Руслан Демчак ініціює створення в окрузі Громадських організацій для захисту прав учасників АТО

В рамках роботи на виборчому окрузі №18 Вінницької області (Немирівський, Погребищенський, Іллінецький, Липовецький та Оратівський райони) народний депутат України Руслан Демчак провів зустрічі із учасниками АТО в кожному районі.

«Питаннями учасників АТО є запити щодо надання пільг на житлово-комунальні послуги, можливість виділення земельних ділянок та покупки житла за пільговими умовами чи за рахунок державного бюджету, а також врегулювання видачі посвідчень учасників бойових дій. На зустрічах зазвичай присутні начальники районних  відділів Держземагенства та керівники районів, що дає можливість оперативно приймати рішення щодо окремих питань бійців», - пояснює народний депутат.  

В процесі дискусій по вирішенню питань учасників АТО, виникла ініціатива щодо створення в кожному районі Громадських організацій для захисту прав учасників АТО, які потім мають бути зареєстровані районними органами влади, як ветеранські організації.

Руслан Демчак зазначає: «Безумовно, сьогодні всі допомагають учасникам АТО: волонтери, депутати обласної ради,  керівники виконавчої влади районів, і тим не менш, у людей що повертаються із АТО, а також членів загиблих виникає чимало запитань. Це і фінансова допомога, і юридична, і психологічна, і сприяння у працевлаштуванні, і звільнення від сплати комунальних послуг. Громадські організації для захисту прав учасників АТО, будуть очолюватись учасниками АТО. Такі організації мають стати тим «вікном», де людина  отримає актуальну інформацію щодо необхідного порядку дій, а в ідеалі оперативне включення всіх необхідних структур та органів влади у вирішення питання учасника АТО».

Руслан Демчак також виступив із ініціативою надрукувати та розповсюдити серед учасників АТО округу інформаційні брошури «На допомогу захисникам Батьківщини: права і пільги для учасників АТО та членів їх сімей – підстави та порядок отримання, рекомендації, довідкова інформація», які були розроблені за підтримки Міністерства соціальної політики та американською компанією FMI. Для України така брошура є  соціально важливою ініціативою та є першою найбільш повною та актуальною з цієї тематики.

Про внесення змін до Закону 2742 щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України

Порівняно із прийнятим у першому читанні закону №2742 щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України, комітетом з питань фінансової політики та банківської діяльності, додатково було внесено 162 правки – розказує депутат фракції Партії «Блок Петра Порошенка». В основному правки стосувались повноважень Ради НБУ, органу який включає представників призначених Президентом, Верховною Радою та Кабміном і завданням якого є  контроль діяльності НБУ.

«Правки стосувались більшою мірою саме Ради НБУ, оскільки на даний момент цей орган фактично не працює, як того вимагає стабільна грошова система розвинутих країн та суспільство» - підкреслює Руслан Демчак, заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності.

Прийняття даного закону є обов’язковою умовою Міжнародного валютного фонду щодо видачі наступного траншу у розмірі 500 млн. доларів на стабілізацію фінансової системи України і тому дуже важливо, щоб до кінця цієї сесії Верховна Рада прийняла закон щодо розбудови інституційної спроможності НБУ.

Руслан Демчак пояснює, що інституційна незалежність полягає у закріпленні на законодавчому рівні положення, згідно з яким НБУ є самостійним і незалежним державним органом, на який ніхто не зможе здійснювати тиск. Закон дає можливість НБУ регулювати грошово-валютну політику більш вдало.

«Щодо розподілу прибутку НБУ. Наприклад, за попередній рік НБУ заробив 90 млрд. грн., які були вилучені ще достроково у бюджет. І таким чином, як ми пам’ятаємо у лютому  2015 року, у Нацбанку не було ресурсу для стабілізації курсу. Зараз же передбачається, що буде заборонено вилучати наперед авансовими платежами прибуток НБУ. І тільки після того, як закінчиться рік, буде проведено аудит із залученням міжнародної аудиторської компанії, аж тоді прибуток розподілиться в бюджет України. Таким чином, прибуток Національного банку в першу чергу буде спрямовуватись на його резерви, щоб він міг збалансовувати фінансову систему» - пояснює парламентар.

Серед інших змін закону: зменшення кількості членів правління НБУ з 11 до 6, скорочення кількості членів Ради НБУ з 15 до 9 осіб. Також буде більш розширено функції контролю за аудитом НБУ. Для цього буде створена окрема аудиторська служба – Аудиторський комітет.

Отже, в цілому зміщуються пріоритети діяльності НБУ, а також надаються нові можливості і повноваження членам Ради Національного банку.

Для пересічних українців, прийняття закону в першу чергу буде виражено в утримувані національної валюти в запланованих межах валютного коридору.  

Підприємці стрімко втрачають віру у спроможність Уряду провести задекларовані кардинальні реформи

Сьогодні Верховна Рада України стоїть перед необхідністю ухвалити законодавчі зміни для малих і середніх підприємців.

Представники бізнесу постійно звертаються до депутатів: де обіцяні урядом системні реформи зі спрощення ведення бізнесу?

І річ не про людей, які роками мали змогу використовувати державний ресурс і створили мільярдні фінансові імперії. Мова йде про наших українських підприємців, які вклали усі свої сили і кошти, і створили – хто кафе, хто готель,  хто книгарню. Саме ці люди були рушіями Революції  гідності. Саме вони сьогодні, в умовах війни та військової агресії, віддають останні гроші, щоб допомогти захистити країну.

Вони стрімко втрачають віру у спроможність Уряду провести задекларовані кардинальні реформи.

Саме  Кабінет Міністрів, який бачить всі ці проблеми комплексно та має достатньо відповідних фахівців, має гарантувати малим і середнім підприємцям дерегуляційні норми. Ці завдання записано і в програмі діяльності Кабінету Міністрів, і в Коаліційній угоді.

Що треба зробити?

Перше – спростити для підприємців комунікацію з державними регуляторами, усунути зайві механізми, більшість з яких лише породжують корупцію.

Друге – держава має відповідати за утримання у прогнозованих межах   макроекономічних показників: щоб капіталовкладення підприємців не знецінювались ще до того, як вони отримають прибуток.

Третє – якщо ми не можемо дозволити собі понизити податкові ставки в умовах війни, то ми повинні дати можливість платити податки чесно і вимагати цього від усіх. Правильна ідея стосовно єдиного соціального внеску. Тут треба поставити крапку: понизити єдиний соціальний внесок – раз і на довго.

Четверте – кожному бізнесу потрібен ресурс. Влада просто зобов’язана  забезпечити  підприємцям недорогий ресурс для капіталізації їхнього бізнесу.

Згадаємо, як перед новим роком, коли ухвалювали Бюджетний і Податковий кодекси, уряд вніс у парламент величезний об’єм інформації, і депутати до п’ятої ранку сиділи, обговорюючи це. Тоді уряд знайшов час, слова, мотивацію, щоб переконати депутатів ухвалили всі необхідні зміни. То чому не можна знайти цей час і мотивацію для допомоги бізнесу?

Бо ресурс терпіння малих і середніх підприємців, на чиїх плечах, до речі,  уряд і в’їхав у будівлю на вулиці Грушевського,  вичерпується.

Основне завдання, яке стоїть перед Кабінетом Міністрів – внесення у парламент комплексу законопроектів, які дерегулюють бізнес. Народні депутати, безперечно, у цьому їх підтримають.