Нещодавно стало відомо, що НБУ вивчає можливість створення спеціального державного органу по захисту прав споживачів фінансових послуг. Чиновники фактично визнали, що під час розгляду скарг на роботу фінансових установ, регулюючі органи не стільки захищають інтереси потерпілих клієнтів, скільки рекомендують їм шукати правду в судах.
Один із варіантів вирішення цієї проблеми – створення підрозділу по захисту прав споживачів при кожному фінансовому регуляторі. Але він може виявитись найневдалішим, оскільки замість єдиної незалежної організації, що відстоює інтереси, наприклад, банківського боржника, з’явиться декілька розрізнених підрозділів з вузькими корпоративними інтересами. У західних сусідів України (Чехії, Словаччини, Хорватії) функції захисту прав споживачів фінансових послуг закріплені за окремими державними органами (так звані «фінансові омбудсмени»). Контролери мають право навіть штрафувати порушників. Влітку минулого року єдиний орган з’явився і в США. Агентство захисту споживачів фінансових послуг серед іншого відповідає за навчання фінансовій грамотності та захист споживачів від прихованих комісій, протиправних умов чи методів, що вводять в оману.
Банкіри, що зі схваленням зустріли ініціативи Нацбанку щодо обмеження споживчого кредитування (за рахунок жорсткості нормативів для банків, що спеціалізуються на цьому виді послуг), вважають появу ще одного контролера зайвою. Мовляв, банківський сектор і так самий регульований вид бізнесу. Втім, які правила потрібні банкірам, наочно продемонстрував закон по врегулюванню правовідносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг (законопроект №7351), вже переданий на підпис президенту. Перш за все, він покликаний захистити права кредиторів. Наприклад, покривши найбільш поширені схеми уходу боржника від виплати кредитних зобов’язань шляхом банкрутства. Також з’явилась можливість притягти до кримінальної відповідальності осіб, що надали недостовірні дані про надання кредиту, а також тих, хто їм в цьому допомагав (скажімо, видав липову довідку про доходи).
Тому, доки не буде створений механізм ефективного захисту прав боржника, наші громадяни будуть все частіше шукати щастя в лотереях. До речі, тільки за 5 місяців 2011 року об’єм зборів від реалізації лотерей збільшився на 65% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року…
середа, 27 липня 2011 р.
понеділок, 18 липня 2011 р.
Податківці демонструють лояльність?
Нещодавно керівництво ДПА України похвалилося точністю своїх прогнозів. Начебто, розрив між очікуваними та фактичними надходженнями податків до бюджетів усіх рівнів постійно скорочується. Наприклад, в червні цей розрив становив лише 8%, тоді як в травні він був 10%, а в квітні – 19%. В подальшому податківці планують посилити аналітичну роботу для того, щоб фактичні надходження стали перевищувати заплановані, як це вже спостерігається по деяким видам податків. Наприклад, за січень-травень 2011 р. база оподаткування податком на прибуток зросла на 68,8%.
Податківці пояснюють таку динаміку застосуванням нових методів боротьби з тіньовою економікою, а також встановленням партнерських взаємовідносин з бізнесом. Зокрема, з 15 липня ДПАУ організувала інтернет-сервіс он-лайн консультацій для платників – «Черговий по країні». Спеціалістів 27-ми регіональних податкових адміністрацій зобов’язали з 10 до 17 години відповідати в режимі реального часу на запитання платників податків. Крім цього, нещодавно ДПА в своєму листі №5099/К/17-0514 встановила єдиний порядок організації перевірок. Зокрема, під час планової, позапланової, виїзної чи фактичної перевірки на кожного перевіряючого повинно бути виписано окреме направлення на перевірку. Більше того, перед її початком інспектори зобов’язані зробити запис в Журналі реєстрації перевірок. Не дивлячись на те, що Податковий кодекс нічого не повідомляє про необхідність таких записів, в ДПА не стали заперечувати право підприємців на відмову в допуску до повірки, якщо податківець не бажає реєструватись в журналі. Адже це право закріплено указом президента про дерегуляцію (№ 817 від 23.07.98 г.).
Втім, вже давно не секрет, як саме податкова служба домагається виконання планових показників. Згідно з оцінкою журналу Forbes, Україна ввійшла в п’ятірку найгірших економік світу, опинившись в одній компанії з Мадагаскаром, Гватемалою, Гвінеєю та Ямайкою. При цьому наша країна ввійшла в 20-ку європейських країн з найвищим податком на прибуток, зайнявши 17-18 місця разом з Грецією, де ставка цього податку також рівна 23%. Потрібно відмітити, що 22,1% - це середньоєвропейський рівень податку на прибуток, хоча в Європі рівень життя набагато вищий. В республіках колишнього СРСР податок на прибуток вище тільки в Білорусії – 24%. В Росії, Вірменії, Казахстані та Азербайджані – 20%. В Грузії, Латвії, Литві – 15%.
На жаль, широко розрекламована ініціатива податківців щодо переходу від щоквартального до щорічного декларування податку на прибуток так і не знайшла свого відображення в нещодавніх поправках до Податкового кодексу. В будь-якому випадку, в доступному для перегляду варіанті закону, переданого на підпис Президенту, лише закріпили обов’язок ДПА надавати узагальнені письмові податкові консультації. А також, було продовжено дію мораторію на застосування штрафів по податку на прибуток. Ймовірно, бажання уряду підняти рейтинг України в дослідженні Всесвітнього банку Doing Business на 30 позицій до 2014 року зіштовхується із суворою реальністю точного виконання прогнозованих показників бюджетних надходжень.
Податківці пояснюють таку динаміку застосуванням нових методів боротьби з тіньовою економікою, а також встановленням партнерських взаємовідносин з бізнесом. Зокрема, з 15 липня ДПАУ організувала інтернет-сервіс он-лайн консультацій для платників – «Черговий по країні». Спеціалістів 27-ми регіональних податкових адміністрацій зобов’язали з 10 до 17 години відповідати в режимі реального часу на запитання платників податків. Крім цього, нещодавно ДПА в своєму листі №5099/К/17-0514 встановила єдиний порядок організації перевірок. Зокрема, під час планової, позапланової, виїзної чи фактичної перевірки на кожного перевіряючого повинно бути виписано окреме направлення на перевірку. Більше того, перед її початком інспектори зобов’язані зробити запис в Журналі реєстрації перевірок. Не дивлячись на те, що Податковий кодекс нічого не повідомляє про необхідність таких записів, в ДПА не стали заперечувати право підприємців на відмову в допуску до повірки, якщо податківець не бажає реєструватись в журналі. Адже це право закріплено указом президента про дерегуляцію (№ 817 від 23.07.98 г.).
Втім, вже давно не секрет, як саме податкова служба домагається виконання планових показників. Згідно з оцінкою журналу Forbes, Україна ввійшла в п’ятірку найгірших економік світу, опинившись в одній компанії з Мадагаскаром, Гватемалою, Гвінеєю та Ямайкою. При цьому наша країна ввійшла в 20-ку європейських країн з найвищим податком на прибуток, зайнявши 17-18 місця разом з Грецією, де ставка цього податку також рівна 23%. Потрібно відмітити, що 22,1% - це середньоєвропейський рівень податку на прибуток, хоча в Європі рівень життя набагато вищий. В республіках колишнього СРСР податок на прибуток вище тільки в Білорусії – 24%. В Росії, Вірменії, Казахстані та Азербайджані – 20%. В Грузії, Латвії, Литві – 15%.
На жаль, широко розрекламована ініціатива податківців щодо переходу від щоквартального до щорічного декларування податку на прибуток так і не знайшла свого відображення в нещодавніх поправках до Податкового кодексу. В будь-якому випадку, в доступному для перегляду варіанті закону, переданого на підпис Президенту, лише закріпили обов’язок ДПА надавати узагальнені письмові податкові консультації. А також, було продовжено дію мораторію на застосування штрафів по податку на прибуток. Ймовірно, бажання уряду підняти рейтинг України в дослідженні Всесвітнього банку Doing Business на 30 позицій до 2014 року зіштовхується із суворою реальністю точного виконання прогнозованих показників бюджетних надходжень.
пʼятниця, 8 липня 2011 р.
Видимість спрощення для СПД
7 липня парламент прийняв в другому читанні, та в цілому, законопроект (№8217-д) про внесення змін до Податкового кодексу. Серед багатьох поправок, запропонованих депутатами (в тому числі в альтернативних законопроектах), цей консолідований документ, зокрема, звільняє від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) пенсіонерів та інвалідів, які не використовують працю найманих працівників. Що є цілком логічним – ці люди повинні бути реципієнтами, а не донорами соцфондів. Платникам єдиного податку списали фінсанкції, нараховані за підсумками 2010 р. за несплату пенсійних внесків. А також, підприємцям-фізособам (не платникам єдиного податку) дозволили, при розрахунку податку на прибуток фізосіб, враховувати витрати (підтверджені документально), як це роблять юрособи при веденні операційної діяльності.
Документом вводиться мораторій на планові та позапланові перевірки суб’єктів малого підприємництва (крім органів СЕС, захисту прав споживачів та ПФ) до введення в дію положень, що стосуються спрощеної системи оподаткування. Мова йде про фізосіб та компанії, які не платять ПДВ (чи платять його в складі єдиного податку). Окрім цього, було уточнено порядок переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування, а також порядок реєстрації платників ПДВ.
Усі ці нововведення, прийняті депутатами поспіхом перед від’їздом на канікули, створили неабияку плутанину в розумінні того, що відбувається. Деякі ЗМІ поспішили сповістити громадськість про повернення можливості юросіб відносити до валових витрат кошти на придбання товарів, оплату робіт та послуг спрощенців. Між тим, дані норми, хоч і вносились в якості пропозицій в згаданий законопроект №8217, проте так і не були прийняті. Так як вони були збережені в урядовому законопроекті №8521, який було схвалено в першому читанні 16 червня. В результаті спрощенці так і залишились, по суті, ні з чим. Зберігши статус-кво, вони будуть змушені очікувати вирішення своєї долі в жовтні, коли, як обіцяє голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, проект №8521 стане законом (якщо його буде прийнято). До речі, згідно з планами Мінфіну, закон про «спрощенку» взагалі повинен запрацювати не раніше 2012 року. Іншими словами, уряд на ділі готовий лише до мілких та незначних правок законодавства, замість того, щоб радикально змінити філософію податкової реформи.
Документом вводиться мораторій на планові та позапланові перевірки суб’єктів малого підприємництва (крім органів СЕС, захисту прав споживачів та ПФ) до введення в дію положень, що стосуються спрощеної системи оподаткування. Мова йде про фізосіб та компанії, які не платять ПДВ (чи платять його в складі єдиного податку). Окрім цього, було уточнено порядок переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування, а також порядок реєстрації платників ПДВ.
Усі ці нововведення, прийняті депутатами поспіхом перед від’їздом на канікули, створили неабияку плутанину в розумінні того, що відбувається. Деякі ЗМІ поспішили сповістити громадськість про повернення можливості юросіб відносити до валових витрат кошти на придбання товарів, оплату робіт та послуг спрощенців. Між тим, дані норми, хоч і вносились в якості пропозицій в згаданий законопроект №8217, проте так і не були прийняті. Так як вони були збережені в урядовому законопроекті №8521, який було схвалено в першому читанні 16 червня. В результаті спрощенці так і залишились, по суті, ні з чим. Зберігши статус-кво, вони будуть змушені очікувати вирішення своєї долі в жовтні, коли, як обіцяє голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, проект №8521 стане законом (якщо його буде прийнято). До речі, згідно з планами Мінфіну, закон про «спрощенку» взагалі повинен запрацювати не раніше 2012 року. Іншими словами, уряд на ділі готовий лише до мілких та незначних правок законодавства, замість того, щоб радикально змінити філософію податкової реформи.
понеділок, 4 липня 2011 р.
Закінчився пільговий піврічний адаптаційний період Податкового кодексу
1 липня закінчився піврічний адаптаційний період, передбачений для ознайомлення підприємців з нормами Податкового кодексу (ПК). З 1 липня замість 1 грн. штрафу податківці отримали право карати бізнес «по повній» за несвоєчасне надання звітності та інші незначні порушення. Наприклад, за надання податкової декларації з порушенням граничних термінів – 170 грн. за кожну декларацію. У випадку повторного порушення штраф збільшується до 1020 грн.
В той же час обіцяного покращення Податкового кодексу так і не відбулось. Пропозиції уряду (законопроект №8217) та депутатів (проект №8521 про «спрощенку») не були внесені в порядок денний до 1 липня. Залишається сподіватись, що свої обіцянки влада виконає хоча б до 8 липня, коли закінчується поточна парламентська сесія. В іншому випадку виявиться, що був правий віце-прем’єр Сергій Тігіпко, коли обіцяв глобальне удосконалення податкового законодавства лише в кінці осені, так як в комплексний законопроект необхідно внести близько 500 поправок, запропонованих експертами, в тому числі спеціалістами аудиторської компанії Ernst & Young. Але в будь-якому випадку оновлений ПК зможе запрацювати не раніше 1 січня 2012 року (такі вимоги бюджетного законодавства). В результаті всі декларації влади про готовність до лібералізації податкового законодавства, в черговий раз, можуть стати порожнім струсом повітря.
Тим часом, уряд намагається задобрити бізнес незначними покращеннями в адмініструванні податків та підбадьорюючи суспільну думку оптимістичною статистикою. До прикладу, повідомляючи про збільшення податкових надходжень за 5 місяців 2011 р. в 1,7 разів в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року за рахунок введення нових методів боротьби з тіньовою економікою. Бізнесу обіцяють відкриття сервісних центрів по обслуговуванню платників податків (вже відкриті в Донецьку та в Івано-Франківську). Регулярні рапорти про скорочення кількості перевірок податківці підсилюють фактичною відмовою від документальних перевірок підприємств в експерименті «горизонтального моніторингу». Правда, в обмін на повний он-лайн доступ до фінансової документації компанії.
На цьому «милостивому» фоні дивно виглядають пропозиції керівництва Ради підприємців при Кабміні про проведення податкової амністії для того, щоб припинити перевірки операцій тисяч підприємців (починаючи з 2000 року) на предмет співробітництва з фірмами-порушниками законодавства. І так хочеться вірити, що одного разу держава почне контролювати не тих, хто платить, а тих, хто не платить.
В той же час обіцяного покращення Податкового кодексу так і не відбулось. Пропозиції уряду (законопроект №8217) та депутатів (проект №8521 про «спрощенку») не були внесені в порядок денний до 1 липня. Залишається сподіватись, що свої обіцянки влада виконає хоча б до 8 липня, коли закінчується поточна парламентська сесія. В іншому випадку виявиться, що був правий віце-прем’єр Сергій Тігіпко, коли обіцяв глобальне удосконалення податкового законодавства лише в кінці осені, так як в комплексний законопроект необхідно внести близько 500 поправок, запропонованих експертами, в тому числі спеціалістами аудиторської компанії Ernst & Young. Але в будь-якому випадку оновлений ПК зможе запрацювати не раніше 1 січня 2012 року (такі вимоги бюджетного законодавства). В результаті всі декларації влади про готовність до лібералізації податкового законодавства, в черговий раз, можуть стати порожнім струсом повітря.
Тим часом, уряд намагається задобрити бізнес незначними покращеннями в адмініструванні податків та підбадьорюючи суспільну думку оптимістичною статистикою. До прикладу, повідомляючи про збільшення податкових надходжень за 5 місяців 2011 р. в 1,7 разів в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року за рахунок введення нових методів боротьби з тіньовою економікою. Бізнесу обіцяють відкриття сервісних центрів по обслуговуванню платників податків (вже відкриті в Донецьку та в Івано-Франківську). Регулярні рапорти про скорочення кількості перевірок податківці підсилюють фактичною відмовою від документальних перевірок підприємств в експерименті «горизонтального моніторингу». Правда, в обмін на повний он-лайн доступ до фінансової документації компанії.
На цьому «милостивому» фоні дивно виглядають пропозиції керівництва Ради підприємців при Кабміні про проведення податкової амністії для того, щоб припинити перевірки операцій тисяч підприємців (починаючи з 2000 року) на предмет співробітництва з фірмами-порушниками законодавства. І так хочеться вірити, що одного разу держава почне контролювати не тих, хто платить, а тих, хто не платить.
Підписатися на:
Дописи (Atom)