В Парламенті пропонують надати реальну соціальну допомогу сім’ям учасників АТО

В Раді зареєстрований проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції, реєстр.№ 3339.

Як розповів автор даної законодавчої ініціативи, народний депутат України фракції Партії «Блок Петра Порошенка», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак, метою та завданням законопроекту є поліпшення соціального захисту учасників антитерористичної операції та членів їхніх сімей шляхом надання їм соціальної допомоги.

«Всі ми знаємо, що основним джерелом доходів сімей учасників АТО, де, у переважній більшості, є неповнолітні діти, є державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям – тобто щомісячна допомога, яка надається у грошовій формі, а її розмір залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Чинний Закон «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» передбачає, що розрахунок середньомісячного доходу такої сім’ї базується на сукупному доході усіх її членів з усіх джерел надходжень упродовж шести місяців, які передують місяцю звернення щодо призначення державної соціальної допомоги. У переважній більшості військовослужбовці, які беруть участь у антитерористичній операції, позбавлені можливості матеріально допомагати своїм сім’ям. Крім того, учасники АТО, в силу об’єктивних та суб’єктивних факторів, не в змозі надавати довідки щодо своїх доходів. Тому, на теперішній час гостро постає питання щодо гарантій належного соціального захисту з боку держави учасників АТО  та членів їх сімей. Однією з гарантій по підвищенню матеріального становища цих громадян повинно стати прийняття законопроекту, який обумовить реальну соціальну підтримку таких сімей з дітьми», – розповів Руслан Демчак.

Він зазначив, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України  «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які передбачають, що до сукупного доходу сім’ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на час її проведення.

«При  призначенні державної соціальної допомоги членам сімей військовослужбовців, які  приймають безпосередню участь у АТО, до середньомісячного сукупного доходу сім’ї  не враховується отримане ними, у період їх безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції, грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги», – сказав Демчак.

Депутат переконаний, що прийняття даного Закону, дасть можливість надати соціальну підтримку та забезпечити гарантований державою прожитковий мінімум для сімей з дітьми, батьки яких беруть участь в АТО.

Зниження облікової ставки НБУ до 22%

«Національний банк України продовжує пом'якшення грошово-кредитної політики, розпочате минулого місяця. Поступовий відхід від політики "дорогих грошей" стає можливим завдяки стійкому зниженню ризиків для цінової стабільності в Україні», - пояснює регулятор.

У липні-серпні була зафіксована дефляція, а базова інфляція була близька до нуля. Проведення виваженої монетарної та фіскальної політики дозволило знизити інфляцію попиту, стабілізувати валютний ринок і знизити інфляційні очікування. Останньому сприятимуть завершення операції реструктуризації суверенного боргу України, продовження ефективної співпраці з Міжнародним валютним фондом і підтримка з боку інших міжнародних партнерів.

Зниження облікової ставки стало можливим завдяки уповільненню інфляції в країні та стабілізації ситуації на фінансових ринках, зокрема, збалансованості та відновленню рівноваги на валютному ринку.

За інформацією Голови НБУ, з початку 2015 регулятор викупив на міжбанку понад $ 1,3 млрд. А після того, як в країну почала заходити валютна виручка запровадив практику проведення валютних аукціонів, на яких з минулого тижня викупив вже $ 80 млн. Крім того, зараз в Україні працює місія Міжнародного валютного фонду, за підсумками якої влада розраховує отримати третій кредитний транш у розмірі $ 1,7 млрд.

«У підсумку золотовалютні резерви НБУ повинні вирости до $ 15 млрд. - Перевищити три місяці імпорту країни. План до кінця року: наростити розмір резервів до $ 18 млрд.», - підкреслила Валерія Гонтарєва.

Нагадаємо, що наприкінці серпня цього року слідом за звісткою про реструктуризацію зовнішнього боргу України, Національний банк України повідомив про зниження облікової ставки з 30% до 27% і анонсував її подальше зниження при збереженні спокійної ситуації на ринку. З початку року з приводу високої облікової ставки було багато критики на адресу НБУ. Але це було вимушене рішення щоб вгамувати лютневу девальвацію гривні. Фактично це стало першим зниженням облікової ставки за останні два роки.

Повторне зниження облікової ставки є в цілому позитивним сигналом для економіки України і зокрема для банківського сектору, підтвердженням комплексу послідовних заходів, спрямованих на виконання цілей Нацбанку зі сприяння відновлення економічного зростання.

Тобто прогнози НБУ стосовно стрімкого зниження інфляції в Україні до 12% до кінця 2016 року є більш оптимістичними, ніж очікувалося.

В довгостроковій перспективі зниження облікової ставки сприятиме покращенню ситуації на макроекономічному рівні і власне дає підстави говорити про нові тенденції до кредитування економіки банками.

Для стимулювання розвитку підприємництва в Україні необхідно стимулювати державі: ділову активність, дерегуляцію та інвестиційну привабливість

Розпочавши свій виступ на парламентських слуханнях «Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу» Руслан Демчак зазначив, що наразі у Верховній раді є критична маса депутатів-бізнесменів, які із середини знають всі проблеми бізнесу: «Довгий час очолюючи  Федерацію роботодавців Києва, розумію щоденні проблеми бізнесу, і глобальні економічні, які мають вплив на всю економіку України та підприємництво. Можливо, сьогодні не тими темпами йдуть очікувані зміни, але вони є! Макроекономічні показники  дійсно стабілізувалися. Ми бачимо це по курсу гривні, по зменшенню облікової ставки НБУ. Сподіваюсь, що облікова ставка і в подальшому буде зменшуватися, що буде створювати додаткові внутрішні можливості для кредитування українськими банками».

У своїй промові Руслан Демчак зазначає, що для стимулювання розвитку підприємництва в Україні та підтримки малого та середнього бізнесу сьогодні необхідно стимулювати державі: ділову активність, дерегуляцію та  інвестиційну привабливість.

Зокрема народний депутат зазначає, що стимулювати ринок потрібно, але не через споживача: «Які б ми податки не виставили, якщо товар не продається, якщо немає ринку, якщо немає прибутку, то немає з чого за нього платити. 

Давайте згадаємо 2006-2007 рік, хіба тоді податки були нижчі? Податок на прибуток був навіть вищий ніж зараз, всі інші ж податки були такого самого рівня. Але бізнесмени згадують ті часи, як самі успішні. Звичайно, ми розуміємо в чому була суть успіху. Споживчий ринок був підігрітий споживчими кредитами, відповідно все гарно продавалося.

На сьогоднішній день, ми повинні стимулювати ринок, але не через споживчі кредити, а через виробництво. Тим більше, що після реструктуризації зовнішнього боргу ми маємо передишку. І необхідно використати цей момент для того, щоб капіталізувати бізнес. Наше завдання законодавчо забезпечити механізми трансформації кредитних зовнішніх ресурсів в кредитні ресурси для малого та середнього бізнесу з обмеженням маржі кредитора для здешевленого позикового фінансування» - підкреслює парламентар.

У своєму виступі Руслан Демчак також звертає увагу, що ринок капіталів сьогодні не працює: «У нас 50% фінансового ринку не працює, і я сподіваюсь, що зараз за допомогою нової команди, яка  є в Національній комісії по цінним паперам і фондовому ринку, ринок капіталів запуститься, в тому числі запрацюють біржі. Особлива надія на спотовий ринок сільськогосподарської продукції».

Всі українські Уряди, у тому числі і не найефективніші, намагалися провести податкову реформу. Звучали запальні промови, повторювалися все ті ж правильні слова про поліпшення інвестиційного клімату. Але благі бажання стикалися із одним питанням - "за які кошти!?". Адже наші бюджетні зобов'язання складають майже половину ВВП (близько 47% ВВП в 2015 році).  Власне, на цьому некомфортному питанні всі податкові реформи і закінчувалися, а "реформатори" губилися у пошуках "компенсаторів" мільярдних бюджетних втрат від зниження податкового навантаження.

Ідея "все по 20%" звучить красиво, але її вигоди для платників податків зовсім не очевидні. По суті, єдиною реальною зміною буде зниження ЄСВ, але навіть сама Міністр фінансів визнала, що зниження ЄСВ до 20% не компенсується підвищенням податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб.

Але головне, що зараз є, це – політична воля. Президент  звернувся до Наталії Яресько із пропозицією доопрацювати проект податкової реформи. Він наголосив на тому, що податкова політика має стимулювати економічне зростання, а податкова реформа бути більш суттєва, і особисто готовий взяти на себе політичну відповідальність.

Президент заявив, що згоден провести переговори з Міжнародним валютним фондом, щоб той дозволив Києву реалізувати податкову реформу у прийнятній для України формі і прогарантував необхідне покриття додаткових видатків, якщо воно буде потрібно.

Щодо дерегуляції та контролю бізнесу, то він має бути чесним і прозорим для всіх: «Необхідно спланувати та протягом року провести повне «перезавантаження» регуляторної системи з усуненням штучних регуляторних бар’єрів та формуванням нових ефективних регуляторних моделей  у взаємодії з виробниками та споживачами і з урахуванням європейського досвіду» - пояснює Руслан Демчак.

Для реалізації, як зазначає Руслан Демчак, необхідно створити центри обслуговування платників, укомплектовані не обов’язково державними службовцями, але виключно із сервісною функцією, які б приймали звітність та надавали методологічну допомогу. В областях та у великих містах – регіональні управління (із можливістю надання аудиторських, юридичних консультацій та з питань адміністрування податкового боргу). Для великих платників податків – окремий центральний офіс.

«Необхідно запровадити програму для малого бізнесу, мікропідприємств «Сплата податків в розстрочку» на період 2016-2017 рр., адже є аналогічний позитивний досвід у країнах ЄС. Важливим також є запровадження механізму медіації – альтернативного врегулювання податкових спорів (створення незалежної  від ДФС колективного органу для розгляду податкових спорів, рішень якого будуть обов’язковими  для виконання контролюючими органами)» - підкреслює Руслан Демчак. 

Руслан Демчак запропонував такі основні преференції для інвестора, що необхідно запровадити: застосування прискореної амортизації або розділення ризиків при амортизації основних засобів шляхом віднесення на витрати 50% їх вартості в перший рік експлуатації; застосування податкових векселів ПДВ під час ввезення інвестором нового устаткування, обладнання та комплектуючих строком на 3 роки; звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні нового устаткування та обладнання.

«Головне – це пам’ятати, що в такі важкі для всіх часи, необхідно бути вдячним інвестору за те, що він приходить в економіку України, а нам, депутатам Верховної Ради необхідно не займатись популізмом і не ділити, що це не зробила економіка, а підтримати законодавчі ініціативи, які буде надавати Президент» - завершив Руслан Демчак. 

Зниження облікової ставки НБУ до 27%

З початку року з приводу високої облікової ставки було багато критики на адресу НБУ. Але це було вимушене рішення щоб вгамувати лютневу девальвацію гривні. Відсьогодні, слідом за звісткою про реструктуризацію зовнішнього боргу України, Національний банк України повідомив про зниження облікової ставки з 30% до 27%.

Фактично це перше зниження облікової ставки за останні два роки!

Однак, вже почалися точитись дискусії щодо незначного її пониження. Треба зазначити, що з огляду на ситуацію в Україні, а також світові ринки і зокрема ситуацію з Китаєм, рішення НБУ є в цілому позитивним сигналом для економіки України і зокрема для банківського сектору, підтвердженням комплексу послідовних заходів, спрямованих на виконання цілей Нацбанку зі сприяння відновлення економічного зростання.

Облікова ставка є базовою відносно інших відсоткових ставок Національного банку України, зокрема за нею здійснюються операції з підтримки ліквідності банків на тендерах з рефінансування.

Також це сигнал для громадян про поліпшення ситуації на валютному ринку та стабілізація інфляційних очікувань.

НБУ прогнозує стрімке зниження інфляції в Україні до 12% до кінця 2016 року.  У 2017 інфляція повинна скласти вже 8%, в 2018 - 6%, а в 2019 вийти на рівень 5%.

За запевненням Валерії  Гонтаревої, НБУ прогнозує подальше пониження облікової ставки, яка буде на кілька процентних пунктів більше рівня інфляції.

В довгостроковій перспективі зниження облікової ставки сприятиме покращенню ситуації на макроекономічному рівні  і власне дає підстави говорити про нові тенденції до кредитування та інвестиційних вливань зовнішніх партнерів.

Додатково із позитивних тенденцій ­ за даними НБУ за три тижні серпня обсяг депозитів у гривні виріс ще на 1,7 мільярда гривень. Наразі громадяни зараз зберігають у банках більше, ніж на початку року.

Руслан Демчак: «Всі наші проблеми від бідності і некомпетентності»

Ваші перші враження коли потрапили в парламент?

Я довго до цього йшов. Перше враження, коли приймали присягу, емоційне – захоплювало подих.

Я пам’ятаю трансляцію засідання 1990 року, коли приймалася декларація про незалежність, Парламент виглядав по-іншому – всі депутати в діловому одязі, в залі тиша – абсолютне дотримання регламенту. Що відбувається сьогодні ви бачите. Парламент змінився. Він відображає стан сьогоднішнього українського суспільства.

Це добре чи погано?

Не можу сказати, що це критично, але рівень низький.

Якщо парламент відображає стан суспільства, на Вашу думку, чи можна стверджувати, що в нашому суспільстві теж відсутня системність?

Так, і якість людей аналогічно це відображає.

А чого не вистачає українському суспільству?

Всі наші проблеми від бідності і некомпетентності.

На Вашому офіційному сайті зазначено, що Ви ніколи не забуваєте місто, в якому народилися. А що саме Ви зробили для рідного краю?

Існує Фонд сприяння економічному розвитку регіону.

Головною метою діяльності Фонду є підвищення економічного потенціалу Вінниччини шляхом практичної реалізації програм соціального та економічного спрямування, а також підтримки відповідних законодавчих змін й інноваційних стратегій. Сьогодні Фонд займається переважно інфраструктурними проектами: благоустроєм центральних площ міст, встановленням дитячих майданчиків, підтримкою шкіл, ремонтом доріг. Також Фонд підтримує творчі та спортивні заходи для дітей і молоді.

Таким чином я намагаюсь допомагати своєму місту Липовець, звідки я родом, та округу №18, який мене обрав.

В 2012 році від якої партії Ви балотувалися?

В 2012 році я був самовисуванцем. Тоді не було тієї політичної сили, яку б я був готовий підтримати. На момент виборів 2014 року – ця сила з’явилась — це Партія «Блок Петра Порошенка».

В 2014 – БПП. Чому саме ця політична сила?

Вибір партії має бути свідомим рішенням. Це перша партія, до лав якої я вступив в моєму житті. Очевидно, що Петро Порошенко прийшов в політику не заради власного збагачення, а заради того, щоб навести лад у державі. Мені близька його життєва позиція. Петро Олексійович починав як бізнесмен і його життєві принципи співпадають з моїми.

Закон про реструктуризацію кредитів. Як так вийшло, що Ви «відділилися» від БПП?

Я неодноразово наголошував, що у нашого комітету (як до речі, в багатьох інших парламентських комітетах) немає базової стратегії, реформування фінансового сектору країни, але вона є у мене в голові. Тим більше я приймаю участь в робочих групах, поза межами нашого комітету. Якщо я бачу, що закон не співпадає з тими ідеями та планами, які в мене вже вибудувані, як стратегічні, то я не буду його підтримувати.

Як взагалі Ви встигаєте читати такі об’єми документів?

Спочатку читав, потім, зрозумівши, що фізично це неможливо та, порадившись зі «старожилами парламенту», концентруюсь на законах свого комітету. По іншим — читаю анотації, та шляхом телефонних дзвінків, зустрічей з депутатами, які їх писали, намагаюся зрозуміти ключові позиції, і тоді формую свою думку стосовно того чи іншого закону. Хоча, вважаю таку практику нелогічною і неправильною. В парламенті величезна кількість законів. Для порівняння – в першому скликанні українського парламенту було десь 500 законів за 5 років, ми ж 500 законів розглядаємо за півроку. Знову ж таки, це свідчить про недосконалість системи законотворення.

Якими якостями має володіти сучасний парламентар? Що він має знати, яка освіта має бути, якісь особисті риси?

Перше – він має бути юристом. Друге – компетентним у тій галузі, в якій він спеціалізується (членом комітету якого він є). Третє – повинен розуміти чого потребує відповідний ринок, бути практиком цього ринку. З особистих якостей – чесність , пріоритет країни на першому місці та стресостійкість.

Є така думка, що погано, коли до влади приходять олігархи, бізнесмени – краще, щоб це були люди з народу. Що Ви думаєте на рахунок цього?

Це має бути не обов’язково бізнесмен. Наприклад, просто хороший, компетентний менеджер, управлінець. Якщо така частина народних обранців була б домінуючою в цьому парламенті — вони задавали би тон. На жаль, зараз цього немає.

Яке Ваше ставлення до призначення іноземців на державні посади в країні?

Я вважаю, що не потрібно ділити людей за такими критеріями, як іноземці — не іноземці. Є інші критерії – компетентність і ефективність. На прикладі команди грузинів, можна сказати – вони ефективні, бо як іноземці менш заангажовані. Є результати – це головне.

Як Ваша родина ставиться до Вашої політичної діяльності?

Абсолютно спокійно, в родині цього навіть не помічають. Моє життя не змінилося.

Руслане Євгеновичу, ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Як це не банально – політиком. Взагалі, будь-яке суспільство тримається на трьох «китах»: ідеологія, держава і господарювання. В залежності від того, яка складова домінує у визначений історичний період – туди й перетікають успішні люди. Моє дитинство пройшло в Радянському Союзі, тоді поняття успішності було таким: є органи виконавчої (партійної) влади, і ти, аби бути успішним, мав бути першим, другим, третім партійним секретарем. А в 90-ті роки це трансформувалося в інше поняття: бути успішним – значить бути бізнесменом. І це нормально для чоловіка бути успішним. В дитинстві мені здавалося, що успіх – це бути в партії. Мені не була близька сама ідеологія – мені була близька стратегія успіху.

Чому пішли вчитися саме на інженера, а потім на економіста?

Тому, що в мене математичний склад розуму. Я постійно займав призові місця на олімпіадах. Я не знаю, може це було продиктовано інтуїтивно-адаптивним підходом до життя – але по духу я все таки більше економіст.

Хто ваші батьки за освітою?

Вчителі. Мама — вчитель початкової школи, батько вчитель фізкультури.

Хто Ваша дружина? Як познайомились?

Дружина – моя однокласниця. Зустрічалися протягом останнього року школи, потім одружилися. Ми разом 25 років. Ми з дружиною з одного соціального класу: у нас схожі умови життя, зростання, одні життєві цінності, — в цьому секрет сімейного довголіття.

Які головні якості Вашої дружини?

Вірність сім’ї.

Чому навчаєте своїх дітей, які поради їм даєте?

Важливо створити можливості для їх самореалізації. Батьки не мають нав’язувати свої принципи, хоча це не завжди виходить. Моя задача як батька — дати їм гідну освіту, можливість відвідувати різноманітні гуртки, які вони хочуть. Давати їм відчуття того, що в них є друг, в моїй особі, який завжди порадить як краще.

А чому діти Вас вчать? Скільки їм років?

16,12 і 10. Вони знають по 5 мов. Краще за мене розбираються в IT-технологіях.

Чим Ви любите займатися у вільний час, якщо є він у Вас?

Дуже люблю не просто подорожувати, а отримувати цікаві враження від цих подорожей: навчатися, запозичувати цікаві ідеї в інших країнах та намагатися їх впровадити у нас.

Які якості найбільш всього Ви цінуєте в чоловіках?

Дотримання слова — «сказав-зробив», це дуже важливо. Це базовий принцип у чоловічих взаємостосунках, який переноситься в різні галузі та сфери.

А в жінках?

Створювати «плацдарм» для чоловіків. Мати мудрість зробити так, щоб чоловік себе відчував комфортно.

Які книжки Ви читаєте і які можете порекомендувати?

Можу виділити двох авторів: Федір Достоєвський та Герман Гессе. Обидва автори мають схильність до філософського аналізу життя в своїх творах. Я вважаю, що книжки, які потрібно читати людині має підказувати її внутрішній світ. Але рекомендувати можу обох цих авторів.

Плануєте повертатися в бізнес?

Я волів би займатися лише політикою, ходити до Верховної Ради. Але зараз дуже важка економічна ситуація в країні.

Які плани на майбутнє, ким Ви себе бачите через 5 років, чи є якісь політичні амбіції?

Так як склад особистості в мене більш системний, мені було б комфортніше бути у виконавчій владі. Я вважаю, що по кожній галузі законотворчої діяльності мала би бути чітка стратегія, деталізований підхід, проектне планування, як в бізнесі. В парламенті мені зараз комфортно, але коли в планах зробити щось глобально-реформаторське для країни, то це виконавча влада.

Хто на Вашу думку має ініціювати таке системне управління?

Рада коаліції, зокрема керівники комітетів мають ініціювати дискусію з Кабміном, Президентом, із залученням експертів.

Яку реформу вважаєте необхідною та важливою?

Суперважливо — реформа судового устрою, реформа по децентралізації, яка змінить суспільство докорінно. Також реформа силового блоку, правоохоронних структур, створення антикорупційного бюро. Люди мають не боятися жити. Має стати хорошим тоном — жити чесно. Також, вважаю за необхідне зробити таку систему оподаткування та дерегуляцію бізнесу, щоб працювати в Україні було цікаво для усього світу.

Скільки потрібно часу політику, щоб зорієнтуватися в парламенті та звітувати перед суспільством?

Як сказав один із великих топ-менеджерів — 2 місяці необхідно, щоб розібратися в будь-якій галузі, і півроку — щоб сперечатися на експертному рівні з тими, хто займався даним напрямком все життя.

http://grushevskogo5.com/

Украина внедряет мировой опыт по возмещению вкладов

На сегодняшний день опыт вывода неплатежеспособных банков с рынка Фондом гарантирования вкладов физлиц выявил необходимость в усовершенствовании некоторых практически всех норм. Основные преследуемые цели – повышение институциональной способности Фонда и, главное,  ускорение получения вкладчиками их денег.

На реализацию данных задач в парламент внесен на принятие вцелом закон №2045-а «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования системы гарантирования вкладов физических лиц и вывода неплатежеспособных банков с рынка».

В команде экспертов, участвующих над законопроектом были задействованы  специалисты Всемирного банка, Фонда гарантирования вкладов физических лиц, Национального банка Украины, Министерства финансов Украины, народные депутаты Украины.  

По словам заместителя Комитета финансовой политики и банковской деятельности Руслана Демчака закон действительно хорошо проработан, входит в «матрицу Международного валютного фонда» и является условием получения следующего транша на поддержку финансового сектора Украины в размере 0,5 млрд долларов.

Законопроектом 2045-а предусматривается существенное усиление защиты прав вкладчиков  предлагается усилить полномочия Фонда в качестве временного администратора и ликвидатора.

Как рассказывает Руслан Демчак, новый закон предусматривает ввод представителя Фонда гарантирования вкладов сразу после того, как НБУ объявят банк проблемным. Задачей Фонда является поиск инвестора, что намного проще сделать во время, пока банк еще работает.

«Параллельно представитель фонда начнет готовить списки вкладчиков и следить, чтобы с ними не производили никаких махинаций. И в случае, если банк все же придется выводить с рынка, можно будет намного оперативнее осуществлять выплату компенсаций. Это даст возможность  уменьшить срок введения временной администрации с трех месяцев до одного и сохранить активы» - отмечает Демчак.

Законом предусмотрено расширить субъектный состав, на который распространяются гарантии Фонда включить физических лиц – предпринимателей! Таким образом государство хочет поддержать малый бизнес.

А также на базе Фонда гарантирования, согласно мировой практики, предусмотрено создание Консолидированного офиса, что значительно повысит качество и скорость продажи активов неплатежеспособных банков.

Партнер и руководитель практики банковского и финансового права компании AEQUO Юлия Кирпа рассказывает, что на сегодняшний день под управлением Фонда находится более 90 коммерческих банков, большинство из которых пребывают в стадии ликвидации. «С учетом сложившейся ситуации необходимость законодательных изменений, направленных на усовершенствование процедур выведения неплатежеспособных банков с рынка и повышение доверия вкладчиков к банкам и системе гарантирования вкладов, в целом не вызывает сомнений. Для эффективного возмещения сумм вкладов, гарантированных государством (по состоянию на сегодня – 200 000 гривен), необходимо инкорпорировать в украинское законодательство лучший опыт некоторых европейских юрисдикций и США», – считает Юлия Кирпа.

Например, по данным исследования компании AEQUO, в США, Германии, Польше и других странах система гарантий распространяется на все категории вкладчиков.

По ее мнению, необходимо нивелировать возможность вывода качественных активов из банка и дробления депозитов незадолго до введения временной администрации, расширить полномочия ФГВФЛ и его уполномоченных лиц в части отчуждения активов неплатежеспособных банков и обеспечить транспарентность данных процедур, предусмотреть возможность создания и продажи портфелей кредитов, усовершенствовать процедуры продажи неплатежеспособных банков инвесторам, а в среднесрочной перспективе – также создать банк, функционирующий по принципу bad bank, который бы выполнял функции купли-продажи «плохих» кредитов на системном уровне.

Разработчики проекта №2045а, который был принят парламентом в первом чтении, уверены, что принятие закона во втором чтении, приблизит Украину к стандартам развитых рынков, позволит повысить суммы поступлений в Фонд от реализации активов неплатежеспособных банков, ускорит начало выплаты вкладчикам, уменьшит социальное напряжение и повысит доверие вкладчиков к банковской системе.

Таблицы использованы с разрешения компании AEQUO 

«Такого массового «банкопада», как сегодня в Украине, в мире еще не было»

Принятый парламентом в первом чтении законопроект призван максимально защитить интересы клиентов банков

Недавно Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект, предусматривающий внесение изменений в порядок работы Фонда гарантирования вкладов физических лиц и выведения с рынка неплатежеспособных банков. Этот законопроект затрагивает весьма актуальные для украинского общества вопросы, поскольку сегодня фонд занимается выводом с рынка нескольких десятков финучреждений и выплачивает миллиарды гривен компенсаций сотням тысяч вкладчиков.

Поэтому «ФАКТЫ» обратились к заместителю председателя Комитета Верховной Рады по вопросам финансовой политики и банковской деятельности Руслану Демчакус просьбой рассказать, какие новшества ожидают неплатежеспособные банки и их клиентов.

— Для чего сегодня понадобилось вносить изменения в систему гарантирования вкладов населения?

— В последнее время в Украине происходит крупномасштабная чистка банковской системы. Сейчас Фонд гарантирования вкладов физических лиц занимается выведением с рынка одновременно более 50 банков. В ходе такой интенсивной работы выявились недостатки нынешней системы, которые требуют исправления, чтобы сделать процесс закрытия финучреждений более эффективным и максимально защитить интересы вкладчиков.

Кроме того, это один из тех реформаторских законов, которые Украина должна принять в рамках программы сотрудничества с Международным валютным фондом.

Работая над проектом, мы пытались учесть лучший мировой опыт. Хотя, честно говоря, есть не так уж много опыта, подходящего именно к нашему случаю. Столь массового «банкопада», как сегодня в Украине, в мире не было никогда.

Тяжелая ситуация наблюдалась несколько лет назад в Исландии, но все равно масштаб банковского кризиса там несравним с нашим. Поэтому брали опыт разных стран, разных систем гарантирования вкладов и по возможности приспосабливали его к украинским реалиям.

— Какие проблемы решает законопроект?

— Одна из главных заключается в том, что практически все банки, которыми приходится заниматься Фонду гарантирования вкладов, в итоге ликвидируются. Это неправильно. Закон призван создать условия, чтобы находить для банков инвесторов, способных возвращать их к жизни. Это позволит в максимальной степени защитить права клиентов финучреждений. Ведь если проблемный банк продолжит работу, он сможет выполнить свои обязательства перед вкладчиками в полном объеме, а не только в пределах 200 тысяч гривен.

Поэтому по предложению экспертов МВФ решено перенести на более ранний срок поиск инвесторов для проблемных банков. В соответствии с ныне действующим законом процедура такова, что инвестора начинают искать уже после того, как Национальный банк признал учреждение неплатежеспособным, а фонд ввел временную администрацию. Естественно, это затрудняет поиск. Ведь банк, ставший официально неплатежеспособным, мало кого может заинтересовать.

Между тем процедура вывода фин­учреждения с рынка предусматривает, что Национальный банк сначала объявляет банк проблемным. В этом статусе он пребывает 180 дней. Теоретически данное время владельцы банка должны использовать для того, чтобы докапитализировать учреждение и возобновить его деятельность в нормальном режиме. Практически же наш опыт показывает, что этого не происходит. Акционеры деньги в банк не вкладывают, а граждане тем временем, понимая, что банк скоро окончательно рухнет, в панике стараются максимально вывести из него свои средства. В результате через полгода НБУ объявляет банк неплатежеспособным.

Поэтому новый закон предусматривает: представитель Фонда гарантирования вкладов будет заходить в банк сразу после того, как его объявят проблемным. Фонд и должен заняться поиском инвестора, что намного проще сделать в то время, пока банк еще находится на плаву и выполняет свою работу. И если такого инвестора удастся найти, то это поможет погасить панику среди клиентов и восстановить нормальную деятельность учреждения.

Параллельно представитель фонда начнет готовить списки вкладчиков и следить, чтобы с ними не производили никаких махинаций. Так что в случае, если банк все же придется выводить с рынка, можно будет намного оперативнее осуществлять выплату компенсаций.

— Должен ли потенциальный инвестор взять на себя решение всех проблем банка?

— Обычно желающих купить такой банк не очень много. Поэтому предусмотрены различные способы приобретения проблемных банков, дающие возможность отделить здоровые кредиты и вклады, с которыми можно еще работать, и передать их банку-инвестору. А то, что тянуло учреждение на дно, будет ликвидироваться. В этом случае вероятность найти инвестора намного выше.

— Законопроект предусматривает также сокращение срока работы временной администрации в банке с трех месяцев до одного. Для чего это сделано?

— Главная идея закона в том, чтобы найти для банков новых хозяев. Если же не получится, то необходимо как можно быстрее завершать все формальности и переходить к ликвидации учреждения и выплате компенсаций вкладчикам. Поэтому втрое сокращается срок работы временных администраций.

Кроме того, срок формирования реестров вкладчиков будет уменьшен с трех дней до одного, а время утверждения списков — с шести до трех дней. Выплата вкладчикам компенсаций начнется уже на следующий день после установления реестров (сейчас это происходит через неделю). Таким образом, люди смогут получить деньги через считаные дни после вынесения решения о ликвидации банка.

— Изменится ли порядок ликвидации банков?

— Да, причем радикально. Сегодня уполномоченные лица, занимающиеся ликвидацией банков, действуют независимо друг от друга. И если уполномоченный хороший управленец, то имущество банка реализуется лучше, а если не очень, то хуже. А ведь от того, сколько денег удастся выручить от продажи, зависит удовлетворение требований кредиторов банка, в том числе вкладчиков.

Поэтому по инициативе МВФ принято решение учредить единый офис, через который будет реализовываться все имущество ликвидируемых банков. Это позволит более эффективно провести распродажу и выручить максимальное количество средств. Кроме того, создание единой юридической службы даст возможность лучше защищать интересы вкладчиков в судах.

Возможно, в окончательную редакцию закона попадут и другие решения, которые позволят побеспокоиться о вкладчиках. В соответствии с одним из решений (оно, правда, еще окончательно не одобрено депутатами), предлагается обязать Фонд гарантирования вкладов физлиц одновременно с вводом временной администрации в банк подавать заявление в правоохранительные органы. По такому заявлению будет открываться уголовное производство по факту доведения банка до банкротства. Тогда к процедуре выведения финучреждения с рынка подключится еще одно действующее лицо — следователь.

Думаю, это может послужить серьезным мотивационным фактором для владельцев банка. Убедившись, что сами не могут или не хотят спасать учреждение, они будут заинтересованы в появлении инвестора еще на этапе, пока банк считается проблемным. Ведь в противном случае владельцы неминуемо станут фигурантами уголовного производства.

— Тем более что недавно принятый закон устанавливает: лица, доведшие банк до банкротства, отвечают за это собственным имуществом.

— Да, такой закон уже существует. Но в соответствии с ним ответственность владельцев наступает только после того, как их вина доказана в суде. На что могут уйти годы. А банкиры будут иметь возможность за это время благополучно продать свое имущество или перевести на подставных лиц.

А если примут данные поправки, то сразу после открытия уголовного производства на все имущество владельцев банка наложат арест и они уже не смогут никуда его спрятать до решения суда.

Правда, сегодня нет уверенности, что такие положения останутся в окончательной редакции закона, поскольку в Раде существует довольно мощное банковское лобби.

— Во время финансового кризиса 2008 года некоторые банки были национализированы. Предполагается ли продолжить эту практику?

— Законопроект предусматривает, что государство может участвовать в приобретении банков наряду с другими инвесторами. Более того, есть предложение, чтобы в случае, когда речь идет о банках, признанных системными, государство было обязано подать свою заявку на их приобретение. Впрочем, пока эта поправка только обсуждается. Посмотрим, поддержат ли ее депутаты.

— Если она будет принята, то получится, что государству насильно навяжут убыточные банки.

— Речь в данном случае не идет о такой национализации, какая происходила в 2008—2009 годах, когда государство приобрело несколько безнадежных банков вместе с их проблемами и убытками. Естественно, практически все они оказались нежизнеспособными. На сегодняшний день удалось сохранить только «Укргазбанк».

Поэтому, конечно, простое перекладывание проблем частного банка на плечи государства — неправильная политика. В данном случае мы говорим о том, что государство может принять участие в конкурсе, имея такие же права, как и любой другой инвестор, и выкупить не весь банк, а только ту часть его пассивов и активов, которые дадут возможность впоследствии продолжить деятельность банка.

— В пояснительной записке к законопроекту говорится, что закон расширяет перечень оснований для невыплаты компенсаций по вкладам. Кому предлагается не возвращать деньги при банкротстве финучреждения?

— На самом деле основания для невыплаты возмещения в определенных случаях указаны и в нынешней редакции закона. Просто оказалось, что они недостаточно хорошо выписаны, и это стало причиной ряда судебных исков. Поэтому в новом законопроекте они уточняются.

Речь идет в большей степени о вкладах, размещенных на условиях, отличных от рыночных. Например, в некоторых банках существовала практика, когда у лиц, приближенных к руководству учреждения, вклады принимали под проценты более высокие, чем те, которые банк предлагал другим клиентам. Почему государственный фонд должен компенсировать такие вклады? Тем более что они являются одной из причин банкротства. Поэтому закон устанавливает, что компенсации выплачиваются только по вкладам, сделанным на тех условиях, которые банк предлагал всем вкладчикам.

Еще одна проблема — дробление депозитов. Когда началось массовое закрытие банков, такое явление стало довольно распространенным.

— Как это происходит?

— Предположим, человек хранил в банке миллион гривен. Но в какой-то момент он вдруг привел четверых родственников и разделил свой депозит на пять по 200 тысяч.

— То есть люди пытаются устроить так, чтобы их средства на счетах полностью подлежали компенсации из Фонда гарантирования вкладов…

— Ну, если бы это делали обычные вкладчики, то было бы еще полбеды. Но они ведь не могут заранее знать о том, что банк ожидают проблемы. Как правило, речь идет опять-таки о лицах, приближенных к владельцам фин­­учреждения, поскольку они узна­ют о грядущем банкротстве раньше всех и проделывают эту операцию заблаговременно. Обычным же гражданам банк такой возможности не предоставляет.

Поэтому закон устанавливает, что все договоры о разделении счетов, которые были заключены в течение года до введения в банк временной администрации, считаются ничтожными и теряют силу. Разделенный счет снова объединяется, и его владельцу выдадут 200 тысяч гривен возмещения, как и всем вкладчикам. А остальные 800 тысяч он сможет получить позднее, в порядке удовлетворения требований кредиторов при ликвидации банка.

— Предлагает ли новый закон какие-то нововведения в порядке выплаты возмещений?

— Да. Например, в проекте, который проголосован в первом чтении, содержится норма о том, что с 1 января 2017 года возмещения из Фонда гарантирования вкладов смогут получать не только обычные физические лица, но и физические лица — предприниматели. Таким образом, государство хочет сделать шаг навстречу малому бизнесу. Однако эта норма на сегодняшний день является спорной, и пока нет гарантии, что она попадет в окончательную редакцию документа.

fakty.ua