Уряд готує три законопроекти, які на думку чиновників, допоможуть легалізувати виплату зарплат в Україні.
По загостренню пристрастей та соціальним наслідкам, ці новації можливо порівняти хіба що з проведенням пенсійної реформи. Перший законопроект посилює адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення трудового законодавства. Наприклад, директор чи фізособа-підприємець за те, що не оформив співробітника на роботу або виплатив йому зарплату в конверті, буде змушеним заплатити до 8500 грн. штрафу (або відробити виправні роботи до 2 років та заборона займатись певною діяльністю – до 3 років). Другий проект закону пропонує штрафувати юросіб. За таке ж грубе порушення компанію «покарають» на 34 тис. грн. за кожного неоформленого співробітника. Дуже показово, що приватний підприємець буде покараним і як посадова особа, і як суб’єкт підприємницької діяльності. На кінець, третім проектом чиновники мають намір ввести поняття мінімальної «гарантованої зарплати». У восьми категоріях, в залежності від рівня кваліфікації співробітника та займаної посади. Тобто, фактично держава намагається вказувати приватним підприємствам, кому і скільки платити за роботу. І відповідно, скільки віддавати до бюджету нарахувань на фонд оплати праці.
В результаті примусової легалізації зарплат 1,5 млн. громадян, уряд очікує додатково отримати 50 млрд. грн. Податківці відрапортували, що в І кварталі 2011 р. 12,5 тис. підприємств підвищили рівень оплати праці та додатково сплатили в бюджети різних рівнів 19,1 млн. грн. податку на прибутки фізосіб. Тобто, приблизно по 1528 грн. з кожного підприємства. В порівнянні із зусиллями минулого року (донарахування та штрафи 619 млн. грн.) – не густо. Не допомагає навіть «пряник» у вигляді автоматичного відшкодування ПДВ для тих, хто сплачує робітникам 2,5 мінімальних зарплати.
Збільшення податкового навантаження змусить підприємства в черговий раз скоротити персонал, що став занадто дорогим. Якщо ж це не можливо з технічних причин, то гроші в конвертах отримають не тільки робітники, але і перевіряльники. На щастя, нові закони створять для цього багато приводів. Норму індикативної зарплати можна буде обійти, оформивши працівника на 2-3 категорії нижче, ніж того вимагає Мінсоцпраці. В будь-якому випадку, працювати у збиток ніхто не буде. Проте державі прийдеться брати на себе турботу про соцзабезпечення нових безробітних, серед яких можуть виявитись, до речі, і колишні директори та власники підприємств, покарані за нелегальне працевлаштування.
Найбільш очевидний шлях вирішення проблеми – створити ефективну шкалу оподаткування на фонд заробітної плати. Адже разом з податком на прибуток відрахування в соцфонди вже становлять 50%.
четвер, 21 квітня 2011 р.
понеділок, 18 квітня 2011 р.
Gold Rush
Why do investors keep buying the precious metal?
On April 5, 2011 at the New-York Mercantile Exchange and Commodity Exchange, Inc (COMEX) new historical record of the price on gold was made. Its price exceeded the mark of $1450 per troy ounce for the first time.
It is not a secret anymore that some economic crisis relief happened due to the doubtful achievement of Central Banks of many countries of the world, which solved the problems of financial institutions with its bad credits and toxic assets by the big amount of freshly printed Dollars, Euros and other monetary units. “Currency Wars” already caused first damages – the impetuous raise of the world prices on all real and material assets – metals, provisions, cotton and shares of enterprises. Consumer prices in the countries-members of the Organization of economic cooperation and development increased on 2,4% in February compared to the prices in February 2010, which became the biggest jump since October 2008.
Not to make guesses about which monetary unit will become devalued faster, investors maturely reasoned that it is better to invest into the eternal values: gold and silver. So it turns out that it is not the increase of price for assets, but it is a devaluation of money. Off course, there are fears that after significant raise the price on gold may drop dramatically, but for the main time we witness reverse processes.
Analysts are competing in the most precise predictions on the price for precious metal. For example, according to the international gold mining company AngloGold Ahsanti the price on gold will grow for $100 per year, reaching the price of $1500 per ounce in 2012, and $1600 at the end of 2012. And even George Soros, who was frightening the world with the growing “bubble” at the gold markets throughout 2010 year, was continuing to increase his investments into the precious metal during all this time.
Ukrainian banks offer gold bullion for purchase, and also there is a possibility to place “gold” deposit for 3-4% per annum. Against the background of prognoses on the rise in prices for gold for 7-8% per year, I consider such deposit to be a rather worthy instrument of saving personal capital.
On April 5, 2011 at the New-York Mercantile Exchange and Commodity Exchange, Inc (COMEX) new historical record of the price on gold was made. Its price exceeded the mark of $1450 per troy ounce for the first time.
It is not a secret anymore that some economic crisis relief happened due to the doubtful achievement of Central Banks of many countries of the world, which solved the problems of financial institutions with its bad credits and toxic assets by the big amount of freshly printed Dollars, Euros and other monetary units. “Currency Wars” already caused first damages – the impetuous raise of the world prices on all real and material assets – metals, provisions, cotton and shares of enterprises. Consumer prices in the countries-members of the Organization of economic cooperation and development increased on 2,4% in February compared to the prices in February 2010, which became the biggest jump since October 2008.
Not to make guesses about which monetary unit will become devalued faster, investors maturely reasoned that it is better to invest into the eternal values: gold and silver. So it turns out that it is not the increase of price for assets, but it is a devaluation of money. Off course, there are fears that after significant raise the price on gold may drop dramatically, but for the main time we witness reverse processes.
Analysts are competing in the most precise predictions on the price for precious metal. For example, according to the international gold mining company AngloGold Ahsanti the price on gold will grow for $100 per year, reaching the price of $1500 per ounce in 2012, and $1600 at the end of 2012. And even George Soros, who was frightening the world with the growing “bubble” at the gold markets throughout 2010 year, was continuing to increase his investments into the precious metal during all this time.
Ukrainian banks offer gold bullion for purchase, and also there is a possibility to place “gold” deposit for 3-4% per annum. Against the background of prognoses on the rise in prices for gold for 7-8% per year, I consider such deposit to be a rather worthy instrument of saving personal capital.
Золота лихорадка
Чому інвестори продовжують скуповувати дорогоцінний метал
На Товарній біржі Нью-Йорку (COMEX) 5 квітня 2011 р. було встановлено новий історичний рекорд вартості золота. Його ціна вперше перевищила позначку в $1450 за трійську унцію (1 грам).
Ні для кого не є таємницею, що певне послаблення хватки економічної кризи – сумнівне досягнення Центральних банків багатьох країн світу, що залили проблеми фінустанов з їх поганими кредитами та токсичними активами масою свіжонадрукованих доларів, євро та інших грошових одиниць. «Валютні війни» принесли перші розрухи – стрімко почали зростати світові ціни майже на усі реальні активи та матцінності – метали, продовольство, хлопок та акції підприємств. Споживчі ціни в країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), в лютому зросли на 2,4% в порівняні з тим же місяцем 2010 р., що стало максимальним стрибком з жовтня 2008 р.
Щоб не гадати, чия грошова одиниця знеціниться швидше, інвестори тверезо розсудили, що краще вкладати у вічні цінності: золото та срібло. Ось і виходить, що це не активи зростають в ціні, а знижується вартість грошей. Звісно ж, існують побоювання, що після значного підйому вартість золота може різко впасти, поки що спостерігається зворотній процес. Аналітики змагаються в прогнозах цін на дорогоцінні метали. Наприклад, в міжнародній золотовидобувній компанії AngloGold Ashanti вважають, що ціна буде зростати на $100 в рік, досягнувши до 2012 р. $1500 за унцію, а до кінця 2012 - $1600. І навіть Джордж Сорос, який весь 2010 рік лякав світ «міхуром», що надувається на ринку золота, продовжував весь цей час збільшувати свої вклади в дорогоцінний метал.
Українські банки пропонують для купівлі золоті злитки, а також існує можливість розмістити «золотий» депозит під 3-4% річних. На фоні прогнозів подорожчання золота на 7-8% в рік, вважаю такий депозит дуже гідним інструментом збереження власних заощаджень.
На Товарній біржі Нью-Йорку (COMEX) 5 квітня 2011 р. було встановлено новий історичний рекорд вартості золота. Його ціна вперше перевищила позначку в $1450 за трійську унцію (1 грам).
Ні для кого не є таємницею, що певне послаблення хватки економічної кризи – сумнівне досягнення Центральних банків багатьох країн світу, що залили проблеми фінустанов з їх поганими кредитами та токсичними активами масою свіжонадрукованих доларів, євро та інших грошових одиниць. «Валютні війни» принесли перші розрухи – стрімко почали зростати світові ціни майже на усі реальні активи та матцінності – метали, продовольство, хлопок та акції підприємств. Споживчі ціни в країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), в лютому зросли на 2,4% в порівняні з тим же місяцем 2010 р., що стало максимальним стрибком з жовтня 2008 р.
Щоб не гадати, чия грошова одиниця знеціниться швидше, інвестори тверезо розсудили, що краще вкладати у вічні цінності: золото та срібло. Ось і виходить, що це не активи зростають в ціні, а знижується вартість грошей. Звісно ж, існують побоювання, що після значного підйому вартість золота може різко впасти, поки що спостерігається зворотній процес. Аналітики змагаються в прогнозах цін на дорогоцінні метали. Наприклад, в міжнародній золотовидобувній компанії AngloGold Ashanti вважають, що ціна буде зростати на $100 в рік, досягнувши до 2012 р. $1500 за унцію, а до кінця 2012 - $1600. І навіть Джордж Сорос, який весь 2010 рік лякав світ «міхуром», що надувається на ринку золота, продовжував весь цей час збільшувати свої вклади в дорогоцінний метал.
Українські банки пропонують для купівлі золоті злитки, а також існує можливість розмістити «золотий» депозит під 3-4% річних. На фоні прогнозів подорожчання золота на 7-8% в рік, вважаю такий депозит дуже гідним інструментом збереження власних заощаджень.
пʼятниця, 15 квітня 2011 р.
Приріст кредитів – приріст зловживань.
Результати досліджень USAID по Україні (грудень, 2010 року) показали досить песимістичний портрет типового українського споживача фінансових послуг. Більшість населення нажаль має помірний рівень фінансових знань і часто завищує оцінку власних знань та навичок щодо продуктів споживчого кредитування.
В свою чергу кредитодавці, іноді зловживають такою необізнаністю споживачів ставлячи їх в такі умови, при яких практично є неможливим виконання своїх зобов’язань. Одна із головних причин – заборгованість розраховується кредитодавцем за досить складними формулами, що є не зрозумілими для споживача.
Незважаючи на норми закону (ст.51 Конституції України про рівні права і обов'язки у шлюбі, ст.61 Сімейного кодексу України про те, що об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя), кредитодавці часто укладають договори без згоди на те іншого члена подружжя.
На даний час законодавством України досить поверхнево передбачена можливість захисту прав споживачів – позичальників. Так, норми Цивільного кодексу України (ст.ст.1054-1057) передбачають тільки загальні умови кредитного договору, Закон України «Про захист прав споживачів» хоча і дає визначення споживчого кредиту, однак не обмежує кредитодавців в можливості укладати кредитні договори зі споживачем на недобросовісних та несправедливих умовах.
З метою захисту прав споживачів фінансових послуг та законодавчого закріплення обмежень можливості зловживань кредитодавців по відношенню до споживачів вважаю наразі нагальним створення та лобіювання законопроекту про «Про заборону зловживання фінансовою та юридичною необізнаністю споживачів з боку кредитодавців при видачі та обслуговуванні споживчих кредитів та про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів».
Прийняття такого законопроекту підвищить правову захищеність споживачів від зловживань з боку кредитодавців шляхом надання кредитів на умовах відкритості та прозорості.
В свою чергу кредитодавці, іноді зловживають такою необізнаністю споживачів ставлячи їх в такі умови, при яких практично є неможливим виконання своїх зобов’язань. Одна із головних причин – заборгованість розраховується кредитодавцем за досить складними формулами, що є не зрозумілими для споживача.
Незважаючи на норми закону (ст.51 Конституції України про рівні права і обов'язки у шлюбі, ст.61 Сімейного кодексу України про те, що об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя), кредитодавці часто укладають договори без згоди на те іншого члена подружжя.
На даний час законодавством України досить поверхнево передбачена можливість захисту прав споживачів – позичальників. Так, норми Цивільного кодексу України (ст.ст.1054-1057) передбачають тільки загальні умови кредитного договору, Закон України «Про захист прав споживачів» хоча і дає визначення споживчого кредиту, однак не обмежує кредитодавців в можливості укладати кредитні договори зі споживачем на недобросовісних та несправедливих умовах.
З метою захисту прав споживачів фінансових послуг та законодавчого закріплення обмежень можливості зловживань кредитодавців по відношенню до споживачів вважаю наразі нагальним створення та лобіювання законопроекту про «Про заборону зловживання фінансовою та юридичною необізнаністю споживачів з боку кредитодавців при видачі та обслуговуванні споживчих кредитів та про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів».
Прийняття такого законопроекту підвищить правову захищеність споживачів від зловживань з боку кредитодавців шляхом надання кредитів на умовах відкритості та прозорості.
неділя, 3 квітня 2011 р.
Що буде з малим бізнесом після першого квітня
1 квітня 2011 р. вступив в силу третій розділ Податкового кодексу, що стосується сплати податку на прибуток підприємств. З цього дня компаніям, що працюють за загальною системою оподаткування, заборонено відносити на валові витрати вартість товарів та послуг, куплених в «спрощенців» (ст. 139 ПК), що робить їх співробітництво з приватними підприємцями невигідним. В результаті дрібні бізнесмени будуть змушені від сьогодні або продавати товар кінцевим споживачам, або співпрацювати з собі подібними, чи закритись.
У податківців своя правда. Згідно з даними ДПАУ, в січні-лютому 2011 року кількість фізосіб-підприємців збільшилась на 2,5%, в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року. 170 тис. фізосіб-підприємців, за підрахунками податківців, замішані в схемах оптимізації. Виходить, що заради цих 170 тис. держава готова поставити під загрозу існування 1 млн. підприємців, не враховуючи їх найманих працівників. Куди підуть ці люди? Вони або продовжать працювати, але вже на нелегальній основі, або займуть чергу на біржі праці. До речі, зниження кількості безробітних, що розпочалось минулого року, знову призупинилось, і почало зростати. Згідно з даними Держкомстату, рівень безробіття в Україні за лютий 2011 р. в порівнянні з січнем збільшився на 5,3% - до 616, 7 тис. осіб. Це 2,2% працездатного населення. Кількість громадян, що отримують допомогу по безробіттю – зросло на 4,1%.
Що стосується збільшення кількості підприємців, то це можна пояснити не стільки покращенням умов бізнесу, скільки труднощами, пов’язаними з процедурою ліквідації підприємств. В залежності від регіону та рівня «зв’язків» за проведення процедури, потрібно заплатити 3-30 тис. грн. неофіційної винагороди податківцям. Звичайно, в таких умовах дешевше здавати пусті звіти. Слід враховувати і такий варіант обходу нових податкових норм, як створення замість «єдиноподатника» нового підприємства на загальній системі оподаткування, яке може претендувати на 5-річні податкові канікули. Або використання його в якості буферу між спрощеною та звичайною системою оподаткування.
Було б логічно вводити податкові канікули не для нових підприємців, а для вже існуючих та працюючих єдиноподатників. Тим більше, що умови, за яких новостворена компанія може користуватися благами податкових канікул, майже неможливі для виконання підприємствами малого та середнього бізнесу.
У податківців своя правда. Згідно з даними ДПАУ, в січні-лютому 2011 року кількість фізосіб-підприємців збільшилась на 2,5%, в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року. 170 тис. фізосіб-підприємців, за підрахунками податківців, замішані в схемах оптимізації. Виходить, що заради цих 170 тис. держава готова поставити під загрозу існування 1 млн. підприємців, не враховуючи їх найманих працівників. Куди підуть ці люди? Вони або продовжать працювати, але вже на нелегальній основі, або займуть чергу на біржі праці. До речі, зниження кількості безробітних, що розпочалось минулого року, знову призупинилось, і почало зростати. Згідно з даними Держкомстату, рівень безробіття в Україні за лютий 2011 р. в порівнянні з січнем збільшився на 5,3% - до 616, 7 тис. осіб. Це 2,2% працездатного населення. Кількість громадян, що отримують допомогу по безробіттю – зросло на 4,1%.
Що стосується збільшення кількості підприємців, то це можна пояснити не стільки покращенням умов бізнесу, скільки труднощами, пов’язаними з процедурою ліквідації підприємств. В залежності від регіону та рівня «зв’язків» за проведення процедури, потрібно заплатити 3-30 тис. грн. неофіційної винагороди податківцям. Звичайно, в таких умовах дешевше здавати пусті звіти. Слід враховувати і такий варіант обходу нових податкових норм, як створення замість «єдиноподатника» нового підприємства на загальній системі оподаткування, яке може претендувати на 5-річні податкові канікули. Або використання його в якості буферу між спрощеною та звичайною системою оподаткування.
Було б логічно вводити податкові канікули не для нових підприємців, а для вже існуючих та працюючих єдиноподатників. Тим більше, що умови, за яких новостворена компанія може користуватися благами податкових канікул, майже неможливі для виконання підприємствами малого та середнього бізнесу.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)