Пропонуються революційні зміни в реформуванні ринку капіталів України

В рамках імплементації кращих міжнародних практик для забезпечення ефективного нагляду та розвитку фондового ринку (ринок капіталів) в Україні, а також з метою реалізації затверджених положень Національної ради реформ – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) спільно з міжнародними організаціями, в тому числі із Міністерством фінансів, МЕРТ, НБУ, а також ЄБРР, МВФ і USAID – завершують розробку комплексного законопроекту щодо врегулювання товарного біржового ринку та ринку похідних інструментів - деривативів.

Україна має всі шанси стати країною, на котування цін якої на сільськогосподарську продукцію на біржевому ринку, має рівнятися світ. І хоча законопроект передбачає більш широку лінійку базових інструментів (товарів, валют), основна ставка все ж таки робиться на сільськогосподарські товари.
Пропонується через електронні складські розписки створити похідні інструменти - деривативи (право: купити, продати по зазначеній ціні, в зазначені терміни базовий актив, наприклад партію зерна і т.п.).
На сьогоднішній день деривативи укладаються, але їх обсяги незначні та мають коротку лінійку. Законопроектом передбачається, що обсяг ринку деривативів перевищуватиме ВВП, будуть наявні всі групи деривативів та гібридні фінансові інструменти.
Згідно законопроекту, регулювання та функціонування ринку здійснюватиметься  відповідно до вимог ЄС.
Обсяг біржової торгівлі має збільшитись на понад 5% оптового обороту на відміну від наявного на сьогоднішній день – 0,026%.
Нові взаємовідносини передбачатимуть наявність ескроу-рахунків.
Законопроект вперше передбачає, що кваліфікованими інвесторами можуть виступати міжнародні фінансові організації, іноземні держави та їх центральні банки, фінансові установи України та НБУ, а також юридичні та фізичні особи, що можуть бути визнані кваліфікованими інвесторами. Це дасть можливість наповнити український ринок капіталів живими ресурсами, на думку експертів, об’єм ринку капіталів може сягати об’єму рівного банківському сектору! 
Найближчим часом законопроект буде поданий до Верховної Ради.

Парламент має підтримати консолідацію функцій з регулювання та нагляду за ринками фінпослуг

В рамках реформування фінансового сектору України та реалізації розробленої представниками регуляторів фінансового та банківського ринків «Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року», нагальними для розгляду та прийняття Парламентом є два законопроекти №2413а та № 2414а щодо консолідації функцій з регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг.

Єдине фінансове регулювання у Європейському союзі було започатковане в кінці 2009 року, коли міністрами фінансів ЕС була узгоджена структура органів банківського, фінансового і страхового нагляду: Європейська система фінансового регулювання (European System of Financial Supervisors), що складається з чотирьох загальноєвропейських наглядових відомств, Європейської банківської організації (European Banking Authority), Європейської організації з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority), Європейської організації страхування і пенсійного забезпечення (European Insurance and Occupational Pensions Authority) і підлеглого Європейському центральному банку єдиної Європейської ради з системних ризиків (European Systemic Risk Board). Регулятори почали працювати 1 січня 2011 року.

В Україні давно назріло питання скорочення кількості органів державного нагляду, дерегуляція та зменшення кількості точок дотику бізнесу та держави, а також впровадження регуляторної моделі із функціями контролюючих органів відповідно до стандартів ЄС та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Законопроекти №2413а та № 2414а покликані скоротити кількість регуляторних та контролюючих органів шляхом розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між іншими національними регуляторами.

Консолідовані регулюючо-наглядові органи такого типу вперше були створені у 1982 році у Сінгапурі, потім такий метод регулювання фінансових відносин використали країни Скандинавського півострову, в подальшому почали використовувати у багатьох розвинених країнах світу, зокрема в країнах Європи, в Японії, Австралії, Китаї. На сьогодні така модель інтегрованого регулювання та нагляду використовується у країнах Європейського союзу: Німеччині, Великобританії, Швеції, Польщі, Австрії, Естонії, Латвії, Чехії, Мальті, Словаччині, Бельгії, Ірландії, Угорщині, Данії.

Законодавчі акти №2413а та № 2414а щодо консолідації функцій з регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг схвалені фахівцями Національної ради реформ, підтримані профільними комітетами (з фінансової політики та банківської діяльності та з питань податкової та митної політики), а також визначені Президентом України як невідкладні.

Враховуючи те, що фінансовий ринок в Україні потребує удосконалення та впровадження міжнародних стандартів діяльності фінансових інститутів, важливо, щоб дані законопроекти були підтримані народними депутатами України в сесійній залі.

В Парламенті пропонують надати реальну соціальну допомогу сім’ям учасників АТО

В Раді зареєстрований проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції, реєстр.№ 3339.

Як розповів автор даної законодавчої ініціативи, народний депутат України фракції Партії «Блок Петра Порошенка», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак, метою та завданням законопроекту є поліпшення соціального захисту учасників антитерористичної операції та членів їхніх сімей шляхом надання їм соціальної допомоги.

«Всі ми знаємо, що основним джерелом доходів сімей учасників АТО, де, у переважній більшості, є неповнолітні діти, є державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям – тобто щомісячна допомога, яка надається у грошовій формі, а її розмір залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Чинний Закон «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» передбачає, що розрахунок середньомісячного доходу такої сім’ї базується на сукупному доході усіх її членів з усіх джерел надходжень упродовж шести місяців, які передують місяцю звернення щодо призначення державної соціальної допомоги. У переважній більшості військовослужбовці, які беруть участь у антитерористичній операції, позбавлені можливості матеріально допомагати своїм сім’ям. Крім того, учасники АТО, в силу об’єктивних та суб’єктивних факторів, не в змозі надавати довідки щодо своїх доходів. Тому, на теперішній час гостро постає питання щодо гарантій належного соціального захисту з боку держави учасників АТО  та членів їх сімей. Однією з гарантій по підвищенню матеріального становища цих громадян повинно стати прийняття законопроекту, який обумовить реальну соціальну підтримку таких сімей з дітьми», – розповів Руслан Демчак.

Він зазначив, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України  «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які передбачають, що до сукупного доходу сім’ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на час її проведення.

«При  призначенні державної соціальної допомоги членам сімей військовослужбовців, які  приймають безпосередню участь у АТО, до середньомісячного сукупного доходу сім’ї  не враховується отримане ними, у період їх безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції, грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги», – сказав Демчак.

Депутат переконаний, що прийняття даного Закону, дасть можливість надати соціальну підтримку та забезпечити гарантований державою прожитковий мінімум для сімей з дітьми, батьки яких беруть участь в АТО.

Зниження облікової ставки НБУ до 22%

«Національний банк України продовжує пом'якшення грошово-кредитної політики, розпочате минулого місяця. Поступовий відхід від політики "дорогих грошей" стає можливим завдяки стійкому зниженню ризиків для цінової стабільності в Україні», - пояснює регулятор.

У липні-серпні була зафіксована дефляція, а базова інфляція була близька до нуля. Проведення виваженої монетарної та фіскальної політики дозволило знизити інфляцію попиту, стабілізувати валютний ринок і знизити інфляційні очікування. Останньому сприятимуть завершення операції реструктуризації суверенного боргу України, продовження ефективної співпраці з Міжнародним валютним фондом і підтримка з боку інших міжнародних партнерів.

Зниження облікової ставки стало можливим завдяки уповільненню інфляції в країні та стабілізації ситуації на фінансових ринках, зокрема, збалансованості та відновленню рівноваги на валютному ринку.

За інформацією Голови НБУ, з початку 2015 регулятор викупив на міжбанку понад $ 1,3 млрд. А після того, як в країну почала заходити валютна виручка запровадив практику проведення валютних аукціонів, на яких з минулого тижня викупив вже $ 80 млн. Крім того, зараз в Україні працює місія Міжнародного валютного фонду, за підсумками якої влада розраховує отримати третій кредитний транш у розмірі $ 1,7 млрд.

«У підсумку золотовалютні резерви НБУ повинні вирости до $ 15 млрд. - Перевищити три місяці імпорту країни. План до кінця року: наростити розмір резервів до $ 18 млрд.», - підкреслила Валерія Гонтарєва.

Нагадаємо, що наприкінці серпня цього року слідом за звісткою про реструктуризацію зовнішнього боргу України, Національний банк України повідомив про зниження облікової ставки з 30% до 27% і анонсував її подальше зниження при збереженні спокійної ситуації на ринку. З початку року з приводу високої облікової ставки було багато критики на адресу НБУ. Але це було вимушене рішення щоб вгамувати лютневу девальвацію гривні. Фактично це стало першим зниженням облікової ставки за останні два роки.

Повторне зниження облікової ставки є в цілому позитивним сигналом для економіки України і зокрема для банківського сектору, підтвердженням комплексу послідовних заходів, спрямованих на виконання цілей Нацбанку зі сприяння відновлення економічного зростання.

Тобто прогнози НБУ стосовно стрімкого зниження інфляції в Україні до 12% до кінця 2016 року є більш оптимістичними, ніж очікувалося.

В довгостроковій перспективі зниження облікової ставки сприятиме покращенню ситуації на макроекономічному рівні і власне дає підстави говорити про нові тенденції до кредитування економіки банками.

Для стимулювання розвитку підприємництва в Україні необхідно стимулювати державі: ділову активність, дерегуляцію та інвестиційну привабливість

Розпочавши свій виступ на парламентських слуханнях «Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу» Руслан Демчак зазначив, що наразі у Верховній раді є критична маса депутатів-бізнесменів, які із середини знають всі проблеми бізнесу: «Довгий час очолюючи  Федерацію роботодавців Києва, розумію щоденні проблеми бізнесу, і глобальні економічні, які мають вплив на всю економіку України та підприємництво. Можливо, сьогодні не тими темпами йдуть очікувані зміни, але вони є! Макроекономічні показники  дійсно стабілізувалися. Ми бачимо це по курсу гривні, по зменшенню облікової ставки НБУ. Сподіваюсь, що облікова ставка і в подальшому буде зменшуватися, що буде створювати додаткові внутрішні можливості для кредитування українськими банками».

У своїй промові Руслан Демчак зазначає, що для стимулювання розвитку підприємництва в Україні та підтримки малого та середнього бізнесу сьогодні необхідно стимулювати державі: ділову активність, дерегуляцію та  інвестиційну привабливість.

Зокрема народний депутат зазначає, що стимулювати ринок потрібно, але не через споживача: «Які б ми податки не виставили, якщо товар не продається, якщо немає ринку, якщо немає прибутку, то немає з чого за нього платити. 

Давайте згадаємо 2006-2007 рік, хіба тоді податки були нижчі? Податок на прибуток був навіть вищий ніж зараз, всі інші ж податки були такого самого рівня. Але бізнесмени згадують ті часи, як самі успішні. Звичайно, ми розуміємо в чому була суть успіху. Споживчий ринок був підігрітий споживчими кредитами, відповідно все гарно продавалося.

На сьогоднішній день, ми повинні стимулювати ринок, але не через споживчі кредити, а через виробництво. Тим більше, що після реструктуризації зовнішнього боргу ми маємо передишку. І необхідно використати цей момент для того, щоб капіталізувати бізнес. Наше завдання законодавчо забезпечити механізми трансформації кредитних зовнішніх ресурсів в кредитні ресурси для малого та середнього бізнесу з обмеженням маржі кредитора для здешевленого позикового фінансування» - підкреслює парламентар.

У своєму виступі Руслан Демчак також звертає увагу, що ринок капіталів сьогодні не працює: «У нас 50% фінансового ринку не працює, і я сподіваюсь, що зараз за допомогою нової команди, яка  є в Національній комісії по цінним паперам і фондовому ринку, ринок капіталів запуститься, в тому числі запрацюють біржі. Особлива надія на спотовий ринок сільськогосподарської продукції».

Всі українські Уряди, у тому числі і не найефективніші, намагалися провести податкову реформу. Звучали запальні промови, повторювалися все ті ж правильні слова про поліпшення інвестиційного клімату. Але благі бажання стикалися із одним питанням - "за які кошти!?". Адже наші бюджетні зобов'язання складають майже половину ВВП (близько 47% ВВП в 2015 році).  Власне, на цьому некомфортному питанні всі податкові реформи і закінчувалися, а "реформатори" губилися у пошуках "компенсаторів" мільярдних бюджетних втрат від зниження податкового навантаження.

Ідея "все по 20%" звучить красиво, але її вигоди для платників податків зовсім не очевидні. По суті, єдиною реальною зміною буде зниження ЄСВ, але навіть сама Міністр фінансів визнала, що зниження ЄСВ до 20% не компенсується підвищенням податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб.

Але головне, що зараз є, це – політична воля. Президент  звернувся до Наталії Яресько із пропозицією доопрацювати проект податкової реформи. Він наголосив на тому, що податкова політика має стимулювати економічне зростання, а податкова реформа бути більш суттєва, і особисто готовий взяти на себе політичну відповідальність.

Президент заявив, що згоден провести переговори з Міжнародним валютним фондом, щоб той дозволив Києву реалізувати податкову реформу у прийнятній для України формі і прогарантував необхідне покриття додаткових видатків, якщо воно буде потрібно.

Щодо дерегуляції та контролю бізнесу, то він має бути чесним і прозорим для всіх: «Необхідно спланувати та протягом року провести повне «перезавантаження» регуляторної системи з усуненням штучних регуляторних бар’єрів та формуванням нових ефективних регуляторних моделей  у взаємодії з виробниками та споживачами і з урахуванням європейського досвіду» - пояснює Руслан Демчак.

Для реалізації, як зазначає Руслан Демчак, необхідно створити центри обслуговування платників, укомплектовані не обов’язково державними службовцями, але виключно із сервісною функцією, які б приймали звітність та надавали методологічну допомогу. В областях та у великих містах – регіональні управління (із можливістю надання аудиторських, юридичних консультацій та з питань адміністрування податкового боргу). Для великих платників податків – окремий центральний офіс.

«Необхідно запровадити програму для малого бізнесу, мікропідприємств «Сплата податків в розстрочку» на період 2016-2017 рр., адже є аналогічний позитивний досвід у країнах ЄС. Важливим також є запровадження механізму медіації – альтернативного врегулювання податкових спорів (створення незалежної  від ДФС колективного органу для розгляду податкових спорів, рішень якого будуть обов’язковими  для виконання контролюючими органами)» - підкреслює Руслан Демчак. 

Руслан Демчак запропонував такі основні преференції для інвестора, що необхідно запровадити: застосування прискореної амортизації або розділення ризиків при амортизації основних засобів шляхом віднесення на витрати 50% їх вартості в перший рік експлуатації; застосування податкових векселів ПДВ під час ввезення інвестором нового устаткування, обладнання та комплектуючих строком на 3 роки; звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні нового устаткування та обладнання.

«Головне – це пам’ятати, що в такі важкі для всіх часи, необхідно бути вдячним інвестору за те, що він приходить в економіку України, а нам, депутатам Верховної Ради необхідно не займатись популізмом і не ділити, що це не зробила економіка, а підтримати законодавчі ініціативи, які буде надавати Президент» - завершив Руслан Демчак.