний портрет типового українського споживача фінансових послуг. Більшість населення нажаль має помірний рівень фінансових знань і часто завищує оцінку власних знань та навичок щодо продуктів споживчого кредитування.

В свою чергу кредитодавці, іноді зловживають такою необізнаністю споживачів ставлячи їх в такі умови, при яких практично є неможливим виконання своїх зобов’язань. Одна із головних причин – заборгованість розраховується кредитодавцем за досить складними формулами, що є не зрозумілими для споживача.

Незважаючи на норми закону (ст.51 Конституції України про рівні права і обов'язки у шлюбі, ст.61 Сімейного кодексу України про те, що об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя), кредитодавці часто укладають договори без згоди на те іншого члена подружжя.

На даний час законодавством України досить поверхнево передбачена можливість захисту прав споживачів – позичальників. Так, норми Цивільного кодексу України (ст.ст.1054-1057) передбачають тільки загальні умови кредитного договору, Закон України «Про захист прав споживачів» хоча і дає визначення споживчого кредиту, однак не обмежує кредитодавців в можливості укладати кредитні договори зі споживачем на недобросовісних та несправедливих умовах.

З метою захисту прав споживачів фінансових послуг та законодавчого закріплення обмежень можливості зловживань кредитодавців по відношенню до споживачів вважаю наразі нагальним створення та лобіювання законопроекту про «Про заборону зловживання фінансовою та юридичною необізнаністю споживачів з боку кредитодавців при видачі та обслуговуванні споживчих кредитів та про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів».

Прийняття такого законопроекту підвищить правову захищеність споживачів від зловживань з боку кредитодавців шляхом надання кредитів на умовах відкритості та прозорості.

Неуважність та невміння відкладати гроші обходяться українцям у 60% річних.

Як завжди, диявол ховається в деталях. Тому, всі ті, хто неуважно прочитав умови кредитування, дивуються, чому користування кредитом обходиться не у 20-30%, а в 50-60%. При уважному розгляду, арифметика виходить нескладна. Так, наприклад, найпідступніший пункт, присутній в багатьох договорах кредитування, передбачає стягнення 1% за обслуговування кредиту. Цифра «1» розслаблює споживача, і він думає, добре, оплачу. Тільки вчитавшись, стає зрозумілим, що цей «невеликий» відсоток оплачується не одноразово, а щомісячно! Таким чином, маємо + 12% на рік. Додамо до цього відрахування на страхування фінансових ризиків банку 5-10%, а також інші «дрібниці»: разова комісія за видачу кредиту (1-2%), відрахування на страхування життя боржника (1-1,5%), плату за погашення (1%), можливі штрафи за дострокове погашення кредиту або розстрочку щомісячних платежів (2-6%). Шляхом додавання додаткових відсотків до основної ставки, отримуємо неочікувані для багатьох боржників 50-60% на рік. Тому перед тим як взяти кредит на споживчі цілі, краще ще раз впевнитись в його необхідності, а наважившись оформлювати кредит, уважно прочитати договір та добре розпитати співробітника банку про можливі комісії та інші додаткові платежі.

Особливості отримання споживчих кредитів в торгівельних мережах

Сьогодні банки поступово набирають обертів у споживчому кредитуванні, проте на не досить гуманних умовах (під 25%-100% річних).
Споживчі кредити поступово повертаються до великих супермаркетів, магазинів електроніки та побутової техніки.
За даними Національного банку України на жовтень 2010 року темпи приросту споживчих кредитів складають 11,1% на рік, із них в національній валюті – 3,2% на рік, в доларах США – 16% на рік. У валюті банки, як правило, кредитують на купівлю нерухомості та авто. Тому в даному випадку слід звернути увагу на статистику кредитування у гривні.
Наявність великої кількості товару на складах і падіння продажів спонукають магазини заманювати покупців можливістю купити товар у кредит. Також з’являються пропозиції розстрочки - такий тип кредитування є найбільш вигідним для споживача і був досить популярним ще за радянських часів. Але, варто підкреслити, що більшість магазинів використовують саме схеми кредитування.
При оформленні кредиту в магазині позичальник буде сплачувати більше, ніж у ситуації з оформленням кредиту в банку. Це пов’язано з тим, що дистанційне кредитування для банку є менш контрольованим, а отже, більш ризиковим.
Звертаю увагу, що перед оформленням покупки важливо дізнатись:
- про можливість погашення кредиту достроково (чи не передбачені договором штрафні санкції) та пункт договору, в якому передбачається можливість банку збільшувати відсоткову ставку по кредиту в односторонньому порядку;
- про строки погашення кредиту та можливі санкції за несвоєчасну сплату внесків по кредиту;
- яким чином можна повернути кошти, якщо виникне необхідність повернути бракований товар .
Для уникнення подібних ситуацій слід, по-перше, детально ознайомлюватися з умовами договору кредитування до його підписання, по-друге, закриваючи повністю кредит – отримати довідку про відсутність зі сторони банку до вас жодних претензій і квитанцію про повне погашення кредиту.

Шахрайські кредити

«Швидкий  кредит», «позика без довідки  про дохід», «кредит на будь-яку  покупку під низькі проценти»…

 

Останнім  часом у Всеукраїнську громадську організацію «Захисту прав споживачів фінансових послуг», дедалі частіше  звертаються клієнти так званих «організацій фінансової взаємодопомоги» (інші назви: фонд «...», ТОВ «...», «...- план», «покупки в групах»).

 

Людей підкуповують, на перший погляд, привабливі умови  отримання позики на придбання квартири, автомобіля, земельної ділянки, будівництва будинку тощо. Привабливість таких пропозицій полягає у неймовірно низьких відсотках за кредитний товар (7-10% у національній валюті), які практично вдвічі менше, ніж при оформленні кредиту в банку, довгостроковість виплат, мінімальні щомісячні платежі в межах 250-1000 грн. протягом 15-25 років, непотрібність довідок про доходи та ін.

 

Однак, для  одержання позики, окрім документів, потрібно ще оплачувати «вступні» внески! При цьому, обіцяють «кредит», хоча насправді в основному мова йде не про кредитування, а про розподіл в порядку черги сумарних вкладів (внесків) учасників групи. У ліпшому випадку учасники так би мовити кредитують один одного, і при цьому платять ще й за участь у цій групі. Так звані «адміністратори» та керівники груп і компаній гарантують отримання товару через три місяці і не говорять, що за умовами покупок у групах деякі учасники схеми апріорі змушені будуть чекати своєї черги роками. Наше висновок – типова піраміда.

 

Подібні компанії існують і за кордоном (Латинська  Америка, Польща, Греція, Португалія), однак  головна відмінність роботи системи  закордоном та в Україні полягає  у тому, що у нас це взагалі  не регламентується національним законодавством, не ліцензується і не контролюється ні одним з фінансових регуляторів. Ставши членом або клієнтом такої організації людина може покладатись виключно на їхню добросовісність та сумління її засновників.

 

Доречі, заключивши договір з такою організацією, розірвати його буде не так просто. Принаймні, згідно умов таких договорів, практично не можливо забрати свої внески, а будь-які дії з боку клієнта, спрямовані на повернення своїх коштів, розцінюються такою організацією як «дії що шкодять репутації організації». 

 

У будь-якому  разі, це особиста справа кожного співпрацювати з подібними організаціями, чи ні.  ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» в свою чергу застерігає Вас – перед тим як підписувати будь-які договори, читайте уважно всі умови, права та обов’язки обох сторін. Якщо у Вас є сумніви, краще зверніться в нашу організацію за консультацією юриста.

 

 

Компанії  по яким до нас зверталися їх вкладники  із рекламаціями:

ТОВ «Єдина родина»,

Фінансова компанія «Єврокапітал»,

Народна програма соціальної допомоги,

ЗАТ «Філдес Україна»,

ТОВ «Электрет-2»,

Програма «Автоплюс»,

Програма «Автоплан» ЗАТ «АІСЕ Україна»

ТОВ «Автоклуб»

Програма «Благо-Інвест»

Ці компанії заносяться до списку недовіри Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг».

Джерело - блог Руслана Демчака