Третейський суд, як альтернатива державного суду.

Третейський суд – це суд посередників, по суті, недержавний суд. Взагалі існує думка, що «суд посередників, приватних осіб, передував суду суспільної влади». Третейський розгляд різних спірних і конфліктних ситуацій між людьми існував в державах давнього Сходу, в Римській імперії і Греції.

В даний час, третейське судочинство або арбітраж регулюється Законом України «Про третейські суди». Третейський суд – це недержавний незалежний орган, створений в установленому порядку для вирішення суперечок, що виникають при цивільних і господарських правовідносинах між фізичними і юридичними особами. Основна і головна відмінність від державного суду – це згода на розгляд суперечок в конкретному третейському суді обох сторін. З цією метою сторони прописують в своїх договірних зобов'язаннях відповідні пункти.

Третейські суди, згідно чинного законодавства, не можуть розглядати суперечки по нормативно-правових актах, державній таємниці, державних потребах, платоспроможності боржника або банкротстві, одна із сторін – нерезидент або держава, шлюборозлучним процесам. З врахуванням завантаження державної судової машини, вирішення господарських суперечок через третейський арбітраж виглядає дуже привабливо. Особливо, якщо врахувати що:

• Терміни по вирішенню не виходять за рамки двох календарних місяців, тобто швидкість погашення конфлікту;
• В більшості випадків відсутнє мито за розгляд справи, лише фіксована ставка, тобто фінансова доступність;
• Звернення до третейського суду призупиняє закінчення строку позовної давності;
• Рішення судів мають обов'язкову юридичну силу і забезпечуються примусовою силою держави на підставі Законів України «Про виконавче впровадження» і «Про виконавчу державну службу». Не дивлячись на аргументи багатьох юристів, вирішення третейського суду не оскаржаться по суті, а лише по процесуальних підставах, перелік яких приведений в ст.51 Закону «Про третейські суди» і дуже обмежений. За статистикою третейського суду при АУБ, лише 1% рішень було оскаржено відповідачами в державних судах.
• Рішення суду – остаточне.
• Як правило, третейські арбітражі створюються при профільних громадських організаціях, асоціаціях, торговельно-промислових палатах, та інших, що окрім авторитетності додає глибину знань, притаманного конкретним вузькоспеціалізованим арбітражам;
• Окрім всього іншого, вирішення третейського арбітражу по міжнародних суперечках дійсні і за кордоном, згідно Нью-Йоркської Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, до якої приєдналася Україна з іншими 120-ма країнами.

В наш час в Україні вже діє більше 300 третейських судів, що свідчить про можливу популярність альтернативного механізму вирішення суперечок. І, не дивлячись на недоробки або нестикування в законодавчому полі, арбітражний розгляд займе свою нішу, і не викликатиме нарікань на справедливість ухвал, що виносяться.