За всіх часів люди намагались об’єднувати зусилля для досягнення свої цілей. Цією людською рисою користуються шахраї, організовуючи так звані покупки в групах. Суть полягає в тому, що учасники групи, що бажають, наприклад, купити машину, протягом тривалого періоду вносять певну суму в якийсь фонд, з якого, по мірі накопичення коштів, купуються автомобілі. Щомісяця право на отримання кредиту на купівлю автомобіля розігрується серед учасників групи. Здавалося б, така група повинна існувати до тих пір, поки останній учасник отримає автомобіль. Зрозуміло, якщо збираються знайомі між собою люди, домовляються про внески і відповідальність за фінансову дисципліну, вони цілком можуть купувати автомобілі, по мірі можливостей, та розподіляти їх між собою. Але на практиці все виявляється зовсім по іншому.
Як свідчать звернення громадян у Всеукраїнську громадську організацію «Захисту прав споживачів фінансових послуг», головний фокус шахраїв в тому, що учасники не знають один одного, як правило, не бачать списків і не в змозі слідкувати за чисельністю бажаючих купити машину. Таким чином, організаторам нічого не коштує час від часу вводити в групу нових членів та «розігрувати» автомобілі на їх користь. Це найбільш очевидна причина неспроможності такої схеми фінансової взаємодопомоги. Враховуючи ризик потрапити до шахраїв, об’єднувати свої купівельні спроможності краще з найближчими родичами.
вівторок, 15 лютого 2011 р.
понеділок, 14 лютого 2011 р.
Інвестиційні акценти
Незалежний дослідницький інститут IFAK Ukraine провів традиційне опитування DW-Trend, в ході якого було виявлено проблеми, що турбують українців більш за все. 79% опитаних в першу чергу назвали стурбованість станом економіки. На другому місті виявилось процвітання корупції.
Економічна ситуація в нашій країні дійсно вселяє побоювання. Подорожчання палива, комунальних послуг та основних продуктів харчування не може не хвилювати громадян, оскільки прибутки в більшості галузей, останнім часом, зросли несуттєво. Однак, занепокоєння повинен викликати не тільки, і не стільки, поточний стан справ, а ті причини, що до нього призвели. Економічна ситуація динамічна, вона може змінитись на краще, але тільки за умови, якщо суспільство зробить правильні висновки щодо причин кризи і знайде в собі сили усунути їх. В іншому випадку кризовий стан загрожує перейти в хронічну форму.
Однією з основних причин сповільнення української економіки можна назвати посилення податкового тиску. В зв’язку з прийняттям Податкового кодексу наші підприємці не очікують нічого доброго в найближчому майбутньому, а тому багато з них зайняли очікувальну позицію. Іноземні інвестори теж дуже не люблять змін в законодавстві, тому приток інвестицій сповільнився.
Однак ця ситуація не безвихідна. Існують перспективні галузі, де підприємства можуть розвиватись навіть в перехідних умовах. Передусім, я маю на увазі сільське господарство, харчову та переробну промисловість. Зараз склалася ситуація, за якої продукти харчування помітно подорожчали, а попит залишився практично на колишньому рівні. Все це створює сприятливий інвестиційний клімат. Саме в цій галузі зможуть знайти притулок для своїх капіталів ті інвестори, яким стало незатишно в звичних сферах бізнесу.
Економічна ситуація в нашій країні дійсно вселяє побоювання. Подорожчання палива, комунальних послуг та основних продуктів харчування не може не хвилювати громадян, оскільки прибутки в більшості галузей, останнім часом, зросли несуттєво. Однак, занепокоєння повинен викликати не тільки, і не стільки, поточний стан справ, а ті причини, що до нього призвели. Економічна ситуація динамічна, вона може змінитись на краще, але тільки за умови, якщо суспільство зробить правильні висновки щодо причин кризи і знайде в собі сили усунути їх. В іншому випадку кризовий стан загрожує перейти в хронічну форму.
Однією з основних причин сповільнення української економіки можна назвати посилення податкового тиску. В зв’язку з прийняттям Податкового кодексу наші підприємці не очікують нічого доброго в найближчому майбутньому, а тому багато з них зайняли очікувальну позицію. Іноземні інвестори теж дуже не люблять змін в законодавстві, тому приток інвестицій сповільнився.
Однак ця ситуація не безвихідна. Існують перспективні галузі, де підприємства можуть розвиватись навіть в перехідних умовах. Передусім, я маю на увазі сільське господарство, харчову та переробну промисловість. Зараз склалася ситуація, за якої продукти харчування помітно подорожчали, а попит залишився практично на колишньому рівні. Все це створює сприятливий інвестиційний клімат. Саме в цій галузі зможуть знайти притулок для своїх капіталів ті інвестори, яким стало незатишно в звичних сферах бізнесу.
вівторок, 8 лютого 2011 р.
Пенсію – своїми руками?
Досвід розвинутих країн показує, що персоніфікована («другий» рівень накопичення пенсій) пенсійна система підштовхує людину до більш відповідального відношення до легалізації своїх доходів, стимулює бути більш ефективним протягом періоду активної трудової діяльності. На мій погляд, пенсійна система, що розвиває в людях почуття відповідальності, краща ніж консолідована («перший» рівень накопичення пенсії), коли платники перераховують гроші в загальний казан, не дуже сподіваючись на те, що вони будуть використані по призначенню.
Але суттєва обставина, що впливає на негативне сприйняття громадянами накопичувальних рахунків пенсійного страхування – високі інфляційні очікування. Ймовірно, для багатьох потенційних вкладників причиною скепсису стала думка про те, що буде з гривнею через 15-20 років. Зрозуміло, що ніхто не може гарантувати стабільність курсу національної валюти в такій довгостроковій перспективі. Мінімізувати подібні ризики можна шляхом введення щорічної індексації вкладів відповідно до рівня інфляції.
І на кінець «третій» рівень накопичення пенсії – недержавні пенсійні фонди (НПФ). Хоча і врегульовані державою, але по своїй суті – приватні організації, а відповідно, підвищені ризики уходу з ринку (банкрутство, фінансові піраміди) раніше терміну закінчення накопичення пенсій. Вважаю, що забезпечити довіру вкладників можливо шляхом створення незалежної, можливо навіть державної, системи гарантування пенсійних вкладів. Механізм її роботи міг би бути аналогічним Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який працює зараз в банківській сфері. Таким чином, держава могла б стати гарантом платоспроможності НПФ, що неодмінно підвищить рівень довіри громадян до нової для нас системи пенсійного забезпечення.
Але суттєва обставина, що впливає на негативне сприйняття громадянами накопичувальних рахунків пенсійного страхування – високі інфляційні очікування. Ймовірно, для багатьох потенційних вкладників причиною скепсису стала думка про те, що буде з гривнею через 15-20 років. Зрозуміло, що ніхто не може гарантувати стабільність курсу національної валюти в такій довгостроковій перспективі. Мінімізувати подібні ризики можна шляхом введення щорічної індексації вкладів відповідно до рівня інфляції.
І на кінець «третій» рівень накопичення пенсії – недержавні пенсійні фонди (НПФ). Хоча і врегульовані державою, але по своїй суті – приватні організації, а відповідно, підвищені ризики уходу з ринку (банкрутство, фінансові піраміди) раніше терміну закінчення накопичення пенсій. Вважаю, що забезпечити довіру вкладників можливо шляхом створення незалежної, можливо навіть державної, системи гарантування пенсійних вкладів. Механізм її роботи міг би бути аналогічним Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який працює зараз в банківській сфері. Таким чином, держава могла б стати гарантом платоспроможності НПФ, що неодмінно підвищить рівень довіри громадян до нової для нас системи пенсійного забезпечення.
понеділок, 17 січня 2011 р.
Неуважність та невміння відкладати гроші обходяться українцям у 60% річних.
Як завжди, диявол ховається в деталях. Тому, всі ті, хто неуважно прочитав умови кредитування, дивуються, чому користування кредитом обходиться не у 20-30%, а в 50-60%. При уважному розгляду, арифметика виходить нескладна. Так, наприклад, найпідступніший пункт, присутній в багатьох договорах кредитування, передбачає стягнення 1% за обслуговування кредиту. Цифра «1» розслаблює споживача, і він думає, добре, оплачу. Тільки вчитавшись, стає зрозумілим, що цей «невеликий» відсоток оплачується не одноразово, а щомісячно! Таким чином, маємо + 12% на рік. Додамо до цього відрахування на страхування фінансових ризиків банку 5-10%, а також інші «дрібниці»: разова комісія за видачу кредиту (1-2%), відрахування на страхування життя боржника (1-1,5%), плату за погашення (1%), можливі штрафи за дострокове погашення кредиту або розстрочку щомісячних платежів (2-6%). Шляхом додавання додаткових відсотків до основної ставки, отримуємо неочікувані для багатьох боржників 50-60% на рік. Тому перед тим як взяти кредит на споживчі цілі, краще ще раз впевнитись в його необхідності, а наважившись оформлювати кредит, уважно прочитати договір та добре розпитати співробітника банку про можливі комісії та інші додаткові платежі.
середа, 29 грудня 2010 р.
Європейський суд – панацея вирішення всіх судових справ?
За кількістю поданих скарг до Європейського суду з прав людини Україна займає третє місце – близько 10 тисяч скарг в рік. Ще більша кількість скарг надходить з Росії (33 тис.) та Туреччини (13 тис.). Для порівняння, представники інших держав подають не більше 400 заяв.
За таких умов, більшість справ українців чекають своєї черги роками. При цьому понад 70% справ, ще й повертаються через допущені помилки. Саме тому, готувати весь пакет документів краще не власноруч, а доручивши це іноземним юридичним чи адвокатським компаніям.
Отже, якщо ви вирішили звернутися до Європейського суду з прав людини, пам’ятайте, подати скаргу до нього можна тільки тоді, коли будуть вичерпані усі засоби захисту прав особи в Україні, і не пізніше ніж через шість місяців після винесення останнього рішення.
Європейський суд розглядає не будь-які порушення прав, а тільки ті, що закріплені в Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Офіційними мовами Європейського суду є англійська та французька мови. Написати скаргу можна на російській чи українській мові (хоча бажано одразу перекладати текст скарги на одну з офіційних мов), але в подальшому спілкування з судом буде проводитись лише двома офіційними мовами.
На сайті Європейського суду (www.echr.coe.int) знаходиться інструкція щодо порядку заповнення формуляру скарги. Заповнювати його можна як в електронному вигляді так і власноруч. Заяву слід відправляти тільки поштою на адресу: The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 STRASBOURG CEDEX FRANCE.
До заяви обов’язково прикріплюються копії головних документів, що стосуються справи (рішення судів всіх інстанцій). Пам’ятайте, відсилати необхідно лише копії документів, оскільки документи не повертаються, тому оригінали документів мають залишатися у вас.
Україна ще жодного разу не ігнорувала рішення Європейського Суду, адже за невиконання рішень Суду встановлено штрафні санкції для держави. Як найбільше покарання – виключення з Ради Європи.
Рішення Європейського суду набирають законної сили через три місяці після його винесення, ще три місяці даються державі для того, щоб здійснити виплати. Виплати проводить безпосередньо державне казначейство. Однак, слід мати на увазі, що гроші на виплати за результатами рішень Європейського Суду закладаються в державному бюджеті і швидкість їх виплат залежить від його наповнення.
За таких умов, більшість справ українців чекають своєї черги роками. При цьому понад 70% справ, ще й повертаються через допущені помилки. Саме тому, готувати весь пакет документів краще не власноруч, а доручивши це іноземним юридичним чи адвокатським компаніям.
Отже, якщо ви вирішили звернутися до Європейського суду з прав людини, пам’ятайте, подати скаргу до нього можна тільки тоді, коли будуть вичерпані усі засоби захисту прав особи в Україні, і не пізніше ніж через шість місяців після винесення останнього рішення.
Європейський суд розглядає не будь-які порушення прав, а тільки ті, що закріплені в Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Офіційними мовами Європейського суду є англійська та французька мови. Написати скаргу можна на російській чи українській мові (хоча бажано одразу перекладати текст скарги на одну з офіційних мов), але в подальшому спілкування з судом буде проводитись лише двома офіційними мовами.
На сайті Європейського суду (www.echr.coe.int) знаходиться інструкція щодо порядку заповнення формуляру скарги. Заповнювати його можна як в електронному вигляді так і власноруч. Заяву слід відправляти тільки поштою на адресу: The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 STRASBOURG CEDEX FRANCE.
До заяви обов’язково прикріплюються копії головних документів, що стосуються справи (рішення судів всіх інстанцій). Пам’ятайте, відсилати необхідно лише копії документів, оскільки документи не повертаються, тому оригінали документів мають залишатися у вас.
Україна ще жодного разу не ігнорувала рішення Європейського Суду, адже за невиконання рішень Суду встановлено штрафні санкції для держави. Як найбільше покарання – виключення з Ради Європи.
Рішення Європейського суду набирають законної сили через три місяці після його винесення, ще три місяці даються державі для того, щоб здійснити виплати. Виплати проводить безпосередньо державне казначейство. Однак, слід мати на увазі, що гроші на виплати за результатами рішень Європейського Суду закладаються в державному бюджеті і швидкість їх виплат залежить від його наповнення.
Що робити вкладникам «Родовід банку»?
Цим матеріалом доводимо до відома клієнтів Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг» інформацію щодо ситуації, яка на сьогодні склалась в «Родовід банку».
Минулого тижня стало відомо, що Постановою Національного банку України від 14.12.2010 №546 в Публічному акціонерному товаристві «Родовід банк» продовжено дію тимчасової адміністрації на три місяці з 16 грудня 2010 до 15 березня 2011 року і, відповідно, повноваження тимчасового адміністратора «Родовід Банку» Ю.Г.Райтбурга продовжено ще на три місяці.
Як повідомило керівництво Нацбанку, причина – необхідність вивчення структури активів банку, в тому числі в зв’язку з передачею зобов’язань від Укрпромбанку.
В самому «Родовід Баку» ситуацію жодним чином не коментують, жодної офіційної інформації стосовно ситуації, яка склалась на сьогоднішній день банк не надає.
Нагадаємо, що з 16 березня 2009 року НБУ ввів в ПАТ «Родовід Банк» тимчасову адміністрацію строком на один рік, а також було встановлено мораторій на задоволення вимог кредиторів на шість місяців – до 15 вересня 2009 року.
15 вересня НБУ своєю черговою постановою N551 продовжив мораторій на задоволення вимог кредиторів в «Родовід Банку» строком на один місяць – з 16 вересня 2009 до 15 жовтня 2009 року. Під дію мораторію не підпадали зобов’язання стосовно договорів банківських вкладів (депозитів), договорів банківських рахунків, а також зобов’язання відносно переказу коштів в межах встановлених лімітів.
Складається ситуація, яка підтверджує загальновідому приказку, що «самое постоянное – это временное».
На сьогоднішній день Банк не виконує свої обов’язки перед вкладниками. Нещодавно Родовід зменшив ліміти в 10 разів, і добовий ліміт з 1000 гривень знизився до 100 гривень, проте декілька днів тому були затверджені вже абсолютно нові ліміти: відтепер вкладник зможе знімати з поточного чи карткового рахунку, куди були переведені його кошти, не більше 500 гривень, 45$ чи €63 за тиждень. Але й цю суму зняти практично нереально, адже в банкоматах грошей не має, в результаті, вкладники змушені звертатися до відділень банку, де знімають комісію, що складає 2% від суми.
У такій ситуації юристи Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг» радять, по-перше, якщо ж все таки переоформляти депозитні договори, то на найменший термін з розподілом суми депозитів до граничного рівня суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (до 150 тис. грн.). Родовід банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і будь-який договір, укладений особою сьогодні, підпадає під його дію.
Інший вихід – захищати свої права шляхом звернення до суду, однак клієнт має чітко розуміти, що до завершення дії тимчасової адміністрації, навіть з позитивним рішенням суду – виплата не буде здійснена. Однак після виведення з банку тимчасової адміністрації, виконавчі листи будуть виконані.
Минулого тижня стало відомо, що Постановою Національного банку України від 14.12.2010 №546 в Публічному акціонерному товаристві «Родовід банк» продовжено дію тимчасової адміністрації на три місяці з 16 грудня 2010 до 15 березня 2011 року і, відповідно, повноваження тимчасового адміністратора «Родовід Банку» Ю.Г.Райтбурга продовжено ще на три місяці.
Як повідомило керівництво Нацбанку, причина – необхідність вивчення структури активів банку, в тому числі в зв’язку з передачею зобов’язань від Укрпромбанку.
В самому «Родовід Баку» ситуацію жодним чином не коментують, жодної офіційної інформації стосовно ситуації, яка склалась на сьогоднішній день банк не надає.
Нагадаємо, що з 16 березня 2009 року НБУ ввів в ПАТ «Родовід Банк» тимчасову адміністрацію строком на один рік, а також було встановлено мораторій на задоволення вимог кредиторів на шість місяців – до 15 вересня 2009 року.
15 вересня НБУ своєю черговою постановою N551 продовжив мораторій на задоволення вимог кредиторів в «Родовід Банку» строком на один місяць – з 16 вересня 2009 до 15 жовтня 2009 року. Під дію мораторію не підпадали зобов’язання стосовно договорів банківських вкладів (депозитів), договорів банківських рахунків, а також зобов’язання відносно переказу коштів в межах встановлених лімітів.
Складається ситуація, яка підтверджує загальновідому приказку, що «самое постоянное – это временное».
На сьогоднішній день Банк не виконує свої обов’язки перед вкладниками. Нещодавно Родовід зменшив ліміти в 10 разів, і добовий ліміт з 1000 гривень знизився до 100 гривень, проте декілька днів тому були затверджені вже абсолютно нові ліміти: відтепер вкладник зможе знімати з поточного чи карткового рахунку, куди були переведені його кошти, не більше 500 гривень, 45$ чи €63 за тиждень. Але й цю суму зняти практично нереально, адже в банкоматах грошей не має, в результаті, вкладники змушені звертатися до відділень банку, де знімають комісію, що складає 2% від суми.
У такій ситуації юристи Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг» радять, по-перше, якщо ж все таки переоформляти депозитні договори, то на найменший термін з розподілом суми депозитів до граничного рівня суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (до 150 тис. грн.). Родовід банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і будь-який договір, укладений особою сьогодні, підпадає під його дію.
Інший вихід – захищати свої права шляхом звернення до суду, однак клієнт має чітко розуміти, що до завершення дії тимчасової адміністрації, навіть з позитивним рішенням суду – виплата не буде здійснена. Однак після виведення з банку тимчасової адміністрації, виконавчі листи будуть виконані.
Страховий позитив
Можна довго сперечатися про доцільність страхування свого майна, наводити різні аргументи за і проти. Споживачів хвилюють в першу чергу особисті вигоди від придбання полісу. Зрозуміло, це правильно і з усіх боків обгрунтовано. Проте, зважуючи плюси і мінуси страхових продуктів, варто взяти до уваги ще один важливий аргумент на користь придбання страховки: її соціальну роль.
Я не маю на увазі високопарність, а говорю про конкретну практичну користь для того ж споживача. Річ у тому, що дуже часто збиток майну страхувальника завдається з вини дорожньої служби, ЖЕКу та іншіх організацій, відповідальній за стан міської інфрастуртури. У таких випадках страхова компанія відшкодовує збиток своєму клієнтові, а потім звертається з регресним позовом, наприклад, до дорожньо-експлуатаційного управління району і стягує збитки, що зазнали, з недбайливих господарників. Оскільки страховики мають сильні юридичні служби, то, як правило, вони виграють суди і комунальники вимушені платити за свою безладність. Програючи суди і виплачуючи компенсації, більшість керівників міських служб мимоволі починають замислюватися про можливі наслідки допущених порушень і заставляють підлеглих усувати недоробки до того, як з їх вини хтось постраждає і звернеться в страхову за відшкодуванням.
Шкода лише, що поки що керівники комунальних служб не несуть персональної відповідальності за збитки, понесені бюджетом в результаті регресних позовів. Тоді громадсько-корисний ефект від страхування був би набагато помітніший.
Я не маю на увазі високопарність, а говорю про конкретну практичну користь для того ж споживача. Річ у тому, що дуже часто збиток майну страхувальника завдається з вини дорожньої служби, ЖЕКу та іншіх організацій, відповідальній за стан міської інфрастуртури. У таких випадках страхова компанія відшкодовує збиток своєму клієнтові, а потім звертається з регресним позовом, наприклад, до дорожньо-експлуатаційного управління району і стягує збитки, що зазнали, з недбайливих господарників. Оскільки страховики мають сильні юридичні служби, то, як правило, вони виграють суди і комунальники вимушені платити за свою безладність. Програючи суди і виплачуючи компенсації, більшість керівників міських служб мимоволі починають замислюватися про можливі наслідки допущених порушень і заставляють підлеглих усувати недоробки до того, як з їх вини хтось постраждає і звернеться в страхову за відшкодуванням.
Шкода лише, що поки що керівники комунальних служб не несуть персональної відповідальності за збитки, понесені бюджетом в результаті регресних позовів. Тоді громадсько-корисний ефект від страхування був би набагато помітніший.
Підписатися на:
Дописи (Atom)