На страже порядка: как хотят изменить права заемщиков

Запрет рекламы нулевых кредитов, уголовная ответственность для сотрудников банков и другие способы защиты интересов заемщиков.

Верховная Рада рассмотрела пакет законопроектов направленных на защиту прав потребителей. ЗУ №2455 о потребительском кредитовании, которым предусматривается совершенствование процедуры выдачи потребительских кредитов - принят в первом чтении. Связанный с ним законопроект № 2456 о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования защиты прав потребителей финансовых услуг, был отправлен на повторное первое чтение, но будет в ближайшее время доработан и вынесен в зал Верховной Рады.

Вопрос разработки и принятия этих законов назревал давно. Существующие нормативно-правовые акты не позволяют эффективно и комплексно работать системе регулирования потребительского кредитования, а финансовая грамотность украинцев находится на довольно низком уровне.

Большинство европейских стран шли именно путем разработки отдельного закона, регулирующего потребительское кредитование. Так делала Австрия, Болгария, Хорватия, Чехия, Латвия, Польша, Португалия, Словакия и Испания.Для Украины очевидна необходимость привести законодательство в соответствие с международными практиками и директивами ЕС.

Действие закона №2455 распространяется на все потребительские кредиты для физлиц - кредиты для личных, семейных нужд и не охватывает кредиты для предпринимательских целей. Нормы выписаны таким образом, чтобы достичь баланса интересов между потребителями и финансовыми учреждениями.

Нормы закона должны обезопасить потребителей финансовых услуг от нарушения их прав, в частности предоставления неполной информации для принятия кредитных решений. В свою очередь он позволит минимизировать выдачу кредитов заемщикам с ненадлежащей кредитоспособностью. Это является базой для нового рынка потребкредитования уже по европейским стандартам, а не по стандартам "дикого" капитализма, где отношение в лучшем случае заканчивались коллекторами.

Защита прав потребителей

После принятия закона, потребитель будет проинформирован о реальной ставке кредита. Предполагается, что в расчет эффективной ставки будут включаться все проценты по кредиту и платежи за другие услуги кредитора, связанные с займом. Банк должен будет предоставить для ознакомления все условия, касающиеся кредита до заключения договора, и сообщить  о дополнительной стоимости услуг третьих лиц (страховщиков, оценщиков и т.д.), если она ему известна. И даже после подписания договора заемщик в течение 14 календарных дней может требовать его расторжения, если некоторые требования будут не комфортными.

Также будет закрыт вопрос осведомленности потребителя в рекламных материалах. Реклама "нулевых" процентных ставок будет запрещена.

Поменяется очередность погашения требований по потребительскому кредиту. В первую очередь, будет выплачиваться сумма просроченного долга, во вторую - текущие платежи "тела кредита" и проценты, в третью - суммы штрафных санкций. Сейчас, по действующей редакции Гражданского кодекса Украины основная сумма долга ("тело кредита") оплачивается в третью очередь, а штрафные санкции во вторую.

Устанавливается ответственность финансовых учреждений за нарушение прав потребителей. Закон содержит четкие нормы относительно прав уполномоченных органов применять финансовые санкции к банкам и финансовым учреждениям, виновных в нарушении прав потребителей финансовых услуг. Лица, нарушившие требования законодательства несут уголовную, административную и гражданско-правовую ответственность в соответствии с законом.

Заемщики получат дополнительную возможность защиты своих интересов, через так называемый институт исков в пользу неопределенного круга лиц. Предполагается  усилить защиту коллективных интересов,  когда имеют место неоднократные аналогичные споры или иски к одному и тому же финансовому учреждению.

Требования к кредиторам

Данный законопроект вводит ряд требований для финучреждений: как для банков, так и небанковских учреждений (кредитные союзы и др.). Для них будут работать одинаковые правила относительно рекламы услуг, раскрытия информации и ответственности за нарушение прав потребителей финансовых услуг. Это создаст одинаковые конкурентные условия для самих финансовых учреждений.

На уровне закона устанавливается обязанность банка или другого финансового учреждения проводить оценку кредитоспособности заемщика. Проведение такой оценки для банков было закреплено требованием Национального банка Украины. Для небанковских финансовых учреждений такая обязанность вообще не был установлена. Такое нововведение, поставит всех кредиторов в равные условия. К финучредениям, которые не проведут такую оценку, будут устанавливаться соответствующие штрафы.

Закон также регулирует деятельность кредитных посредников (брокеров, агентов), которая до настоящего момента не была урегулирована. Потребительские кредиты могут предоставляться с участием кредитных посредников, деятельность которых может включать консультирование, работу, связанную с подготовкой и заключением договоров о потребительском кредите и другие услуги установленные НБУи Нацкомфинуслуг. При этом, кредитный посредник не вправе одновременно действовать от имени и в интересах потребителя и кредитора.

Также данным законопроектом предлагается установить дополнительные полномочия государственным регуляторам (НБУ, Нацкомфинуслуг и НКЦПФР) в рамках реализации задач защиты прав потребителей финансовых услуг. Также госорганы получат расширенные права на применение к виновным лицам санкций за нарушение таких прав.

Сейчас законопроект №2456 дополнительно направлено на доработку, но в ближайшее время до конца текущей сессии он будет вынесен в зал Верховной Рады повторно.

www.liga.net

Проводить кластеризацию банковской системы можно только с внесением соответствующих изменений в нормативно-правовые акты

В основу классификации банков I и II групп Нацбанк заложил понятные и прозрачные критерии. Есть государственные банки, есть коммерческие, а есть банки с иностранным капиталом. В основе классификации банков III и IV групп совершенно другие критерии. В СМИ уже появлялись перечни групп, на которые Нацбанк якобы поделил кредитные учреждения, и названия банков, которые были отнесены к тому или иному кластеру. И хотя в НБУ неоднократно заявляли, что подобные списки являются неправомочными, у меня есть информация, что определенная работа в НБУ все же ведется. Например, я знаю о двух случаях, что в банках, отнесенных к самому худшему кластеру, уже работают кураторы.

Нельзя проводить кластеризацию без внесения соответствующих изменений в нормативно-правовые акты: в закон «О банках и банковской деятельности», в Хозяйственный кодекс, в акты НБУ. Пока никакого официального постановления о делении на кластеры я не видел. А если его нет, нельзя даже надзор строить по кластерному принципу. Безусловно, НБУ может использовать внутренние методики – это его право. Но ставить штампы – значит нарушать систему свободной конкуренции.

Однако вопрос кластеризации – не единственный, который беспокоит банкиров. Хотелось бы получить ответ, как цивилизованным путем уйти с рынка. Насколько мне известно, один из банков подал в НБУ предложение по самоликвидации, однако регулятор к этому не готов. В Украине не было еще ни одного прецедента. А выводить банки с рынка за один день путем введения временной администрации – неправильно. Нужно найти способ цивилизованного выхода с рынка.

Сейчас единственный вариант, который есть у банков, – объединение. Мне кажется, регулятору нужно прописать возможность получения «усеченных» банковских лицензий. Это позволит естественным путем сегментировать весь банковский сектор. По типу лицензии можно будет делить банки на кластеры. Банки же смогут самостоятельно решать, что им делать: выбрать подходящий кластер или объединиться с другими банками и стать универсальным учреждением. Возможно, кто-то захочет заниматься расчетно-кассовым обслуживанием. К расчетным банкам могут выдвигаться наименее жесткие требования к капиталу. Если учреждение не сможет выполнять даже эти нормативы, оно сможет перерегистрироваться в финансовую компанию. В случае ликвидации Нацкомфинуслуг финкомпании будут подконтрольны НБУ, поэтому никаких существенных перемен для такого учреждения не будет.

finclub.net

За очищенням банківського ринку слідуватиме очищення страхового

Цільовою командою реформ за участю НБУ, Нацкомфінпослуг, НЦКПФР в рамках Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року, розробляються нові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховиків.  Планується, що до кінця року буде зареєстроване  в Міністерстві юстиції України розпорядження Нацкомфінпослуг про затвердження такого Положення.

Сьогоднішня об’єктивна ситуація на ринку – це зростання ризиків втрати або зменшення вартості активів. Про це свідчить зниження кредитного рейтингу емітентів цінних паперів та перестраховиків, зокрема кредитного рейтингу зовнішніх довгострокових держаних зобов’язань України, поширення випадків введення тимчасових адміністрацій у банках, зниження якості та ліквідності активів у формі цінних паперів.

Втрата активів або значне зменшення їх вартості може призводити до того, що величина страхових зобов’язань страховика не відповідатиме величині активів, які забезпечують їх виконання. Це в свою чергу підвищує ризики невиконання страховиками своїх зобов’язань перед клієнтами.

Основне завдання Положення – скоригувати інвестиційну політику страховиків у бік розміщення коштів у ліквідні, більш безпечні активи, інвестування в розвиток української економіки (банківський сектор з інвестиційним рейтингом АА і вище, державні цінні папери тощо).

За оцінкою звітних даних страховиків за перше півріччя 2015 року новий норматив щодо представлення коштів страхових резервів не виконали б 130 страховиків (за діючими вимогами законодавства - 30), норматив достатності активів не виконали б – 48 страхових компаній.

Отже, назріло врегулювання таких питань:

•          Встановлення оновлених критеріїв та вимог до якості активів страховика, особливості розрахунку суми прийнятних активів;

•          Встановлення оновлених критеріїв та вимог до диверсифікації активів страховика;

•          Встановлення вимог щодо кредитного рейтингу банків, у яких розміщені активи;

•          Зменшення дозволеного обсягу представлення коштів страхових резервів акціями українських емітентів;

•          Виключення з категорій активів, які приймаються для представлення коштів страхових резервів, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, крім іпотечних облігацій, емітованих фінансовою установою, більше ніж 50% корпоративних прав якої належать державі та/або державним банкам;

•          Зменшення дозволеного обсягу представлення коштів страхових резервів правами вимоги щодо одного перестраховика-резидента;

•          Підвищення вимог до рівня рейтингу фінансової надійності (стійкості) перестраховиків-нерезидентів, права вимоги до яких приймаються для представлення коштів страхових резервів;

•          Встановлення вимог до рівня рейтингу фінансової надійності (стійкості) перестраховика-резидента;

•          Збільшення дозволеного обсягу представлення коштів страхових резервів правами вимог до перестраховиків-нерезидентів;

•          Виключення з представлення коштів страхових резервів активів, розміщених у банківській установі, щодо якої прийнято рішення Національного банку України про віднесення її до категорії неплатоспроможних;

•          Виключення з представлення коштів страхових резервів цінних паперів емітента, щодо якого опубліковано рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визначення його таким, що має ознаки фіктивності тощо.

Нормативи розміщення страхових резервів (ризикові страхові компанії)

Нормативи розміщення страхових резервів (лайфові страхові компанії)

«Ціна питання» для виконання нових нормативів – докапіталізація страхового ринку на 1,5 млрд. грн. якісними прийнятними активами.

Зі страховиками, які не зможуть виконати нові фінансові нормативи має проводитися робота щодо встановлення адекватних конкретному фінансовому стану термінів на приведення діяльності страховика у відповідність до нових вимог, а у разі недосягнення позитивної динаміки та відновлення фінансової стабільності компанії – виведення з ринку та запобігання накопиченню додаткових страхових зобов’язань (анулювання ліцензії). Але цим вже буде займатись Національний банк України, так як згідно законопроектів ініційованих Президентом 2413а та 2414а, функції регулятора страхового ринку переходять із 01.01.2016 до НБУ.

Враховуючи, що бажання очищати банківський ринок у керівництва НБУ перетворилося у «манію», «вижити» у страховиків – шансів мало. Так що друзі, структуруйте активи вже зараз!

Успіх реформи децентралізації залежить від адаптації законодавства вже сьогодні під потреби об’єднаних територіальних громад

На сьогодні маємо прогресивні показники по створенню 159 об’єднаних територіальних громад, які фактично випереджають час. Вони об’єднали майже 800 рад із понад 1000 населених пунктів та більше 1,5 млн громадян, розроблені та затверджені Перспективні плани розвитку областей. Однак, чинне законодавство передбачає лише створення громад, а закони, які повною мірою мають забезпечити їх функціонування – відсутні.

Так об’єднані територіальні громади станом на сьогодні не мають можливості: зареєструвати об’єднану громаду або ліквідувати старі ради, створити нові органи управління громадою чи створити власні комунальні підприємства, також законодавчо не передбачено можливість надання населенню адміністративних послуг об’єднаними громадами. При тому, що кожна сільська рада надавала понад 100 послуг, починаючи від звичайних довідок, і закінчуючи посвідченням прав на землю.

Ми не маємо права допустити, щоб таким чином ідея децентралізації дискредитувала себе на самому початку.

Наразі потребують найскорішого прийняття законопроекти: №3106 (щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та їх правонаступництво), який було прийнято в першому читанні за основу і проголосовано за скорочену процедуру підготовки законопроекту до другого читання та законопроект №3510 (щодо розмежування земель на територіях об’єднаних територіальних громад).

Законопроект №3106 має врегулювати відносини, що виникають у зв’язку з державною реєстрацією новоутвореного та утвореного у результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення органу місцевого самоврядування як юридичної особи. Також законопроект  усуне недоліки правового регулювання правонаступництва об’єднаних територіальних громад та узгодить процедури реорганізації.

Законопроект №3510 врегулює питання передачі земель поза межами населених пунктів. До земель комунальної власності будуть віднесені усі землі за межами населених пунктів в межах територій об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

27 листопада вже прийняті в цілому закони №2983 (щодо механізму бюджетного фінансування на перехідний період), який має врегулювати питання державної реєстрації та бюджетні відносини в процесі добровільного об’єднання громад  та №3490 (щодо регулювання процедури складання проектів бюджетів ОТГ), який визначає особливості формування бюджетів об’єднаних територіальних громад і дозволить громадам прийняти свій єдиний бюджет на 2016 рік.

Прийняття вказаних законопроектів та подальша комплексна робота в частині передачі повноважень органів виконавчої влади об’єднаним територіальним громадам – це підґрунтя до того, що вже наприкінці 2017 року в Україні пройдуть ще одні місцеві вибори і до цього часу будуть створені об’єднані територіальні громади на 100% території країни.