Той факт, що ви не брали кредит і не являєтесь поручителем по банківському кредиту ще не означає, що у вас немає заборгованості перед банком, про яку ви навіть не здогадуєтесь.
Останнім часом у Всеукраїнську громадську організацію «Захисту прав споживачів фінансових послуг» є частим звернення клієнтів банків, щодо безпідставного нарахування серйозних сум заборгованості за користування банківськими платіжними (та кредитними) картками. Здавалося б, картки повинні слугувати для руху коштів і не створювати заборгованості, оскільки банк у будь-якому разі отримує комісію за перерахунок коштів на картку і з неї.
Сьогодні майже кожний соціально-активний громадянин користується банківською платіжною карткою. Картки використовуються для виплат заробітних плат, стипендій, пенсій, різних видів допомоги та дотацій та ін. Причому не завжди сам споживач ініціює дану процедуру. Часто до зарплатних карток клієнта зобов’язують отримати ще й кредитну картку, яка в фінансовому плані є значно «небезпечнішою» ніж проста платіжна картка.
Отримуючи картку, більшість споживачів навіть не читають умови їх обслуговування. Однак, якщо навіть споживач прочитає умови договору карткового рахунку, то не завжди може повністю оцінити всі нюанси цього рахунку. Досить часто, банк виводить тарифи по обслуговуванню картки в таблиці, в яких важко самостійно розібратись, або банк посилається на документ «Правила обслуговування рахунку», з якими потрібно ознайомлюватись окремо (що зазвичай, мало хто робить).
Стандартна ситуація. Споживач отримує платіжну картку, як правило зарплатну, і користується нею певний період. Згодом, змінюється місце роботи і необхідності в користуванні карткою немає. Людина відкладає її, і навіть взагалі забуває про її існування. Приблизно через два-три (!) роки до споживача звертаються колектори (іноді сам банк) і вимагають погасити заборгованість в розмірі близько 3000 гривень. Споживач звертається в банк за роз’ясненнями, на що працівник банку повідомляє, що заборгованість у виникла за обслуговування карткового рахунку. Оскільки згідно договору карткового рахунку, клієнт повинен був сплачувати 50 гривень в місяць за обслуговування цього рахунку. А той факт, що йому більше не нараховують зарплату (або інші виплати) на цю картку, не звільняє його від сплати банківських послуг за обслуговування рахунку.
Таким чином, з розрахунку 50 грн./міс у споживача за рік виникла заборгованість в розмірі 600 гривень, а так як на його рахунок не поступали кошти, з яких можна б було списати цю суму, то банк відкрив споживачу овердрафт (кредитну лінію!) з відсотковою ставкою 30% річних для погашення заборгованості. Так за три роки, у споживача виникає заборгованість в 3000 гривень (50 грн. за обслуговування рахунку в місяць X 36 місяців) X 30% річних + 660 грн. пеня за прострочений кредит).
З юридичної точки зору дії банку є законними, оскільки умови і тарифи обслуговування карткового рахунку були вказані в договорі, який споживач підписав. Також в цьому ж договорі є пункт, згідно якого, якщо клієнт по закінчені договору не звернувся в банк з заявою про закриття рахунку, то такий договір вважається продовжений ще на рік, а через рік - ще на рік і т.д. З точки зору фінансової доцільності, банку вигідно заробляти гроші на довірі клієнта, адже в цьому випадку, банк нічого не втративши і нічим не ризикнувши, заробив 3000 гривень, а якщо таких клієнтів тисячі, то сума доходу банку – не маленька.
З огляду на звернення до ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг», найчастіше подібні «схеми» використовують в практиці такі банки: Приват, Укргазбанк, Укрсоцбанк. Всі банки внесено до «рейтингу недовіри» ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг».
середа, 14 липня 2010 р.
Фондовий ринок України. Наближаючись до ліквідності.
Інвестування в активи фондового ринку завжди є найдохіднішим, але й найризикованим бізнесом по своїй суті й природі. Не випадково в усьому світі кожна друга людина є інвестором, що направляє вільні кошти в ті або інші активи - акції, державні або корпоративні облігації, похідні цінних паперів (ф'ючерси, опціони), контракти на різницю, що дозволяють інвестувати навіть в індекси будь-якої фондової біржі та ін. Такі поняття, як котирування, маржа, короткі продажі, ф'ючерси на ... - стали повсякденними, таким як кредитування, іпотека. Клієнти Брокерських будинків уже давно приймають інвестиційні рішення самі, прислухаючись до рекомендацій брокерів, але не більше того. Природно те, що успішно співіснують інститути спільного інвестування, де рішення приймаються професійними керуючими.
Український фондовий ринок за останній рік зробив один важливий якісний прорив, що збільшив його ліквідність, а також інвестиційну привабливість ринку в цілому. Це можливість прямої участі непрофесійного учасника організованого ринку торгувати на площадках, і побічно впливати на нього, за допомогою інтернет-трейдінга. Однієї з основних характеристик ліквідності будь-якого фондового ринку є можливість швидко закрити угоду, з мінімальним спредом або ціновим розривом. Із прибутковістю або без такої, але швидкість трансформації активу в кошти залишається пріоритетом.
Шляхом тривалої еволюції, в Україні сформувалося дві основні торговельні площадки. ПФТС (перша фондова торгова система) і Українська Біржа. Обидві площадки є організаторами електронних торгів емітентів, з певними наборами стандартних правил. Площадки на даний момент презентовані російськими інвесторами. Але, що найважливіше – обидві площадки активно впроваджують і пропагують інтернет-трейдинг для фізичних і юридичних осіб. Готові платформи, більше 20-ти брокерських компаній, що надають прямий доступ до торгів, швидкість здійснення угод (або миттєвість), простота користування, безліч семінарів, презентація на ТВ. Конкуренція між брокерами за клієнта здобуває забарвлення жорсткої конкуренції, коли комісія за послуги на якийсь час дорівнює «нулю». Введення кредитного плеча, коли за одні кошти можливо здобути активів на більшу суму. Короткі продажі – гра на зниження. Організатори торгів додають нові інструменти. Наприклад, ф'ючерсні контракти на індекс Української біржі, обсяги по якому вже досягають 40% від торгівлі по акціях і облігаціям. Офіційне покриття за даним контрактом становить один до чотирьох.
Фондовий ринок України, хоч і із запізненням, здобуває форми цивілізованого ринку, де «погоду» створюють уже не тільки великі компанії, які й торгували-то між собою іноді, а кількість заявок від приватних інвесторів (обсяг яких уже оцінюється від 35% ринку).
І, незважаючи на підвищений рівень ризику від операцій на фондовому ринку, він беззаперечно стає більш привабливим, через спрощення входу в нього й підвищення ліквідності.
Український фондовий ринок за останній рік зробив один важливий якісний прорив, що збільшив його ліквідність, а також інвестиційну привабливість ринку в цілому. Це можливість прямої участі непрофесійного учасника організованого ринку торгувати на площадках, і побічно впливати на нього, за допомогою інтернет-трейдінга. Однієї з основних характеристик ліквідності будь-якого фондового ринку є можливість швидко закрити угоду, з мінімальним спредом або ціновим розривом. Із прибутковістю або без такої, але швидкість трансформації активу в кошти залишається пріоритетом.
Шляхом тривалої еволюції, в Україні сформувалося дві основні торговельні площадки. ПФТС (перша фондова торгова система) і Українська Біржа. Обидві площадки є організаторами електронних торгів емітентів, з певними наборами стандартних правил. Площадки на даний момент презентовані російськими інвесторами. Але, що найважливіше – обидві площадки активно впроваджують і пропагують інтернет-трейдинг для фізичних і юридичних осіб. Готові платформи, більше 20-ти брокерських компаній, що надають прямий доступ до торгів, швидкість здійснення угод (або миттєвість), простота користування, безліч семінарів, презентація на ТВ. Конкуренція між брокерами за клієнта здобуває забарвлення жорсткої конкуренції, коли комісія за послуги на якийсь час дорівнює «нулю». Введення кредитного плеча, коли за одні кошти можливо здобути активів на більшу суму. Короткі продажі – гра на зниження. Організатори торгів додають нові інструменти. Наприклад, ф'ючерсні контракти на індекс Української біржі, обсяги по якому вже досягають 40% від торгівлі по акціях і облігаціям. Офіційне покриття за даним контрактом становить один до чотирьох.
Фондовий ринок України, хоч і із запізненням, здобуває форми цивілізованого ринку, де «погоду» створюють уже не тільки великі компанії, які й торгували-то між собою іноді, а кількість заявок від приватних інвесторів (обсяг яких уже оцінюється від 35% ринку).
І, незважаючи на підвищений рівень ризику від операцій на фондовому ринку, він беззаперечно стає більш привабливим, через спрощення входу в нього й підвищення ліквідності.
понеділок, 12 липня 2010 р.
Оподаткування депозитів
Норма по введенню п'яти відсоткового оподаткування депозитів, згідно проекту Податкового кодексу, вступить в дію з 1-го січня 2013 року. Дискусія з цього питання «злегка» сколихнула суспільство, особливо в той момент, коли не була відома ставка податку. Домисли і припущення буквально підмінили поняття. Хоча деякі питання і залишаються на даний момент без відповіді.
Основна теза - це зменшення депозитних вкладів, особливо від населення. Цілком можливо, хоча ймовірність його досить невисока. По-перше, не дивлячись ні на що, банківський вклад є самим зрозумілим для споживача інвестиційним інструментом. По-друге, обраний досить довгий проміжок часу між інформуванням, і введенням - близько 2,5 років, достатній термін для розуміння та усвідомлення. По-третє, не так вже й сильно постраждають вкладники від нового податку. Наприклад, при внеску в 20% річних, вкладник отримає загальну прибутковість в межах 19%, після вирахування податкової складової. І як парадокс даної ситуації, вклади населення навпаки можуть збільшуватися до вступу в силу податку. Це при тому, що вартість залучення грошей у нашій країні, напевно, найбільша, і тенденція зменшення ставки вже чітко простежується.
Але залишаються поки без відповідей, ряд тактичних питань, які можуть докорінно змінити картинку:
• Яким чином буде відбуватися утримання податку? Як часто? Раз на рік, на місяць, інший період?
• Хто буде податковим агентом? З огляду на нюанс про банківську таємницю.
Я за те, щоб держава збалансувала потенційний негатив від оподаткування депозитів зустрічною пропозицією щодо підвищення лояльності споживачів до депозитних продуктів. Наприклад, цілком логічною пропозицією було б збільшення суми повернення гарантованого вкладу.
Основна теза - це зменшення депозитних вкладів, особливо від населення. Цілком можливо, хоча ймовірність його досить невисока. По-перше, не дивлячись ні на що, банківський вклад є самим зрозумілим для споживача інвестиційним інструментом. По-друге, обраний досить довгий проміжок часу між інформуванням, і введенням - близько 2,5 років, достатній термін для розуміння та усвідомлення. По-третє, не так вже й сильно постраждають вкладники від нового податку. Наприклад, при внеску в 20% річних, вкладник отримає загальну прибутковість в межах 19%, після вирахування податкової складової. І як парадокс даної ситуації, вклади населення навпаки можуть збільшуватися до вступу в силу податку. Це при тому, що вартість залучення грошей у нашій країні, напевно, найбільша, і тенденція зменшення ставки вже чітко простежується.
Але залишаються поки без відповідей, ряд тактичних питань, які можуть докорінно змінити картинку:
• Яким чином буде відбуватися утримання податку? Як часто? Раз на рік, на місяць, інший період?
• Хто буде податковим агентом? З огляду на нюанс про банківську таємницю.
Я за те, щоб держава збалансувала потенційний негатив від оподаткування депозитів зустрічною пропозицією щодо підвищення лояльності споживачів до депозитних продуктів. Наприклад, цілком логічною пропозицією було б збільшення суми повернення гарантованого вкладу.
середа, 7 липня 2010 р.
Кризові явища в економічному житті України тривають. Вони немогли зникнути одномоментно. Не вирішено багато стратегічних питань і проблем,що накопичилися минулого, у тому числі докризового, періоду. Економікаподає перші позитивні сигнали. Держава задаєнапрямок руху капіталів і якісь сигнали для інвесторів. Завжди за державними інвестиціями йдутьприватні, як вітчизняні, так і зарубіжні. Прикладом, може служититвердження Державної цільової програми з підготовки та проведення в УкраїніЄВРО-2012, яка, по суті, націлена більше на інвестиційну привабливість країни. В результаті виконання Програми планується, що вперіод до 2012 року:
- Буде залучено інвестицій в сумі понад 80 млрд. грн., у тому числі приватних інвестицій (для будівництваі реконструкції спортивних споруд, розбудови транспортної інфраструктури,інфраструктури розміщення) на суму близько 50 млрд. грн.;
- Створення понад 15 тис. нових робочих місць для забезпеченняексплуатації та обслуговування об'єктів чемпіонату. При цьому очікуваний обсяг податкових надходжень до бюджетів можескласти близько 28 млрд. грн.
Уцілому механізми прийняття рішень та реалізації державних інвестицій завждивикликають безліч запитань і нарікань у громадськості. Корумпованість, затяжні інтервали часу від ідеї до початку, принципивибірковості та пріоритетності. Питання не нові й знайомі не тільки нашійдержаві. Пройшли ті часи, коли при Радянському Союзі частка державнихінвестицій коливалася від 17 до 30% ВВП. При планованому дефіциті в 5,6% відВВП на 2010 рік про це мріяти, як говоритися, не шкідливо. Тому державними мужами вибираються нові й непрямі інвестиційні багатоходівки,де залучаються чужі гроші, через брак своїх. Наприклад, тіснаспівпраця в атомній енергетиці. Як результат, фінансова допомога РФ вбудівництві третього і четвертого енергоблоків Хмельницької атомноїелектростанції, оціночна вартість яких знаходиться в межах 5-6 млрд. дол.
Крім цього, підписання гучних Харківських угод, в майбутньому дозволитьнам заощаджувати близько 4 млрд. дол. на рік. Ці ж кошти, як мінімум можназакладати в бюджеті на інвестиційні напрямки. Економічне зближення з Росією, втому числі, вже допомогло вирішити і тактичні завдання Уряду. Це залучення короткострокового кредиту від ВТБ напокриття бюджетного розриву (близько 2 млрд. дол.), поки ведуться стратегічніпереговори з МВФ. До честі наших чиновників, хотілося б додати, щочастина запланованих коштів, після отримання розширеного кредиту від МВФ,держава спрямовує не тільки на покриття дефіциту, а й на інвестиції в економікукраїни. Хоча конкретики поки немає.
Політичний європейський вектор несподівано теж приносить свої плоди. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку(ЄБРР) готовий інвестувати 9 млрд. євро щорічно протягом шести років у розвитоккраїн Центральної і Східної Європи. За його прогнозами «ми бачимо значнезростання економіки в Росії, Туреччині і Україні ...». Виходячи з цього Банк,який не кредитує, а інвестує, вжецього року готовий надати Україні для реалізації ряду проектів інвестицій вобсязі понад 1 млрд. дол. У тому числі, на фінансування модернізаціїУкраїнської ГТС 400-450 млн. дол., 200-225 млн. євро на завершення будівництваавтотраси Київ-Чоп. Також ЄБРР має намір виділити Україні. близько 90 млн. євро інвестицій на безповоротнійоснові.
Україна стає стратегічно привабливою. Знайдено механізм прямихінвестицій в економіку України за допомогою державних інститутів. В результаті,щонайменше, припинився відтік інвестиційних коштів з корпоративного сектора. Створюються передумовиекономічного зростання.
http://ruslan-demchak.livejournal.com/14020.html
- Буде залучено інвестицій в сумі понад 80 млрд. грн., у тому числі приватних інвестицій (для будівництваі реконструкції спортивних споруд, розбудови транспортної інфраструктури,інфраструктури розміщення) на суму близько 50 млрд. грн.;
- Створення понад 15 тис. нових робочих місць для забезпеченняексплуатації та обслуговування об'єктів чемпіонату. При цьому очікуваний обсяг податкових надходжень до бюджетів можескласти близько 28 млрд. грн.
Уцілому механізми прийняття рішень та реалізації державних інвестицій завждивикликають безліч запитань і нарікань у громадськості. Корумпованість, затяжні інтервали часу від ідеї до початку, принципивибірковості та пріоритетності. Питання не нові й знайомі не тільки нашійдержаві. Пройшли ті часи, коли при Радянському Союзі частка державнихінвестицій коливалася від 17 до 30% ВВП. При планованому дефіциті в 5,6% відВВП на 2010 рік про це мріяти, як говоритися, не шкідливо. Тому державними мужами вибираються нові й непрямі інвестиційні багатоходівки,де залучаються чужі гроші, через брак своїх. Наприклад, тіснаспівпраця в атомній енергетиці. Як результат, фінансова допомога РФ вбудівництві третього і четвертого енергоблоків Хмельницької атомноїелектростанції, оціночна вартість яких знаходиться в межах 5-6 млрд. дол.
Крім цього, підписання гучних Харківських угод, в майбутньому дозволитьнам заощаджувати близько 4 млрд. дол. на рік. Ці ж кошти, як мінімум можназакладати в бюджеті на інвестиційні напрямки. Економічне зближення з Росією, втому числі, вже допомогло вирішити і тактичні завдання Уряду. Це залучення короткострокового кредиту від ВТБ напокриття бюджетного розриву (близько 2 млрд. дол.), поки ведуться стратегічніпереговори з МВФ. До честі наших чиновників, хотілося б додати, щочастина запланованих коштів, після отримання розширеного кредиту від МВФ,держава спрямовує не тільки на покриття дефіциту, а й на інвестиції в економікукраїни. Хоча конкретики поки немає.
Політичний європейський вектор несподівано теж приносить свої плоди. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку(ЄБРР) готовий інвестувати 9 млрд. євро щорічно протягом шести років у розвитоккраїн Центральної і Східної Європи. За його прогнозами «ми бачимо значнезростання економіки в Росії, Туреччині і Україні ...». Виходячи з цього Банк,який не кредитує, а інвестує, вжецього року готовий надати Україні для реалізації ряду проектів інвестицій вобсязі понад 1 млрд. дол. У тому числі, на фінансування модернізаціїУкраїнської ГТС 400-450 млн. дол., 200-225 млн. євро на завершення будівництваавтотраси Київ-Чоп. Також ЄБРР має намір виділити Україні. близько 90 млн. євро інвестицій на безповоротнійоснові.
Україна стає стратегічно привабливою. Знайдено механізм прямихінвестицій в економіку України за допомогою державних інститутів. В результаті,щонайменше, припинився відтік інвестиційних коштів з корпоративного сектора. Створюються передумовиекономічного зростання.
http://ruslan-demchak.livejournal.com/14020.html
Підписатися на:
Дописи (Atom)