Інкубатор для українських акул бізнесу

В семи кілометрах від Києва в селищі із красномовною назвою Щасливе відкрився черговий бізнес-інкубатор. Це вже другий подібний заклад, відкритий за останні півроку в Україні. Він надаватиме послуги по розвитку нових бізнес-проектів-стартапів із подальшим їх супроводженням та залученням інвестицій. Бізнесменам-початківцям для подолання «долини смерті» – проміжку часу від початку реалізації ідеї до перших доходів, коли неясність перспектив та брак коштів можуть легко знищити компанію – пропонуватимуть повний цикл бізнес-девелопменту. Тобто майбутнім Біллам Гейтсам допоможуть не тільки скласти бізнес-план та визначити організаційну структуру їхньої компанії, а ще й найняти персонал, захистити авторські права та прорекламувати своє дітище.

Це нагадує програму «Стартовий капітал» на телеканалі Business, де бізнесмени давали гроші на перспективні інвестпроекти. Кожному проекту надається ментор – зазвичай досвідчений підприємець а інколи навіть і сам інвестор, який має власний погляд на проект та чітке розуміння того, як на цьому можна заробити.

Взамін помічники стануть співвласниками нового підприємства, а коли воно добре стане на ноги, вони продадуть свою частку, щоб отримані кошти знову із вигодою вкладати в чергові перспективні ідеї. Інвесторів цікавлять такі інноваційні сфери як ІТ, мобільні технології, хмарні обчислення, біотехнології та проекти в сфері альтернативної енергетики.

До речі, такі процеси притаманні не лише Україні. В епоху бурхливого розвитку цифрових та інформаційних технологій держави починають конкурувати за таланти у сфері інновацій. Наприклад, з 2010 р. Росія інтенсивно реалізує ідею створення власного аналогу Кремнієвої долини. Під Москвою будується інноваційний центр «Сколково». По суті ціле місто, де вчені, конструктори, інженери та бізнесмени разом із освітянськими проектами будуть працювати над створенням конкурентоспроможних розробок світового рівня по п’яти напрямках: інформаційні, ядерні та космічні технології, біомедицина, енергоефективність. На 1 червня 2012 р. статус учасника центру присвоєно 493 компаніям, 159 із яких зареєстровані в кластері ІТ.

Швидкість втілення ідеї – одна із головних переваг у сучасному світі. Зміна технологій, платформ та пристроїв відбувається так швидко, що зволікання із реалізацією перспективної ідеї може стати фатальним для стартапу, чиє місце на ринку займе сотня інших аналогічних проектів. Тому своєчасна допомога на старті може зробити ІТ-індустрію тим самим рушієм по створенню інноваційної економіки в Україні.     

Про те, що наша країна – невичерпне джерело талантів свідчать хоча б дані про рівень наших ІТ - спеціалістів. Скажімо, об’єми українського експорту ІТ- послуг в 2011 р. досяг $1 млрд. Таких же обсягів має досягти в 2012 р. електронна комерція на внутрішньому ринку (ріст на 30%). По кількості програмістів на душу населення Україна в числі лідерів. При цьому кількість вакансій програмістів у 2011 році подвоїлася. Відповідно і вітчизняні хакери не сидять склавши руки: в березні 2012 р. країна зайняла п’яте місце серед країн світу, на ресурсах яких розміщені шкідливі програми (10% всіх таких програм світу!)

Схоже, що нарешті і чиновники зрозуміли перспективність цієї сфери, прийнявши в травні закони, що урівнюють по режиму існування (податкові пільги) українських ІТ-розробників із конкурентами в Росії, Китаї, Індії та Сінгапурі. І це вселяє надію, що Україна не буде пасти задніх у сучасному світі.

Навіщо Україні фінансова поліція

Нещодавно стало відомо про наміри українського уряду створити в 2013 році фінансову поліцію. За задумом автора відповідного законопроекту Сергія Тігіпко та його консультантів із «Реформаторського клубу», єдину структуру, яка буде опікуватися економічними злочинами, мають створити на базі Мінфіну, що вже зараз курує роботу п’яти контролюючих органів. Зокрема, право проводити контрольно-ревізійну діяльність та розслідування в сфері економічних злочинів мають: податкова та митна служби України, Державна пробірна служба,  Держфінмоніторинг та Держфінінспекція.

Проте у більшості випадків розслідуванням економічних правопорушень, які не стосуються сплати податків, займаються співробітники МВС та СБУ. І кожна із цих структур фактично може заблокувати роботу підприємства своєю «перевірочною» діяльністю. Теж саме, але вже на підставі відповідної прямої заборони чи припису може зробити Прокуратура. Хоча ії основна функція – слідкувати за дотриманням закону як самими контролерами, так і їхніми підопічними. Тому ідея сконцентрувати в Мінфіні всю діяльність по координації розслідування злочинів, що наносять збитки державі (ухиляння від сплати податків, розкрадання держвласності, порушення у сфері держзакупівель, банківській сфері тощо) виглядає прогресивно.

По-перше, силові відомства перестануть «відволікатися» від свого основного завдання – боротьби із тероризмом та шпигунами (СБУ), а також із звичайними грабіжниками, вбивцями та крадіями (МВС). По-друге, одну структуру буде легше контролювати та протидіяти можливому порушенню закону її співробітниками. Планується, що фінансова поліція буде створена на базі податкової міліції, об’єднавши функції фінансової розвідки та оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства. Подібні органи успішно працюють в Мінфінах Італії, Іспанії, Швеції, Угорщини та Австрії.

Звісно, є побоювання, що новий «монстр-контролер» буде або дублювати існуючі органи, або ж діятиме за тими ж схемами, що і його попередники. Бо функції слідства залишаються в його компетенції, а не виводяться в окрему структуру. Без довіри бізнесу до держави та її інституцій створення фінансової поліції може закінчитися лише додатковими тратами бюджету та збільшенням розміру хабарів за «правильний» нагляд за підприємцями.

Тут навряд чи допоможуть заборони та обмеження права доступу співробітників МВС на території підприємств (переслідування злочинців та проведення перевірок тільки по заявам громадян або юросіб). Так само, як і посилення відповідальності за проведення незаконного обшуку та вилучення товарів і документів (850–8,5 тис. грн).

Вже сьогодні, якщо проти Вас чи проти Вашої компанії порушена кримінальна справа, постанову про порушення кримінальної справи можна оскаржити в суді. Вже є позитивні судові рішення всіх судових інстанцій  по такій популярній сьогодні ст. 212 (Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів).

Залишилось закріпити право підприємців штрафувати контролюючи органи за такі фабульні справи та в їх рамках слідчі дії – обшуки, орест майна т.і. Тільки сума штрафу (85 000 грн.) далеко не завжди компенсує збитки для підприємств від таких дій!

Чи варто чекати девальвацію гривні?

Із 31 травня в Росії почали панічно скуповувати валюту. Різке падіння рубля (15% за місяць) призвело до дефіциту доларів як у банках, так і в обмінниках. Так дорого (майже 33 рублі) долар не коштував з липня 2009 р., коли в повній мірі проявилися наслідки першої хвилі фінансової кризи. В травні готівкова гривня також «просіла» до 8,10 грн/$. Різке підвищення курсу долару 23 травня на міжбанківському ринку (до 8,072-8,087 грн/$) спонукало НБУ вийти 28 травня на ринок з інтервенціями по курсу 8,02 грн/$1, чого регулятор не робив із лютого. Такі дії Нацбанку змусили багатьох заговорити про майбутню девальвацію гривні.

Цікаво, що влада обох країн, незважаючи на відмінності причин, що впливають на вартість національних валют, заспокоюють громадськість майже однаково. Мовляв, немає приводу для хвилювання: проблеми із рублем (гривнею) викликані лише панікою, а не станом економічних показників. А коливання курсу – звична справа при спекуляціях на валютному ринку. До речі НБУ вже провів зустрічі із керівниками всіх українських банків і застеріг їх від спроб «підштовхнути» курс заради більшого заробітку. В НБУ запевняють, що стабільності гривні ніщо не загрожує. Навіть в умовах, коли долар міцніє на очах відносно рубля та євро.

Але в Росії є свої особливості. Динаміка курсу рубля повторює зміни цін на нафту сорту Brent, до якої прив’язана вартість російської нафти Urals. Тобто зменшення притоку іноземної валюти від основного експортного ресурсу РФ одразу ж позначилося на фінансовій ситуації. Натомість в Україні головним чинником підвищеного попиту на валюту стало погашення Мінфіном більше 2 млрд грн по короткостроковим держоблігаціям. Нерезиденти почали скуповувати валюту, щоб вивести її за кордон.

В той же час Україна ще може зіткнутися зі здешевленням свого експорту. Так, травень 2012 р. відзначився падінням цін на основних сировинних ринках. Індекс Thomson Reuters-Jefferies CRB впав на 10,8%, , а Standard & Poor's GSCI Spot втратив за місяць 13% (найгірший показник із листопада 2008 р.). Конкурентні переваги внаслідок здешевлення наших експортних товарів на 40% після обвалу гривні восени 2008 р. вже майже вичерпано. Компенсувати зменшення притоку валюти (в I кв. 2012 р. експортовано товарів та послуг на $19,4 млрд) не буде чим. Бо в Європі посилюється боргова криза, фінансування з боку МВФ відсутнє, а надії на гроші від гостей Євро-2012 – примарні.

Зараз найбільша загроза стабільності гривні – збереження низької активності комерційних банків у кредитуванні вітчизняних підприємств. Навіть у НБУ помітили, що зниження рівня резервування банків ніяк не відобразилося на вартості кредитів. Навпаки, банки продовжили підвищувати ставки. Слабкий попит на наші товари за кордоном може зменшити ріст реального ВВП в 2012 р. Це зменшить можливості банків по збільшенню кредитних портфелів і відповідно погіршить їхні фінрезультати. А підприємства, які не в змозі взяти кредит, вимушені «проїдати» свої гроші на депозитах.

Зрозуміло, що уряд буде намагатися будь-що втримати курс гривні до парламентських виборів за рахунок золотовалютних резервів країни (за останні 12 місяців вже втрачено $6 млрд). При такому сценарії, за деякими прогнозами, гривня вже до кінця року подешевшає до 8,34 грн/$, а в наступному році -  до 8,69 грн/$. Окремі гарячі голови пророкують на кінець осені навіть 15 грн/$.