Руслан Демчак про протиріччя розгляду законопроекту про деривативи

Однією з ТОП-тем минулого тижня в інвестиційному співтоваристві було голосування (точніше, не голосування) за дискусійний законопроект з умовною назвою про деривативи. Поговорюють, що завдяки ряду домовленостей (чи через них?) законодавчий акт так і не було внесено до сесійної зали. Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності, член партії «Блок Петра Порошенка» пан Руслан Демчак в інтерв’ю StockWorld.com.ua розповів про своє бачення суперечливих моментів самого документу та роботи над ним.

StockWorld.com.ua: Пане Руслане, минулого тижня Верховна Рада мала розглянути законопроект про регульовані ринки і деривативи (№ 3498), досить гучний та резонансний для вітчизняного фондового ринку. Здавалось, що він буде прийнятий ще влітку, але його ледь не в останню мить виключили з порядку денного. На ринку панує думка, що це через те, що декларований напрям документу не відповідає його змісту – деривативи там на другому місці, а насправді законопроект мав би назватись про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та розширення її повноважень...

Руслан Демчак:  Дійсно, багато хто закидає, що назва законопроекту не відповідає широкому спектру сфер регулювання, передбаченого документом. Вважаю, ключовим є не назва, а те, щоб прийняття законопроекту вело ринок до цілей, поставлених законодавцями, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку як регулятором, і, врешті-решт, привело до реформування ринку капіталу.

Якщо цей законопроект наближає нас до мети стосовно посилення незалежності регулятора хоча б на один крок із десяти необхідних, нічого страшного в тому немає. Законопроект є комплексним, він зачіпає дуже багато напрямів і несе в собі зміни до порядку 40 нормативних актів, тому, зрозуміло, що все це неможливо вмістити в його назву. 

SW: Але справа не лише в назві та її відповідності. Більше ринок цікавить питання розширення повноважень регулятора – ключові учасники та навіть Ваші колеги-депутати виступають проти того. Або ж готові обговорювати це лише разом із підвищенням відповідальності Комісії.

РД: Я згоден, багато говорять про відповідальність НКЦПФР, яка має бути запаралелена із посиленням спроможності і незалежності. В цьому аспекті парламентарі прислухались до думки учасників ринку, і до другого читання ми виносили зміни в документі, які передбачали позбавлення статусу держслужбовців для комісіонерів. Це забезпечило б можливість регулятору надавати учасникам ринку платні послуги, підвищити заробітні плати працівникам, розширити штат за рахунок залучення фахівців, ладних змінити регулятор з метою подальшого поступу. Давайте дивитись правді у вічі: наразі багато хто зі спеціалістів у НКЦПФР працює на волонтерських засадах. І після прийняття закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ми в Парламенті вирішили уніфікувати підходи до регуляторів, незважаючи на те, що вони працюють у різних галузях. Таким чином, тільки Члени НКЦПФР не будуть державними службовцями, вони будуть нести колегіальну відповідальність, а рядові працівники НКЦПФР залишаються державними службовцями.

SW: Існує думка, що ресурсів регулятора не вистачить за умови розширення сфер повноважень і надання додаткових функцій, зважаючи на те, що законопроект передбачає регулювання товарних ринків.  

РД: Я впевнений, що Комісія впорається, її Члени та ключові фахівці є висококласними спеціалістами, незважаючи на те, що, повторюю, багато хто працює не за зарплату, а за ідею. За те, щоб змінити ринок капіталу. Ні, скоріше, створити його.

І наголошу на деяких моментах стосовно розширення повноважень та галузей впливу. Сфера регулювання НКЦПФР охоплюватиме не товарні ринки, а їх операторів, тобто біржі, встановлюючи єдині стандарти, нормативи для їхньої роботи – валютних, фондових, товарних майданчиків. Аби операції з похідними інструментами здійснювались за єдиними правилами. Я переконаний, що це правильно – те, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку регулюватиме роботу усіх бірж, зараз правильно вживати – операторів регульованого ринку.

SW: Ваша колега-парламентар, пані Олена Сотник з об’єднання «Самопоміч» в інтерв’ю нашому виданні зазначила, що до другого читання його було винесено всупереч існуючому регламенту. Будь ласка, прокоментуйте.

РД: Це не відповідає дійсності. Готуючи проект закону до другого читання, ми внесли в документ побажання від учасників ринку. Розуміючи всю важливість законопроекту і прагнучи не «завалити» його в залі голосування, ми ще раз звірили законопроект із вимогами депутатів-опонентів та учасниками ринку і на засіданні Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності прийняли рішення доопрацювати його до другого читання, надавши додаткову таблицю. До речі, це цілком відповідає ч. 2 ст. 118 Регламенту ВРУ. І всі претензії щодо цього є не більш, аніж інструмент протидії. В той час, коли ми маємо бути сконцентровані на задачі прийняти законопроект, а не втілювати за ширмою дотримання  бюрократичних процедур своїх політичних забаганок.   

https://www.stockworld.com.ua/

Банки отримують шанс вижити

Руслан Демчак та Михайло Довбенко, депутати Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності пропонують вдосконалити процедуру  реорганізації банків шляхом приєднання та припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи

Про це свідчить зареєстрований законопроект №5388 «Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків" щодо вдосконалення процедур спрощеної капіталізації та реорганізації банків». Цей Закон має тимчасову дію до 1 січня 2019 року, тому має можливість регулювати норми, які зазначені у Цивільному та Господарському Кодексах, законах «Про акціонерні товариства», «Про банки та банківську діяльність» без зміни цих законів та кодексів.

Так, українські банки мають привести статутний капітал до розміру, не меншого, ніж: 200 млн гривень - до 11 липня 2017 року; 300 млн гривень - до 11 липня 2018 року; 400 млн гривень - до 11 липня 2019 року; 450 млн гривень - до 11 липня 2020 року; 500 млн гривень – до 11 липня 2024 року.

Як зазначає один із авторів зареєстрованого законопроекту Руслан Демчак: «Єдиним швидким шляхом виконання вимог капіталізації та збільшення розміру статутного капіталу банку можливо за рахунок додаткових внесків. Нажаль, враховуючи сьогоднішню складну економічну ситуацію, не кожен акціонер банку спроможний це зробити. Альтернативним способом дотримання банками вимог законодавства, може стати злиття (приєднання) банків.

Проте, такий інструмент зараз майже не використовуються з огляду на його складність та тривалість процедури. Основним недоліком є те, що механізм приєднання не враховував специфіку банківської діяльності. Крім того, чинним законодавством недостатньо врегульована процедура і порядок припинення установою банківської діяльності за рішенням її акціонерів, з відповідним відкликанням банківської ліцензії, обов’язково  ліквідувалась і сама юридична особа. Що унеможливлювало ведення бізнесу в подальшому такою особою, як небанківська фінансова для прикладу» - пояснив парламентар.

Законопроект №5388 описує процедуру приєднання банку (Банк що приєднується) до іншого банку (Банк правонаступник), а також описує процедуру припинення банком здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи.

Важливо, що з метою захисту інтересів вкладників, проектом закону пропонується вирішити проблему забезпечення безперервності обслуговування клієнтів банку, що приєднується, протягом проведення усієї процедури реорганізації.

При приєднанні клієнти будуть проінформовані про Банк правонаступник, а всі умови договорів залишаються незмінними. У разі припинення банком здійснення банківської діяльності, всім вкладникам та кредиторам такого банку будуть повернуті вклади і заборгованість у повному об’ємі і тільки після цієї обов’язкової процедури НБУ відкличе ліцензію у банка. Якщо ж банк по якимось причинам не знайде вкладника чи кредитора за адресою вказаною в банківському договорі протягом 30 днів, то кошти будуть перераховані на депозитарне зберігання визначеній нотаріальній конторі, де клієнти Банку у зручній для них час отримають свої вклади поза процедурою припинення Банком здійснення банківської діяльності.

Як зазначив народний депутат Михайло Довбенко: «Важливо, що для банка, який припиняє здійснення банківської діяльності, не обов’язково, згідно законопроекту, дострокове згортання його активів, після здачі банківської ліцензії він може далі обслуговувати видані ним кредити у якості факторингової компанії».

«Загалом прийняття законопроекту сприятиме стабілізації роботи банківського сектору.   Сподіваюсь, що на наступному тижні законопроект буде внесений в порядок денний поточної сесії Верховної Ради» - розказав Руслан Демчак.

В свою чергу Довбенко додав, що законодавчі зміни були розроблені разом із експертами НБУ та є надважливими і  довгоочікуваними для банківського сектору: «Ми надаємо банкам додатковий механізм вижити на ринку у надскладних економічних обставинах, або цивілізовано вийти із банківського ринку і продовжити бізнес вже у якості небанківських фінансових установ, а клієнти в свою чергу отримують захист їх прав та вкладів у повному об’ємі».