«Платить нельзя простить»

За даними Національного банку України, загальна кількість валютних іпотечних позик в Україні складає сьогодні 55,7 тисяч, а сума боргу — 2,4 мільярди доларів.

Консолідована позиція НБУ та українських банків лягла в основу законопроекту «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)».

Законопроект є альтернативним відомому закону №1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті», який Верховна рада 2 липня прийняла в третьому читанні. Однак він так не вступив у силу оскільки негативно впливає на банківську систему в цілому та концептуально не був підтриманий МВФ.

Новий альтернативний законопроект не включає в реструктуризацію всі валютні споживчі кредити, а точено виокремлює тільки кредити, що були надані на придбання житла чи земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який є або стане у майбутньому єдиним житлом позичальника. Відповідно, такий підхід зменшує об’єм кредитів, що підпадатиме під реструктуризацію.

Даний законопроект має соціальну складову в форматі часткового прощення кредитних заборгованостей та включення особливих умов для учасників АТО та їх сімей.

Передбачається, що конвертація буде проходити за поточним курсом на суму заборгованості до 2,5 млн. грн.

Позичальникам, у яких кредит був взятий на єдине житло, передбачається прощення не менше 25% боргу, тим, у кого це житло соціальне (квартири площею до 60 кв. м і будинки площею до 120 кв. м) – не менше 50%. Учасникам АТО та інвалідам І групи, а також багатодітним сім’ям чи сім’ям з дитиною інвалідом І групи при наявності єдиного житла – щонайменше 50%, а єдиного соціального житла – не менше 70%.

Учасникам АТО, які стали інвалідами І групи, які мають єдине житло – не менше 80%, тим, що мають соціальне житло 100%. У разі загибелі учасника АТО, його спадкоємцям буде прощено 100% боргу.

Разом з тим, банкам надається можливість за власним рішенням збільшувати рамки пільгових умов по реструктуризації. Наприклад, додатковим фінансовим послабленням може бути і заміна валюти зобов’язань за кредитом по курсу, нижчому, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на дату проведення реструктуризації, встановлення відсоткової ставки на нижчому рівні, ніж передбачено законом або зміна форми погашення тощо.

Вважаю необхідно зафіксувати розмір прощення, щоб не було зловживань з боку банкірів. Банки можуть використовувати такий підхід до реструктуризації оптимізуючи податок на прибуток офіційно списуючи кредити із завищеним збільшеним дисконтом. Створиться чорний ринок із доплатою готівкою.

Наразі 19 банків підтримали даний законопроект.

Концепція даного законопроекту має бути презентована Кабінету міністрів 26 листопада представником Міністерства фінансів, а згодом законопроект переданий на розгляд депутатам Верховної Ради.

http://minfin.com.ua

Руслан Демчак: «Верховна рада затримує реформи фінансового сектору»

Про це народний депутат від Блоку Петра Порошенка, заступник голови Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак заявив у своєму коментарі, повідомляє прес-служба депутата.

Як відомо, на минулому тижні у парламенті відбувся «економічний день», в рамках якого розглядались інвестиційні, антимонопольні та дерегуляційні законопроекти. Ряд законопроектів стосувався фінансового сектору України.

Як зазначив Руслан Демчак, за авторства його та  інших членів комітету, в рамках реформування фінансового сектору України на 2015-2020 рр., були внесені для прийняття законопроекти №2449, №2286а, №3111.

«На засіданні комітету фінансової політики та банківської діяльності законопроект №3111 був відправлений на доопрацювання більшістю голосів. Розгляд цього закону буде внесений в порядок денний Цільової команди реформ, яка збирається на площадці НБУ. Законопроекти №2449 та №2286а були внесені до зали Верховної Ради, але при сигнальному  голосуванні не вистачило голосів. Тому, щоб законопроекти не були відхилені, мною як автором, було прийнято рішення перенести їх розгляд на два тижні пізніше. І хоча всі три законопроекти направлені на відновлення банківського сектору, основна причина відмови підтримки, що обговорювалась у залі ВР – це незгода більшості депутатів із політикою керівництва НБУ» – зазначає Руслан Демчак.

Довідка:

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України, реєст. № 3111. Створення Кредитного реєстру є зобов’язанням України відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного в межах спільної з Міжнародним валютним фондом програми в рамках Механізму розширеного фінансування. Проект закону сприятиме зменшенню випадків кредитування пов’язаних осіб, що є вкрай важливо для стабільного розвитку банківської системи. Законопроект не передбачає ліквідацію приватних бюро кредитних історій, які функціонують в Україні, а навпаки – має на меті формування важливої складової системи обміну інформацією, необхідною для здійснення кредитування. Така практика поширена як мінімум у 14 країнах Єврозони.

Законопроект про внесення змін до статті 8 Закону України “Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків”, реєст. № 2449дає право Національному банку не відносити банк до категорії проблемних та неплатоспроможних, у разі якщо погіршення його фінансового становища спричинене зростанням курсу іноземних валют до національної валюти України та/або формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями. Є структурно важливим, що його реалізація спрямована насамперед на стабілізацію роботи банківської системи України та посилення захисту прав інших кредиторів банків.

Законопроект щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами, реєстраційний № 2286а. Він створює ефективні інструменти врегулювання проблемної заборгованості недобросовісних позичальників, нівелюючи високі ризики для банків.

Руслан Демчак: Реформування української митниці за міжнародними стандартами

Напевно такої колосальної корупції, яка існує на українській митниці, немає в жодній іншій сфері.

Наразі Уряд України, у відповідності з міжнародним досвідом, має намір укласти угоду терміном на 2-3 роки з однією з європейських компаній, якій передадуть для спільного управління українські митниці. Тобто буде подвійне паралельне управління та спільний прозорий аудит. 

До кінця тижня мають бути оголошений тендер та критерії, за якими буде запрошена іноземна компанія до співпраці.

Найбільш ймовірним партнером по даній реформі може стати британська компанія Crown Agents, яка працює з клієнтами в більш ніж 100 країнах. Її управлінські  компетенції полягають в широкому діапазоні секторів, забезпечуючи управління державними фінансами, гуманітарній та антикризових заходах, банківській справі та управлінні інвестиціями, закупівлями і логістикою, продовольчою безпекою, спрощення процедур торгівлі, охорони здоров'я, ІТ-консалтинг і навчання.

Необхідно зазначити, що співпраця Crown Agents із українськими чиновниками і  управлінцями триває понад десять років. Спеціалісти британської компанії надають консультації в різних галузях та проектах. Наприклад, із останніх це – реалізація проекту «Гармонізація системи державних закупівель в  Україні зі  стандартами ЄС», основною метою якого є реформа системи державних закупівель відповідно до принципів ЄС. Вартість проекту становить 4 млн. євро.

Реформування митниць має всесвітні приклади по Латвії, Болгарії, Албанії, Індонезії, Південному Судану, Мозамбіку. Діяльність міжнародних експертів направлена від початкових консультацій до повного управління всіма митними операціями в країні.

Наголошую, в Україні дана співпраця не означає повного  управління іноземною компанією українською  митницею. Мова йде насамперед про надання консультаційних послуг із побудови ефективного кадрового потенціалу, автоматизації процесів, аналізу законодавчого забезпечення та моніторингу вантажів у складі спеціальних операційних груп. Крім того, попередньо наголошувалось, що Кабмін хоче в порядку експерименту віддати на першому етапі тільки 4 з 25 митниць в управління іноземній компанії (Закарпатську, Львівську, Волинську та Чернівецьку).

Досвід Болгарії показує, що залучення іноземних експертів протягом 2002-2010 року сприяло збільшення надходжень до бюджету (на 80%), що в грошовому еквіваленті становить 2  млрд.  євро. За три роки реформування латвійської митниці, обсяг стягнутих податків і  мит зріс за різними підрахунками на 90%. 

За словами експертів, абсолютно реально після проведення тендерних процедур запустити пілотний проект вже з січня 2016 року, а до квітня можливо повністю реалізувати процес залучення іноземців до спільного управління митницями.

http://pravda.press/

Пропонуються революційні зміни в реформуванні ринку капіталів України

В рамках імплементації кращих міжнародних практик для забезпечення ефективного нагляду та розвитку фондового ринку (ринок капіталів) в Україні, а також з метою реалізації затверджених положень Національної ради реформ – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) спільно з міжнародними організаціями, в тому числі із Міністерством фінансів, МЕРТ, НБУ, а також ЄБРР, МВФ і USAID – завершують розробку комплексного законопроекту щодо врегулювання товарного біржового ринку та ринку похідних інструментів - деривативів.

Україна має всі шанси стати країною, на котування цін якої на сільськогосподарську продукцію на біржевому ринку, має рівнятися світ. І хоча законопроект передбачає більш широку лінійку базових інструментів (товарів, валют), основна ставка все ж таки робиться на сільськогосподарські товари.
Пропонується через електронні складські розписки створити похідні інструменти - деривативи (право: купити, продати по зазначеній ціні, в зазначені терміни базовий актив, наприклад партію зерна і т.п.).
На сьогоднішній день деривативи укладаються, але їх обсяги незначні та мають коротку лінійку. Законопроектом передбачається, що обсяг ринку деривативів перевищуватиме ВВП, будуть наявні всі групи деривативів та гібридні фінансові інструменти.
Згідно законопроекту, регулювання та функціонування ринку здійснюватиметься  відповідно до вимог ЄС.
Обсяг біржової торгівлі має збільшитись на понад 5% оптового обороту на відміну від наявного на сьогоднішній день – 0,026%.
Нові взаємовідносини передбачатимуть наявність ескроу-рахунків.
Законопроект вперше передбачає, що кваліфікованими інвесторами можуть виступати міжнародні фінансові організації, іноземні держави та їх центральні банки, фінансові установи України та НБУ, а також юридичні та фізичні особи, що можуть бути визнані кваліфікованими інвесторами. Це дасть можливість наповнити український ринок капіталів живими ресурсами, на думку експертів, об’єм ринку капіталів може сягати об’єму рівного банківському сектору! 
Найближчим часом законопроект буде поданий до Верховної Ради.

Парламент має підтримати консолідацію функцій з регулювання та нагляду за ринками фінпослуг

В рамках реформування фінансового сектору України та реалізації розробленої представниками регуляторів фінансового та банківського ринків «Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року», нагальними для розгляду та прийняття Парламентом є два законопроекти №2413а та № 2414а щодо консолідації функцій з регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг.

Єдине фінансове регулювання у Європейському союзі було започатковане в кінці 2009 року, коли міністрами фінансів ЕС була узгоджена структура органів банківського, фінансового і страхового нагляду: Європейська система фінансового регулювання (European System of Financial Supervisors), що складається з чотирьох загальноєвропейських наглядових відомств, Європейської банківської організації (European Banking Authority), Європейської організації з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority), Європейської організації страхування і пенсійного забезпечення (European Insurance and Occupational Pensions Authority) і підлеглого Європейському центральному банку єдиної Європейської ради з системних ризиків (European Systemic Risk Board). Регулятори почали працювати 1 січня 2011 року.

В Україні давно назріло питання скорочення кількості органів державного нагляду, дерегуляція та зменшення кількості точок дотику бізнесу та держави, а також впровадження регуляторної моделі із функціями контролюючих органів відповідно до стандартів ЄС та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Законопроекти №2413а та № 2414а покликані скоротити кількість регуляторних та контролюючих органів шляхом розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між іншими національними регуляторами.

Консолідовані регулюючо-наглядові органи такого типу вперше були створені у 1982 році у Сінгапурі, потім такий метод регулювання фінансових відносин використали країни Скандинавського півострову, в подальшому почали використовувати у багатьох розвинених країнах світу, зокрема в країнах Європи, в Японії, Австралії, Китаї. На сьогодні така модель інтегрованого регулювання та нагляду використовується у країнах Європейського союзу: Німеччині, Великобританії, Швеції, Польщі, Австрії, Естонії, Латвії, Чехії, Мальті, Словаччині, Бельгії, Ірландії, Угорщині, Данії.

Законодавчі акти №2413а та № 2414а щодо консолідації функцій з регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг схвалені фахівцями Національної ради реформ, підтримані профільними комітетами (з фінансової політики та банківської діяльності та з питань податкової та митної політики), а також визначені Президентом України як невідкладні.

Враховуючи те, що фінансовий ринок в Україні потребує удосконалення та впровадження міжнародних стандартів діяльності фінансових інститутів, важливо, щоб дані законопроекти були підтримані народними депутатами України в сесійній залі.