Кризові явища в економічному житті України тривають. Вони немогли зникнути одномоментно. Не вирішено багато стратегічних питань і проблем,що накопичилися минулого, у тому числі докризового, періоду. Економікаподає перші позитивні сигнали. Держава задаєнапрямок руху капіталів і якісь сигнали для інвесторів. Завжди за державними інвестиціями йдутьприватні, як вітчизняні, так і зарубіжні. Прикладом, може служититвердження Державної цільової програми з підготовки та проведення в УкраїніЄВРО-2012, яка, по суті, націлена більше на інвестиційну привабливість країни. В результаті виконання Програми планується, що вперіод до 2012 року:

- Буде залучено інвестицій в сумі понад 80 млрд. грн., у тому числі приватних інвестицій (для будівництваі реконструкції спортивних споруд, розбудови транспортної інфраструктури,інфраструктури розміщення) на суму близько 50 млрд. грн.;
- Створення понад 15 тис. нових робочих місць для забезпеченняексплуатації та обслуговування об'єктів чемпіонату. При цьому очікуваний обсяг податкових надходжень до бюджетів можескласти близько 28 млрд. грн.

Уцілому механізми прийняття рішень та реалізації державних інвестицій завждивикликають безліч запитань і нарікань у громадськості. Корумпованість, затяжні інтервали часу від ідеї до початку, принципивибірковості та пріоритетності. Питання не нові й знайомі не тільки нашійдержаві. Пройшли ті часи, коли при Радянському Союзі частка державнихінвестицій коливалася від 17 до 30% ВВП. При планованому дефіциті в 5,6% відВВП на 2010 рік про це мріяти, як говоритися, не шкідливо. Тому державними мужами вибираються нові й непрямі інвестиційні багатоходівки,де залучаються чужі гроші, через брак своїх. Наприклад, тіснаспівпраця в атомній енергетиці. Як результат, фінансова допомога РФ вбудівництві третього і четвертого енергоблоків Хмельницької атомноїелектростанції, оціночна вартість яких знаходиться в межах 5-6 млрд. дол.

Крім цього, підписання гучних Харківських угод, в майбутньому дозволитьнам заощаджувати близько 4 млрд. дол. на рік. Ці ж кошти, як мінімум можназакладати в бюджеті на інвестиційні напрямки. Економічне зближення з Росією, втому числі, вже допомогло вирішити і тактичні завдання Уряду. Це залучення короткострокового кредиту від ВТБ напокриття бюджетного розриву (близько 2 млрд. дол.), поки ведуться стратегічніпереговори з МВФ. До честі наших чиновників, хотілося б додати, щочастина запланованих коштів, після отримання розширеного кредиту від МВФ,держава спрямовує не тільки на покриття дефіциту, а й на інвестиції в економікукраїни. Хоча конкретики поки немає.

Політичний європейський вектор несподівано теж приносить свої плоди. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку(ЄБРР) готовий інвестувати 9 млрд. євро щорічно протягом шести років у розвитоккраїн Центральної і Східної Європи. За його прогнозами «ми бачимо значнезростання економіки в Росії, Туреччині і Україні ...». Виходячи з цього Банк,який не кредитує, а інвестує, вжецього року готовий надати Україні для реалізації ряду проектів інвестицій вобсязі понад 1 млрд. дол. У тому числі, на фінансування модернізаціїУкраїнської ГТС 400-450 млн. дол., 200-225 млн. євро на завершення будівництваавтотраси Київ-Чоп. Також ЄБРР має намір виділити Україні. близько 90 млн. євро інвестицій на безповоротнійоснові.

Україна стає стратегічно привабливою. Знайдено механізм прямихінвестицій в економіку України за допомогою державних інститутів. В результаті,щонайменше, припинився відтік інвестиційних коштів з корпоративного сектора. Створюються передумовиекономічного зростання.

http://ruslan-demchak.livejournal.com/14020.html