«Неліцензованим конвертаторам» стає важче

Керівники податкової не втомлюються стверджувати про зменшення кількості перевірок підприємств. Свіжий приклад – доручення голови ДПСУ працівникам ДПА в Києві інспектувати господарські суб’єкти тільки у випадку встановлення ризиків несплати податків. Проте з початку року по результатам перевірок було донараховано 5,4 млрд. грн.
З моменту набуття чинності Податкового кодексу, фіскали винайшли декілька способів штучного збільшення штрафних санкцій та донарахування платежів. Наприклад, визнання угод недійсними по результатам перевірок компаній-посередників, в яких підприємство купило товар. При цьому працівники ДПСУ часто не обтяжують себе виписуванням податкового повідомлення-рішення (ППР) на підставі акту перевірки. Позбавляючи тим самим підприємство можливості оскаржити свої дії. Адже акт не є рішенням, а тому не тягне за собою ніяких правових наслідків для підприємства. Проте він може бути причиною порушення податковою міліцією кримінальної справи по відношенню до керівників компанії за ознаками злочину, передбаченого ст.212 КК (Ухиляння від сплати податків). Чим податківці і користуються, так як норми Податкового кодексу (п.58.4) виписані таким чином, що при порушенні справи підприємство можна покарати вже тільки після того, як судом буде визнана вина керівників компанії. Але проблема в тому, що керівники як раз і позбавлені можливості що-небудь доказувати податковій, так як їм нічого оскаржувати.
Необхідно оскаржити постанову про порушення кримінальної справи в судовому порядку та звернутись в прокуратуру з вимогою призупинити кримінальну справу в зв’язку з невірним застосуванням норм ПК.
Також планується затвердити «карту тіньової економіки» України, на якій буде видно, де переховуються ухильники. Ця інформаційна база даних, де по кожному регіону (аж до населених пунктів) щомісячно буде відображатись загальна сума податкового кредиту та його одержувачі, а також відслідковувати дисбаланс між сплатою податків та об’ємом оборотних коштів.
Кільце звужується. Місце на ринку залишили тільки для «ліцензованих конвертаторів». Але схема збору легально нелегальних доходів тріщить по швам, бо її ламають самі місцеві податкові чиновники – немає мотивації підтримувати цю схему, бо відсторонені від особистих доходів, а жити хочеться як і раніше добре.

Нові земельні відносини

Україна на півдорозі до відміни мораторію на торговельні операції з землею сільськогосподарського призначення. Президент підписав закон України №3613-VI «Про державний земельний кадастр». Документ зобов’язує з 1 січня 2012 року створити єдиний електронний кадастр земельних ділянок. Тим самим, внутрішня база даних Держземагентства (колишній Держкомзем) перетворюється в єдиний держреєстр землі в Україні. Де буде зазначено, скільки, в кого та яких земель знаходиться у власності. Чиновники обіцяють, що з цією інформацією (крім персональних даних про власника) можна буде ознайомитись на сайті відомства з 2013 року.
Закон також спрощує процедуру реєстрації ділянки, яка в основному зводиться до присвоєння кадастрового номеру. Скорочується перелік документів по землеустрою та терміни отримання виписок з кадастру. З 2013 року паперові держакти остаточно замінять випискою з кадастру.
Крім того, закон персоніфікує відповідальність. Наприклад, проводити реєстрацію ділянки буде не абстрактний держорган, а конкретна особа – реєстратор, яка нестиме відповідальність за терміни реєстрації та достовірність даних. В результаті, більшість діючих рейдерських схем по захопленню землі будуть неможливими.
Перешкодити цьому може лише нестача інформації в реєстрі землі. Поки органи Держземагентства володіють інформацією не більше ніж про 70% ділянок. Якщо ж межі земельних ділянок накладаються одна на одну, чи в ділянки виявиться декілька власників, то ці питання доведеться вирішувати в суді.
Але головним недоліком закону є те, що регулювання багатьох питань: порядок ведення самого кадастру, доступу до нього банків та нотаріусів, сплати за основні операції не прописані. Так само як і визначення порядку взаємодії між різними органами, що ведуть держреєстри та кадастри. Усім відомо, як бюрократи можуть перекрутити найпрогресивніші норми законодавства для того, щоб не упустити своєї вигоди. Щоб цього не сталось, достатньо було б, відразу більш чітко прописати усі необхідні процедури в законі.