Власники пластикових карток іноді стикаються з проблемами через власну неуважність або непроінформованість.
Пластикову картку необхідно зберігати так само, як і гроші, тому не можна залишати її без уваги в місцях, де вона може стати легкою здобиччю для сторонніх.
Пін-код карти краще всього запам'ятати. Не зберігайте пін-код разом з картою в гаманці, а також записуючи його на самій карті чи в записнику мобільного телефону. Якщо карта буде вкрадена разом із сумкою, злодій неодмінно відшукає пін-код, і безперешкодно зможе зняти всі наявні на карті кошти без зайвих проблем. Крім того, якщо є послуга автоматичного овердрафту, злодій може використати і її.
Варто заздалегідь записати цілодобовий номер підтримки клієнтів банку в записник мобільного телефону. У разі втрати/крадіжки негайно блокуйте картку. Чим швидше ви подзвоните працівникам банку та заблокуєте її, тим вище вірогідність, що гроші на карті залишаться недоторканними.
Будьте уважні, в разі отримання телефонного дзвінка або листа від особи, що представляється співробітником банку, представником міжнародної платіжної системи або міліції не повідомляйте свої персональні дані, такі як кодове слово, номер карти, пін-код, термін дії карти, ім'я і прізвище на карті. Співробітники банку не стануть дзвонити або писати вам з метою отримання цих даних із власної ініціативи.
Оплата в торгових точках, ресторанах тощо
У будь-якій торговій чи сервісній точці пластикова картка повинна обслуговуватися виключно у вашій присутності.
До того, як підписати чек, переконайтеся, що інформація і сума за покупку вказані правильно, без помилок.
У разі відмови від покупки і розрахунку картою – вимагайте відміни операції. В такому разі, переконайтеся, що співробітник торгівлі відмінив операцію та знищив раніше оформлений чек.
Для повернення раніше придбаного товару/послуги надайте співробітникові торгівлі картку для проведення операції «повернення» і оформлення відповідного документу (чек з відміткою «повернення»). Обов'язково збережіть чек повернення. У тому випадку, якщо відповідна сума не надійде на ваш рахунок впродовж 30 днів з дня проведення операції «повернення», напишіть скаргу, прикріпіть копію чека та надішліть рекомендованим листом до банку.
Використовуючи платіжні картки в торговельних мережах, слідкуйте, щоб касир не здійснював повторного проведення операції «зняття коштів». Досить часто апарати, якими користуються касири, здійснюють операцію дуже повільно і трапляються випадки, коли касир вважаючи, що операція не здійснена, робить її повторно. При цьому гроші знімаються двічі.
Якщо Ви бажаєте придбати певний товар в Інтернет магазині, перед купівлею уважно ознайомлюйтесь з умовами повернення коштів. Для купівлі в інтернет мережі рекомендую оформляти окрему картку із обмеженою доступною сумою. І для цього не обов’язково мати на руках «пластик». Зараз банки пропонують віртуальні картки.
Зняття готівки в банкоматах
При знятті готівки в банкоматах, звертайте увагу на зовнішній вигляд банкомату та його «приймача» для картки. Якщо ви помітили у банкомата додаткове устаткування або незрозумілі дроти, або банкомат пошкоджений - не використовуйте цей банкомат.
Пам’ятайте, що у разі триразового введення неправильного пін-коду, картка буде заблокована, тому якщо ви забули код картки, краще звернутися в відділення банку для зміни пін-коду.
Якщо банкомат не повернув картку, її потрібно негайно заблокувати, подзвонивши в свій банк.
Ніколи не приймайте допомогу від сторонніх осіб при користуванні банкоматом.
Найкращий Ваш помічник – це оператор Call- centre банку.
понеділок, 8 листопада 2010 р.
середа, 3 листопада 2010 р.
Нові послуги Приватбанку
До Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг» звернулися клієнти «Приватбанку» з проханням роз’яснити законність операції, яка передбачає, що із 1 грудня 2010 року у відділеннях Приватбанку стане неможливим здійснювати фінансові операції без наявності будь-якої пластикової картки банку. А це значить, що жоден платіж чи перерахування коштів, неможливо буде здійснити.
Якщо у людини немає картки, тоді її запропонують оформити одразу в відділенні. Зі слів, операторів контакт-центру та працівників банку, ніякої плати за це не візьмуть, за користування карткою також плата проводитись не буде. Однак, тільки у випадку, якщо дійсно не будуть проводитись жодні операції із самою карткою.
Доречі, дана інформація навіть не опублікована на сайті банку. Працівники банку, що інформують про нові правила обслуговування, посилаються на «внутрішні інструкції банку»…
Звичайно, така політика банку та нововведення – це їх особиста справа. Клієнти, що не погодяться з даними пропозиціями також можуть знайти інший банк для обслуговування.
Однак, Всеукраїнська громадська організація «Захисту прав споживачів фінансових послуг» наголошує, що по даній ситуації є і юридичні засади, що не можна ігнорувати.
ЗУ «Про банки та банківську діяльність»
Стаття 55 зазначає, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
ЗУ «Про захист прав споживачів»
В статті 19 зазначається, що дії стосовно пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої, є забороненими. Крім того, підприємницька практика вважається агресивною, якщо вона містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. За таку практику суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стаття 21 встановлює перелік випадків, коли права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або
виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Антимонопольне законодавство
Стаття 12 ЗУ “Про захист економічної конкуренції” говорить про те, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або
ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
В цій же статті дається чітке визначення поняттю зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Ним, зокрема, визнається: обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору. Ці дії тягнуть за собою відповідальність згідно чинного законодавства.
Висновок: дії банку щодо нав’язування картки клієнту є порушенням вимог чинного законодавства.
Клієнт банку може боротися з такою ситуацією таким шляхом. Можна написати лист до банку. Також варто написати скарги до НБУ та Антимонопольного комітету України. Якщо дані листи не знайдуть відгуку, можна рішуче йти до суду та скаржитись у прокуратуру. Чи варті такі затрати в часі, коли можна оформити карту за 15 хвилин у банку і далі проводити всі свої заплановані операції?! Вирішувати Вам.
Якщо у людини немає картки, тоді її запропонують оформити одразу в відділенні. Зі слів, операторів контакт-центру та працівників банку, ніякої плати за це не візьмуть, за користування карткою також плата проводитись не буде. Однак, тільки у випадку, якщо дійсно не будуть проводитись жодні операції із самою карткою.
Доречі, дана інформація навіть не опублікована на сайті банку. Працівники банку, що інформують про нові правила обслуговування, посилаються на «внутрішні інструкції банку»…
Звичайно, така політика банку та нововведення – це їх особиста справа. Клієнти, що не погодяться з даними пропозиціями також можуть знайти інший банк для обслуговування.
Однак, Всеукраїнська громадська організація «Захисту прав споживачів фінансових послуг» наголошує, що по даній ситуації є і юридичні засади, що не можна ігнорувати.
ЗУ «Про банки та банківську діяльність»
Стаття 55 зазначає, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
ЗУ «Про захист прав споживачів»
В статті 19 зазначається, що дії стосовно пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої, є забороненими. Крім того, підприємницька практика вважається агресивною, якщо вона містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. За таку практику суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стаття 21 встановлює перелік випадків, коли права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або
виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Антимонопольне законодавство
Стаття 12 ЗУ “Про захист економічної конкуренції” говорить про те, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або
ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
В цій же статті дається чітке визначення поняттю зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Ним, зокрема, визнається: обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору. Ці дії тягнуть за собою відповідальність згідно чинного законодавства.
Висновок: дії банку щодо нав’язування картки клієнту є порушенням вимог чинного законодавства.
Клієнт банку може боротися з такою ситуацією таким шляхом. Можна написати лист до банку. Також варто написати скарги до НБУ та Антимонопольного комітету України. Якщо дані листи не знайдуть відгуку, можна рішуче йти до суду та скаржитись у прокуратуру. Чи варті такі затрати в часі, коли можна оформити карту за 15 хвилин у банку і далі проводити всі свої заплановані операції?! Вирішувати Вам.
четвер, 28 жовтня 2010 р.
Країна ломбардів
Ринок не терпить порожнечі. Якщо відсутні пропозиції по споживчому кредитуванню, то розвиваються альтернативні продукти. Класична модель розквіту ломбардів, бізнесу настільки непомітного в періоди стабільності та процвітання банків, і що став по істині популярним в часи кризи. Деякі ломбарди вже стали національними мережами, що працюють цілодобово. Ні один банк на сьогоднішній день не має такого режиму роботи, тим більше в повному форматі послуг – заявка на кредит, оцінка та видача позик. Більш того, стандартний набір інструментів застави ломбардів було розширено з дорогоцінних металів до автомобілів та нерухомості. Ріст ломбардного кредитування відбувається по геометричній прогресії.
Сутність ломбарду близька банковим установам. Це – спеціалізована фінансова, чи точніше кредитна установа, що видає короткострокові позики під заставу особистого майна позичальника. Ліцензування є обов’язковим. Намагаючись відповісти на питання «Чому?», виникає дві прості відповіді. Тому що швидко та гроші одразу! Дійсно, оцінка предмету застави може займати від 15 хвилин до одного дня. І поряд в касі можливо одразу отримати заявлену суму. І все! Простота – запорука успіху. І це з урахуванням паузи в кредитуванні з боку банків. До цього можливо додати, що стандартом є кредитування під заставу дорогоцінних металів, вартість яких до останнього часу демонструвала впевнений ріст на світових ринках (наприклад, ціна золота досягала 1384 долара за унцію – історичний максимум). По суті, ломбарди в період відсутності конкуренції з боку банків досягли свого піку. Але ми в найближчий час станемо свідками згортання ломбардного кредитування, припускаю, десь на 50% .
По-перше, з другого півріччя цього року банки почали активно пропонувати свої кредитні продукти, які не дивлячись на високий процент, суттєво нижчий ломбардної застави. Плюс терміни – від півріччя до п’яти років ( в деяких випадках), а також універсальність кредитів, які можуть собі дозволити банки.
По-друге, вартість золота. Корекція вартості в 10% може досить серйозно заморозити активи ломбардів, у яких по різним оцінкам і так залишається до 40% не викупленої застави!
Сутність ломбарду близька банковим установам. Це – спеціалізована фінансова, чи точніше кредитна установа, що видає короткострокові позики під заставу особистого майна позичальника. Ліцензування є обов’язковим. Намагаючись відповісти на питання «Чому?», виникає дві прості відповіді. Тому що швидко та гроші одразу! Дійсно, оцінка предмету застави може займати від 15 хвилин до одного дня. І поряд в касі можливо одразу отримати заявлену суму. І все! Простота – запорука успіху. І це з урахуванням паузи в кредитуванні з боку банків. До цього можливо додати, що стандартом є кредитування під заставу дорогоцінних металів, вартість яких до останнього часу демонструвала впевнений ріст на світових ринках (наприклад, ціна золота досягала 1384 долара за унцію – історичний максимум). По суті, ломбарди в період відсутності конкуренції з боку банків досягли свого піку. Але ми в найближчий час станемо свідками згортання ломбардного кредитування, припускаю, десь на 50% .
По-перше, з другого півріччя цього року банки почали активно пропонувати свої кредитні продукти, які не дивлячись на високий процент, суттєво нижчий ломбардної застави. Плюс терміни – від півріччя до п’яти років ( в деяких випадках), а також універсальність кредитів, які можуть собі дозволити банки.
По-друге, вартість золота. Корекція вартості в 10% може досить серйозно заморозити активи ломбардів, у яких по різним оцінкам і так залишається до 40% не викупленої застави!
середа, 27 жовтня 2010 р.
Розподіл сил на страховому ринку
В Україні склалася ситуація, при якій споживач фінансових послуг, в першу чергу страхових, не може самостійно зробити правильні висновки про розподіл сил на ринку страхування. Виною тому – не лише сумнівні рейтинги, але і велика кількість неринкових страхових компаній. Неринковими я називаю дві категорії страховиків. Перші – це СК, основне призначення яких зовсім не в наданні страхових послуг населенню або підприємствам. Вони спочатку створювалися для участі у фінансових схемах, головним чином, пов'язаних з легалізацією коштів. Друга категорія неринкових страховиків – це компанії, тісно пов'язані зі структурами, що примушують своїх клієнтів купувати поліси у компаній-партнерів. Я маю на увазі страховиків, що співробітничають з різними охоронними структурами, державними установами, органами, що відповідають за пожежну безпеку.
Неважко здогадатися, що обороти деяких страховиків неринкового походження досить великі, а їх коливання ніяк не залежать від споживчих настроїв цільової аудиторії. Тому якщо будувати рейтинг учасників ринку страхування по формальних ознаках, наприклад, по обороту, капіталізації або числу клієнтів, то в першу двадцятку попадуть деякі з подібних організацій. Якщо ми додамо до цього «похибки вимірювань», пов'язані з штучним підтягуванням компаній на більш престижні місця, отримаємо не просто спотворену картину ринку, а вельми небезпечний список, здатний ввести в оману недосвідченого споживача.
Передбачаючи неспроможність більшості рейтингів, багато страхувальників довіряються як би перевіреним брендам, тобто широко відомим, часто великим компаніям, що давно існують на ринку. Цю тактику можна було б вважати сповна розумною, коли б не одна обставина. Річ у тому, що криза змусила багато СК переглянути тарифну політику, внаслідок чого на ринку почалися своєрідні перегони низьких відсотків. Дійшло до того, що в погоні за новими клієнтами і страховими преміями, учасники ринку, у тому числі і найбільші компанії, масово продавали поліси по невигідним для себе тарифам, що призвело до значного розширення портфеля відповідальності по відношенню до доходів компанії. У такій ситуації, коли справа доходить до виплат, співробітники СК докладають всі зусилля аби уникнути страхових виплат своїм клієнтам або ж максимально зменшити їх розмір. Велика вірогідність, що за рекламними гаслами відомих брендів ховається справжня війна у відділах врегулювання збитків, куди доводиться звертатися страхувальникам після настання страхового випадку.
Слід зазначити, що Держфінпослуг теж не дуже допомагає споживачам в нелегкій справі вибору страхової компанії. У відкритому доступі немає інформації про кількість скарг, що надходять до Держфінпослуг на ту або іншу СК. Замість інформування громадян про реальне положення справ, голова Держфінпослуг, Василь Волга, не втомлюється говорити про необхідність підвищення порогу виходу на ринок страхових компаній. Мабуть, це необхідний захід, проте цілком імовірно, що підвищення порогу навряд чи відіб'ється на діяльності неринкових компаній і флагманів ринку. Зате страховикам середнього рівня, саме тим, хто готовий насправді боротися за довіру клієнта, стане складніше. Але ж може виявитися, що саме такі компанії найсумлінніше виконують свої зобов'язання перед споживачами.
Неважко здогадатися, що обороти деяких страховиків неринкового походження досить великі, а їх коливання ніяк не залежать від споживчих настроїв цільової аудиторії. Тому якщо будувати рейтинг учасників ринку страхування по формальних ознаках, наприклад, по обороту, капіталізації або числу клієнтів, то в першу двадцятку попадуть деякі з подібних організацій. Якщо ми додамо до цього «похибки вимірювань», пов'язані з штучним підтягуванням компаній на більш престижні місця, отримаємо не просто спотворену картину ринку, а вельми небезпечний список, здатний ввести в оману недосвідченого споживача.
Передбачаючи неспроможність більшості рейтингів, багато страхувальників довіряються як би перевіреним брендам, тобто широко відомим, часто великим компаніям, що давно існують на ринку. Цю тактику можна було б вважати сповна розумною, коли б не одна обставина. Річ у тому, що криза змусила багато СК переглянути тарифну політику, внаслідок чого на ринку почалися своєрідні перегони низьких відсотків. Дійшло до того, що в погоні за новими клієнтами і страховими преміями, учасники ринку, у тому числі і найбільші компанії, масово продавали поліси по невигідним для себе тарифам, що призвело до значного розширення портфеля відповідальності по відношенню до доходів компанії. У такій ситуації, коли справа доходить до виплат, співробітники СК докладають всі зусилля аби уникнути страхових виплат своїм клієнтам або ж максимально зменшити їх розмір. Велика вірогідність, що за рекламними гаслами відомих брендів ховається справжня війна у відділах врегулювання збитків, куди доводиться звертатися страхувальникам після настання страхового випадку.
Слід зазначити, що Держфінпослуг теж не дуже допомагає споживачам в нелегкій справі вибору страхової компанії. У відкритому доступі немає інформації про кількість скарг, що надходять до Держфінпослуг на ту або іншу СК. Замість інформування громадян про реальне положення справ, голова Держфінпослуг, Василь Волга, не втомлюється говорити про необхідність підвищення порогу виходу на ринок страхових компаній. Мабуть, це необхідний захід, проте цілком імовірно, що підвищення порогу навряд чи відіб'ється на діяльності неринкових компаній і флагманів ринку. Зате страховикам середнього рівня, саме тим, хто готовий насправді боротися за довіру клієнта, стане складніше. Але ж може виявитися, що саме такі компанії найсумлінніше виконують свої зобов'язання перед споживачами.
четвер, 14 жовтня 2010 р.
Третейський суд, як альтернатива державного суду.
Третейський суд – це суд посередників, по суті, недержавний суд. Взагалі існує думка, що «суд посередників, приватних осіб, передував суду суспільної влади». Третейський розгляд різних спірних і конфліктних ситуацій між людьми існував в державах давнього Сходу, в Римській імперії і Греції.
В даний час, третейське судочинство або арбітраж регулюється Законом України «Про третейські суди». Третейський суд – це недержавний незалежний орган, створений в установленому порядку для вирішення суперечок, що виникають при цивільних і господарських правовідносинах між фізичними і юридичними особами. Основна і головна відмінність від державного суду – це згода на розгляд суперечок в конкретному третейському суді обох сторін. З цією метою сторони прописують в своїх договірних зобов'язаннях відповідні пункти.
Третейські суди, згідно чинного законодавства, не можуть розглядати суперечки по нормативно-правових актах, державній таємниці, державних потребах, платоспроможності боржника або банкротстві, одна із сторін – нерезидент або держава, шлюборозлучним процесам. З врахуванням завантаження державної судової машини, вирішення господарських суперечок через третейський арбітраж виглядає дуже привабливо. Особливо, якщо врахувати що:
• Терміни по вирішенню не виходять за рамки двох календарних місяців, тобто швидкість погашення конфлікту;
• В більшості випадків відсутнє мито за розгляд справи, лише фіксована ставка, тобто фінансова доступність;
• Звернення до третейського суду призупиняє закінчення строку позовної давності;
• Рішення судів мають обов'язкову юридичну силу і забезпечуються примусовою силою держави на підставі Законів України «Про виконавче впровадження» і «Про виконавчу державну службу». Не дивлячись на аргументи багатьох юристів, вирішення третейського суду не оскаржаться по суті, а лише по процесуальних підставах, перелік яких приведений в ст.51 Закону «Про третейські суди» і дуже обмежений. За статистикою третейського суду при АУБ, лише 1% рішень було оскаржено відповідачами в державних судах.
• Рішення суду – остаточне.
• Як правило, третейські арбітражі створюються при профільних громадських організаціях, асоціаціях, торговельно-промислових палатах, та інших, що окрім авторитетності додає глибину знань, притаманного конкретним вузькоспеціалізованим арбітражам;
• Окрім всього іншого, вирішення третейського арбітражу по міжнародних суперечках дійсні і за кордоном, згідно Нью-Йоркської Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, до якої приєдналася Україна з іншими 120-ма країнами.
В наш час в Україні вже діє більше 300 третейських судів, що свідчить про можливу популярність альтернативного механізму вирішення суперечок. І, не дивлячись на недоробки або нестикування в законодавчому полі, арбітражний розгляд займе свою нішу, і не викликатиме нарікань на справедливість ухвал, що виносяться.
В даний час, третейське судочинство або арбітраж регулюється Законом України «Про третейські суди». Третейський суд – це недержавний незалежний орган, створений в установленому порядку для вирішення суперечок, що виникають при цивільних і господарських правовідносинах між фізичними і юридичними особами. Основна і головна відмінність від державного суду – це згода на розгляд суперечок в конкретному третейському суді обох сторін. З цією метою сторони прописують в своїх договірних зобов'язаннях відповідні пункти.
Третейські суди, згідно чинного законодавства, не можуть розглядати суперечки по нормативно-правових актах, державній таємниці, державних потребах, платоспроможності боржника або банкротстві, одна із сторін – нерезидент або держава, шлюборозлучним процесам. З врахуванням завантаження державної судової машини, вирішення господарських суперечок через третейський арбітраж виглядає дуже привабливо. Особливо, якщо врахувати що:
• Терміни по вирішенню не виходять за рамки двох календарних місяців, тобто швидкість погашення конфлікту;
• В більшості випадків відсутнє мито за розгляд справи, лише фіксована ставка, тобто фінансова доступність;
• Звернення до третейського суду призупиняє закінчення строку позовної давності;
• Рішення судів мають обов'язкову юридичну силу і забезпечуються примусовою силою держави на підставі Законів України «Про виконавче впровадження» і «Про виконавчу державну службу». Не дивлячись на аргументи багатьох юристів, вирішення третейського суду не оскаржаться по суті, а лише по процесуальних підставах, перелік яких приведений в ст.51 Закону «Про третейські суди» і дуже обмежений. За статистикою третейського суду при АУБ, лише 1% рішень було оскаржено відповідачами в державних судах.
• Рішення суду – остаточне.
• Як правило, третейські арбітражі створюються при профільних громадських організаціях, асоціаціях, торговельно-промислових палатах, та інших, що окрім авторитетності додає глибину знань, притаманного конкретним вузькоспеціалізованим арбітражам;
• Окрім всього іншого, вирішення третейського арбітражу по міжнародних суперечках дійсні і за кордоном, згідно Нью-Йоркської Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, до якої приєдналася Україна з іншими 120-ма країнами.
В наш час в Україні вже діє більше 300 третейських судів, що свідчить про можливу популярність альтернативного механізму вирішення суперечок. І, не дивлячись на недоробки або нестикування в законодавчому полі, арбітражний розгляд займе свою нішу, і не викликатиме нарікань на справедливість ухвал, що виносяться.
понеділок, 27 вересня 2010 р.
Інвестиційний ресурс України
Інвестиційний ресурс - це те, що ще недооцінене сьогодні, може мати зовсім іншу цінність завтра, і не фінансову.
Зупинюся на трьох основних, на мою думку, інвестиційних сегментах України.
Хліб усьому голова.
Агропромислова світова Мекка. Так, саме такою може стати наша країна. Помірний клімат, родючі землі і досвід, колишня житниця всього Радянського Союзу. Ми і зараз не втратили шанс, а ситуація з посухою та подальшим значним підвищенням світових цін на зернові культури, лише пряме тому підтвердження. Ми не можемо приймати участь в великих світових іграх в багатьох секторах економіки, але що стосується зернових, то це можливо. Хоча на сьогодні, ми й не можемо похвалитися провідними позиціями, але при помірній, довгостроковій та цілеспрямованій державній підтримці сільського господарства, ми зможемо стати світовими лідерами.
Кадри вирішують все.
Українці завжди користуються попитом за кордоном. Толерантність нації - підтверджується сьогодні. Формується новий кадровий резерв молодих і здібних креативних людей. Це другий український інвестиційний ресурс.
Геополітика.
Вдале географічне розташування країни дає нам карт-бланш маніпулювати перетином світових інтересів - транспортних, військових, економічних, торгових, політичних. Місток між Європою, Російською Федерацією та Азією унікальність, з якою важко сперечатися. Підтримуючи в розумній мірі багатовекторність, ми можемо стати центром перетину цих інтересів, а можливо, в подальшому, і центром прийняття рішення.
Зупинюся на трьох основних, на мою думку, інвестиційних сегментах України.
Хліб усьому голова.
Агропромислова світова Мекка. Так, саме такою може стати наша країна. Помірний клімат, родючі землі і досвід, колишня житниця всього Радянського Союзу. Ми і зараз не втратили шанс, а ситуація з посухою та подальшим значним підвищенням світових цін на зернові культури, лише пряме тому підтвердження. Ми не можемо приймати участь в великих світових іграх в багатьох секторах економіки, але що стосується зернових, то це можливо. Хоча на сьогодні, ми й не можемо похвалитися провідними позиціями, але при помірній, довгостроковій та цілеспрямованій державній підтримці сільського господарства, ми зможемо стати світовими лідерами.
Кадри вирішують все.
Українці завжди користуються попитом за кордоном. Толерантність нації - підтверджується сьогодні. Формується новий кадровий резерв молодих і здібних креативних людей. Це другий український інвестиційний ресурс.
Геополітика.
Вдале географічне розташування країни дає нам карт-бланш маніпулювати перетином світових інтересів - транспортних, військових, економічних, торгових, політичних. Місток між Європою, Російською Федерацією та Азією унікальність, з якою важко сперечатися. Підтримуючи в розумній мірі багатовекторність, ми можемо стати центром перетину цих інтересів, а можливо, в подальшому, і центром прийняття рішення.
четвер, 16 вересня 2010 р.
Україна - МВФ. Сховані плюси.
Дискусія з приводу кредитування України іноземними інституціями, в тому числі і МВФ, в нашому суспільстві не вщухає. Пов'язано це з тим, що зміни життєвих умов для населення вже відбуваються, а програма економічного реформування країни націлена на середньострокову перспективу з орієнтиром на 2012-2015 рр.
Взаємовідносини МВФ і України досить цікаві. Нас ніхто нічого не змушує робити, і вимоги МВФ, насправді, носять рекомендаційний характер. У Меморандумі ми використовуємо терміни: умовні зобов'язання, програмні цілі, докласти зусиль, попередні дії, структурні маяки, критерії ефективності, тобто по суті, ми маємо Домовленість засновану на довірі. МВФ намагається нас організувати і допомогти видозмінитися. У Меморандумі, звичайно ж, є й конкретні терміни, які прив'язані до траншів фінансування. Програма фінансування розрахована на 29 місяців, з анулюванням попередньої.
Що потрібно зробити?
Податково-бюджетна політика.
• Збільшення доходної частини Бюджету: введення акцизів на певні групи товарів, зборів на послуги, розширення бази оподаткування та уніфікованість самої системи оподаткування, обмеження на перенесення збитків 2009 року.
• Зменшення витрат. Так в 2010 року зменшено субсидії деяким секторам економіки на 16 млрд. грн.
• Пенсійні реформи. Збільшення мінімального страхового періоду з 5 до 15 років, поступове збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років починаючи з 2010 року, збільшення на 10 років робочого стажу для повних пенсійних виплат, введення пенсійних виплат для юридичних і фізичних осіб спрощеної системи оподаткування.
• Утримання державних гарантій на суму не більше 15 млрд. грн. в 2010 році.
• Зменшення боргу НАК «Нафтогаз України» на 1% від ВВП, з подальшою ліквідацією заборгованості (на сьогодні борг НАКу становить 6,5% від ВВП). У зв'язку з цим підвищені відпускні ціни на газ для кінцевих споживачів на 50%, ліквідовані пільги для деяких галузей економіки (хімія, металургія), зменшені оперативні витрати компанії, планується ще одне підвищення цін на газ для споживачів на 50% з квітня 2011 року.
Монетарна і валютно-курсова політика.
• Посилення незалежності та підзвітності НБУ.
• Моніторинг грошової маси, зростання якої не повинно перевищити 14% в поточному році. А також готовність коригувати грошову політику в певних випадках.
• Валютний ринок. Продовження практики встановлення офіційного обмінного курсу за підсумками міжбанківських торгів за попередній день (з максимальним відхиленням у 2%). Введення ринку форвардних валютних операцій до кінця березня 2011 року.
Політика фінансового сектора.
• Вирішення питань проблемних банків і рекапіталізація системних банків.
• Капіталізація банків до кінця 2010 року.
• Посилення державних банків.
У результаті проведення законодавчо-фінансових заходів ми плануємо вийти на такі показники:
• Зростання економіки в 2010 році на 3,7%, з подальшою позитивною тенденцією (конкретики на наступні роки немає).
• Інфляція. Зменшення даного показника до величини в 5% до 2014 року (у поточному році прогнозується близько 12%).
• Державний борг. Співвідношення державного та гарантованого державного боргу не більше 35% від ВВП до 2015 року.
• Дефіцит бюджету, який може бути профінансований ринками, починаючи з 2011 року.
І це і є метою нашої країни, побудовані на взаєминах з МВФ.
Взаємовідносини МВФ і України досить цікаві. Нас ніхто нічого не змушує робити, і вимоги МВФ, насправді, носять рекомендаційний характер. У Меморандумі ми використовуємо терміни: умовні зобов'язання, програмні цілі, докласти зусиль, попередні дії, структурні маяки, критерії ефективності, тобто по суті, ми маємо Домовленість засновану на довірі. МВФ намагається нас організувати і допомогти видозмінитися. У Меморандумі, звичайно ж, є й конкретні терміни, які прив'язані до траншів фінансування. Програма фінансування розрахована на 29 місяців, з анулюванням попередньої.
Що потрібно зробити?
Податково-бюджетна політика.
• Збільшення доходної частини Бюджету: введення акцизів на певні групи товарів, зборів на послуги, розширення бази оподаткування та уніфікованість самої системи оподаткування, обмеження на перенесення збитків 2009 року.
• Зменшення витрат. Так в 2010 року зменшено субсидії деяким секторам економіки на 16 млрд. грн.
• Пенсійні реформи. Збільшення мінімального страхового періоду з 5 до 15 років, поступове збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років починаючи з 2010 року, збільшення на 10 років робочого стажу для повних пенсійних виплат, введення пенсійних виплат для юридичних і фізичних осіб спрощеної системи оподаткування.
• Утримання державних гарантій на суму не більше 15 млрд. грн. в 2010 році.
• Зменшення боргу НАК «Нафтогаз України» на 1% від ВВП, з подальшою ліквідацією заборгованості (на сьогодні борг НАКу становить 6,5% від ВВП). У зв'язку з цим підвищені відпускні ціни на газ для кінцевих споживачів на 50%, ліквідовані пільги для деяких галузей економіки (хімія, металургія), зменшені оперативні витрати компанії, планується ще одне підвищення цін на газ для споживачів на 50% з квітня 2011 року.
Монетарна і валютно-курсова політика.
• Посилення незалежності та підзвітності НБУ.
• Моніторинг грошової маси, зростання якої не повинно перевищити 14% в поточному році. А також готовність коригувати грошову політику в певних випадках.
• Валютний ринок. Продовження практики встановлення офіційного обмінного курсу за підсумками міжбанківських торгів за попередній день (з максимальним відхиленням у 2%). Введення ринку форвардних валютних операцій до кінця березня 2011 року.
Політика фінансового сектора.
• Вирішення питань проблемних банків і рекапіталізація системних банків.
• Капіталізація банків до кінця 2010 року.
• Посилення державних банків.
У результаті проведення законодавчо-фінансових заходів ми плануємо вийти на такі показники:
• Зростання економіки в 2010 році на 3,7%, з подальшою позитивною тенденцією (конкретики на наступні роки немає).
• Інфляція. Зменшення даного показника до величини в 5% до 2014 року (у поточному році прогнозується близько 12%).
• Державний борг. Співвідношення державного та гарантованого державного боргу не більше 35% від ВВП до 2015 року.
• Дефіцит бюджету, який може бути профінансований ринками, починаючи з 2011 року.
І це і є метою нашої країни, побудовані на взаєминах з МВФ.
Підписатися на:
Дописи (Atom)