За всіх часів люди намагались об’єднувати зусилля для досягнення свої цілей. Цією людською рисою користуються шахраї, організовуючи так звані покупки в групах. Суть полягає в тому, що учасники групи, що бажають, наприклад, купити машину, протягом тривалого періоду вносять певну суму в якийсь фонд, з якого, по мірі накопичення коштів, купуються автомобілі. Щомісяця право на отримання кредиту на купівлю автомобіля розігрується серед учасників групи. Здавалося б, така група повинна існувати до тих пір, поки останній учасник отримає автомобіль. Зрозуміло, якщо збираються знайомі між собою люди, домовляються про внески і відповідальність за фінансову дисципліну, вони цілком можуть купувати автомобілі, по мірі можливостей, та розподіляти їх між собою. Але на практиці все виявляється зовсім по іншому.
Як свідчать звернення громадян у Всеукраїнську громадську організацію «Захисту прав споживачів фінансових послуг», головний фокус шахраїв в тому, що учасники не знають один одного, як правило, не бачать списків і не в змозі слідкувати за чисельністю бажаючих купити машину. Таким чином, організаторам нічого не коштує час від часу вводити в групу нових членів та «розігрувати» автомобілі на їх користь. Це найбільш очевидна причина неспроможності такої схеми фінансової взаємодопомоги. Враховуючи ризик потрапити до шахраїв, об’єднувати свої купівельні спроможності краще з найближчими родичами.
вівторок, 15 лютого 2011 р.
понеділок, 14 лютого 2011 р.
Інвестиційні акценти
Незалежний дослідницький інститут IFAK Ukraine провів традиційне опитування DW-Trend, в ході якого було виявлено проблеми, що турбують українців більш за все. 79% опитаних в першу чергу назвали стурбованість станом економіки. На другому місті виявилось процвітання корупції.
Економічна ситуація в нашій країні дійсно вселяє побоювання. Подорожчання палива, комунальних послуг та основних продуктів харчування не може не хвилювати громадян, оскільки прибутки в більшості галузей, останнім часом, зросли несуттєво. Однак, занепокоєння повинен викликати не тільки, і не стільки, поточний стан справ, а ті причини, що до нього призвели. Економічна ситуація динамічна, вона може змінитись на краще, але тільки за умови, якщо суспільство зробить правильні висновки щодо причин кризи і знайде в собі сили усунути їх. В іншому випадку кризовий стан загрожує перейти в хронічну форму.
Однією з основних причин сповільнення української економіки можна назвати посилення податкового тиску. В зв’язку з прийняттям Податкового кодексу наші підприємці не очікують нічого доброго в найближчому майбутньому, а тому багато з них зайняли очікувальну позицію. Іноземні інвестори теж дуже не люблять змін в законодавстві, тому приток інвестицій сповільнився.
Однак ця ситуація не безвихідна. Існують перспективні галузі, де підприємства можуть розвиватись навіть в перехідних умовах. Передусім, я маю на увазі сільське господарство, харчову та переробну промисловість. Зараз склалася ситуація, за якої продукти харчування помітно подорожчали, а попит залишився практично на колишньому рівні. Все це створює сприятливий інвестиційний клімат. Саме в цій галузі зможуть знайти притулок для своїх капіталів ті інвестори, яким стало незатишно в звичних сферах бізнесу.
Економічна ситуація в нашій країні дійсно вселяє побоювання. Подорожчання палива, комунальних послуг та основних продуктів харчування не може не хвилювати громадян, оскільки прибутки в більшості галузей, останнім часом, зросли несуттєво. Однак, занепокоєння повинен викликати не тільки, і не стільки, поточний стан справ, а ті причини, що до нього призвели. Економічна ситуація динамічна, вона може змінитись на краще, але тільки за умови, якщо суспільство зробить правильні висновки щодо причин кризи і знайде в собі сили усунути їх. В іншому випадку кризовий стан загрожує перейти в хронічну форму.
Однією з основних причин сповільнення української економіки можна назвати посилення податкового тиску. В зв’язку з прийняттям Податкового кодексу наші підприємці не очікують нічого доброго в найближчому майбутньому, а тому багато з них зайняли очікувальну позицію. Іноземні інвестори теж дуже не люблять змін в законодавстві, тому приток інвестицій сповільнився.
Однак ця ситуація не безвихідна. Існують перспективні галузі, де підприємства можуть розвиватись навіть в перехідних умовах. Передусім, я маю на увазі сільське господарство, харчову та переробну промисловість. Зараз склалася ситуація, за якої продукти харчування помітно подорожчали, а попит залишився практично на колишньому рівні. Все це створює сприятливий інвестиційний клімат. Саме в цій галузі зможуть знайти притулок для своїх капіталів ті інвестори, яким стало незатишно в звичних сферах бізнесу.
вівторок, 8 лютого 2011 р.
Пенсію – своїми руками?
Досвід розвинутих країн показує, що персоніфікована («другий» рівень накопичення пенсій) пенсійна система підштовхує людину до більш відповідального відношення до легалізації своїх доходів, стимулює бути більш ефективним протягом періоду активної трудової діяльності. На мій погляд, пенсійна система, що розвиває в людях почуття відповідальності, краща ніж консолідована («перший» рівень накопичення пенсії), коли платники перераховують гроші в загальний казан, не дуже сподіваючись на те, що вони будуть використані по призначенню.
Але суттєва обставина, що впливає на негативне сприйняття громадянами накопичувальних рахунків пенсійного страхування – високі інфляційні очікування. Ймовірно, для багатьох потенційних вкладників причиною скепсису стала думка про те, що буде з гривнею через 15-20 років. Зрозуміло, що ніхто не може гарантувати стабільність курсу національної валюти в такій довгостроковій перспективі. Мінімізувати подібні ризики можна шляхом введення щорічної індексації вкладів відповідно до рівня інфляції.
І на кінець «третій» рівень накопичення пенсії – недержавні пенсійні фонди (НПФ). Хоча і врегульовані державою, але по своїй суті – приватні організації, а відповідно, підвищені ризики уходу з ринку (банкрутство, фінансові піраміди) раніше терміну закінчення накопичення пенсій. Вважаю, що забезпечити довіру вкладників можливо шляхом створення незалежної, можливо навіть державної, системи гарантування пенсійних вкладів. Механізм її роботи міг би бути аналогічним Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який працює зараз в банківській сфері. Таким чином, держава могла б стати гарантом платоспроможності НПФ, що неодмінно підвищить рівень довіри громадян до нової для нас системи пенсійного забезпечення.
Але суттєва обставина, що впливає на негативне сприйняття громадянами накопичувальних рахунків пенсійного страхування – високі інфляційні очікування. Ймовірно, для багатьох потенційних вкладників причиною скепсису стала думка про те, що буде з гривнею через 15-20 років. Зрозуміло, що ніхто не може гарантувати стабільність курсу національної валюти в такій довгостроковій перспективі. Мінімізувати подібні ризики можна шляхом введення щорічної індексації вкладів відповідно до рівня інфляції.
І на кінець «третій» рівень накопичення пенсії – недержавні пенсійні фонди (НПФ). Хоча і врегульовані державою, але по своїй суті – приватні організації, а відповідно, підвищені ризики уходу з ринку (банкрутство, фінансові піраміди) раніше терміну закінчення накопичення пенсій. Вважаю, що забезпечити довіру вкладників можливо шляхом створення незалежної, можливо навіть державної, системи гарантування пенсійних вкладів. Механізм її роботи міг би бути аналогічним Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який працює зараз в банківській сфері. Таким чином, держава могла б стати гарантом платоспроможності НПФ, що неодмінно підвищить рівень довіри громадян до нової для нас системи пенсійного забезпечення.
Підписатися на:
Дописи (Atom)