Скоро податківці підуть перевіряти квартири

10 жовтня на підпис Президенту був відправлений короткий закон (№8203), який змінює ст.6 Житлового кодексу Української РСР. У результаті приватні нотаріуси, перукарні, магазини, пункти ремонту одягу та взуття, а також відділення банків виявляться на нелегальному становищі.

Натомість нині діючої заборони на використання житлових приміщень для ПРОМИСЛОВИХ потреб вирішено заборонити використання житла для будь-яких ВИРОБНИЧИХ потреб. У результаті норми новоспеченого закону можна трактувати так, що будь-яка діяльність підприємців у житлових будинках стає незаконною. Мовляв, управління підприємством це теж виробнича діяльність. Таким тлумаченням напевно скористаються всілякі контролюючі органи. У першу чергу, податкова і СЕС.

Нині, згідно ст. 150 КоАП, максимум, що загрожує орендарю-підприємцю або власнику, який не перевірив квартиру ф нежитловий фонд, - штраф у розмірі 51 грн. Але частота накладання таких штрафів необмежена. Тобто, збирати мзду контролери можуть хоч кожен день. А задля більшого врожаю, податківці, наприклад, можуть відмовитися визнавати витрати на оренду приміщень як валові витрати, тому що квартири не можна використовувати для виробничих потреб. У результаті – збільшення бази оподаткування та штрафи за неправильне ведення обліку.

Але скоро вже буде неважливо, переведена нерухомість в розряд нежитловий чи ні. Оскільки, «надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру забороняється». А всі порушники ( тільки в Києві щомісячно пропонуються в оренду 12 тис. приміщень для офісів, 90% з яких – квартири в житлових будинках) будуть платити або штраф, або хабар.

Інша справа, що «упіймати на гарячому» фірму, у якої всього кілька людей трудяться за комп’ютером без вивіски на дверях, буде непросто. Хіба що за наводкою сусідів. Якщо зміни будуть прийняті, тільки фізособи - підприємці зможуть відстояти своє право легально працювати за місцем проживання. Це право закріплено за ними Цивільним кодексом і може бути повністю реалізоване за умови держреєстрації за місцем проживання.

Миттєва вигода згубна для підприємців

Чергова хвиля щоквартального опитування перших осіб компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) зафіксувала суттєве зниження інвестиційної привабливості України. В третьому кварталі 2011 р. існуючий показник впав до позначки 2,56 по 5-бальній шкалі (в порівнянні з 3,39 в другому кварталі). На зниження рівня довіри українських інвесторів вирішальне значення справило посилення тиску з боку владних структур та ріст корупції. Цікаво, що 66% опитаних не знайшли ніяких позитивних зрушень в країні.
Але, влада робить ставку на максимально можливе відбирання так званих «тіньових» коштів», які часто являють собою заощадження компаній на чорний день. Останнім часом з’явилось чимало нових підтверджень тому, що держава має намір жорсткіше контролювати бізнес та продовжувати політику розкуркулення. Ось деякі з них:

1. Влада запропонувала парламенту удосконалити процедуру спеціальної конфіскації майна (змінивши норми УК та КПК України). Пропонується змінити її таким чином, щоб було можливо відбирати все майно, як придбане на злочинні доходи, так і те, що використовувалось для їх здобуття. Причому робити це можна буде незалежно від здійсненого злочину та без будь-яких виключень. Під загрозою конфіскації можуть опинитись навіть переписані на рідних та подаровані знайомим дома та автомобілі, не кажучи про інше дрібне майно. Нажите незаконним шляхом відберуть, навіть якщо людину не зможуть посадити за грати, наприклад, через стан здоров’я. Навіть речові докази, що швидко псуються, пропонується конфісковувати та терміново продавати.

2. Президентські ініціативи по декриміналізації економічних злочинів (законопроект №9221) пропонують «відкуповуватись» штрафами за несплату податків, замість позбавлення волі. Незрозуміло, правда, як порушники будуть платити штрафи, якщо їх майно конфіскують.

3. Проект змін Податкового кодексу відносно спрощенців (№8521), підготовлений профільним комітетом до другого читання в парламенті, зберігає норму про заборону віднесення на валові витрати вартості товарів та послуг, придбаних у єдиноподатників.

4. НБУ хоче отримати право втручатись в роботу платіжних систем, які сам же і визначить як найбільш значущі для держави. Крім того, до 22 жовтня банки повинні представити детальний звіт не тільки про своє майно, але і розширенні дані про всіх своїх клієнтів.

5. Державна податкова служба має намір ввести так звані старт-карти платників податків для ідентифікації фіз. та юр. осіб. Офіційний привід – можливість платити податки за її допомогою та контролювати стан свого податкового рахунку. Зворотна сторона медалі – посилення контролю за підприємцями.

Не слід забувати про те, що за рахунок деяких хитрощів, наприклад, визнання угоди недійсною з наступним невизнанням податкового кредиту, затягування з видачею свідоцтва платника ПДВ податківці збільшили збори по ПДВ в цьому році на 60,8% в порівнянні за даними за 2010 рік. Попутно, вони продовжують «боротьбу зі збитками», штучно завищуючи надходження податку на прибуток (вже збори по податку на прибуток становлять в 1,6 разів більше, ніж 2010 р.). Про фіскальний тиск свідчить і офіційна статистика: за 8 місяців 2011 р. роздрібний товарообіг зріс всього на 15,4%, а податкові надходження – на 30,1%.
Такі темпи нарощування фіскального тиску погіршують можливості для подальшого поповнення бюджету та закладають проблеми для його формування в майбутньому. Виходить замкнуте коло: чим сильніше тиск, тим менше грошей надходить в економіку. А тиснуть тим сильніше, чим менше залишається інших можливостей покривання поточних державних витрат, в першу чергу соціальних виплат та затрат на підтримку у справному стані інфраструктури країни.
Очевидно, що в часи ринкової нестабільності внутрішня економічна політика країни повинна бути більш гнучкою, щоб бізнес не впав на коліна, оскільки являється рушійною силою розвитку та відновлення ринку.

«Податок на збитки»

Після проведення опитування серед платників, Державною податковою службою через веб-сайти своїх підрозділів, п’ята частина опитаних поскаржилась на порядок заповнення декларацій та ведення обліку, і тільки 9,5% незадоволені високими ставками податків, а 7,1% заважають перевірки.
Юридичне управління Департаменту правової роботи ДПСУ в листі від 12.09.2011 року № 10-2018/3582 спробувало обґрунтувати правомірність заборони на перенос збитків минулих років. Давнішню мрію податківців про штучне завищення прибутків підприємств, в цей раз намагаються втілити, посилаючись на норми Податкового кодексу (ПК). Згідно з перехідними положеннями всі збитки, сформовані на 1 січня 2011 р., повинні включати витрати І кв. 2011 р. Тобто, на перший погляд, все як було раніше, гідно закону про оподаткування прибутку підприємств. Але податківці наполягають на тому, що у витратах другого кварталу 2011 р., слід відображати тільки збитки, що виникли саме в першому кварталі цього року, а збитки минулих років пропонується «забути». Виходить, що підприємства повинні платити податок із власних збитків. Вірніше, вже платять, адже в 2010 р. вони не могли відносити до витрат більше 20% збитків минулих років.
Очевидно, що дане рішення не має ніякого відношення до права. Достатньо вивчити аргументацію ДПСУ в листі на ім’я прем’єр-міністра (№828/3/15-1212). Приблизно три чверті документу складають пояснення «помилковості» рішення підприємств перенести збитки попередніх років (основна частина яких припала на кризові 2008-2010 рр.) в сумі 114,2 млрд. грн., що призвело до втрат бюджету в ІІ кв. 2011 р. в розмірі 2,2 млрд. грн., а до кінця року ця цифра може досягти 7 млрд. грн.
Здавалося б, в такій ситуації звернення до суду повинно зупинити самовпевнених митарів, які б повинні були пам’ятати, що будь-яке різночитання в законодавстві повинно трактуватись на користь платника. Але, на жаль, нині тільки в 5% випадках суди приймають сторону платників податків в суперечках з органами ДПСУ.
Втім, якщо погодитись з теперішнім трактуванням податківцями чинного законодавства, тоді їх слід притягнути до відповідальності за неправильні поради. Наприклад, тих, хто підписав наказ ДПАУ №98 від 21.02.2011 р., яким затверджено форму декларації по податку на прибуток для банків. Там чітко передбачена можливість відображати збитки минулих років в 2011 р. І це не враховуючи більш ранніх роз’яснень, виданих до виникнення складної бюджетної ситуації.
Тому, податківцям було б розумніше відмовитись від по-справжньому помилкового трактування законодавства і не мучити підприємства, які ледве оговталися від першої хвилі кризи, «податком на збитки».

Чи варто боятись купляти валюту?

Деякі міфи, які заважають легально купляти долари

Згідно з постановою НБУ №278, з 23 вересня в Україні фізична особа не може здійснювати купівлю-продаж валюти та дорожніх чеків через банк чи обмінний пункт без пред’явлення паспорту.

Тепер отримали поширення декілька помилкових тезисів, які збивають з пантелику бажаючих придбати валюту. Розглянемо найбільш поширені судження.

1. Нібито в постанові вказано, що пред’являти можна будь-які документи, що засвідчують особу, але в банках вимагають тільки паспорт.

Співробітники банків чинять правильно, оскільки в своєму листі від 19.12.2001 р., НБУ визначає, що паспорт можна заміняти лише тимчасовим посвідченням, виданим паспортною службою, а використання інших документів, що засвідчують особу, при здійсненні банківських операцій законодавством не передбачено.

2. В постанові нібито сказано, що потрібно лише пред’явити паспорт, а не копіювати його сторінки, якщо сума обміну до 50 тис. грн.

Існує юридичне протиріччя, яке кардинально спотворює зміст цього тезису. З одного боку, нібито достатньо пред’явити, а з іншого, в тому ж документі сказано, що співробітник банку повинен зберігати копії сторінок документу, на основі якого і була проведена ідентифікація особи. Тому, в листі НБУ від 21.09.2011 р. №28-211/3760-11058 є вимога по зберіганню ксерокопій документів ДЛЯ УСІХ операцій.

3. Багато хто вважає, що у фізичних осіб є можливість не показувати паспорт при обміні до 8 тис. грн. (чи 1 тис. дол.)

Те, що в НБУ прийняли рішення послабити свої вимоги, цілком може виявитись правдою і протягом найближчого часу таке уточнення може з’явитись. Але зараз ніяких пом’якшуючих змін немає. Голова НБУ заявив, що вони чекають, поки стихнуть пристрасті, оцінять статистику обмінів і тільки потім приймуть рішення про можливість такого кроку і розмір суми, яку можна буде міняти без документів.

4. Нові вимоги не поширюються на агентські обмінні пункти, які не являються самостійними фінустановами.

На справді постанова визначає для агентських обмінних пунктів ті ж правила, що і для банків. За винятком пари екзотичних обмінних операцій типу конвертації доларів у фунти.

5. Багато хто, побоюється, що паспортні дані можуть бути використані податківцями. Немов викриють тіньові прибутки, наприклад, якщо купляєш більше валюти, ніж у задекларований прибуток.

Вважаю, що це перебільшення. По-перше, необхідність збереження копії не означає обов’язок банку формувати базу даних. По-друге, ст. 60 та 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», передбачають, що ця інформація є банківською таємницею і може бути розкрита третім особам тільки в законодавчо установленому порядку. Отже, інформація буде розкрита тільки якщо у відношенні особи буде порушено кримінальну справу по звинуваченню в здійсненні економічного чи службового злочину (ухилення від сплати податків, хабарництво та ін.).

Навіть якщо сума обміну перевищує прибутки особи за рік, це не свідчить про порушення податкового законодавства. Податківцям все одно прийдеться доводити в суді, що особа не проводила валютообмінні операції циклічно, що і призвело до перевищення сум угод річних прибутків особи.

Як би там не було, існуючі зараз правила не можна назвати остаточними. Крім того, окружний адміністративний суд Києва почне розгляд справу про законність постанови Національного банку №278 про введення вимоги пред’явлення паспортів при валютообмінних операціях 20 жовтня. Не виключено, що рішення суду кардинально вплине на ситуацію.

Як карати підприємців

В Україні хочуть скасувати кримінальну відповідальність за економічні злочини. За ініціативою президента країни було розроблено законопроекти про внесення змін до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Мова йде про 14 видів кримінальних злочинів (товарна контрабанда; порушення порядку заняття господарською діяльністю; фіктивне підприємництво, ухилення від повернення валютної виручки та ін.), покаранням за які будуть не позбавлення волі, а виключно сплата штрафів. Крім того, пропонується перевести частину господарських злочинів в розряд адміністративних правопорушень.
Тим самим влада намагається «вбити відразу двох зайців». По-перше, зменшити корупцію в правоохоронних та судових органах (не секрет, що порушення кримінальної справи часто використовується як засіб для шантажу та вимагання грошей). По-друге, наповнити бюджет за рахунок бізнесменів, що проштрафились, які замість того, щоб сидіти в тюрмі, зможуть компенсувати нанесений державі збиток та зможуть продовжувати роботу. З цією ж метою, арешт пропонується замінити грошовою заставою. Втім, раніше президента ініціативу проявила опозиція, зареєструвавши в парламенті законопроект №9092. В ньому пропонується відмінити тільки два види злочинів: ст. 205 («Фіктивне підприємництво») та ст. 209 («Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом»). В пояснювальній записці зазначено, що данні статті використовуються лише як спосіб тиску на підприємців, а реальних судових рішень по таким справам – одиниці. Адже в суді необхідно довести злочинний намір директора чи бухгалтера, що практично неможливо.
Здавалося б, заміна кримінальної відповідальності на адміністративну піде лише на користь розвитку бізнесу та стримає апетити силових органів. Але якщо справи про фіктивне підприємництво будуть розглядатися згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, то це може бути схоже на процес розгляду порушень ПДР, тобто без виклику порушника та детального розгляду доказів. Отже, адміністративні протоколи про фіктивне підприємництво почнуть сипатися від податківців та співробітників МВС, як з рогу достатку. А при необхідності директорам та бухгалтерам почнуть «шити» більш серйозні статті, такі, як 212 («Ухилення від сплати податків»). Мало того, якщо сума штрафу за економічний злочин виявиться меншою, ніж сума, не сплачена в бюджет в результаті порушення, то усі з радістю почнуть платити штрафи, а не податки.
Тому, можливо, має сенс окремо деталізувати процедуру розгляду економічних адміністративних правопорушень в суді та прив’язати суму штрафу до розміру збитку нанесеного бюджету.

Європротокол для ДТП

З 19 вересня набули чинності законодавчі зміни стосовно оформлення ДТП та виплати страхового відшкодування. Зокрема, в Україні вперше буде застосована європейська практика врегулювання проблеми незначного дорожнього зіткнення, в результаті якого постраждали тільки автомобілі. Звідси і назва – «європротокол» тобто спеціальний бланк, уніфікованого по всій Європі зразка, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії без виклику правоохоронних органів. Цей документ служить основою для виплати страховки (в Україні виключно по договорам «автоцивілки»). Для використання процедури європротоколу необхідно не тільки наявність страховки в обох учасників зіткнення, але і відсутність ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння водіїв, а також їх обопільна згода з причиною ДТП.
На перший погляд, подібне нововведення повинно бути вигідним усім. Водії економлять час та гроші: не потрібно чекати на патруль ДАІ, потім чекати на довідку про ДТП і врешті решт – вирішення суду. А головне – винуватець ДТП не позбавляється водійського посвідчення та звільняється від адміністративної відповідальності згідно зі ст.124 КоАП (максимальне покарання – позбавлення права керування терміном від 6 місяців до 1 року). Інші учасники руху також позбудуться заторів, виникаючих через пару подряпаних бамперів. Добре і ДАІ, в яких не вистачає персоналу для фіксації усіх таких випадків. Повинні бути задоволеними і страховики – адже винуватець аварії вже визначений, а нове законодавство розширяє перелік приводів для пред’явлення регресних вимог.
Однак на практиці все може виявитись інакше. Наприклад, якщо винуватцю аварії застосування європротоколу вигідне, то постраждалий може залишитись без відшкодування, якщо страхова компанія раптом відмовиться платити. Наприклад, на основі того, що протокол оформлений не вірно. Те ж саме стосується і термінів представлення протоколу страховику (не пізніше трьох днів після ДТП). Якщо збиток перевищує запропонований Держфінпослуг розмір (10 тис. грн.), то різницю водію прийдеться сплачувати із власної кишені.
Не слід забувати і про шахрайські схеми: від фальсифікації самого факту ДТП. І хоча в МТСБУ впевненні, що сума 10 тис. грн. не настільки значна, щоб приваблювати шахраїв, самі ж страховики прогнозують ріст кількості таких випадків на чверть. Ці ризики вони закладуть в ціну страховки.
В результаті, ця новація виявиться корисною тільки тим, хто і без протоколу міг домовитись прямо на місці та роз’їхатись без ДАІ і страхової компанії.
Але якщо учасники ДТП все таки вирішили скористатись європротоколом, то краще відразу зібрати свідчення про свідків пригоди, а також сфотографувати пошкодженні машини та саме місце пригоди в цілому. Не схемі пригоди вказується розташування машин в момент контакту, а не після зупинки. Також необхідно вказати дорожню розмітку, напрям руху автомобілів, дорожні знаки та назву вулиць та доріг.
Не дивлячись на наші українські реалії, втілення «європротоколу» буде важким, але правильним заходом.

Як позбутися паразитів суспільства

Стало відомо, що:
- до 1 жовтня в Україні має бути проведена інвентаризація усіх адміністративних послуг, що надається органами влади усіх рівнів;
- окремим законом буде затверджено вичерпний перелік таких послуг;
- з 1 січня 2012 р. запрацює державний веб-портал адмінпослуг, де буде вказано, хто кому яку послугу надає та що потрібно для того, щоб її отримати;
- кількість документів, що вимагають нотаріального засвідчення, скоротять на третину.
Разом з цим, підприємницьку громадськість запевнили в тому, що незабаром буде скорочено кількість та спрощено порядок перевірок приватних підприємств пожежниками та органами СЕС. Так як сфера перевірок з боку СЕС та пожежників – одна з найбільш корумпованих в країні.
Платні адмінпослуги, надають тисячі підприємств пов’язаних з держорганами, але відсутній контроль за цільовим використанням отриманих коштів. Однак, постанова, що передбачає обов’язкове надходження таких платежів до держбюджету, існує.
В даному випадку, було б набагато ефективніше вчинити за прикладом Грузії, яка повністю скасувала походи інспекторів на підприємства. Там весь тягар відповідальності за наслідки порушення пожежної чи санітарної безпеки несе власник бізнесу чи приміщення. Можливо, саме тому в Грузії більше не стало ні тарганів, ні пожеж. Там давно зрозуміли, що наявність контролюючого органу зовсім не призводить до результативної діяльності, і проявили політичну волю, скасувавши непотрібних контролерів. Адже чиновники самі ніколи не відмовляться від можливості реалізувати свій особистий інтерес за рахунок інтересів суспільства, в першу чергу бізнесу.

Податок для багатих в Україні

У світі знову активно обговорюється питання додаткового оподаткування прибутків (чи статків) дуже заможних громадян. Це продиктовано необхідністю скорочення бюджетного дефіциту в більшості розвинутих країн (в першу чергу, Єврозони та США). Першою «податок солідарності» ввела Великобританія в 2010 р., оподаткувавши прибутки більше 150 тис. фунтів в рік ($247 тис.) збором в 50%.
Цікаво, що в деяких випадках ініціаторами оподаткування багачів виступили найбільш заможні громадяни. Наприклад, в США ініціативу проявив мільярдер Уоррен Баффет. Ідею збільшити податки з прибутку вище $1 млн. в рік підтримав президент США Барак Обама. У Франції – 16 підприємців та топ-менеджерів, з патріотичних міркувань, висловили готовність тимчасово сплачувати спеціальний 3% податок на прибуток вище EUR500 тис. В Німеччині об’єднання «Багаті за податок на капітал» виступає за 5% оподаткування капіталу розміром вище EUR500 тис. В Ізраїлі та Португалії введення «податку солідарності» ініціює сама ж влада. І тільки Італія вже чітко сказала своє «ні» цьому нововведенню, вирішивши підвищувати інші податки для усіх громадян.
Українська держава також зазнає певних труднощів зі зведенням бюджетного балансу. При цьому за 2010 р. прибуток вище 1 млн. грн. задекларували 6,7 тис. осіб. Кількість гривневих мільярдерів збільшилась за рік майже втричі, з 8 до 21 особи. Так може і нам варто спробувати допомогти економіці за рахунок часткового перерозподілу їх багатства на користь суспільству?
Але в Україні проблема часто полягає не в розмірі податків, а в неспроможності влади ефективно розпоряджатися наявними коштами. Тоді оподаткування високих прибутків не приносить користі, а навпаки, може нанести збитки економіці. Наприклад, стане ще одним приводом для проведення перевірок, а значить корупційних дій, і, як наслідок, подальшого погіршення інвестиційної привабливості країни. Потрібно дуже уважно підрахувати, що переважить: переваги від додаткових надходжень чи збиток від скорочення виробництва та ухиляння від сплати податків. Також, не виключено, що в кінцевому підсумку за все заплатить кінцевий споживач, тобто саме ті громадяни, чию долю збирались полегшити. Крім того, обурення громадян викликають не стільки багаті та заповзятливі люди, скільки чиновники та політики, що живуть явно не по кишені. Тому можливим виходом могло б стати не оподаткування надприбутку, а надспоживання, в тому числі і введення податку на предмети розкоші.
Частково, роль такого збору з 1 липня 2012 р. почне виконувати податок на нерухомість. Його будуть сплачувати тільки власники квартир та будинків великої площі (більше 200 кв. м.)

«Неліцензованим конвертаторам» стає важче

Керівники податкової не втомлюються стверджувати про зменшення кількості перевірок підприємств. Свіжий приклад – доручення голови ДПСУ працівникам ДПА в Києві інспектувати господарські суб’єкти тільки у випадку встановлення ризиків несплати податків. Проте з початку року по результатам перевірок було донараховано 5,4 млрд. грн.
З моменту набуття чинності Податкового кодексу, фіскали винайшли декілька способів штучного збільшення штрафних санкцій та донарахування платежів. Наприклад, визнання угод недійсними по результатам перевірок компаній-посередників, в яких підприємство купило товар. При цьому працівники ДПСУ часто не обтяжують себе виписуванням податкового повідомлення-рішення (ППР) на підставі акту перевірки. Позбавляючи тим самим підприємство можливості оскаржити свої дії. Адже акт не є рішенням, а тому не тягне за собою ніяких правових наслідків для підприємства. Проте він може бути причиною порушення податковою міліцією кримінальної справи по відношенню до керівників компанії за ознаками злочину, передбаченого ст.212 КК (Ухиляння від сплати податків). Чим податківці і користуються, так як норми Податкового кодексу (п.58.4) виписані таким чином, що при порушенні справи підприємство можна покарати вже тільки після того, як судом буде визнана вина керівників компанії. Але проблема в тому, що керівники як раз і позбавлені можливості що-небудь доказувати податковій, так як їм нічого оскаржувати.
Необхідно оскаржити постанову про порушення кримінальної справи в судовому порядку та звернутись в прокуратуру з вимогою призупинити кримінальну справу в зв’язку з невірним застосуванням норм ПК.
Також планується затвердити «карту тіньової економіки» України, на якій буде видно, де переховуються ухильники. Ця інформаційна база даних, де по кожному регіону (аж до населених пунктів) щомісячно буде відображатись загальна сума податкового кредиту та його одержувачі, а також відслідковувати дисбаланс між сплатою податків та об’ємом оборотних коштів.
Кільце звужується. Місце на ринку залишили тільки для «ліцензованих конвертаторів». Але схема збору легально нелегальних доходів тріщить по швам, бо її ламають самі місцеві податкові чиновники – немає мотивації підтримувати цю схему, бо відсторонені від особистих доходів, а жити хочеться як і раніше добре.

Нові земельні відносини

Україна на півдорозі до відміни мораторію на торговельні операції з землею сільськогосподарського призначення. Президент підписав закон України №3613-VI «Про державний земельний кадастр». Документ зобов’язує з 1 січня 2012 року створити єдиний електронний кадастр земельних ділянок. Тим самим, внутрішня база даних Держземагентства (колишній Держкомзем) перетворюється в єдиний держреєстр землі в Україні. Де буде зазначено, скільки, в кого та яких земель знаходиться у власності. Чиновники обіцяють, що з цією інформацією (крім персональних даних про власника) можна буде ознайомитись на сайті відомства з 2013 року.
Закон також спрощує процедуру реєстрації ділянки, яка в основному зводиться до присвоєння кадастрового номеру. Скорочується перелік документів по землеустрою та терміни отримання виписок з кадастру. З 2013 року паперові держакти остаточно замінять випискою з кадастру.
Крім того, закон персоніфікує відповідальність. Наприклад, проводити реєстрацію ділянки буде не абстрактний держорган, а конкретна особа – реєстратор, яка нестиме відповідальність за терміни реєстрації та достовірність даних. В результаті, більшість діючих рейдерських схем по захопленню землі будуть неможливими.
Перешкодити цьому може лише нестача інформації в реєстрі землі. Поки органи Держземагентства володіють інформацією не більше ніж про 70% ділянок. Якщо ж межі земельних ділянок накладаються одна на одну, чи в ділянки виявиться декілька власників, то ці питання доведеться вирішувати в суді.
Але головним недоліком закону є те, що регулювання багатьох питань: порядок ведення самого кадастру, доступу до нього банків та нотаріусів, сплати за основні операції не прописані. Так само як і визначення порядку взаємодії між різними органами, що ведуть держреєстри та кадастри. Усім відомо, як бюрократи можуть перекрутити найпрогресивніші норми законодавства для того, щоб не упустити своєї вигоди. Щоб цього не сталось, достатньо було б, відразу більш чітко прописати усі необхідні процедури в законі.

Як захищають споживача фінансових послуг?

Нещодавно стало відомо, що НБУ вивчає можливість створення спеціального державного органу по захисту прав споживачів фінансових послуг. Чиновники фактично визнали, що під час розгляду скарг на роботу фінансових установ, регулюючі органи не стільки захищають інтереси потерпілих клієнтів, скільки рекомендують їм шукати правду в судах.
Один із варіантів вирішення цієї проблеми – створення підрозділу по захисту прав споживачів при кожному фінансовому регуляторі. Але він може виявитись найневдалішим, оскільки замість єдиної незалежної організації, що відстоює інтереси, наприклад, банківського боржника, з’явиться декілька розрізнених підрозділів з вузькими корпоративними інтересами. У західних сусідів України (Чехії, Словаччини, Хорватії) функції захисту прав споживачів фінансових послуг закріплені за окремими державними органами (так звані «фінансові омбудсмени»). Контролери мають право навіть штрафувати порушників. Влітку минулого року єдиний орган з’явився і в США. Агентство захисту споживачів фінансових послуг серед іншого відповідає за навчання фінансовій грамотності та захист споживачів від прихованих комісій, протиправних умов чи методів, що вводять в оману.
Банкіри, що зі схваленням зустріли ініціативи Нацбанку щодо обмеження споживчого кредитування (за рахунок жорсткості нормативів для банків, що спеціалізуються на цьому виді послуг), вважають появу ще одного контролера зайвою. Мовляв, банківський сектор і так самий регульований вид бізнесу. Втім, які правила потрібні банкірам, наочно продемонстрував закон по врегулюванню правовідносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг (законопроект №7351), вже переданий на підпис президенту. Перш за все, він покликаний захистити права кредиторів. Наприклад, покривши найбільш поширені схеми уходу боржника від виплати кредитних зобов’язань шляхом банкрутства. Також з’явилась можливість притягти до кримінальної відповідальності осіб, що надали недостовірні дані про надання кредиту, а також тих, хто їм в цьому допомагав (скажімо, видав липову довідку про доходи).
Тому, доки не буде створений механізм ефективного захисту прав боржника, наші громадяни будуть все частіше шукати щастя в лотереях. До речі, тільки за 5 місяців 2011 року об’єм зборів від реалізації лотерей збільшився на 65% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року…

Податківці демонструють лояльність?

Нещодавно керівництво ДПА України похвалилося точністю своїх прогнозів. Начебто, розрив між очікуваними та фактичними надходженнями податків до бюджетів усіх рівнів постійно скорочується. Наприклад, в червні цей розрив становив лише 8%, тоді як в травні він був 10%, а в квітні – 19%. В подальшому податківці планують посилити аналітичну роботу для того, щоб фактичні надходження стали перевищувати заплановані, як це вже спостерігається по деяким видам податків. Наприклад, за січень-травень 2011 р. база оподаткування податком на прибуток зросла на 68,8%.
Податківці пояснюють таку динаміку застосуванням нових методів боротьби з тіньовою економікою, а також встановленням партнерських взаємовідносин з бізнесом. Зокрема, з 15 липня ДПАУ організувала інтернет-сервіс он-лайн консультацій для платників – «Черговий по країні». Спеціалістів 27-ми регіональних податкових адміністрацій зобов’язали з 10 до 17 години відповідати в режимі реального часу на запитання платників податків. Крім цього, нещодавно ДПА в своєму листі №5099/К/17-0514 встановила єдиний порядок організації перевірок. Зокрема, під час планової, позапланової, виїзної чи фактичної перевірки на кожного перевіряючого повинно бути виписано окреме направлення на перевірку. Більше того, перед її початком інспектори зобов’язані зробити запис в Журналі реєстрації перевірок. Не дивлячись на те, що Податковий кодекс нічого не повідомляє про необхідність таких записів, в ДПА не стали заперечувати право підприємців на відмову в допуску до повірки, якщо податківець не бажає реєструватись в журналі. Адже це право закріплено указом президента про дерегуляцію (№ 817 від 23.07.98 г.).
Втім, вже давно не секрет, як саме податкова служба домагається виконання планових показників. Згідно з оцінкою журналу Forbes, Україна ввійшла в п’ятірку найгірших економік світу, опинившись в одній компанії з Мадагаскаром, Гватемалою, Гвінеєю та Ямайкою. При цьому наша країна ввійшла в 20-ку європейських країн з найвищим податком на прибуток, зайнявши 17-18 місця разом з Грецією, де ставка цього податку також рівна 23%. Потрібно відмітити, що 22,1% - це середньоєвропейський рівень податку на прибуток, хоча в Європі рівень життя набагато вищий. В республіках колишнього СРСР податок на прибуток вище тільки в Білорусії – 24%. В Росії, Вірменії, Казахстані та Азербайджані – 20%. В Грузії, Латвії, Литві – 15%.
На жаль, широко розрекламована ініціатива податківців щодо переходу від щоквартального до щорічного декларування податку на прибуток так і не знайшла свого відображення в нещодавніх поправках до Податкового кодексу. В будь-якому випадку, в доступному для перегляду варіанті закону, переданого на підпис Президенту, лише закріпили обов’язок ДПА надавати узагальнені письмові податкові консультації. А також, було продовжено дію мораторію на застосування штрафів по податку на прибуток. Ймовірно, бажання уряду підняти рейтинг України в дослідженні Всесвітнього банку Doing Business на 30 позицій до 2014 року зіштовхується із суворою реальністю точного виконання прогнозованих показників бюджетних надходжень.

Видимість спрощення для СПД

7 липня парламент прийняв в другому читанні, та в цілому, законопроект (№8217-д) про внесення змін до Податкового кодексу. Серед багатьох поправок, запропонованих депутатами (в тому числі в альтернативних законопроектах), цей консолідований документ, зокрема, звільняє від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) пенсіонерів та інвалідів, які не використовують працю найманих працівників. Що є цілком логічним – ці люди повинні бути реципієнтами, а не донорами соцфондів. Платникам єдиного податку списали фінсанкції, нараховані за підсумками 2010 р. за несплату пенсійних внесків. А також, підприємцям-фізособам (не платникам єдиного податку) дозволили, при розрахунку податку на прибуток фізосіб, враховувати витрати (підтверджені документально), як це роблять юрособи при веденні операційної діяльності.
Документом вводиться мораторій на планові та позапланові перевірки суб’єктів малого підприємництва (крім органів СЕС, захисту прав споживачів та ПФ) до введення в дію положень, що стосуються спрощеної системи оподаткування. Мова йде про фізосіб та компанії, які не платять ПДВ (чи платять його в складі єдиного податку). Окрім цього, було уточнено порядок переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування, а також порядок реєстрації платників ПДВ.
Усі ці нововведення, прийняті депутатами поспіхом перед від’їздом на канікули, створили неабияку плутанину в розумінні того, що відбувається. Деякі ЗМІ поспішили сповістити громадськість про повернення можливості юросіб відносити до валових витрат кошти на придбання товарів, оплату робіт та послуг спрощенців. Між тим, дані норми, хоч і вносились в якості пропозицій в згаданий законопроект №8217, проте так і не були прийняті. Так як вони були збережені в урядовому законопроекті №8521, який було схвалено в першому читанні 16 червня. В результаті спрощенці так і залишились, по суті, ні з чим. Зберігши статус-кво, вони будуть змушені очікувати вирішення своєї долі в жовтні, коли, як обіцяє голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, проект №8521 стане законом (якщо його буде прийнято). До речі, згідно з планами Мінфіну, закон про «спрощенку» взагалі повинен запрацювати не раніше 2012 року. Іншими словами, уряд на ділі готовий лише до мілких та незначних правок законодавства, замість того, щоб радикально змінити філософію податкової реформи.

Закінчився пільговий піврічний адаптаційний період Податкового кодексу

1 липня закінчився піврічний адаптаційний період, передбачений для ознайомлення підприємців з нормами Податкового кодексу (ПК). З 1 липня замість 1 грн. штрафу податківці отримали право карати бізнес «по повній» за несвоєчасне надання звітності та інші незначні порушення. Наприклад, за надання податкової декларації з порушенням граничних термінів – 170 грн. за кожну декларацію. У випадку повторного порушення штраф збільшується до 1020 грн.
В той же час обіцяного покращення Податкового кодексу так і не відбулось. Пропозиції уряду (законопроект №8217) та депутатів (проект №8521 про «спрощенку») не були внесені в порядок денний до 1 липня. Залишається сподіватись, що свої обіцянки влада виконає хоча б до 8 липня, коли закінчується поточна парламентська сесія. В іншому випадку виявиться, що був правий віце-прем’єр Сергій Тігіпко, коли обіцяв глобальне удосконалення податкового законодавства лише в кінці осені, так як в комплексний законопроект необхідно внести близько 500 поправок, запропонованих експертами, в тому числі спеціалістами аудиторської компанії Ernst & Young. Але в будь-якому випадку оновлений ПК зможе запрацювати не раніше 1 січня 2012 року (такі вимоги бюджетного законодавства). В результаті всі декларації влади про готовність до лібералізації податкового законодавства, в черговий раз, можуть стати порожнім струсом повітря.
Тим часом, уряд намагається задобрити бізнес незначними покращеннями в адмініструванні податків та підбадьорюючи суспільну думку оптимістичною статистикою. До прикладу, повідомляючи про збільшення податкових надходжень за 5 місяців 2011 р. в 1,7 разів в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року за рахунок введення нових методів боротьби з тіньовою економікою. Бізнесу обіцяють відкриття сервісних центрів по обслуговуванню платників податків (вже відкриті в Донецьку та в Івано-Франківську). Регулярні рапорти про скорочення кількості перевірок податківці підсилюють фактичною відмовою від документальних перевірок підприємств в експерименті «горизонтального моніторингу». Правда, в обмін на повний он-лайн доступ до фінансової документації компанії.
На цьому «милостивому» фоні дивно виглядають пропозиції керівництва Ради підприємців при Кабміні про проведення податкової амністії для того, щоб припинити перевірки операцій тисяч підприємців (починаючи з 2000 року) на предмет співробітництва з фірмами-порушниками законодавства. І так хочеться вірити, що одного разу держава почне контролювати не тих, хто платить, а тих, хто не платить.

Недобросовісні позичальники отримують широкий вибір можливостей для приховування предмета застави

Нещодавно керівництво ДАІ оголосило про наміри спростити процедуру реєстрації автомобілів. Найбільш резонансна новація – очікувана відміна техогляду (31 травня законопроект про відміну техогляду прийнятий в першому читанні).
Разом з цим, від уваги реформаторів вислизнула одна важлива деталь. А саме, перевірка обтяжень, накладених на майно, в даному випадку – на автомобілі. Мова йде про реєстрацію та зняття з обліку автомобілів, що знаходяться в заставі або придбані в кредит. Ще й досі працівники ДАІ в момент державної реєстрації транспортних засобів не вносять в графу «Особливі відмітки» запис «кредит банку», навіть якщо в них є лист фінустанови про необхідність такої відмітки. В результаті недобросовісні позичальники отримують широкий вибір можливостей для приховування предмету застави по кредиту: зняття з обліку і подальший перепродаж машини; передача авто в користування третім особам згідно з договором оренди чи нотаріальної довіреності; вивезення за кордон з метою приховування транспортного засобу від заставодержателя.
Прихильники спрощення можуть помітити, що ДАІ не повинна ловити не чистих на руку позичальників, так само, як і недобросовісних платників податків. Проте в тому ж порядку державної реєстрації автомобілів (постанова КМУ №1388 від 07.09.1998 р.) детально прописаний порядок реєстрації (перереєстрації) для лізингодавців, які, по суті, являються власниками машини до моменту повного розрахунку за неї.
І ці норми не піддаються сумніву. Але ж банк теж фактично стає власником предмета застави, якщо кредит не виплачується. Ця законодавча прогалина дозволяє недобросовісним позичальникам уникати фінансової відповідальності, перекладаючи ризики (у вигляді підвищених комісій та жорстких правил видачі кредиту) на інших одержувачів позик. Або позначається на фінансовій стабільності банку, підвищуючи ризики для його вкладників (якою б пафосною ця заява не здавалась).
А всього лише потрібно внести в порядок держреєстрації уточнення, що стосується внесення потрібної відмітки про заставу транспортного засобу на основі договору застави (як це передбачено для лізингодавців). Крім цього, бажано доповнити Інструкцію про проведення виконавчих дій нормою про право держвиконавця видавати постанови про знаття авто з обліку у зв’язку з його продажем та передбачити джерело оплати процедури зняття з обліку.

До пенсійної реформи – 19 днів!

В четвер, 16 червня українські парламентарі схвалили в першому читанні урядовий варіант пенсійної реформи. Законопроект №7455 один з трьох зареєстрованих. Пропозиції інших депутатів (проекти №7455-1 та №7455-2), можливо, будуть в ньому враховані. Хоча саме цей варіант викликав хвилю громадського обурення та був розкритикованим як профільним комітетом, так і Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради. Відправлений на доопрацювання 31 травня, документ вже через чотири доби був представлений з 11 правками, дещо пом’якшуючими втілення нових умов пенсійного забезпечення українців. Ура! Нарешті законотворці працюють на швидкостях бізнес-структур.
В Кабміні майже впевненні, що закон буде прийнято до 8 липня, це дозволить вже в серпні отримати подвійний грошовий транш від МВФ на $3 млрд. Тоді сама реформа зможе стартувати з 1 вересня 2011 року. Заради цього чиновники готові підвищити пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років та збільшити на 10 років межі страхового стажу, необхідного для призначення мінімальної пенсії. А також, зрівняти умови нарахування пенсій «пільговим» категоріям громадян з усіма іншими. Урізати до 7640 грн максимальний розмір пенсій. Хоча в КМУ вже натякнули, що на останньому пункті не будуть наполягати, якщо депутати чи Конституційний Суд чинитимуть опір звуженню існуючих прав громадян-пенсіонерів (ст.22 Конституції України).
Зняти соціальну напругу влада намагається заявами про відкритий пенсійний реєстр громадян (простіше кажучи, буде доступ до інформації про те, хто та скільки отримує) та обіцянками значно підняти суми мінімальних виплат. Але вже давно зрозуміло, що солідарна система доживає останні роки. Про це свідчить статистика: в 2007 р. пенсійні витрати складали 13,9% ВВП країни, а в 2011 – 18%. У частині введення обов’язкової накопичувальної системи другого рівня, ніяких змін в проекті закону взагалі не відбулось. Вона запрацює, як тільки бюджет Пенсійного фонду стане бездефіцитним (в тому числі за рахунок згаданих засобів економії на витратах та легалізації зарплат). Громадяни будуть відраховувати в Накопичувальний пенсійний фонд спочатку по 2%, довівши розмір внеску за 5 років до 7%.
І ось тут дуже важливо, щоб у випадку успіху, держава знову не передумала, повторивши історію Польщі. Там успішно втілили накопичувальну систему, але коли приватні пенсійні фонди стали потужними гравцями на фондовій біржі та джерелом фінансування для розвинутих польських фірм, влада вирішила повернути більшу частину накопичувальних відрахувань під контроль держави. Під тим приводом, що недержавні фонди інвестували кошти не ефективно.
Що ж стосується добропорядності керуючих компаній, то до сьогодні в Україні щось не було чутно про банкрутство недержавних пенсійних фондів (НПФ), на відміну від банків чи кредитних союзів. Будуть 

Новий фіскальний орган для підприємців

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», який почав діяти з 1 січня 2011 року, містить вимоги щодо виконання банками невластивих їм функцій. Зокрема, з перевірки повноти сплати єдиного внеску.
Справа в тому, що згідно зі Статтею 24 цього закону банки повинні приймати від платників єдиного внеску платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу або перерахування коштів для виплати зарплати, на які нараховується єдиний внесок. І все було б добре, якби не одна умова, встановлена законодавцем. А саме: обов’язок фінансистів вимагати від платника надати документи, які підтверджують сумлінну сплату відповідних сум єдиного внеску або документів на перерахування цих грошей у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з НБУ та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Тобто банкіри мають додаткову роботу як контролери з перевірки повноти сплати єдиного соціального внеску. Причому на всіх етапах – від подання документів на відкриття рахунку до подальших фіноперацій. Очевидно, що ця функція не є властивою для банківських установ.
Порушення ст. 24 загрожує фінансистам відчутними втратами, а саме відшкодуванням державі всіх несплачених підприємцем коштів. Звісно, закон дає право банку звертатися з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми. Але чому те саме не хоче робити Пенсійний фонд, який має право і накладати штрафи і застосовувати інші примуси, передбачені законодавством. Вочевидь, маємо яскравий приклад перекладання обов’язків з одного суб’єкта на іншого.
При цьому вирішення проблеми лежить на поверхні. Достатньо ініціювати внесення змін до статті 24 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», якими передбачити, що здійснення функції контролю з боку банків полягає лише у перевірці наявності платіжного доручення на перерахування єдиного внеску. А відповідальність за повноту перерахування коштів покласти безпосередньо на платника страхових внесків.
Звісно, можна піти й іншим шляхом, наприклад, взяти на роботу колишнього податкового міліціонера або іншого співробітника контролюючих органів, перетворивши банк в черговий пункт приймання звітності, з усіма випливаючи наслідками.

Корупція в законі

В травні президент пообіцяв підписати багатостраждальний закон про боротьбу з корупцією (№7487 от 01.02.2011 г.), але поки що цього так і не зробив. Крім чергових обіцянок випалити розпеченим залізом корупцію в Україні, нічого не змінюється.
24 травня держави-члени групи з протидії корупції Ради Європи (GRECO) заявили про провал в Україні законодавчого забезпечення боротьби з корупцією та невідповідність цієї боротьби європейським стандартам по 13 напрямкам. На думку іноземців проблема полягає в тому, що в Україні корупційні дії не завжди трактуються як кримінальний злочин. В нашій країні хабарник може відбутися переляком та адмінштрафом. Крім того, в цивілізованому світі вважають за необхідне карати не тільки людей, але і компанії, представники яких дають хабарі. В нас поки такої практики немає.
Голова профільного парламентського комітету вважає, що європейці недостатньо інформовані. Мовляв, вперше в історії країни порушуються кримінальні справи проти чиновників найвищого рангу. Але чомусь в ЄС розцінюють усі дії влади як іміджеву акцію, не більше.
Ведення бізнесу в Україні ускладнилось, корупція впорядкувалась та стала неминучою. В країні встановились чіткі розцінки та тарифи на ті чи інші дії (а іноді і бездіяльність) влади. Наприклад, без хабара неможливо отримати дозвіл, відсутність якого спричиняє накладення штрафів. Від штрафу, до речі, при певних обставинах також можна відкупитись.
Широке поширення корупції в Україні визнали 91% підприємців. В середньому по Європі цей показник складає 62%.
Схоже, що в таких обставинах простіше затвердити на законодавчому рівні тарифну сітку хабарів та порядок їх оподаткування, ніж намагатися приборкати власний інтерес європейськими правилами та пристойністю.
Це і пояснює масові пропозиції працівників податкової адміністрації скористатись «ліцензованими» конвертаційними центрами. Європейцям таке і не снилось.

Интервью для общественной организации «Реформаторский клуб»

До тех пор пока предпринимателю будет арифметически выгодно заплатить своим сотрудникам деньги в конверте, а в случае проверки откупиться от налоговой, правила игры будут формироваться уж никак не на законодательном уровне



- В силу разных обстоятельств в Украине медиа бизнес – это бизнес венчурный. Инвестиции в него – прерогатива даже не миллионеров, а миллиардеров. Зачастую только они могут позволить себе такую дорогую игрушку, как телеканал, а тем более – телевизионный холдинг. Что побудило вас инвестировать в телевидение?

- Телевидение в наших условиях и есть венчурный бизнес. Ukrainian Business Group – успешная корпорация, наша команда доказала, что может на высоком уровне управлять проектами в самых разных сферах – от медицины до сельского хозяйства. Мы видим перспективу, не удовлетворенный спрос на нишевый телевизионный продукт. И это послужило главной предпосылкой решения вложить деньги в развитие медиа-холдинга.
За нишевыми каналами – будущее, потребитель становится все более требовательными, ищет конкретный продукт. Все наши каналы – UBC, «Dobro-ТV», А1, Ukrainian Fashion, телеканал Z ориентированы на удовлетворение этого спроса. Сейчас формируется очень качественная команда: мы используем своих специалистов, используем head hunting. Мы знаем, что можно предложить профессионалам, чтобы они почувствовали, что смогут получить на новом месте. Как в любом венчурном бизнесе мы будем выходить, через какое-то время (не ранее трех лет) на рынок с предложением о продаже. Речь может идти как о продаже каждого телеканала отдельно, так и, возможно, о медиа группе в целом. В корпорации UBG действует неизменный принцип: каждый бизнес должен быть прибыльным. Если бизнес за отведенный срок после старт-апа не демонстрирует определенных для него показателей, мы его закрывает. И здесь нет никаких сантиментов.

- Если медицина, банковский сектор для вас – системный бизнес. То медиа – это чистой воды портфельная инвестиция, нацеленная на повышение капитализации актива и последующую продажу?

- В бизнесе я исхожу из того, что все продается, вопрос только в цене. Если вы говорите, что, например, медицинский бизнес – это традиционный бизнес корпорации, то я вам скажу: если поступит достойное предложение о его покупке, он тоже может быть продан. Определить правильное направление инвестирования – это тоже кропотливая работа. При этом было бы крайне самонадеянно заявлять, что сегмент, в который ты инвестируешь, стопроцентно будет прибыльным. Например, еще в 2007 году можно было сказать, что строительная отрасль крайне перспективна. Но с началом кризиса вряд ли кто-то всерьез задумывался о том, чтобы входить в этот бизнес. С другой стороны, медицинское направление, на которое мы не делали больших ставок до кризиса, давало ежемесячный рост продаж даже в самый разгар финансово-экономического кризиса.
Диверсификация бизнеса позволяет снизить риски. Медиа бизнес – одно из направлений, которое с нашей точки зрения, является сегодня недооцененным и потенциально прибыльным.

- У вас свой многопрофильный бизнес. Телевидение, в частности, бизнес канал – это хороший способ коммуникации с потенциальным потребителем. Можно ли говорить о некой синергии между телевизионным и другими видами бизнеса, которыми располагает UBG?

- Я не могу категорически сказать, что мы не будем помогать бизнесам UBG выходить на потребителя, в том числе и с помощью телеканалов, которыми мы владеем и управляем. Это было бы неправдой. Например, у нас будет канал о здоровом образе жизни, а одно из основных направлений бизнеса корпорации – медицина. Очевидно, что соответствующие специалисты корпорации будут задействованы как эксперты по этим вопросам. Это же касается и телеканала UBC – у нас есть отличные специалисты в сфере банковской деятельности, почему бы их не использовать. Но принцип самодостаточности, в том числе и рыночности, отдельных бизнесов остается неизменным.

- Аудитория Ukrainian Business Channel, которому отводится ведущая роль в медиа группе, составляет меньше десятой части процента. Как вы планируете повысить его популярность и, соответственно, доходы от рекламы?

- Мы строим полностью новую студию и усиливаем команду. С 1 декабря 2012 года мы выйдем с новой программной концепцией. Канал станет живее, будут онлайн включения. Кроме того, мы будем выходить в эфире по Киеву и Киевской области «на кнопке», то есть расширим потенциальное число зрителей. На данный момент уже есть лицензия, сейчас оборудование тестируется, завершаются последние формальности по разрешительным процедурам.

- Вы владеете и управляете разнопрофильными бизнесами. Какие направления на сегодняшний день наиболее привлекательны, а какие сегменты испытывают трудности?

- Сегодня мы работаем над тем, чтобы вывести существующие бизнесы на европейский уровень, чтобы они были понятны и интересны иностранным инвесторам. Убежден, что бизнес имеет право на жизнь тогда, когда он может продавать в любой точке мира. Конечно, есть некоторые ментальные особенности, но за счет глобализации рынков, интересы потребителей в Украине, Германии и Бразилии сейчас не очень отличаются. Если твой продукт продается только локально – это временный бизнес.
Одним из последних достижений корпорации UBG, помимо приобретений в сфере медиа, стало создание собственного банка в 2007 году. В то время, как другие теряли клиентов, мы завоевывали новых. В 2009 году мы занимали 134 место среди 174 банков. В этом году мы уже на 69 месте. Наша стратегия подразумевает вхождение в 50 крупнейших банков страны в течение трех лет.
Еще одним двигателем нашего бизнеса является медицинская сеть «Добробут». В нас шесть клиник, и мы планируем открыть еще четыре до конца этого года. Среди новых направлений бизнеса также IT рынок и сельское хозяйство. Касательно последнего, то сейчас сложилась ситуация, с очень благоприятным инвестклиматом.

- Скоро полгода как вы руководите Федерацией работодателей Киева. Ваша первоочередная задача – наладить конструктивный диалог бизнеса со столичной властью. В каких формах и главное – на каком уровне вы с ней взаимодействуете?

- Реальная власть в столице сейчас сосредоточена в горадминистрации. В ближайшее время Федерация работодателей Киева, Киевское объединение профсоюзов Украины и Киевгорадминистрация подписывают трехстороннее соглашение о сотрудничестве. Важным достижением станет то, что представители нашей федерации войдут в коллегии управлений КГГА. Мы пытаемся работать с властями на уровне конкретных персоналий. В некоторые коллегии я буду входить лично.
Наши представители – это успешные бизнесмены, профессионалы в своей отрасли, поэтому они легко найдут общий язык с руководителями профильных управлений. Кроме того, через меня члены федерации будут иметь возможность донести важную информацию до главы горадминистрации Александра Попова.

- Не опасаетесь ли вы, что сотрудничество с властями, как это часто бывает, ограничиться лишь доступом к информации, а присутствие на коллегиях представителей Федерации не будет подкреплено реальными полномочиями и инструментами?

-Такой риск всегда есть. Некоторые общественные организации страдают одним серьезным пороком: они ведут работу исключительно ради удовлетворения амбиций конкретных членов организации. Но такие организации не способны решать проблемы по сути, им не хватает конструктивизма. Благодаря харизме наших представителей, их ежедневной работе мы и надеемся установить правильный диалог с властью.

- Одна из оглашенных вами задач – объединить бизнесменов для реализации инфраструктурных проектов на принципах частно-государственного партнерства. Что конкретно имеется в виду?

- Любой проект, вне зависимости от его сложности и масштаба, может быть реализован, если обеспечить его специалистами и финансированием. Частный бизнес умеет находить и то, и другое. Частная компания умеет выйти на рынок заимствований, умеет доставать дешевые деньги. Кроме того, столичная власть при определенных условиях может рассчитывать на собственные средства бизнесменов и компаний, входящих в федерацию. Это и составляет поле для взаимодействия власти и бизнеса.
Можно говорить о создании необходимой городу профильной больницы, о взаимодействии частных коммунальных служб с горожанами. Жилищно-коммунальный сектор сегодня нуждается в демонополизации. Для реализации проектов в ЖКХ столичным властям зачастую не хватает не только денег, но и человеческих ресурсов. Все это есть у бизнеса. Предпринимателям же не хватает административного ресурса, ускоренного прохождения процедур, ведь время экономит деньги.

- Вы как-то упомянули, что озабочены тем, какими подзаконными нормативно-правовыми актами обрастает Налоговый кодекс. Какие сигналы вы получаете от бизнеса по вопросам налогообложения.

- Мы были бы рады общему снижению налоговой нагрузки. Вместе с тем, намного большие проблемы создает порядок администрирования налогов, сложность и непрозрачность процедур, которые могут приводить даже к блокированию работы бизнеса. Сейчас у нас есть единый документ – Налоговый кодекс. Его хотят доработать – хорошо, но в процессе доработки нужно не допустить, чтобы какие-то подзаконные акты, которые не являются частью Налогового кодекса, существенно влияли на налогообложения бизнеса. Поскольку это опять означает непрозрачность и коррупцию.
Существует и другой разрез проблемы. До тех пор пока предпринимателю будет арифметически выгодно заплатить своим сотрудникам деньги в конверте, а в случае проверки откупиться от налоговой, правила игры будут формироваться совсем не на законодательном уровне. Для того чтобы устранить перекосы, нам, работодателям, которые хотят жить в правовом государстве, необходима мощная лоббисткая структура, способная поддерживать конструктивный диалог бизнес-элиты и власти.

- Последняя версия законопроекта, касающегося упрощенной системы налогообложения, учитывает большинство предложений предпринимателей. Это стало неожиданностью даже для самих бизнесменов. Что это, по вашему - пример конструктивного диалога между бизнесом и властью, или заигрывание с избирателем на фоне падающих рейтингов партии власти?

- Думаю, что до парламентских выборов еще слишком далеко, чтобы речь шла о заигрываниях. У властей есть время – как минимум до октября этого года, когда останется года до выборов, для проведения непопулярных, но необходимых реформ. Пример с упрощенной системой – это, скорее, результат осознания властями реальных потребностей бизнеса в нынешних непростых экономических условиях. Будем надеяться, таких примеров будет больше.

- Какие интересы могут объединять Федерацию работодателей Киева и «Реформаторский клуб». Где лежат точки соприкосновения?

- Я считаю, что у нас одинаковые цели – это лоббирование интересов бизнеса. Федерация работодателей Киева, равно как и «Реформаторский клуб», это объединение бизнесменов. Единственная разница между ними состоит в том, что работа деятельность федерации отрегулирована на законодательном уровне – есть закон «Об организациях работодателей». Структуре, сформированной в виде организации работодателей, проще достучаться до властей, потому что власти, кроме доброй воли, вынуждены с нами считаться согласно закону. «Реформаторский клуб» же использует механизмы личных связей и влияния, которые часто открывают нужные двери даже быстрее, чем прописанные в законе механизмы. Наши организации дополняют друг друга и могут успешно взаимодействовать по самым разным проектам и направлениям.

Traveler’s checks have become extinct as the dinosaurs. Already have an alternative to credit cards

Integrated wireless technology of high-frequency communication allows using your smartphones as a means of payment and even replacing the bank cards. Short-range communication (about 10 cm) allows the phone and reader to share billing information. It is assumed to equip with such devices the major retailers such as American Eagle Outfitters, Macy`s Inc. and the Subway. In 2012 USA mobile operators want to run a joint platform for mobile payments ISIS. In turn, Bank of America, JPMorgan Chase and Wells Fargo are creating the national system of electronic payments clearXchange, which will allow money transferring knowing only cell-phone number and e-mail of recipient. Presumably, this will simplify the execution of transfer compared to traditional tracking, execution and controlling the transaction by the system of the banks of the US Federal Reserve. In the Gulf countries they have even decided to give up within the 5 years of debit and credit cards, because they are no longer safe.
In Ukraine, mobile-banking is mostly SMS-banking, around the clock system monitoring the movements of funds on the card account. In some cases, you can not only check your account balance, but also lock/unlock the card, pay bills, transfer money to another card by sending the SMS. The development of this market is hampered by the low internet penetration in regions. In addition, approximately 90% of all cards operations account for cash withdrawal at ATM’s. ATM’s for smartphones yet no one offers.

Дорожні чеки вимерли, як динозаври. Вже існує альтернатива кредиткам.

Вбудована технологія безпровідного високоякісного зв’язку дозволяє використовувати смартфон в якості платіжного засобу і навіть замінити ним банківські картки. Зв'язок близької дії (близько 20 см) дозволяє смартфону та зчитувальному пристрою обмінюватися платіжною інформацією. Передбачається обладнати такими пристроями великі торгові мережі American Eagle Outfitters, Macy`s Inc. та Subway. В 2012 році мобільні оператори США хочуть запустити спільну платформу для мобільних платежів ISIS. В свою чергу, Bank of America, JPMorgan Chase та Wells Fargo створюють національну систему електронних платежів clearXchange, де для переказу коштів достатньо номер мобільного та e-mail одержувача. Імовірно, це спростить виконання переказу в порівнянні з традиційним відслідковуванням, проведенням та контролем транзакції системою банків, що входять до ФРС США. В країнах Персидської затоки навіть вирішили відмовитись протягом 5 років від дебетової та кредитної карток, так як вони вже не є безпечними.
В Україні mobile-banking – це в основному SMS-банкінг. Система цілодобового контролю руху коштів по картковому рахунку. В окремих випадках, відіславши sms, можливо не лише перевірити баланс рахунку, заблокувати/розблокувати картку, але і сплатити по рахунку, перевести гроші на іншу карту. Розвиток цього ринку гальмується низьким проникненням Інтернету в регіонах. Крім того, приблизно 90% операцій по карткам припадає на зняття готівки в банкоматі. Банкоматів для смартфонів поки що ніхто не пропонує.

Interview with Mr. Ruslan Demchak Owner of Ukrainian Business Group

UNITED WORLD for USA TODAY




UNITED WORLD: UBG was established in 1997 and it comprises of 14 businesses. In 2005 after discovering several new business units it entered the market as the Ukrainian Business Group Corporation. What have been the biggest milestones and the greatest achievements of the Group so far?

MR. RUSLAN DEMCHAK: One of our latest achievements has been registering our own bank in 2007. When others were losing clients, we gained more. In 2009 we were ranked 134th out of 174 banks and this year we are number 69. Our strategy is to be one of the 50 largest banks in 3 years.

UNITED WORLD: You have succeeded by getting through the economic crisis and when others were losing their clients, you actually gained clients. What main strategies and competencies did UBG use at that time?

MR. RUSLAN DEMCHAK: The US is our role model because the US is a magnet for the best people of the world. We try to act as America would in the Ukrainian market. We have a program to attract the best teams. They come from other banks and businesses to work for the Corporation – it is some kind of business migration. We think that the biggest resource is human capital potential. We offer them more opportunities; we guarantee and provide the performance of such promises.

Just like the US, the UBG Corporation – it’s an idea that was drawn on the paper. The US idea was drawn in its Constitution, and the UBG idea – in its Corporate Code. If the idea is correct, it gives the opportunity to be successful.

UNITED WORLD: You aim to become one of the top 10 Ukrainian corporations within the next 10 years. What are your future strategic and expansion plans that will allow you to achieve this vision?

MR. RUSLAN DEMCHAK: The UBG Corporation has its Managing Company. It is a center of brainstorm, which optimizes our businesses and establishes new start-ups. Our Managing Company includes a quality control department so improvements are implemented regularly. There is an operating task program that increases the efficiency of management in many times. For example, during the board of directors, that lasts 3 hours, we consider up to 300 issues! We have individually developed motivation for each employee. In terms of our strategy, we are entering new markets in Ukraine – the IT, television and agriculture markets. We think that these sectors will be the most profitable and we support this strategy.

UNITED WORLD: What are the key drivers of growth for the business?

MR. RUSLAN DEMCHAK: The medical sector is a key driver. We have 6 clinics in operation and additionally we are planning to open children’s clinic before June 1st and we are also planning to open a clinic for adults (emergencies) this year.

UNITED WORLD: You really value your employees and offer very good compensation packages. You also engage in corporate social responsibility (CSR) a lot. What are the main areas of CSR that you engage in?

MR. RUSLAN DEMCHAK: We have a set of social programs that include motivation programs for our staff. We have financial and non-financial programs of motivation and the program of adaptation of employees. We have our own internal training center.

UNITED WORLD: We always like to ask about the relations between the US and Ukraine given that our report is for USA Today. As we know the Ministers for Foreign Affairs and Energy have recently secured $50 million for a nuclear energy program, and you just mentioned that you view the US as a role model. Do you have any further plans to target this market further and expand your presence there?

MR. RUSLAN DEMCHAK: We do not have ambitions to enter the American market in 2 to 3 years. We are focusing on Europe and this year we are going to open our first foreign delegation office in London. We have a strong IT processing company and we think we can also serve American banks with our IT services as well. We plan to enter the American market through the IT sector.

UNITED WORLD: On a personal note, thank you very much for your time. What have been your biggest contributions to the company and the industries you have been operating in?

MR. RUSLAN DEMCHAK: I think each person should decide what he is good at. I think I am professional at building structures and administrating them. I am a good manager and I am proud that the structure I have created is self-regulated and self-improving. It is working well. I want to add that on January 1st this year I passed the management process over to my substitute who is now President of the Corporation. I am now the head of the Federation of Employers of Kiev City and I think the time has come to promote cooperation between private and state companies. I think I can share my experience of successful management with other Ukrainian businesses.

UNITED WORLD: Thank you very much.

Between Zone and Union

Ukrainian government, which was practicing “multidirectional international policy” for many years, for the first time faced the necessity to make a final choice: whether to sign the EU-Ukraine Free Trade Area Agreement (FTA) or to join the Customs Union of Russia, Belarus and Kazakhstan (CU)

The representatives of the official powers of Russia and the EU are claiming the same. For example, the European Commission chairman Jose Manuel Barroso stated that he considered Ukraine to be the part of the European nation’s family, without forgetting to mention the benefits of easier access to the EU market, with the capacity of 500 million potential consumers of Ukrainian goods, which could be lost in case of Ukraine’s joining the Customs Union, the same as the hopes for the mass attraction of foreign investments. In his turn, the President of RF Dmitriy Medvedev states about the raise of the custom duties’ rates and of increase of competition between Russian and Ukrainian economies, saying that by opening of the Ukrainian market for the EU goods, Ukraine subsequently would feel the uncompetitiveness of its commodity producers and would try to enter the CIS countries’ markets. We are already the competitors in the agriculture and metallurgy, but where there used to be cooperation (air-, shipbuilding, MIC), Russia will set up the parallel production and in the long run there will be even tougher competition.

Attempts to find the compromise formula ‘3+1’ i.e. without joining the CU, through the conclusion of the separate sectoral agreements, or separate free trade areas failed. However, it seems that the choice is already made and flirting with the CU only accelerated the negotiation process with Europe. Tired of ultimatums, Ukrainian authorities have strongly stated that the policy of European integration remained unchanged, and with its neighbors the country would communicate according to the WTO’s principles. Ukraine and the EU have settled the issues of the export of Ukrainian agricultural products, production of certain goods of protected titles (with the exception of 7 titles of alcohol), import of used cars. Until the end of the year the FTA agreement may be signed, it is confidently claimed by both sides.

At the same time on the 19th May in Minsk the updated agreement on free trade with the CIS countries (including the members of CU) prepared to replace the outdated treaty of 1994, failed to be signed. Project developed in accordance with the rules and regulations of WTO is expected to be signed in October.

Між зоною и союзом

Керівництво України, яке багато років практикувало «багатовекторність», вперше зіштовхнулось із необхідністю зробити остаточний вибір: підписання Україною угоди про поглиблену зону вільної торгівлі з Євросоюзом (ЗВТ) чи вступ країни в Митний союз (МС) Росії, Білорусії та Казахстану.
Про це ж саме стверджують і представники офіційної влади Росії та ЄС. Наприклад, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що вважає Україну членом родини європейських народів. Не забувши нагадати про переваги більш легкого доступу до ринку ЄС, ємкістю в 500 млн. потенційних споживачів українських товарів, який буде втрачений у випадку вступу України в МС. Рівно, як і надії на масове залучення іноземних інвестицій. В свою чергу президент РФ Медведєв заявляє про підвищення митних зборів, а також посилення конкуренції між економіками Росії та України. Мовляв, відкриваючи свій ринок для товарів ЄС, Україна відчує згодом неконкурентоспроможність своїх товаровиробників і буде намагатися вийти на ринки країн СНД. В сільському господарстві та металургії ми вже конкуренти, але там де раніше була кооперація (авіа-, суднобудівництво, ВПК), Росія почне створювати паралельні виробництва, та в решті решт буде ще більш жорсткіше суперництво.
Спроби знайти компромісне рішення по формулі «3+1», тобто без вступу в МС, шляхом підписання окремих секторальних угод та сепаратних зон вільної торгівлі так і не увінчалися успіхом. Втім, схоже, що вибір вже зроблено, а загравання з МС лише прискорить переговорний процес з Європою. Втомившись від ультиматумів, влада України рішуче заявила, що курс на євроінтеграцію залишається незмінним, а зі своїми сусідами країна буде домовлятись на принципах ВТО. Україна та ЄС врегулювали питання експорту української агропродукції, виробництва ряду товарів захищених найменувань (за виключенням 7 назв алкоголю), ввозу б/в авто. До кінця року угода про ЗВТ може бути підписаною, про що впевнено заявляють обидві сторони.
В цей же час 19 травня в Мінську так і не вдалось підписати оновлену угоду про вільну торгівлю з країнами СНД (в тому числі учасниками МС) замість застарілого договору від 1994 р. Проект, розроблений у відповідності з нормами та правилами ВТО, планується підписати в жовтні.

Куда уходит нал, он был еще вчера…

В квітні був прийнятий за основу проект закону (№7497), що дозволяє звільняти посадових осіб за порушення законодавства в сфері регуляторної політики (шляхом зміни норм ст. 41 КЗП).

Занепокоєння чиновників викликала статистика про різке скорочення легального малого бізнесу в Україні. А також дані НБУ за І кв. 2011 р., згідно з яким з банків пішло $4 млрд готівки, що в 3,6 разів більше, ніж за той самий період 2010 року.

Схоже, що Кабмін не на жарт занепокоєний результатами своїх реформ. Зокрема, Прем’єр-міністр Микола Азаров прямо на засіданні уряду погрожував негайним звільненням чиновників будь-якого рангу за затримку з видачею ліцензій, дозволів та сертифікатів.

Швидкої розправи голова Кабміну очікує не тільки над «гальмами дерегуляції», а також над співробітниками МВС та податківцями, які вирішать порушити заборону на перевірку малого бізнесу. Для оперативного реагування на скарги, в урядовому кол-центрі, створять спеціальну гарячу лінію. Податківців окремо попередили про необхідність швидше реагувати на масові звернення платників, особливо на ті, що стосуються процесу втілення ПК.

Кожне відомство повинно протягом місяця представити реальні докази спрощення підприємницької діяльності. А для того, щоб вони не обманювали, прем’єр готовий весь травень слухати підприємців, відвідуючи різного роду засідання з питань розвитку малого та середнього бізнесу.

Серія дефолтів в країнах Єврозони

Кількість «хворих» економік в Європі продовжує зростати, що автоматично скорочує кількість рятівників та їх фінансові можливості.
Рік тому, коли в Греції трапився «інфаркт», тільки ін’єкція EUR 110 млрд. кредиту від ЄС, МВФ та Європейського Центробанку (ЄЦБ) відтягнули сумну розв’язку. Адже настання неплатоспроможності Греції – питання часу. Борг рівний 140% ВВП (EUR 330 млрд.) не залишає в цьому ніяких сумнівів. До 2012 р. його розмір може досягти 160% ВВП, за відсутності переконливого (в першу чергу для інвесторів) плану порятунку. Заходи по економії держвидатків не дають економіці розвиватись, заганяють її в тінь та провокують народні хвилювання.
Влада країни рішуче виступає проти можливостей реструктуризації державного боргу, оскільки це позбавить країну доступу на борговий ринок на 10-15 років. При цьому країна вже отримала розстрочку з 3,5 до 7,5 років на повернення EUR 110 млрд. та знизила кредитну ставку приблизно на 1%. Представники ЄС також виступають проти реструктуризації, побоюючись, що це погіршить стан інших боржників, запустивши «доміно» дефолтів. Хоча вже зрозумілим є те, що потрібно не заперечувати очевидне, а шукати варіанти, спроможні мінімізувати цей ризик. Ринок більше не вірить обіцянкам. Згідно опитування Reuters 21 аналітика, ймовірність дефолту Греції оцінюється в 60%, при цьому окремі оцінки експертів різняться від 30% до 90%.
У зв’язку з чим прибутковість десятилітніх облігацій Греції в травні досягла 15% річних, Португалії та Ірландії – близько 10% річних. Адже інвестори вже чули про неможливість дефолту Ірландії та Португалії. В результаті Ірландія отримала в листопаді 2010 року згоду на отримання кредиту до EUR 85 млрд., а 16 травня 2011 року влада ЄС має намір остаточно затвердити початок фінансової допомоги Португалії в розмірі EUR 78 млрд. Зараз активно обговорюється участь Іспанії. Влада країни, представники ЄС та МВФ знову стверджують, що Іспанії не потрібні кредити. Це боротьба за останній бастіон. Загальний суверенний борг Мадриду оцінюється в EUR 560 млрд., тобто більше, ніж борги Греції, Ірландії та Португалії всі разом. Та на їх порятунок знадобиться EUR 1,15 трлн. Такого навантаження не витримають локомотиви Єврозони (Франція та Німеччина) і девальвація євро буде практично неминучою.

What causes the spread of global inflation.

The U.S. Treasury Department officially announced that in early June, the country faces a technical default, if the Obama Administration and Congress are unable to agree on raising the public debt limit. Simply put, the country will be unable to service their obligations and did not have enough money to fund all necessary expenses.
As a result - may be closed some state institutions and arrested (or reduced) salaries of state employees, as well as social benefits. The ministry estimated that the maximum allowable amount of debt of $ 14.3 trillion. - will be reached as early as May 16 this year.
In just five quarters (from February 2010) The U.S.has already loaned $ 1.9 trillion. Since 2005, the total amount has almost doubled (from $ 7.6 to $ 14.3 trillion). As a result, every American has a debt before foreign lenders (mostly Chinese) and costs about $ 45,000.
The International Monetary Fund is concerned about the lack of a coherent in U.S. strategy to align costs and revenues.
That, with the increasing debt load (already 94% of GDP) and reducing the rate of economic growth (1, 8% in I quarter. 2011 against 3, 1% in the IV quarter of 2010.), according to experts surveyed by Reuters may lead to the debt crisis, like the Greek. Uncertainty about the future of America has forced the international rating agency Standard & Poor's downgraded credit rating from stable to negative.
According to IMF forecasts, by 2016 the U.S. will lose the status of the world's largest economy, losing the leadership to China. Actually, the experts were talking about it before, but specific dates were mentioned for the first time.
If the default would happen, then inevitably followed the devaluation of the dollar.
In contrast to the Russian ruble, which at the time of default in 1998, "dipped" by 75% (on 1 January 1999 the exchange rate fell three times), the American dollar - the currency of international settlements, and hence the consequences of this phenomenon will affect not only Americans.

До чого призводить розкручування світової інфляції

Міністерство фінансів США офіційно оголосило, що вже на початку червня країні загрожує технічний дефолт, якщо адміністрація президента Барака Обами та конгрес не зможуть домовитись про підвищення граничного рівня держборгу. Отож, країна не зможе обслуговувати свої зобов’язання і їй не вистачить грошей для фінансування всіх необхідних витрат. Як наслідок – можуть бути зачинені деякі держустанови та затримані (або скорочені) заробітні плати бюджетників, а також соціальні виплати.
У міністерстві підрахували, що максимально припустимий розмір боргу в $14,3 трлн. – буде досягнутий вже до 16 травня цього року. Всього за п’ять кварталів (з лютого 2010 р.) США встигли взяти в борг $1,9 трлн. З 2005 року загальна сума зросла майже вдвічі (з $7,6 до $14,3 трлн.). В результаті кожний американець вже винен іноземним кредиторам (в основному китайцям) приблизно по $45 тис.
У МВФ занепокоєні відсутністю у США зрозумілої стратегії по приведенню у відповідність витрат та доходів країни. Що, при збільшенні боргового навантаження (вже 94% ВВП) та скороченні темпів зросту економіки (1,8% в I кв. 2011 р. проти 3,1% в IV кв. 2010 р.), за оцінками експертів, опитаних агентством Reuters, може призвести до кризи заборгованості, подібній грецькій.
Невпевненість у завтрашньому дні Америки примусила міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s знизити довгостроковий кредитний рейтинг країни зі «стабільного» на «негативний». За прогнозами МВФ, до 2016 р. США позбавляться статусу великої економіки світу, поступившись лідерством Китаю. Власне, про це експерти говорили і раніше, але конкретні строки були названі вперше.
Якщо дефолт все ж відбудеться, то за ним неминуче послідує девальвація долару. На відміну від російського рубля, який під час дефолту 1998 р. «просів» на 75% (до 1 січня 1999 р. курс обміну впав втричі), американський долар – валюта міжнародних розрахунків, а значить наслідки цього явища зачеплять не тільки американців. Перші результати невпевненості інвесторів в майбутньому долара ми вже спостерігаємо. Ціни на золото перевищили відмітку в $1500 за тройську унцію, дорожчають енергоресурси та продовольчі товари.

Реформальний підхід

Протягом І кв. 2011 р. кількість створених приватних підприємств значно зменшилась, в порівнянні з цим періодом 2010 р., а зупинених суб’єктів господарства – збільшилась.

Замість чистого приросту в 26,7 тис. СПД в І кв. 2010 р. станом на 01.04.2011 р., кількість підприємців скоротилась на 12,6 тис. При цьому ще 1 березня в ДПАУ відмічали ріст кількості платників податків на 2,5 %.
Враховуючи, що згідно з розрахунками заступника голови ДПАУ Олександра Клименко, сприяння мінімізаторам надавали приблизно 170 тис. фізичних осіб-єдиноподатників, резерв скорочень ще далеко не вичерпаний. Ймовірно, саме цей факт дає податківцям підґрунтя стверджувати, що масової ліквідації бізнесу в Україні після прийняття Податкового кодексу так і не відбулось.

В уряді заперечують згубну роль Податкового кодексу, пояснюючи скорочення кількості підприємців, переходом останніх на загальну систему оподаткування. Мало того, голова фінансово-митно-податкового комітету ВР Віталій Хомутинник стверджує, що парламент вже врахував побажання малого бізнесу, схваливши 19 квітня в першому читанні зміни до Податкового кодексу відносно сплати Єдиного соціального внеску (законопроект №8217). Ймовірно, такими потрібно вважати звільнення платників єдиного податку від штрафів, у випадку порушення порядку сплати пенсійних внесків.
При цьому, в цей самий день парламентарі відмовились посилити персональну відповідальність посадових осіб за перешкоджання підприємницької діяльності (законопроект №7535) та відмінити фактичну заборону на співробітництво юросіб з «спрощенцями» (№8217-2), а також встановити до кінця року мораторій на податкові перевірки малого бізнесу (№8018). Законопроект №8276 про спрощену систему оподаткування так і не включено в порядок денний, так само як і проект про повернення «спрощенки» станом на 1 січня 2010 р. (№8289).

Уряд присипляє підприємців обіцянками «врахувати усі побажання бізнесу», представивши концепцію реформування спрощенки. Але офіційного документу від Кабміну, що підтверджував би узгодження позицій уряду та бізнесу, за словами Віталія Хомутинніка, так і не надійшло. Замість цього, Кабмін намагається повернути, відмінені лише три місяці тому, норми Податкового кодексу по оподаткуванню НДС послуг в сфері інформатизації, інжинірингових, юридичних та інших (проект №8321). Така непослідовність свідчить про відсутність чіткої стратегії податкових реформ.

Чим може скінчитись боротьба уряду із зарплатами в конвертах

Уряд готує три законопроекти, які на думку чиновників, допоможуть легалізувати виплату зарплат в Україні.

По загостренню пристрастей та соціальним наслідкам, ці новації можливо порівняти хіба що з проведенням пенсійної реформи. Перший законопроект посилює адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення трудового законодавства. Наприклад, директор чи фізособа-підприємець за те, що не оформив співробітника на роботу або виплатив йому зарплату в конверті, буде змушеним заплатити до 8500 грн. штрафу (або відробити виправні роботи до 2 років та заборона займатись певною діяльністю – до 3 років). Другий проект закону пропонує штрафувати юросіб. За таке ж грубе порушення компанію «покарають» на 34 тис. грн. за кожного неоформленого співробітника. Дуже показово, що приватний підприємець буде покараним і як посадова особа, і як суб’єкт підприємницької діяльності. На кінець, третім проектом чиновники мають намір ввести поняття мінімальної «гарантованої зарплати». У восьми категоріях, в залежності від рівня кваліфікації співробітника та займаної посади. Тобто, фактично держава намагається вказувати приватним підприємствам, кому і скільки платити за роботу. І відповідно, скільки віддавати до бюджету нарахувань на фонд оплати праці.

В результаті примусової легалізації зарплат 1,5 млн. громадян, уряд очікує додатково отримати 50 млрд. грн. Податківці відрапортували, що в І кварталі 2011 р. 12,5 тис. підприємств підвищили рівень оплати праці та додатково сплатили в бюджети різних рівнів 19,1 млн. грн. податку на прибутки фізосіб. Тобто, приблизно по 1528 грн. з кожного підприємства. В порівнянні із зусиллями минулого року (донарахування та штрафи 619 млн. грн.) – не густо. Не допомагає навіть «пряник» у вигляді автоматичного відшкодування ПДВ для тих, хто сплачує робітникам 2,5 мінімальних зарплати.

Збільшення податкового навантаження змусить підприємства в черговий раз скоротити персонал, що став занадто дорогим. Якщо ж це не можливо з технічних причин, то гроші в конвертах отримають не тільки робітники, але і перевіряльники. На щастя, нові закони створять для цього багато приводів. Норму індикативної зарплати можна буде обійти, оформивши працівника на 2-3 категорії нижче, ніж того вимагає Мінсоцпраці. В будь-якому випадку, працювати у збиток ніхто не буде. Проте державі прийдеться брати на себе турботу про соцзабезпечення нових безробітних, серед яких можуть виявитись, до речі, і колишні директори та власники підприємств, покарані за нелегальне працевлаштування.

Найбільш очевидний шлях вирішення проблеми – створити ефективну шкалу оподаткування на фонд заробітної плати. Адже разом з податком на прибуток відрахування в соцфонди вже становлять 50%.

Gold Rush

Why do investors keep buying the precious metal?

On April 5, 2011 at the New-York Mercantile Exchange and Commodity Exchange, Inc (COMEX) new historical record of the price on gold was made. Its price exceeded the mark of $1450 per troy ounce for the first time.

It is not a secret anymore that some economic crisis relief happened due to the doubtful achievement of Central Banks of many countries of the world, which solved the problems of financial institutions with its bad credits and toxic assets by the big amount of freshly printed Dollars, Euros and other monetary units. “Currency Wars” already caused first damages – the impetuous raise of the world prices on all real and material assets – metals, provisions, cotton and shares of enterprises. Consumer prices in the countries-members of the Organization of economic cooperation and development increased on 2,4% in February compared to the prices in February 2010, which became the biggest jump since October 2008.

Not to make guesses about which monetary unit will become devalued faster, investors maturely reasoned that it is better to invest into the eternal values: gold and silver. So it turns out that it is not the increase of price for assets, but it is a devaluation of money. Off course, there are fears that after significant raise the price on gold may drop dramatically, but for the main time we witness reverse processes.

Analysts are competing in the most precise predictions on the price for precious metal. For example, according to the international gold mining company AngloGold Ahsanti the price on gold will grow for $100 per year, reaching the price of $1500 per ounce in 2012, and $1600 at the end of 2012. And even George Soros, who was frightening the world with the growing “bubble” at the gold markets throughout 2010 year, was continuing to increase his investments into the precious metal during all this time.

Ukrainian banks offer gold bullion for purchase, and also there is a possibility to place “gold” deposit for 3-4% per annum. Against the background of prognoses on the rise in prices for gold for 7-8% per year, I consider such deposit to be a rather worthy instrument of saving personal capital.

Золота лихорадка

Чому інвестори продовжують скуповувати дорогоцінний метал

На Товарній біржі Нью-Йорку (COMEX) 5 квітня 2011 р. було встановлено новий історичний рекорд вартості золота. Його ціна вперше перевищила позначку в $1450 за трійську унцію (1 грам).
Ні для кого не є таємницею, що певне послаблення хватки економічної кризи – сумнівне досягнення Центральних банків багатьох країн світу, що залили проблеми фінустанов з їх поганими кредитами та токсичними активами масою свіжонадрукованих доларів, євро та інших грошових одиниць. «Валютні війни» принесли перші розрухи – стрімко почали зростати світові ціни майже на усі реальні активи та матцінності – метали, продовольство, хлопок та акції підприємств. Споживчі ціни в країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), в лютому зросли на 2,4% в порівняні з тим же місяцем 2010 р., що стало максимальним стрибком з жовтня 2008 р.
Щоб не гадати, чия грошова одиниця знеціниться швидше, інвестори тверезо розсудили, що краще вкладати у вічні цінності: золото та срібло. Ось і виходить, що це не активи зростають в ціні, а знижується вартість грошей. Звісно ж, існують побоювання, що після значного підйому вартість золота може різко впасти, поки що спостерігається зворотній процес. Аналітики змагаються в прогнозах цін на дорогоцінні метали. Наприклад, в міжнародній золотовидобувній компанії AngloGold Ashanti вважають, що ціна буде зростати на $100 в рік, досягнувши до 2012 р. $1500 за унцію, а до кінця 2012 - $1600. І навіть Джордж Сорос, який весь 2010 рік лякав світ «міхуром», що надувається на ринку золота, продовжував весь цей час збільшувати свої вклади в дорогоцінний метал.
Українські банки пропонують для купівлі золоті злитки, а також існує можливість розмістити «золотий» депозит під 3-4% річних. На фоні прогнозів подорожчання золота на 7-8% в рік, вважаю такий депозит дуже гідним інструментом збереження власних заощаджень.

Приріст кредитів – приріст зловживань.

Результати досліджень USAID по Україні (грудень, 2010 року) показали досить песимістичний портрет типового українського споживача фінансових послуг. Більшість населення нажаль має помірний рівень фінансових знань і часто завищує оцінку власних знань та навичок щодо продуктів споживчого кредитування.

В свою чергу кредитодавці, іноді зловживають такою необізнаністю споживачів ставлячи їх в такі умови, при яких практично є неможливим виконання своїх зобов’язань. Одна із головних причин – заборгованість розраховується кредитодавцем за досить складними формулами, що є не зрозумілими для споживача.

Незважаючи на норми закону (ст.51 Конституції України про рівні права і обов'язки у шлюбі, ст.61 Сімейного кодексу України про те, що об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя), кредитодавці часто укладають договори без згоди на те іншого члена подружжя.

На даний час законодавством України досить поверхнево передбачена можливість захисту прав споживачів – позичальників. Так, норми Цивільного кодексу України (ст.ст.1054-1057) передбачають тільки загальні умови кредитного договору, Закон України «Про захист прав споживачів» хоча і дає визначення споживчого кредиту, однак не обмежує кредитодавців в можливості укладати кредитні договори зі споживачем на недобросовісних та несправедливих умовах.

З метою захисту прав споживачів фінансових послуг та законодавчого закріплення обмежень можливості зловживань кредитодавців по відношенню до споживачів вважаю наразі нагальним створення та лобіювання законопроекту про «Про заборону зловживання фінансовою та юридичною необізнаністю споживачів з боку кредитодавців при видачі та обслуговуванні споживчих кредитів та про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів».

Прийняття такого законопроекту підвищить правову захищеність споживачів від зловживань з боку кредитодавців шляхом надання кредитів на умовах відкритості та прозорості.

Що буде з малим бізнесом після першого квітня

1 квітня 2011 р. вступив в силу третій розділ Податкового кодексу, що стосується сплати податку на прибуток підприємств. З цього дня компаніям, що працюють за загальною системою оподаткування, заборонено відносити на валові витрати вартість товарів та послуг, куплених в «спрощенців» (ст. 139 ПК), що робить їх співробітництво з приватними підприємцями невигідним. В результаті дрібні бізнесмени будуть змушені від сьогодні або продавати товар кінцевим споживачам, або співпрацювати з собі подібними, чи закритись.
У податківців своя правда. Згідно з даними ДПАУ, в січні-лютому 2011 року кількість фізосіб-підприємців збільшилась на 2,5%, в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року. 170 тис. фізосіб-підприємців, за підрахунками податківців, замішані в схемах оптимізації. Виходить, що заради цих 170 тис. держава готова поставити під загрозу існування 1 млн. підприємців, не враховуючи їх найманих працівників. Куди підуть ці люди? Вони або продовжать працювати, але вже на нелегальній основі, або займуть чергу на біржі праці. До речі, зниження кількості безробітних, що розпочалось минулого року, знову призупинилось, і почало зростати. Згідно з даними Держкомстату, рівень безробіття в Україні за лютий 2011 р. в порівнянні з січнем збільшився на 5,3% - до 616, 7 тис. осіб. Це 2,2% працездатного населення. Кількість громадян, що отримують допомогу по безробіттю – зросло на 4,1%.
Що стосується збільшення кількості підприємців, то це можна пояснити не стільки покращенням умов бізнесу, скільки труднощами, пов’язаними з процедурою ліквідації підприємств. В залежності від регіону та рівня «зв’язків» за проведення процедури, потрібно заплатити 3-30 тис. грн. неофіційної винагороди податківцям. Звичайно, в таких умовах дешевше здавати пусті звіти. Слід враховувати і такий варіант обходу нових податкових норм, як створення замість «єдиноподатника» нового підприємства на загальній системі оподаткування, яке може претендувати на 5-річні податкові канікули. Або використання його в якості буферу між спрощеною та звичайною системою оподаткування.
Було б логічно вводити податкові канікули не для нових підприємців, а для вже існуючих та працюючих єдиноподатників. Тим більше, що умови, за яких новостворена компанія може користуватися благами податкових канікул, майже неможливі для виконання підприємствами малого та середнього бізнесу.

Заклинання інвестицій

Куди і як іноземці хочуть вкладати гроші в Україні

В кінці березня в Києві відкрилось представництво Європейського інвестиційного банку. Цей інститут Євросоюзу фінансує інфраструктурні проекти в Україні з 2006 р. (загальна сума в EUR 466 млн.), але тільки зараз, однією із останніх великих міжнародних фінустанов, офіційно закріпила свою присутність в нашій країні. Це зайвий раз підтверджує зростаючий інтерес іноземних інвесторів до вкладень в українську економіку. Індекс інвестпривабливості України в І кв. 2011 р., в порівнянні із попереднім кварталом, виріс не сильно – на 0,12 та досяг позначки 3,4 пункту по п’ятибальній шкалі.

Мінфіну доручено за півроку широко проінформувати ділові кола країн-партнерів про можливості України. ЇЇ сподіваються представити, як надійну інвестиційну гавань та європейський культурно-туристичний центр. У відповідності з держпрограмою інноваційно-інвестиційного розвитку України до 2015 р., нараховується 163 проекти на загальну суму 368 млрд. грн. Згідно з даними Мінекономрозвитку, тільки у 40% проектів є реальне фінансування. Інші чекають інвесторів, готових вкладати кошти на термін від 3 до 10 років. Уряд готовий витратити 765 млн. грн. на здешевлення кредитів для інвесторів, які вирішили підтримувати інноваційні проекти в реальному секторі економіки.

Але західні інвестори бажають бачити в Україні цивілізовані підходи до ведення бізнесу. В посткризовий період всіх інвесторів цікавить наявність доходу та прибутковість компанії, а не просто активи та потенціал росту. Дослідження Міжнародного фонду Блейзера свідчать про те, що більшість інвесторів хвилює посилення в 2010 р. корупції в Україні, а також неможливість захисту своїх інтересів в судах. Посол США в Україні Джон Теффт жалівся, що американським компаніям в Україні заважає «кумівство» в економіці. Американська торгова палата письмово попередила владу України про можливість економічної ізоляції нашої країни, в разі прийняття законопроекту №8053, яким вводиться державна монополія на експорт харчових та сільгосппродуктів. До речі, найбільший інтерес в інвесторів викликає вкладання саме в АПК та харчопром.

Зокрема, ЄБРР готовий подвоїти фінансування проектів в АПК (в 2010 р. було вкладено близько EUR 150 млн.), але все буде залежати від готовності приватних інвесторів вкладати кошти в Україну. Поки що деякі компанії заявили про наміри переорієнтуватись на інші країни, наприклад, Бразилію.

Агент влияния

Интервью для журнала «Власть денег»

Маргарита Ормоцадзе | Март 2011, (№302)

О том, чего может стоить беспредел украинских силовиков, бизнесмен Руслан Демчак знает не понаслышке. Прошлым летом милиционеры вынесли серверы из его офиса, из-за чего пропала финансовая отчетность компаний группы UBG, в т. ч. страховщика «Добробут». Вернуть имущество удалось после обращения к министру внутренних дел.

Мультимиллионер Руслан Демчак в детстве мечтал стать офицером КГБ или разведки. Под впечатлением сериала «Семнадцать мгновений весны» юный школьник всерьез размышлял о карьере в спецслужбах. И хотя в зрелом возрасте Демчак реализовал себя в роли предпринимателя, кое-что у Штирлица он позаимствовал.

С одной стороны, бизнесмен позиционирует себя как публичную персону: участвует в телевизионных программах, ведет несколько блогов. С другой стороны — не публикует полную биографию, ревностно относится к разглашениям фактов личной жизни, и, по возможности, сторонится политики. От последнего правила он отступил лишь однажды: очарованный «Фронтом Змин» Арсения Яценюка, в 2009 году Демчак возглавлял рабочую группу «Фронта змин» по реформированию здравоохранения. Но до вступления в партию дело не дошло. «Ознакомившись с предвыборной программой Арсения Яценюка, я понял, что это программа социалистической партии. И она не соответствует ни заявленному образу, ни духу. Я капиталист, буржуа по своим внутренним убеждениям. Какой может быть социализм?!» — рассказывает Демчак.

Не найдя общих взглядов с политиками, Руслан Демчак позиционирует себя как независимый от власти предприниматель. Но в Украине независимость власти и бизнеса — миф. Наверное, из-за этого Демчак начал уделять внимание собственным рычагам влияния на чиновников — через общественные организации. В ноябре 2009 года он зарегистрировал Всеукраинскую общественную организацию защиты прав потребителей финансовых услуг. Рекламировать структуру предприниматель решил самостоятельно — появившись весной 2010-го на билбордах в разных районах столицы. В феврале с. г. он возглавил Федерацию работодателей Киева, заявив о намерениях помогать киевскому бизнесу и власти находить общий язык. Тогда же эта структура заявила, что полностью поддерживает реформы, начатые президентом Виктором Януковичем и правительством.

Вас приглашали вступить в ряды какой-либо политической партии?
— Разговоры были, с тремя политическими группами перед президентскими выборами. Но в ходе переговоров я понял, что все сводится к спонсорству избирательных компаний, а меня это не устраивает.

Думаете, кто-то поверит, что вы занимаетесь крупным бизнесом совсем отстраненно от политики?
— Я бы сказал, что сегодня я и моя бизнес-группа незаангажированы с позиции политики. Вообще, бизнесу в Украине проще быть нейтральным. Чем дольше владелец сохраняет политический нейтралитет, тем лучше для бизнеса.

А как же с лоббированием, с простотой решения вопросов «для своих»?
— В 1990-е гг. и позже мы видели, как появляются структуры, построенные вокруг неких государственных проектов — квот, тендеров, госзаказов. Но это «совковый» подход — выбить под себя «нефтяную трубу» и черпать ресурсы. Это бизнес-тунеядство. Время такого бизнеса закончилось, или заканчивается, так как при каждой смене власти подобные предприятия могут быть попросту прикрыты. Настоящий бизнес генерирует конкурентоспособный продукт, а рынок потребляет его.

Осенью прошлого года многие бизнесмены жаловались на усилившееся давление со стороны властей. Вы его ощутили?
— Если речь идет не о бизнесе, а о «нефтяной трубе», то предприниматели, которые привыкли работать с определенной веткой власти, всегда будут ощущать давление при смене политических команд. Другая причина давления — финансирование политических сил и, как результат, такие бизнесмены столкнулись с политической расправой. Мой бизнес — рыночный, не поддерживал ни одну из политических партий. Так что давления со стороны новой власти мы не испытываем. Однако отсутствие давления на бизнес не означает наше удовлетворение властью. Наш бизнес растет, и чтобы процессы проходили успешно, нам нужно ускорять различные согласовательные процедуры, которые зависят от чиновников. В Киеве с этим масса проблем — вопросы земли, аренды, рекламы часто зависают.

И поэтому вы пошли в Федерацию работодателей Киева?
— Да. Я чувствую в себе силы помочь изменить что-то в нашей системе. Я хочу сократить расстояние при коммуникации между местной властью и бизнесменами. Например, в Калужской области РФ уже несколько лет фиксируется максимум инвестиций на душу населения в России. Секрет в том, что губернатор раздал всем основным бизнесменам и инвесторам свой прямой мобильный телефон. И при возникновении каких-то вопросов на местах с бюрократическим аппаратом они могут ему в любой момент позвонить, обратиться за помощью. Для предпринимателя важно, чтобы его вопросы решались быстро и эффективно. Все остальное он сделает сам, так как представляет самую активную часть общества.

Вы же не можете заставить г-на Попова раздать свой телефон всем киевским предпринимателям…
— Этот телефон точно будет у нас, и я лично буду лоббировать встречу Попова или другого чиновника с предпринимателями. По закону «заполнения вакуума», в местах пробелов в работе государственных органов создаются структуры, которые делают за них эту работу. В Федерации работодателей Киева я вижу свою роль в том, чтобы помогать бизнесменам и власти договариваться. Это в большей степени статус лоббиста. Мы не созданы, чтобы «лечить» власть. Мы попытаемся упростить взаимодействие власти и бизнеса.

В будущем вы видите себя депутатом Киевсовета?
— Не обязательно быть депутатом, чтобы коммуницировать с властью. Федерация работодателей может быть намного более мощной площадкой для лоббирования, нежели депутатство в Киевсовете. Тем более, сейчас Киевсовет реально не работает, он политически заангажирован.

Золотые 90-е
У большинства украинцев 1990-е годы ассоциируются с галопирующей инфляцией, купонами, очередями и разрастающимся аппаратом чиновников периода «кучмизма». И только для относительно немногих людей 1990-е стали «золотым временем», позволившим заработать первичный капитал и основать свой бизнес. К ним относится и Руслан Демчак. В 1997 году 23-летний Демчак открыл брокерскую компанию «Эквивес-финанс», которая проводила операции с ценными бумагами и активно принимала участие в приватизационных сделках. Эта компания, позже переименованная в «Инициативу», стала основой для корпорации Ukrainian Business Group. На сегодняшний день насчитывает более десяти видов деятельности. Среди них — входящий в группу небольших РД Банк, страховая компания «Добробут», строительные и деревообрабатывающие предприятия.

Свою общественную деятельность во главе Федерации работодателей Киева бизнесмен умело совмещает с частным интересом. «Есть частные медицинские фирмы, которые готовы взять районные коммунальные поликлиники в управление и вывести их на европейский уровень», — говорит Демчак, владеющий одной из крупнейших в стране сетей частных медицинских клиник «Добробут». Не менее примечательно влияние на финансовый рынок и Всеукраинской общественной организации защиты прав потребителей финансовых услуг, публикующей рейтинги недоверия к финансовым организациям. Так, по данным за декабрь 2010 года, в таких антирейтингах «засветились» Альфа-Банк, Приватбанк, Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Украинская пожарно-страховая компания. Но банкир и страховщик Руслан Демчак уверяет, что ухудшить имидж коллег по бизнесу его организация не стремится.

Как вы заработали свой первый капитал?
— Это было как в бородатом анекдоте… Купил яблоко за рубль — продал за два. Купил два яблока по рублю — продал за четыре. А потом умер дядя, и оставил мне миллион (смеется).

И кто ваш «дядя»?
— Дяди нет, я все заработал сам. Еще в 1990-х годах я создал инвестиционную группу «Инициатива», которая специализировалась на работе с ценными бумагами. Это был период концентрации пакетов акций. Приватизация проходила среди сотрудников предприятия, а мы участвовали в сделках по концентрации этих акций в руках портфельных собственников. Что-то оставляли и себе. Например, АО «Строймеханизация». Но мы не брезговали никакой работой, и поэтому выстояли. Мы сдавали в аренду наши самосвалы, чтобы перевозить свеклу в Черкасской области, и строили курятники в Черниговской, дороги — во Львовской и Житомирской областях.

Упомянутая вами «Строймеханизация» связана с предпринимателем Дмитрием Елмановым?
— Нет. В Украине была одна «Строймеханизация» до 1991 года. Кстати, первое ее название «СталинСтрой». В 2003 г. мы выкупили донецкую ветку этой компании. У г-на Елманова — столичная «Строймеханизация».

У вас есть деловые партнеры, являющиеся совладельцами бизнеса?
— Нет, я в бизнесе один.

Тогда почему, согласно отчетности РД Банка, у вас всего 15,7% акций этого учреждения?
— Все остальное записано на моего младшего брата. Он мне помогает.

Правда ли, что базовые клиенты РД Банка — ваши же компании?
— Нет. Хотя работа нашего банка не ориентирована на широкую розницу. Оплошность всей нашей банковской системы была в том, что банки кредитовали потребление — покупку товаров, а не производство товаров и предоставление услуг. Если бы они кредитовали бизнес, а не ритейл, то кризис и его последствия могли бы быть не такими болезненными, как сейчас. Мы придерживаемся именно такой стратегии. Мы кредитуем тех, кто смог выжить в 2008-2010 гг., кто по-прежнему продолжает работать и продает.

Вы — банкир. Как другие банкиры реагируют на деятельность вашей общественной организации по защите прав потребителей финансовых услуг, которая регулярно публикует списки банков и СК, на которые жалуются граждане?
— У меня спрашивали, почему мы включили тот или иной банк или страховую компанию в список недобросовестных структур и рейтинг недоверия. Мы им честно показали суть жалоб. Вы знаете, мы этим банкам оказали добрую услугу — собрали массив отзывов об их реальных проблемах. Клиенты смогли решить проблемы, финансисты узнали, где слабые места.

«Добрые» истории
Среди всех бизнес-проектов Руслана Демчака наиболее заметным является группа «Добробут». Киевляне, проживающие в Дарницком районе столицы, узнали об этой компании в начале 2007 года, когда вместе с квитанциями об оплате услуг ЖКХ получили платежку за страхование жилья от СК «Добробут». Речь шла о сумме порядка 10 грн./месяц. О том, что услуга эта добровольная, некоторые граждане поняли уже после того, как оплатили чек. В ответ на возмущение горожан компания Демчака заявила, что это был пилотный проект, запущенный по договору с Главным информационно-вычислительным центром — святая-святых киевских муниципальных предприятий. Тогда же в компании рассказали о грандиозных планах — переговорах с Ощадбанком и киевской мэрией по массовому страхованию столичных квартир. Но до реализации проекта дело не дошло.
В следующий раз «Добробут» «попал в историю» летом 2010 года. Тогда на запрос корреспондента «ВД» о предоставлении финансовой отчетности страховщика за год 2009-й, в компании извинились, объяснив, что все серверы находятся… в милиции. А отчетность «добробутовцы» пытаются восстановить вручную. Электронная почта сотрудников компании не работала на протяжении месяца. Как оказалось впоследствии, серверы были изъяты правоохранительными органами чуть ли не по ошибке. И рассказывая о тех событиях, Руслан Демчак настойчиво отметает сценарии с попыткой рейдерского захвата его бизнеса. Наверное, даже слишком настойчиво.

В 2006 году ваша страховая компания «Добробут» вела переговоры с киевской мэрией и Ощадбанком по запуску проекта массового страхования жилья в столице. Почему договор не был заключен?
— Переговоры мы вели, но достигнуть договоренностей не удалось. Тогда мы даже сотрудничали с киевским Главным информационно-вычислительным центром, который печатает квитанции по оплате услуг ЖКХ, и по одному из районов столицы — Дарницкому — сделали экспериментальную рассылку. Но было много негативных отзывов от потребителей, так как люди не разобрались, что это была добровольная услуга. Наша ошибка была в том, что мы делали это без предварительной информационной подготовки. Это было массовое страхование имущества от несчастных случаев, в том числе от залива соседей. А любое массовое страхование — дешевле. Это выгодный бизнес, и выгодное страхование для людей. Кстати, в Москве такая программа страхования жилья давно работает.

Что случилось с финансовой отчетностью СК «Добробут» за 2009 год? По нашей информации, у вас изъяли серверы?
— Во время одной из проверок, представители МВД вынесли наши серверы. Мы серверы вернули.

На каком основании были изъяты ваши серверы?
— На основании решения суда по уголовному делу, в котором фигурировал и наш клиент. Проблема в том, что под любое уголовное дело, которое не имеет никакого отношения к деятельности твоей компании, представители силовых структур могут получить постановление прокурора на обыск. Нужное решение суда — тоже не проблема.

Это была попытка захвата бизнеса?
— Это была нейтрализация бизнеса. С какой целью? Я думаю, с целью демонстрации статистики. Госорганам же нужно показывать отчеты о проведенной работе, по проведению обысков. Работу выполнили, получили галочку. Правоохранительные структуры у нас часто занимаются внутренней показухой. Это как гаишник, который не помогает на светофоре развести затор, а стоит за углом и ловит на знак.

Вы знаете, кто заказал изъятие ваших серверов?
— Я же говорю — никакого заказа на мой бизнес не было. Милиция действовала для выполнения целей статистики.

Как долго вы возвращали серверы?
— Часть вернули через три дня. Другую часть — спустя несколько недель.

Вы пытались оспорить действия милиции?
— Мы написали жалобы в Генпрокуратуру, МВД. Не знаю, подействовали они, или тот факт, что на серверах не было информации, имеющей отношение к уголовному делу. Но серверы нам вернули. Впрочем, из-за действий правоохранителей у нас упали все сайты корпорации и пропали некоторые базы данных. Это было просто какое-то вредительство! Я знаю такие случаи, когда украинские компании выносят свои серверы за границу. После ситуации 2010 года мы тоже рассматриваем такую возможность.

На Цветочной улице
Детская мечта Руслана Демчака о Штирлице отчасти реализовалась. «Часто, возвращаясь домой из школы, я фантазировал, как бы показал родной город Липовец Винницкой области иностранцам. Видимо, пропаганда так действовала на детей…» — вспоминает бизнесмен, который большую часть своих отпусков посвящает прогулкам по «штирлицевским» местам — европейским столицам. За пятнадцать лет он исколесил все знаковые города Старого света, и, по собственному признанию, в совершенстве изучил их географию. Благо, времени на отдых у Руслана Демчака много. Например, новогодние праздники у него растянулись на целый месяц, прошлогодний летний отпуск — на два. «Инфраструктурно я могу себе это позволить. У меня налаженный, организованный бизнес, и я уверен, что даже в мое отсутствие все будет работать», — отмечает Демчак. Искушенный европовед, он больше всего любит две страны — Швейцарию и Францию.

Что вас привлекло в Швейцарии?
— Там я много хожу пешком. Практически все столицы Европы знаю без карты, сходу вспоминаю географию центров столиц. Мне можно позвонить, находясь, допустим, в центре Лондона, и я скажу, куда нужно повернуть, или как быстро добраться до искомого места. Так же хорошо я знаю Москву. Мне нравятся пешие прогулки, когда ты видишь город не из окна автомобиля, а «живьем». В таких прогулках по европейским столицам я черпаю для себя вдохновение, и новые бизнес-идеи. Потому что многое в Европе уже реализовано, в Украине это нужно просто повторить, с привязкой к нашему менталитету.

Какой первый город в Европе вы посетили?
— Это были Афины в 1996 году. Потом долго выбирал между Римом, Парижем и Лондоном, и понял, что мой город — это Париж. Как ни странно, он нравится мне своим однообразием. В нем чувствуется единый стиль. Для этого много сделал Наполеон III, в свое время полностью перестроивший Париж. Он и дал городу стандарты, которые поддерживаются до сих пор. Для меня как для бизнесмена все, что имеет стандарты и точную структуру, является природной, комфортной средой.

У вас есть место в Париже, куда особенно часто хочется возвращаться?
— Париж сам по себе такое место. Я люблю где-то подыскать комфортную лавочку у пруда и полдня провести за книгой. Например, в парке возле Эйфелевой башни. Прошлым летом я просидел там несколько часов. Читал роман «Подросток» Федора Достоевского (предпоследний роман писателя, написан в 1875 г. — прим. «ВД»). Это не очень раскрученная вещь классика. Вся книга построена на разговоре отца с сыном.

И что вас впечатлило в этом романе?
— В какой-то момент отец рассказывает сыну, что в будущем наступит такой период, когда люди не смогут отдавать друг другу долги, целые страны обанкротятся,и это будет происходить во всем мире. Тогда вещи обесценятся, и мир окислится. Ничего не напоминает?

Перспективы
В ближайшем будущем основная деятельность Руслан Демчака связана с Федерацией работодателей Киева. Благо, планы у структуры совершенно грандиозные, и дело не только в налаживании диалога между властью и бизнесом. Например, на повестке дня — попытка запустить в Киеве экспериментальный проект по возвращению НДС иностранцам, закупающимся в столичных магазинах. Дабы реализовать идею tax free в Киеве, нужно участие ГНАУ, Минтранса и Таможенной службы. Даже если переговоры не увенчаются успехом, Демчак получит отличный лоббистский опыт. «И киевскую, и украинскую федерации работодателей я считаю недостаточно влиятельными. Но 10% работодателей сегодня представляют собой намного большую силу, чем все профсоюзы в стране, и могут сделать намного больше, чем профсоюзы», — уверен Демчак.О политических же перспективах говорить можно будет ближе к концу года текущего. Хотя Руслан Демчак настаивает на политической независимости, но коллеги по бизнесу не исключают, что к парламентским выборам 2012 года предприниматель может приблизиться к одной из политических сил. Насколько близко — покажет время.