Руслан Демчак: Правові основи мобілізації населення

Як, зазначає Руслан Євгенович: "Третього березня співробітника нашої компанії викликали на військові навчання за місцем проживання, попередньо – на два тижні. В такий непростий для країни час резонно роз’яснити, за яким принципом відбувається мобілізація та кого саме можуть мобілізувати. Насправді, поки що  про мобілізацію не йде мова. У тексті Указу Президента №189/2014 в пункті 3 йдеться лише про виклик на навчальні збори."

Якщо звернутись до законодавства, то правовою основою для мобілізації населення служать Конституція України, Закон «Про оборону України», Закон «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На думку, Руслана Демчака: "Мобілізація стосується військовозобов'язаних запасу у віці від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду. Простіше кажучи, військовозобов'язані - це чоловіки від 18 до 45 років (рядовий і сержантський склад) або до 50-60 років (офіцерський склад, вік залежить від звання), придатні до військової служби. За призваними на збори та резервістами зберігаються місце роботи, посада і середня заробітна плата на підприємстві чи в організації, незалежно від форми власності".

Згідно ст. 4 Закону України «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або Загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію. Рішення про проведення відкритої мобілізації негайно оголошується через ЗМІ, тобто оприлюднюється офіційний Указ Президента України. При цьому Президент має право визначити обсяг, порядок і термін мобілізації, вказавши його в Указі про мобілізацію – тобто може визначити окремо громадяни яких вікових груп та інших критеріїв повинні бути мобілізовані. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату.

Звідси і така вибірковість у отриманні повісток серед громадян сьогодні.

Загалом до військової мобілізації  можуть бути залучені громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України». Згідно ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,  під час мобілізації кожен громадянин України зобов'язаний з'явиться за викликом у військкомати для постановки на облік або визначення призначення на воєнний час, якщо того вимагають обставини.

Руслан Демчак відмічає: "За умисне ухилення від мобілізації передбачена кримінальна відповідальність (336 КК - від 2 до 5 років), а за умисне ухилення від проходження навчальних зборів - кримінальна відповідальність (337 КК - від штрафу в 1200 грн до 6 місяців  арешту). В обох випадках склад порушення буде мати місце при наявності врученої під розпис повістки і подальшої неявки".

Відповідно  до того ж закону про мобілізацію, ст. 23,  від мобілізації звільняються особи:

- заброньовані на період  мобілізації  та  на  воєнний  час  за  органами  державної  влади,  іншими державними органами,  органами  місцевого самоврядування,  а також за підприємствами, установами і організаціями   в   порядку,   встановленому  Кабінетом  Міністрів  України;

-  визнані відповідно до висновку  військово-лікарської  комісії тимчасово  непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін   до    шести    місяців    (з    наступним    проходженням військово-лікарської комісії);

- чоловіки, на  утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

-  жінки, на  утриманні  яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову  службу  в  разі  їх згоди і тільки за місцем проживання);

-  зайняті постійним  доглядом  за особами,  що його потребують, відповідно до законодавства  України,  в  разі  відсутності  інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

-   народні депутати України,  депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

-   інші військовозобов'язані або  окремі  категорії  громадян  у передбачених законами випадках. 

Я сподіваюся, що ці навчальні збори будуть служити виключно додатковою моральною підтримкою бойового духу нашого народу і профілактичним заходом у відповідь на випади – «навчальні збори» Росії.

Страшно жити в країні, яка скотилася до інфраструктурної кризи

Страшно жити в країні, яка скотилася до інфраструктурної кризи. Ми всі пам’ятаємо радянську медицину, яка фінансувалася із бездонного бюджету, при таких обставинах вона працювала і навіть досліджувала.
Сьогодні ми маємо ту ж радянську структуру медицини, але із українськими можливостями фінансування. В результаті – двадцятирічна деградація і ілюзія наявності медичної допомоги.
Це б не було так страшно, якби не стосувалося безпеки нашого життя. Якщо ти навіть губернатор і головний лікар обласної лікарні готовий витирати твої мешти, просто так, у вдячність що він тут працює, не будуй ілюзій – коли твій п’ятирічний онук знайде під твоїм ліжком зброю і випадково травмує собі пострілом долоню, не виявиться вчасно, ні льоду, ні транспорту, щоб доставити дитину до Відня.
Держава має шукати не гроші, щоб латати діри ілюзорно існуючої системи, а людей – особистостей, які здатні усвідомити, взяти на себе відповідальність і створити паралельну сучасну систему (в даному прикладі, охорони здоров’я), яка в перспективі поглине залишки існуючої.

Величезна проблема України – тотальна некомпетентність

Величезна проблема України – тотальна некомпетентність, природа якої спадкова закомплексованість та бідність. 
Ми – бізнесмени, ті, хто зрозумів природу речей, начебто маємо бути задоволеними цим, бо таким людям простіше продати наші товари та послуги. Не було б це так страшно, якби ці споживачі не були нашими вчителями, лікарями, суддями та прокурорами. Міграція в країну із працюючою інфраструктурою не вирішує всі проблеми. Ваш бізнес і його менеджмент залишається тут. Тому ми – кожен, маємо внести свій внесок в зміну суспільної свідомості – передати свій компетентний досвід. Механізмів безліч: безкоштовні тренінги, ведення блогів, підтримка талановитої молоді, фінансування телевізійних проектів і багато іншого.
А що ж держава? Вивести таку діяльність в розряд суспільної цінності. Як це в Європі, якщо ти не фінансуєш соціальні проекти, ти ніколи не будеш визнаний як успішна людина у соціумі.
А що ж прокуратура та судді? Якщо держава не змінить свою орієнтацію із створення вертикалі зі своїх – на стратегію компетентності та не створить для цього відповідні формуючі інституції (бо навіть у Радянському Союзі була вища партійна школа) то із цієї країни точно виїдуть всі поважаючі себе люди.   

Юридична невідповідність моєї кримінальної справи

За останній час в ЗМІ з’явився шквал інформації про мою причетність до операцій з незаконним отриманням у власність земельних ділянок у процесі приватизації колективних сільськогосподарських підприємств.

Вказана інформація не відповідає фактичним обставинам справи та містить суперечливі твердження.

Дійсно, ще 13 років тому (!!!) я надавав консультації бухгалтерського та інвестиційного характеру КСП «Авангард» Житомирської області та КСП «Стебне» Черкаської області, за що у процесі приватизації двох КСП було законно отримано у власність майнові, а не земельні паї. Вартість майнового паю, що я отримав склав приблизно 200,00 грн. (двісті гривень). Для того, щоб з’ясувати, що включає в себе «майновий пай» необхідно звернутись до чинного законодавства України. 

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій.

Таким чином, майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства не може включати в себе земельні ділянки.

Не зрозуміло з яких підстав було зроблено висновок про операції саме з земельними ділянками, оскільки жодного відношення до приватизації землі я  ніколи не мав, а матеріали, які так рясно продукуються на «жовтих» Інтернет-ресурсах є відверто наклепницькі.

Більше того, дохід отриманий від продажу вказаного майнового паю мною  було задекларовано при поданні щорічної декларації про доходи, яка була прийнята податковим органом без жодних зауважень, і питань в останньої не виникало.

Вказана позиція була підтверджена і рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду.

Чому з цього приводу проти мене, як кандидата в депутати до ВР була порушена кримінальна справа і я був взятий під варту – вирішувати Вам.