Коли відновиться кредитування в Україні?

Групою народних депутатів України з метою досягнення стабілізації економіки та підвищення якості і доступності фінансових послуг в рамках стратегічних задач визначених у «Стратегії розвитку України 2020» та Коаліційні угоді розроблено законопроект, яким покликано відновити довіру між позичальниками та кредиторами – №2286а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами».

Нажаль сьогодні більшість банків згорнули свої програми кредитування і працюють лише з окремими клієнтами, репутація яких перевірена роками, або на тих умовах, що не дозволяють охопити весь ринок. Кошти банків сьогодні спрямовуються переважно не на довгострокове кредитування, а на короткі споживчі позики та безризикові інструменти НБУ та Уряду.

Ще одна тенденція банківського бізнесу – це проблемність стягування заставного майна. За оцінками незалежних експертів рівень ефективності Державної виконавчої служби України сьогодні лише 3-4%. При цьому існують високі затрати стягувачів та боржників при примусовому виконанні рішень, за даними Світового банку близько 40% стягнутої заборгованості перерозподіляється на користь третіх осіб.

Таким чином, банківський сектор України, як «кровоносна система» розвитку економіки перетворюється на малорозвинений бізнес для виконання окремих обслуговуючих операцій, по типу переказу коштів або зарплатних проектів.

Новий законопроект щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами, спрямований в першу чергу на встановлення прозорих та чесних правил взаємодії банку і клієнта, на побудові правовідносини на основі повного розуміння відповідальності за свої кроки.

Законопроект покликаний вирішити в першу чергу питання зменшення ризиків банківських установ на всіх стадіях кредитування: видача, обслуговування, повернення. Адже високі ризики банків при здійсненні кредитування, б’ють не тільки по банківських установах.  Від цього страждають і вкладники та інші кредитори банків, а також добросовісні позичальники, які змушені сплачувати високу вартість кредитних ресурсів.

Законопроектом передбачено внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Це викликано необхідністю ліквідації дискримінаційного статусу забезпечених кредиторів у процедурі банкрутства та вдосконалення законодавства з метою унеможливлення використання процедур банкрутства для ухилення від повернення отриманих кредитів.

 Внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу до інформації державних реєстрів та баз обумовлено тим, що 12.09.2012р. розпорядженням Кабінету Міністрів України  №940-р було внесено зміни до низки нормативних документів, які регулюють діяльність державних реєстрів. У результаті – з 01.01.2013 р. банки втратили пряму можливість отримувати інформацію із Єдиного реєстру довіреностей та Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

Оперативне отримання інформації з державних реєстрів надасть можливість оперувати об’єктивними даними про потенційного клієнта, його майновий стан та зобов’язання (як на стадії отримання кредитів, так і в процесі стягнення заборгованості).

Необхідне внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми договору застави транспортного засобу та опису основного зобов’язання в договорі застави рухомого майна.

За відсутності підтримки гарантій прав та законних інтересів кредиторів-інвесторів та боржників (позичальників), вітчизняних автовиробників банківські установи не зацікавлені в активному відновленні кредитування, в тому числі, кредитування придбання автомобілів та кредитування аграрного сектору України та промислових підприємств на придбання спеціалізованої сільськогосподарської техніки / великотоннажної технологічної техніки.

Необхідність внесення змін до ЗУ «Про банки і банківську діяльність»  зумовлена тим, що у банківських установах знаходяться крім грошових коштів померлих власників ще й інше рухоме майно, що перебуває на збереженні у банківських установ, за договорами про надання в оренду індивідуального сейфа для зберігання цінностей, та/або у заставі, за договорами закладу тощо.

Через відсутність нормативних підстав додатково у довідках зазначати інформацію щодо іншого рухомого майна, виникає неврегульованість, яка обмежує права спадкоємців на отримання спадщини у повному обсязі.

Необхідність внесення змін до ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»  зумовлена неможливістю користуватися своїми коштами особам, які знаходяться за кордоном. Наприклад, пенсіонерам чи особам, що не мають фізичної можливості з’явитися до банку для отримання картки. Діючі норми наразі також не дають змоги довіреним особам, що мають належним чином засвічені довіреності, отримувати платіжні картки.

Прийняття вказаних змін сприятиме зменшенню ризиків банківських установ у взаємостосунках із клієнтами, у перспективі це сприятиме здешевленню кредитних ресурсів, що зробить банківський кредит більш доступним для суб’єктів господарювання та громадян. Також прогнозований позитивний результат лише від розформування резервів, які сформовані банками під негативно класифіковані кредити, принесе Державному бюджету України до 20 млрд. грн. (за рахунок сплати податку на прибуток).

Чи потрібен інститут фінансового омбудсмена?

Руслан Демчак, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності, про створення інституту фінансового омбудсмена в Україні
Комплексною програмою розвитку фінансового сектора на період 2015-2020 рр., яка була затверджена Національною радою реформ пропонується ініціювати створення в Україні інституту фінансового омбудсмена.
Проблема захисту прав споживачів фінансових послуг в Україні – не нова, але підхід до створення фінансового омбудсмена завжди був фрагментарним.
Наприклад, Ліга страхових організацій України неодноразово виступала з ініціативою щодо створення страхового омбудсмена. При Асоціації українських банків тривалий час діяв Третейський суд.
Врешті-решт, сьогодні в Україні відсутні органи досудового врегулювання спорів між фінансовими установами та споживачами. Хоча такі органи функціонують у багатьох країнах світу.  
Наприклад, у Вірменії, Австралії, Великій Британії, Малайзії, Нідерландах, Фінляндії фінансовий омбудсмен є єдиним для всього фінансового сектору, в Бельгії, Канаді, Греції, Італії, Казахстані, Новій Зеландії, Польщі, Швейцарії – це окремий орган для одного або більше сегментів фінансового ринку. У формі комітету зі справ захисту прав споживачів омбудсмен представлений у Данії та Швеції, в якості департаменту скарг у складі фінансового регулятора на Мальті та в Іспанії. У Латвії та Литві він функціонує в рамках державного органу із захисту прав споживачів.
Основне завдання створення інституту фінансового омбудсмена в Україні  – це імплементація принципів, передбачених G20 та директивами ЄС, що стане запорукою інтеграції до міжнародних мереж фінансового омбудсмена.
В Україні спори між споживачами та фінустановами розглядаються виключно судами та в обмежених випадках надсилаються скарги регуляторам.
Причому ефективність такої взаємодії доволі низька. Відтак, довіра до судів у 2015 році становить 5%. Суди демонструють свою неефективність, затягування розгляду справ та корумпованість у вирішенні спорів.
До речі, в ЄС успішно функціонують більше 50 підходів із позасудового врегулювання спорів у сфері фінансових послуг.
Новий інститут має стати неупередженим, незалежним та допомагати у вирішенні суперечок мирним шляхом, не доводячи справу до суду. Це у свою чергу має додатково розвантажити суди. Це також дозволить зняти навантаження на регуляторів. За 2014 рік було понад 36 тис. звернень від фізичних осіб. Переважно вони були направлені на НБУ – 25262 звернення, до НКФП - 9645 звернень та до НКЦПФР – 1128 звернень.
Наявність нової інституції дозволить створити «єдине вікно» для звернень, процедурно вирішення спору не перевищуватиме 3 місяців, охоплюватиме весь фінансовий сектор, а отже матиме узагальнення правозастосовної практики та забезпечуватиме завершеність циклу роботи.
Вважаю за доцільне почати обговорення Концепції створення фінансового омбудсмена в Україні та підтримую розробку законопроекту ЗУ «Про фінансового омбудсмена».

«Платить нельзя простить»

За даними Національного банку України, загальна кількість валютних іпотечних позик в Україні складає сьогодні 55,7 тисяч, а сума боргу — 2,4 мільярди доларів.

Консолідована позиція НБУ та українських банків лягла в основу законопроекту «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)».

Законопроект є альтернативним відомому закону №1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті», який Верховна рада 2 липня прийняла в третьому читанні. Однак він так не вступив у силу оскільки негативно впливає на банківську систему в цілому та концептуально не був підтриманий МВФ.

Новий альтернативний законопроект не включає в реструктуризацію всі валютні споживчі кредити, а точено виокремлює тільки кредити, що були надані на придбання житла чи земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який є або стане у майбутньому єдиним житлом позичальника. Відповідно, такий підхід зменшує об’єм кредитів, що підпадатиме під реструктуризацію.

Даний законопроект має соціальну складову в форматі часткового прощення кредитних заборгованостей та включення особливих умов для учасників АТО та їх сімей.

Передбачається, що конвертація буде проходити за поточним курсом на суму заборгованості до 2,5 млн. грн.

Позичальникам, у яких кредит був взятий на єдине житло, передбачається прощення не менше 25% боргу, тим, у кого це житло соціальне (квартири площею до 60 кв. м і будинки площею до 120 кв. м) – не менше 50%. Учасникам АТО та інвалідам І групи, а також багатодітним сім’ям чи сім’ям з дитиною інвалідом І групи при наявності єдиного житла – щонайменше 50%, а єдиного соціального житла – не менше 70%.

Учасникам АТО, які стали інвалідами І групи, які мають єдине житло – не менше 80%, тим, що мають соціальне житло 100%. У разі загибелі учасника АТО, його спадкоємцям буде прощено 100% боргу.

Разом з тим, банкам надається можливість за власним рішенням збільшувати рамки пільгових умов по реструктуризації. Наприклад, додатковим фінансовим послабленням може бути і заміна валюти зобов’язань за кредитом по курсу, нижчому, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на дату проведення реструктуризації, встановлення відсоткової ставки на нижчому рівні, ніж передбачено законом або зміна форми погашення тощо.

Вважаю необхідно зафіксувати розмір прощення, щоб не було зловживань з боку банкірів. Банки можуть використовувати такий підхід до реструктуризації оптимізуючи податок на прибуток офіційно списуючи кредити із завищеним збільшеним дисконтом. Створиться чорний ринок із доплатою готівкою.

Наразі 19 банків підтримали даний законопроект.

Концепція даного законопроекту має бути презентована Кабінету міністрів 26 листопада представником Міністерства фінансів, а згодом законопроект переданий на розгляд депутатам Верховної Ради.

http://minfin.com.ua

Руслан Демчак: «Верховна рада затримує реформи фінансового сектору»

Про це народний депутат від Блоку Петра Порошенка, заступник голови Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак заявив у своєму коментарі, повідомляє прес-служба депутата.

Як відомо, на минулому тижні у парламенті відбувся «економічний день», в рамках якого розглядались інвестиційні, антимонопольні та дерегуляційні законопроекти. Ряд законопроектів стосувався фінансового сектору України.

Як зазначив Руслан Демчак, за авторства його та  інших членів комітету, в рамках реформування фінансового сектору України на 2015-2020 рр., були внесені для прийняття законопроекти №2449, №2286а, №3111.

«На засіданні комітету фінансової політики та банківської діяльності законопроект №3111 був відправлений на доопрацювання більшістю голосів. Розгляд цього закону буде внесений в порядок денний Цільової команди реформ, яка збирається на площадці НБУ. Законопроекти №2449 та №2286а були внесені до зали Верховної Ради, але при сигнальному  голосуванні не вистачило голосів. Тому, щоб законопроекти не були відхилені, мною як автором, було прийнято рішення перенести їх розгляд на два тижні пізніше. І хоча всі три законопроекти направлені на відновлення банківського сектору, основна причина відмови підтримки, що обговорювалась у залі ВР – це незгода більшості депутатів із політикою керівництва НБУ» – зазначає Руслан Демчак.

Довідка:

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України, реєст. № 3111. Створення Кредитного реєстру є зобов’язанням України відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного в межах спільної з Міжнародним валютним фондом програми в рамках Механізму розширеного фінансування. Проект закону сприятиме зменшенню випадків кредитування пов’язаних осіб, що є вкрай важливо для стабільного розвитку банківської системи. Законопроект не передбачає ліквідацію приватних бюро кредитних історій, які функціонують в Україні, а навпаки – має на меті формування важливої складової системи обміну інформацією, необхідною для здійснення кредитування. Така практика поширена як мінімум у 14 країнах Єврозони.

Законопроект про внесення змін до статті 8 Закону України “Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків”, реєст. № 2449дає право Національному банку не відносити банк до категорії проблемних та неплатоспроможних, у разі якщо погіршення його фінансового становища спричинене зростанням курсу іноземних валют до національної валюти України та/або формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями. Є структурно важливим, що його реалізація спрямована насамперед на стабілізацію роботи банківської системи України та посилення захисту прав інших кредиторів банків.

Законопроект щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами, реєстраційний № 2286а. Він створює ефективні інструменти врегулювання проблемної заборгованості недобросовісних позичальників, нівелюючи високі ризики для банків.

Руслан Демчак: Реформування української митниці за міжнародними стандартами

Напевно такої колосальної корупції, яка існує на українській митниці, немає в жодній іншій сфері.

Наразі Уряд України, у відповідності з міжнародним досвідом, має намір укласти угоду терміном на 2-3 роки з однією з європейських компаній, якій передадуть для спільного управління українські митниці. Тобто буде подвійне паралельне управління та спільний прозорий аудит. 

До кінця тижня мають бути оголошений тендер та критерії, за якими буде запрошена іноземна компанія до співпраці.

Найбільш ймовірним партнером по даній реформі може стати британська компанія Crown Agents, яка працює з клієнтами в більш ніж 100 країнах. Її управлінські  компетенції полягають в широкому діапазоні секторів, забезпечуючи управління державними фінансами, гуманітарній та антикризових заходах, банківській справі та управлінні інвестиціями, закупівлями і логістикою, продовольчою безпекою, спрощення процедур торгівлі, охорони здоров'я, ІТ-консалтинг і навчання.

Необхідно зазначити, що співпраця Crown Agents із українськими чиновниками і  управлінцями триває понад десять років. Спеціалісти британської компанії надають консультації в різних галузях та проектах. Наприклад, із останніх це – реалізація проекту «Гармонізація системи державних закупівель в  Україні зі  стандартами ЄС», основною метою якого є реформа системи державних закупівель відповідно до принципів ЄС. Вартість проекту становить 4 млн. євро.

Реформування митниць має всесвітні приклади по Латвії, Болгарії, Албанії, Індонезії, Південному Судану, Мозамбіку. Діяльність міжнародних експертів направлена від початкових консультацій до повного управління всіма митними операціями в країні.

Наголошую, в Україні дана співпраця не означає повного  управління іноземною компанією українською  митницею. Мова йде насамперед про надання консультаційних послуг із побудови ефективного кадрового потенціалу, автоматизації процесів, аналізу законодавчого забезпечення та моніторингу вантажів у складі спеціальних операційних груп. Крім того, попередньо наголошувалось, що Кабмін хоче в порядку експерименту віддати на першому етапі тільки 4 з 25 митниць в управління іноземній компанії (Закарпатську, Львівську, Волинську та Чернівецьку).

Досвід Болгарії показує, що залучення іноземних експертів протягом 2002-2010 року сприяло збільшення надходжень до бюджету (на 80%), що в грошовому еквіваленті становить 2  млрд.  євро. За три роки реформування латвійської митниці, обсяг стягнутих податків і  мит зріс за різними підрахунками на 90%. 

За словами експертів, абсолютно реально після проведення тендерних процедур запустити пілотний проект вже з січня 2016 року, а до квітня можливо повністю реалізувати процес залучення іноземців до спільного управління митницями.

http://pravda.press/