Вустами міністра енергетики та вугільної промисловості нашому північному сусіду чітко дали зрозуміти, що у колишніх об’ємах та по колишній (завищеній навіть по європейським міркам) ціні ми газ більше купляти не будемо. Мовляв, дорогий ресурс будемо купляти рівно стільки, на скільки у нас вистачить грошей (приблизно 26-27 млрд. кубометрів, тобто половину колишнього об’єму), а решту замінимо у енергетичному балансі країни власним ресурсом. У першу чергу, мова йде про вугілля, видобуток якого у 2011 році досяг 81 млн т., що є рекордним показником за минувше десятиріччя.
У зв’язку із цим варто нагадати, що у структурі споживання природного газу в Україні 42,3 % об’ємів припадає на промисловість, населення та бюджетні організації «спалюють» ще 32,5 %. Підприємства комунальної енергетики споживають 16,5%, а решта 8,7% йдуть на промислово-технологічні потреби. Тобто для реалізації заміну достатньо провести у промисловому секторі.
Скептики вже охрестили новий проект влади утопією та поверненням до архаїчних технологій. Звісно, якщо у топках котелень знову почати спалювати вугілля замість газу, тут же стане питання про енергоефективність котлів, виникне необхідність будування вугільних сховищ та потужних димових фільтрів. Але якщо застосувати новітні технології переробки вугілля, можна опинитися серед передових країн Європи, котрі в умовах кризи шукають альтернативні джерела енергоресурсів.
Наприклад, у ЄС прийнято рішення про будівництво 12 випробувальних заводів, де будуть тестувати нові вугільнопереробні технології. Чому б не запропонувати розмістити їх в Україні? А влада Великобританії наважена застосувати технологію підземної газифікації вугілля без участі людини за рахунок контрольованого процесу горіння вугільних пластів.
Здавалося б, простіше було б наростити об’єми газу власного добутку. Тим паче, що за результатами спеціального дослідження, проведеного американською компанією HIS CERA (спеціалізується в області розробки енергетичних стратегій), наша країна може здобувати набагато більше газу, ніж у нинішній час. Але щоб умовні або перспективні запаси перетворилися у доведені родовища, потрібно вкладати у розвідку та власне здобуток цього ресурсу до $10 млрд. щорічно. Вкладати такі гроші при нинішніх умовах оподаткування, державного управління та дотримання прав інвесторів, навряд чи хто-небудь наважиться із закордонних інвесторів!
Образливо дивитися як Україна програє велику шахову партію, схиляючись до дешевого картярського блефу.
вівторок, 24 січня 2012 р.
вівторок, 3 січня 2012 р.
Зміни порядку рекламування фінансових послуг
У грудні 2011 р. Кабмін подав у парламент законопроект «Про внесення змін до деяких законів України відносно реклами у сфері фінансовых послуг» (№9469). Цим започаткуванням в уряді сподіваються покінчити із недобросовісною рекламою у сфері фінансовых послуг. Зокрема, рекламувати такі послуги зможуть тільки ті заклади, які внесені до держреєстру та мають необхідні дозволи. Окремим блоком у діючому Законі «Про рекламу» пропонується виписати усі вимоги, які пред’являються до реклами фінпослуг. Слідкувати за виконанням яких будуть зобов’язані всі три держрегулятори — НБУ, Комісія по цінним паперам та фондовому ринку та Держкомфінпослуг.
По суті, у новому законі пропонується ввести пряму заборону на розповсюдження інформації, яка містить неправдиві відомості про діяльність закладу або його послуги. І це правильно. Інша справа, що під заборону пропонують помістити навіть інформацію про майбутні прибутки клієнтів (наприклад, потенційних банківських вкладників). Тим самим залишаючи банкірам лише можливість разміщувати іміджеву рекламу.
Не виключено, що до таких дій чиновників спонукає діяльність небезвідомого об’єднання МММ, котре активно залучає все нових членів по всій Україні, не дивлячись на загрози та попередження влади про шахрайську суть нової фінансовї піраміди. Хоча й без МММ на українському рынку вистачає «чарівників», що обіцяють видати споживчий кредит під 0%, які на справі виявляються на десятки відсотків дорожче. Або тих, хто пропонує відкривати квартальний депозит під відсотки, які вказані у річному обчисленні. Для страхового ринку мало не стала нормою ситуація, коли відшкодування збитків кліентам платять до тих пір, поки йде зріст премій.
І хоча нові правила ледве зможуть повністю знищити недобросовісну рекламу, саму появу такого законопроекту можна тільки вітати. А якщо будуть реалізовані положення ще одного законопроекту на ту саму тему (№9594 від 15.12.2011 р.), то в Україні може з ‘явитися ціла система захисту споживачів фінпослуг. Достатньо сказати, що у складі кожного з регуляторів (НБУ, ДКЦПФР, Держкомфінпослуг) будуть створені спецпідрозділи, відслідковуючі факти порушення.
По суті, у новому законі пропонується ввести пряму заборону на розповсюдження інформації, яка містить неправдиві відомості про діяльність закладу або його послуги. І це правильно. Інша справа, що під заборону пропонують помістити навіть інформацію про майбутні прибутки клієнтів (наприклад, потенційних банківських вкладників). Тим самим залишаючи банкірам лише можливість разміщувати іміджеву рекламу.
Не виключено, що до таких дій чиновників спонукає діяльність небезвідомого об’єднання МММ, котре активно залучає все нових членів по всій Україні, не дивлячись на загрози та попередження влади про шахрайську суть нової фінансовї піраміди. Хоча й без МММ на українському рынку вистачає «чарівників», що обіцяють видати споживчий кредит під 0%, які на справі виявляються на десятки відсотків дорожче. Або тих, хто пропонує відкривати квартальний депозит під відсотки, які вказані у річному обчисленні. Для страхового ринку мало не стала нормою ситуація, коли відшкодування збитків кліентам платять до тих пір, поки йде зріст премій.
І хоча нові правила ледве зможуть повністю знищити недобросовісну рекламу, саму появу такого законопроекту можна тільки вітати. А якщо будуть реалізовані положення ще одного законопроекту на ту саму тему (№9594 від 15.12.2011 р.), то в Україні може з ‘явитися ціла система захисту споживачів фінпослуг. Достатньо сказати, що у складі кожного з регуляторів (НБУ, ДКЦПФР, Держкомфінпослуг) будуть створені спецпідрозділи, відслідковуючі факти порушення.
Хороша новина про громадян України
Я порадів за нашу країну - статистика пошуковика стала для мене однією з небагатьох хороших новин за останній час.
У рядку пошукача відображається все те, що турбує людину, і ті питання, на які в даний момент потрібні відповіді. Що ж турбує українців? Як виявилося, цього року найбільш популярними питаннями були: "Як навчитися цілуватися?!", "Як вийти заміж?!" і "Що таке любов?!". Особливо надихнуло питання: "Як стати добрішим?", хоча воно і не на перших позиціях по своїй популярності.
На мій погляд, люди дуже правильно реагують на події в країні: українці зосередились на вічних цінностях, незалежно від того, що робиться в політичній та економічній сферах. До речі, спостерігаючи за ситуацією у більш благополучних країнах, я помітив, що матеріальний добробут і задоволення своїм соціальним статусом часто підміняють собою прагнення створити сім'ю і стати добрішим. На Заході навіть у молоді на першому місці проблема самотності, депресій і суїциду. Виходить, що коли занадто все добре - це теж погано.
Втім, все в світі прагне до гармонії. Наприклад, на днях Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило прогноз рейтингу Франції, а також попередило про можливе зниження рейтингів Бельгії, Італії, Словенії, Іспанії, Ірландії та Кіпру. Не виключаю, що непроста економічна ситуація в єврозоні дозволить європейцям переглянути свої цінності, побачити, що для них по-справжньому важливо, а що лише відволікає від головного.
У рядку пошукача відображається все те, що турбує людину, і ті питання, на які в даний момент потрібні відповіді. Що ж турбує українців? Як виявилося, цього року найбільш популярними питаннями були: "Як навчитися цілуватися?!", "Як вийти заміж?!" і "Що таке любов?!". Особливо надихнуло питання: "Як стати добрішим?", хоча воно і не на перших позиціях по своїй популярності.
На мій погляд, люди дуже правильно реагують на події в країні: українці зосередились на вічних цінностях, незалежно від того, що робиться в політичній та економічній сферах. До речі, спостерігаючи за ситуацією у більш благополучних країнах, я помітив, що матеріальний добробут і задоволення своїм соціальним статусом часто підміняють собою прагнення створити сім'ю і стати добрішим. На Заході навіть у молоді на першому місці проблема самотності, депресій і суїциду. Виходить, що коли занадто все добре - це теж погано.
Втім, все в світі прагне до гармонії. Наприклад, на днях Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило прогноз рейтингу Франції, а також попередило про можливе зниження рейтингів Бельгії, Італії, Словенії, Іспанії, Ірландії та Кіпру. Не виключаю, що непроста економічна ситуація в єврозоні дозволить європейцям переглянути свої цінності, побачити, що для них по-справжньому важливо, а що лише відволікає від головного.
Дерегуляція - створення труднощів і боротьба з ними
Ось, скажімо, законом № 3993-VI розширили мережу дозвільних центрів, наказавши відкрити їх не тільки на міському, а й на обласному рівні. Пояснення цьому таке: мовляв, є ряд дозволів, які можуть видаватися тільки на обласному рівні. Такі центри виключають необхідність звернення окремо до кожного територіального органу, якщо відповідний дозвіл надається на обласному рівні. Шкода тільки, що вже існуючі «єдині вікна» є такими лише за назвою, а насправді підприємці продовжують бігати по управліннях та департаментах різних органів влади. Адже у бюрократії є свій, цілком матеріальний інтерес. Свідоцтва платника ПДВ не видають по три місяці! Підприємці повідомляють, що місцеві податківці вимагають по 2000 доларів за свідоцтво.
Інший документ, № 3994-VI врегулював питання видачі копії ліцензії фізичним особам-підприємцям для кожного місця проведення ліцензованої діяльності. Приблизно так, як юрособи отримують копії ліцензії для кожного зі своїх філій.
Нарешті, законом № 3995- VI з переліку документів дозвільного характеру у сфері госдіяльності викреслені свідоцтва про право на заняття адвокатською і нотаріальною діяльністю. Ці види діяльності, як відомо, до розряду господарської не відносяться і до зазначеного переліку потрапили помилково. Адже свідоцтва адвокатів і нотаріусів лише підтверджують належну кваліфікацію фахівця. Тому самі свідоцтва ніхто й не думав скасовувати.
У ході адміністративної реформи ліквідували Держкомпідприємництво, а потім, йдучи назустріч побажанням малого бізнесу відновили «вихід на уряд», прийняли рішення все повернути на місце. А скільки було сказано добрих слів на користь скасування обов’язковості печаток для юросіб! Щоб, врешті-решт, парламентарії почули умовлянням банкірів з Українського кредитно-банківського союзу не робити цього, і відхилили відповідний законопроект (№ 9172 від 19 вересня 2011).
Ліквідували близько 12 тис. підприємців, які надавали не передбачені законом адміністративні послуги і навіть подали проект закону «Про адміністративні послуги» (проект № 9435 від 9 листопада 2011 р.). А потім в законі про обласні дозвільні центри закласти норми самофінансування цих структур за рахунок видачі платних довідок.
В результаті – свіжий звіт про конкурентоспроможність регіонів України показує, що негативний вплив податкової політики серед усіх проблемних факторів для вітчизняного бізнесу зріс за рік з 14% до 16%, корупції – з 10% до 15%.
Інший документ, № 3994-VI врегулював питання видачі копії ліцензії фізичним особам-підприємцям для кожного місця проведення ліцензованої діяльності. Приблизно так, як юрособи отримують копії ліцензії для кожного зі своїх філій.
Нарешті, законом № 3995- VI з переліку документів дозвільного характеру у сфері госдіяльності викреслені свідоцтва про право на заняття адвокатською і нотаріальною діяльністю. Ці види діяльності, як відомо, до розряду господарської не відносяться і до зазначеного переліку потрапили помилково. Адже свідоцтва адвокатів і нотаріусів лише підтверджують належну кваліфікацію фахівця. Тому самі свідоцтва ніхто й не думав скасовувати.
У ході адміністративної реформи ліквідували Держкомпідприємництво, а потім, йдучи назустріч побажанням малого бізнесу відновили «вихід на уряд», прийняли рішення все повернути на місце. А скільки було сказано добрих слів на користь скасування обов’язковості печаток для юросіб! Щоб, врешті-решт, парламентарії почули умовлянням банкірів з Українського кредитно-банківського союзу не робити цього, і відхилили відповідний законопроект (№ 9172 від 19 вересня 2011).
Ліквідували близько 12 тис. підприємців, які надавали не передбачені законом адміністративні послуги і навіть подали проект закону «Про адміністративні послуги» (проект № 9435 від 9 листопада 2011 р.). А потім в законі про обласні дозвільні центри закласти норми самофінансування цих структур за рахунок видачі платних довідок.
В результаті – свіжий звіт про конкурентоспроможність регіонів України показує, що негативний вплив податкової політики серед усіх проблемних факторів для вітчизняного бізнесу зріс за рік з 14% до 16%, корупції – з 10% до 15%.
Як переграти податківців. Практична порада
Відсутність боржника за місцем реєстрації стала останнім часом основною причиною анулювання податківцями свідоцтв платника ПДВ, незалежно від того, є підприємство боржником бюджету, чи ні. Це право даровано митарям Податковим кодексом (пп. «ж» п. 184.1) – у зв’язку з наявністю запису в Єдиному держреєстрі (ЄДР) про відсутність особи за її місцезнаходженням або офіційним записом, про відсутність підтвердження відомостей про таку особу. Як тільки такий запис з’являвся, органи ДПС направляли держреєстраторам повідомлення за формою № 18-ОПП і анулювали свідоцтва платника ПДВ. Як правило, платник податків дізнається про це вже постфактум, втративши право на податковий кредит. Відповідно, фіскали донараховують ПДВ, а також штрафують «порушників» в розмірі 25% обсягу «недоплаченого» податку.
Однак, податківці несподівано виявилися заручниками ситуації, яку створили. Адже запис до ЄДР про відсутність особи за її місцезнаходженням – це також підстава для банкрутства підприємства за спрощеною процедурою (ст. 52 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), що найчастіше закінчується ліквідацією боржника. При цьому Господарський суд протягом двох тижнів після порушення справи про банкрутство виносить Постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора (за його згодою).
У такому випадку практично неможливо стягнути з нього податковий борг (ДПСУ буде кредитором третьої черги). Додатково до цього валиться друга улюблена схема податківців: визнання недійсними укладених підприємством договорів. В результаті, не можна перевірити і «покарати карбованцем» контрагентів такої компанії.
Тому якщо підприємству доцільніше закритися, ніж задовольнити апетити податківців, цей шлях є найбільш простим і головне законним. Єдине, що може частково перешкодити цьому – наказ ДПСУ № 97 від 28 жовтня 2011 р. По суті, документ наказує органам ДПС на місцях затягувати процес банкрутства, щоб встигнути визнати договори банкрута недійсними. Втім, радує, що процес банкрутства з 21 листопада курує не ДПСУ, а Мінюст, який і повинен стояти на сторожі законності.
Однак, податківці несподівано виявилися заручниками ситуації, яку створили. Адже запис до ЄДР про відсутність особи за її місцезнаходженням – це також підстава для банкрутства підприємства за спрощеною процедурою (ст. 52 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), що найчастіше закінчується ліквідацією боржника. При цьому Господарський суд протягом двох тижнів після порушення справи про банкрутство виносить Постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора (за його згодою).
У такому випадку практично неможливо стягнути з нього податковий борг (ДПСУ буде кредитором третьої черги). Додатково до цього валиться друга улюблена схема податківців: визнання недійсними укладених підприємством договорів. В результаті, не можна перевірити і «покарати карбованцем» контрагентів такої компанії.
Тому якщо підприємству доцільніше закритися, ніж задовольнити апетити податківців, цей шлях є найбільш простим і головне законним. Єдине, що може частково перешкодити цьому – наказ ДПСУ № 97 від 28 жовтня 2011 р. По суті, документ наказує органам ДПС на місцях затягувати процес банкрутства, щоб встигнути визнати договори банкрута недійсними. Втім, радує, що процес банкрутства з 21 листопада курує не ДПСУ, а Мінюст, який і повинен стояти на сторожі законності.
Захист фінансової потреби
Конституційний суд України 10 листопада виніс рішення (№ 15-рп/2011) про поширення норм закону «Про захист прав споживачів» на позичальників не тільки на стадії укладання кредитного договору, але і під час його виконання. Тобто, згідно ст. 11 згаданого закону громадяни мають право протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору без пояснення причин. А також не сплачувати додаткові збори і комісії, не зазначені у договорі або домогтися скасування неправомірного підвищення оплати за обслуговування кредиту. З жовтня минулого року позичальники були позбавлені цих можливостей завдяки забороні Верховного суду (ВСУ), що узагальнив судову практику і виніс своє рішення.
Крім того, споживачів фінпослуг захистили від суспільного поширення інформації про невиплату боргу, що фактично забороняє колекторську діяльність, оскільки передача інформації про позичальника третім особам може стати причиною судового розгляду. Це допускається лише по відношенню до бюро кредитних історій, оскільки кредитна установа може використовувати персональні дані позичальника тільки для оцінки його фінансового становища. Втім, діяльність колекторів і так хочуть заборонити (законопроект № 9379 від 01.11.2011 р.).
Позичальник може також спробувати в суді довести, що банк не надав йому інформацію в письмовому вигляді про переваги і недоліки запропонованих схем кредитування. Можна заперечити правомірність кредитного договору, якщо він має на увазі плаваючу ставку,оскільки зміни до Цивільного кодексу узаконили її лише нещодавно (правки внесено 22 вересня).
Враховуючи, що найчастіше суди виявлялися на боці банкірів, дані зміни можуть кардинально змінити ситуацію. Проте, потрібно пам’ятати, що через суд можна лише домогтися повернення зайво сплачених коштів на обслуговування кредиту.
Санкції на фінустанови згідно ст. 23 закону про захист прав споживачів (відсутність необхідної, доступної та достовірної інформації про продукцію) можуть бути накладені окремо – за ініціативи управління у справах захисту прав споживачів.
А у перспективі справу можна буде не доводити до суду з усіма іншими фінустановами (крім банків). Держфінпослуг розробила законопроект про досудове вирішення спорів між споживачами фінпослуг і фінансовими установами. Його суть – створення інституту спеціальних фінансових омбудсменів, які візьмуть на себе обов’язок досудового розгляду розбіжностей між фінансистами та їх клієнтами за умови, що спірна сума не перевищує 200 тис. грн. Але у разі потреби майбутній закон не забороняє паралельно звернутися з відповідним позовом до суду і відстоювати свої права у звичайному порядку.
Крім того, споживачів фінпослуг захистили від суспільного поширення інформації про невиплату боргу, що фактично забороняє колекторську діяльність, оскільки передача інформації про позичальника третім особам може стати причиною судового розгляду. Це допускається лише по відношенню до бюро кредитних історій, оскільки кредитна установа може використовувати персональні дані позичальника тільки для оцінки його фінансового становища. Втім, діяльність колекторів і так хочуть заборонити (законопроект № 9379 від 01.11.2011 р.).
Позичальник може також спробувати в суді довести, що банк не надав йому інформацію в письмовому вигляді про переваги і недоліки запропонованих схем кредитування. Можна заперечити правомірність кредитного договору, якщо він має на увазі плаваючу ставку,оскільки зміни до Цивільного кодексу узаконили її лише нещодавно (правки внесено 22 вересня).
Враховуючи, що найчастіше суди виявлялися на боці банкірів, дані зміни можуть кардинально змінити ситуацію. Проте, потрібно пам’ятати, що через суд можна лише домогтися повернення зайво сплачених коштів на обслуговування кредиту.
Санкції на фінустанови згідно ст. 23 закону про захист прав споживачів (відсутність необхідної, доступної та достовірної інформації про продукцію) можуть бути накладені окремо – за ініціативи управління у справах захисту прав споживачів.
А у перспективі справу можна буде не доводити до суду з усіма іншими фінустановами (крім банків). Держфінпослуг розробила законопроект про досудове вирішення спорів між споживачами фінпослуг і фінансовими установами. Його суть – створення інституту спеціальних фінансових омбудсменів, які візьмуть на себе обов’язок досудового розгляду розбіжностей між фінансистами та їх клієнтами за умови, що спірна сума не перевищує 200 тис. грн. Але у разі потреби майбутній закон не забороняє паралельно звернутися з відповідним позовом до суду і відстоювати свої права у звичайному порядку.
Хочу все знати
Нещодавно більшість клієнтів банківських установ країни дізналися неприємну новину. Фінансисти хочуть знати про них все – від рівня та джерела доходів до наявності цінного майна. Виною всьому є постанова НБУ № 22 від 21 січня 2011 року, яка змінила порядок ідентифікації банком своїх клієнтів. Додаткову інформацію банки повинні були зібрати до 23 жовтня і передати в територіальні відділення НБУ. Формальний привід – виконання вимог вітчизняного та міжнародного законодавства про боротьбу з відмиванням злочинних доходів. Як водиться в нашій країні, банкіри тягнули до останнього, сподіваючись, що цю вимогу скасують, і, не бажаючи зайвий раз турбувати своїх клієнтів, які добряче витратились під час кризи.
Нові вимоги зобов’язують поділити всю клієнтуру на групи ризику (високий, середній, низький) причетності «до відмивання». Цікаво, що чіткі критерії в даній класифікації відсутні. Банки повинні самі їх розробляти з урахуванням наявної типології підозрілих транзакцій (розроблена FATF та Держфінмоніторингом). Отже, ступінь строгості перевірки даних буде залежати від конкретного банку.
Є різні думки щодо правомірності цих вимог НБУ. В Інституті правової політики, наприклад, вважають, що це суперечить ст. 32 Конституції країни. Зокрема, нею не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах нацбезпеки або дотримання прав людини. Є навіть проект постанови ВР про прийняття на рівні закону вичерпного переліку документів та інформації для первинного фінмоніторингу.
Отже виходить, що кожен, хто зважився мати справу з банківською структурою, одразу стає об’єктом пильної уваги, як такий, що не заслуговує довіри. Крім того, ніхто не може гарантувати, що зібрана інформація не буде використана третіми особами на шкоду клієнтові. Адже механізмів захисту від цього просто не існує.
Прихильники посилення контролю наполягають на тому, що за незаконне використання інформації банкіри можуть бути не тільки покарані штрафом від 3,4 тис. грн., але і сісти у в’язницю на строк до 2 років. А закон про боротьбу зі злочинними доходами дозволяє банкам відмовляти в обслуговуванні тим, хто приховує інформацію про себе.
Звичайно, багатьом не сподобалась така увага держави, і тому громадяни масово ігнорують наполегливі запрошення банкірів. Дуже ймовірно, що частина клієнтів може просто закрити свої рахунки в банках, а частина – перейде до конкуруючих банків, більш лояльних до своєї клієнтури. Наочний приклад тому – спроба перелічити всіх бажаючих обміняти валюту. Усього за місяць їх стало на 30% менше. Проте, це зовсім не означає, що громадяни не міняють валюту, просто держава тепер про це нічого не знає.
Нові вимоги зобов’язують поділити всю клієнтуру на групи ризику (високий, середній, низький) причетності «до відмивання». Цікаво, що чіткі критерії в даній класифікації відсутні. Банки повинні самі їх розробляти з урахуванням наявної типології підозрілих транзакцій (розроблена FATF та Держфінмоніторингом). Отже, ступінь строгості перевірки даних буде залежати від конкретного банку.
Є різні думки щодо правомірності цих вимог НБУ. В Інституті правової політики, наприклад, вважають, що це суперечить ст. 32 Конституції країни. Зокрема, нею не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах нацбезпеки або дотримання прав людини. Є навіть проект постанови ВР про прийняття на рівні закону вичерпного переліку документів та інформації для первинного фінмоніторингу.
Отже виходить, що кожен, хто зважився мати справу з банківською структурою, одразу стає об’єктом пильної уваги, як такий, що не заслуговує довіри. Крім того, ніхто не може гарантувати, що зібрана інформація не буде використана третіми особами на шкоду клієнтові. Адже механізмів захисту від цього просто не існує.
Прихильники посилення контролю наполягають на тому, що за незаконне використання інформації банкіри можуть бути не тільки покарані штрафом від 3,4 тис. грн., але і сісти у в’язницю на строк до 2 років. А закон про боротьбу зі злочинними доходами дозволяє банкам відмовляти в обслуговуванні тим, хто приховує інформацію про себе.
Звичайно, багатьом не сподобалась така увага держави, і тому громадяни масово ігнорують наполегливі запрошення банкірів. Дуже ймовірно, що частина клієнтів може просто закрити свої рахунки в банках, а частина – перейде до конкуруючих банків, більш лояльних до своєї клієнтури. Наочний приклад тому – спроба перелічити всіх бажаючих обміняти валюту. Усього за місяць їх стало на 30% менше. Проте, це зовсім не означає, що громадяни не міняють валюту, просто держава тепер про це нічого не знає.
Україна втрачає позиції
Країна впевнено втрачає позиції в бізнес-рейтингах. Наприклад, у рейтингу Doing Business-2012 від Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Україна зайняла 152 позицію з 183 можливих. Ще рік тому ми були на 145 місці. Виявилося, що за нормами регулювання ведення бізнесу, на 11 етапах життєвого циклу компаній (створення організацій, отримання кредитів, оподаткування і т.п.), Україна значно відстала навіть від Білорусі та Молдови.
Раніше Європейська Бізнес Асоціація (EBA) зафіксувала істотне падіння інвестпривабливості України. Український бізнес погіршив оцінки свого майбутнього матеріального стану. Індекс ділових очікувань підприємств у III кв. 2011 року, за даними НБУ, помітно знизився. Частка підприємств, які вважають, що їх економічний стан покращиться, склала 30,5% проти 36% у другому кварталі, а частка респондентів, яка очікує погіршення, навпаки, збільшилася з 9,8% до 9,9%.
Це цілком зрозуміло. Ні відкрити, ні закрити, ні тим більше успішно вести бізнес в Україні легше не стало. З реальних спрощень можна назвати скасування печаток і штампів та деякі послаблення в будівництві. Для тих, у кого є знайомства у владних структурах, все прозоро і зрозуміло. Але для всіх інших існує закон, який ніхто не збирається виконувати.
Досить згадати, що у вересні держбюджет додатково отримав майже 2,9 млрд. грн., а загальний приріст надходжень за 9 місяців (практично за всіма платежами) – в 1,6 рази більше, ніж рік тому. Проте, щоб поповнювати бюджет такими темпами, можливостей легально працюючих підприємств недостатньо. Тому інспектори женуться за тими, хто розмістив рекламу на «на стовпах». Із 200 тис. чоловік, яким направили повідомлення з проханням задекларувати доходи, відгукнулося 28 тис. дизайнерів, програмістів, перукарів, гувернанток, ремонтників та вчителів-надомників. Вони поповнили бюджет на 11 млн. грн. Так, я за цивілізований формат ведення бізнесу. Але чи це та сума, в масштабах країни, щоб «виграючи» в грошах, так програвати в іміджі?
На цьому тлі єзуїтським виглядає законопроект «Про розвиток та держпідтримку малого і середнього бізнесу підприємництва», схвалений урядом. Документ передбачає підтримку бізнесу за допомогою «всіх видів не забороненої законом фінансової допомоги». Тобто, спочатку гроші відбирають під будь-яким приводом, щоб потім повернути у вигляді «допомоги». З такою підтримкою ми навряд чи зможемо домогтися світових показників економіки, де частка малого та середнього бізнесу становить більше 70%. Але навіть якщо ми наздоженемо Захід за кількістю, то за якістю продукції та продуктивності праці – навряд чи істотно покращимо показники. Занадто багато сил доводиться витрачати на те, щоб вистояти у боротьбі з державою. Крім того, свавілля чиновників знижує мотивацію створювати щось вартісне. Гадаю, саме це стане основною проблемою нашої країни в осяжному майбутньому.
Раніше Європейська Бізнес Асоціація (EBA) зафіксувала істотне падіння інвестпривабливості України. Український бізнес погіршив оцінки свого майбутнього матеріального стану. Індекс ділових очікувань підприємств у III кв. 2011 року, за даними НБУ, помітно знизився. Частка підприємств, які вважають, що їх економічний стан покращиться, склала 30,5% проти 36% у другому кварталі, а частка респондентів, яка очікує погіршення, навпаки, збільшилася з 9,8% до 9,9%.
Це цілком зрозуміло. Ні відкрити, ні закрити, ні тим більше успішно вести бізнес в Україні легше не стало. З реальних спрощень можна назвати скасування печаток і штампів та деякі послаблення в будівництві. Для тих, у кого є знайомства у владних структурах, все прозоро і зрозуміло. Але для всіх інших існує закон, який ніхто не збирається виконувати.
Досить згадати, що у вересні держбюджет додатково отримав майже 2,9 млрд. грн., а загальний приріст надходжень за 9 місяців (практично за всіма платежами) – в 1,6 рази більше, ніж рік тому. Проте, щоб поповнювати бюджет такими темпами, можливостей легально працюючих підприємств недостатньо. Тому інспектори женуться за тими, хто розмістив рекламу на «на стовпах». Із 200 тис. чоловік, яким направили повідомлення з проханням задекларувати доходи, відгукнулося 28 тис. дизайнерів, програмістів, перукарів, гувернанток, ремонтників та вчителів-надомників. Вони поповнили бюджет на 11 млн. грн. Так, я за цивілізований формат ведення бізнесу. Але чи це та сума, в масштабах країни, щоб «виграючи» в грошах, так програвати в іміджі?
На цьому тлі єзуїтським виглядає законопроект «Про розвиток та держпідтримку малого і середнього бізнесу підприємництва», схвалений урядом. Документ передбачає підтримку бізнесу за допомогою «всіх видів не забороненої законом фінансової допомоги». Тобто, спочатку гроші відбирають під будь-яким приводом, щоб потім повернути у вигляді «допомоги». З такою підтримкою ми навряд чи зможемо домогтися світових показників економіки, де частка малого та середнього бізнесу становить більше 70%. Але навіть якщо ми наздоженемо Захід за кількістю, то за якістю продукції та продуктивності праці – навряд чи істотно покращимо показники. Занадто багато сил доводиться витрачати на те, щоб вистояти у боротьбі з державою. Крім того, свавілля чиновників знижує мотивацію створювати щось вартісне. Гадаю, саме це стане основною проблемою нашої країни в осяжному майбутньому.
Підписатися на:
Дописи (Atom)