"Гарант вкладчиков" Интервью журналу «Личный счет» (опубликовано в №4, апрель, 2010)

Президент Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг», собственник Корпорации UBG, кандидат наук государственного управления – Руслан Демчак рассказал о том, как выбирать банк и определить оптимальную ставку по депозиту

- В первой пятерке банков с максимальным приростом вкладов населения – все зарубежные финансовые учреждения. Украинцы больше не доверяют «родным» банкам, а отечественные банки проиграли борьбу финансовым учреждениям с зарубежным капиталом за деньги вкладчиков?
- Между украинскими банками и банками с иностранным капиталом никогда не было соревнований. На этом поле каждый банк играет за себя. И каждому необходимо не то чтобы победить, а не сойти с дистанции – такая задача сейчас перед каждым участником банковского рынка.

Конечно, иностранцам проще – у них есть тыл в виде дешевых ресурсов. Но с другой стороны, у 70% тех транснациональных корпораций, которые представлены в Украине банками-«дочками», тоже есть трудности. Многие инициировали возвращение средств, которые были инвестированы в Украину. Можно сказать, что эти банки не выстраивают долгосрочных стратегий. Например, банк ING вообще свернул программы с физлицами и работает только с юридическими лицами. Если говорить о банках с украинским капиталом, то в будущем у них достаточное поле для деятельности.

Если посмотреть на проблему глазами потребителей банковских услуг, то тут есть психологический аспект. Считается, что большие международные организации дорожат своей репутацией, и они не уйдут просто так с рынка, не заплатив денег вкладчикам.

К сожалению, украинские собственники банков готовы на такой шаг как банкротство. А «Проминвестбанк», «Надра» и «Укропромбанк» очень сильно «подмочили» репутацию именно крупным банкам с украинским капиталом. Ни один банк не является настолько большим, чтобы не обанкротиться. Хочу подчеркнуть, что НБУ показал взвешенный подход: создал институт ликвидаторов банков, провел рекапитализацию трех украинских банков. Остался нерешенным вопрос только с банком «Надра». Тут ситуация: «казнить нельзя помиловать» – вопрос только где в этом случае ставить запятую?
Конечно, все это порождает у потребителя недоверие именно к банкам с украинским капиталом. Ведь, фактом является то, что ни один банк с иностранным капиталом во время кризиса не начал процедуру ликвидации.

- Вкладчики по-прежнему легко соблазняются высокими ставками по депозитам или уже строже подходят к выбору банка?
- Для многих высокие ставки по депозитам, в последние 5–8 лет, были определяющим фактором, что подтверждается огромным спросом на кредитные союзы, дававших еще более высокий процент по вкладам, нежели банки. К сожалению, более половины кредитных союзов сейчас проблемные. По статистике, в кредитных союзах сейчас сконцентрировано более 1 млрд. грн. вкладов. Как президент Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг», могу сказать, что более 60% обращений в нашу организацию – именно от вкладчиков кредитных союзов. По вопросам банковской сферы, за бесплатной консультацией обращалось порядка 17%. Работой страховых компаний сегодня недовольны – 11,7%. Жалобы на «организации финансовой взаимопомощи» поступали в 6,1% случаях.
Позитивной тенденцией является то, что уже сами вкладчики больше читают договора, участвуют в обсуждениях на форумах в Интернете, стараются получить максимум информации, чтобы предупредить возможные риски. Но, так или иначе, все эти «исследования» не являются абсолютными определяющими. Банков много, и ставка по депозиту все равно остается основным фактором при выборе того или иного банковского учреждения.

- Сейчас банки снижают ставки по депозитам, тем не менее, не все готовы к существенному понижению процентов. Означает ли высокая ставка, что у финансового учреждения возникли трудности?
- У населения накопился значительный потенциал ожидания стабильности и спокойствия. После выборов психологический фактор сыграл свою роль – и те средства, которые были припрятаны под матрацами, хлынули на организованный банковский рынок. А если на рынке есть спрос на депозиты, то соответственно он отреагировал понижением депозитных ставок. Такая тенденция наблюдается только последний месяц, поэтому не исключено, что некоторые банки ещё не успели отреагировать на понижение депозитных ставок. Есть ли у банка проблемы, можно будет судить когда он предложит высокую депозитную ставку летом или в начале осени.

- Какая ставка, на ваш взгляд, является максимально допустимой?
- Это вопрос бизнеса. Если у банка есть кредит, который стоит на 3-5% дороже, нежели депозитная ставка, то нет разницы, сколько стоит депозит. Главное – маржа, добавочная стоимость между кредитом и депозитом.
С точки зрения вкладчика, важно учитывать инфляцию. Я рекомендовал бы приравниваться к евро. И предлагаю такую формулу: украинская инфляция, откорректированная на инфляцию евро. Например, у нас прогнозируют инфляцию 13% за 2010 год, в Европе – 4%, разница составляет 9%. Если по депозиту в евро предлагают 10%, то в гривне это должно быть минимум 13% годовых. А если банк предлагает 19% годовых по депозиту в гривне – это уже не выгодная ставка. Хотя лучше брать не прогнозируемые данные, а цифры за предыдущий год.

- Банкиры предлагают «переформатировать» рынок депозитов, существенно ограничив права вкладчиков: запретить снимать деньги с депозита до истечения его срока, ограничить максимально возможный размер ставки. Вы считаете это справедливым?
- Это не рыночные шаги. Любые ограничения – игра с правилами. Всегда найдутся люди, которые эти правила будут обходить и на этом зарабатывать. Если будет ограничение по размеру ставки, банки могут прибегнуть к «доплатам в конвертах», как платятся зарплаты. Таким образом, создастся черный рынок. Я против таких мер. Однако в сложившейся ситуации, на некоторое время, возможно, это и оправдано. Банкам нужно нарастить активы.
На самом деле, это не так уж и катастрофично, если рассмотреть ситуацию с точки зрения партнерства. Банк и вкладчик заключили хозяйственный договор с указанием четких сроков и сумм. Вкладчик не только потребитель, но и партнер банка, который передает определенный ресурс для пользования банку. Сейчас длина кредитных ресурсов намного больше, чем длина пассивов. Это большой риск для банков. Чтобы они могли прогнозировать свою деятельность и действительно кредитовать, им необходимо быть уверенными, что пассивы, которые переданы от физических лиц, от вкладчиков, гарантированны на определенный срок. Возможно, уступка вкладчиков – просто выполнять свои обязательства по договору, не более того, - была бы хорошим знаком для экономики в целом.

- Существует мнение, что вкладчики должны сами просчитывать риски при открытии депозита, и система гарантирования вкладов не нужна. Это справедливо?
- Общество стремится к совершенству, стремится к тому, чтобы сбалансировать интересы сторон. Ведь даже в магазине вы имеете возможность поменять некачественный товар в течение определенного периода. Аналогично и в банках. С одной стороны – банкиры и юристы – квалифицированные специалисты, а с другой – среднестатистический гражданин, которому не обязательно быть подкованным юристом. Как полноценный партнер, такой гражданин проигрывает на старте. Государство обязано создать такие институции, которые бы давали возможность ему защищать свои права вкладчиков. Потому что клиент банка не только партнер, но еще и потребитель услуги. Но если вы уже ставите свою подпись в договоре с банком, то это изъявление вашей доброй воли, согласия с тем, под чем вы подписываетесь. В данном случае я бы посоветовал, перед подписанием, взять паузу на день-два, чтобы проконсультироваться. Вы можете обратиться к нашим юристам за бесплатной консультацией. Позвонить в кол-центр (тел. 0 (44) 501-01-87) и записаться к нам на прием, в ходе беседы с юристом и при изучении договора, могут быть выявлены «подводные камни», которые Вами могут быть незамечены.

- Вкладчики, по большому счету, беззащитны перед банковскими учреждениями: НБУ может в любой момент ввести мораторий на выплату депозитов, банк - отказать вернуть деньги без объяснения каких-либо причин. Почему банкиры не говорят о защите прав вкладчиков?
- Возглавляя Всеукраинскую общественную организацию «Защиты прав потребителей финансовых услуг», я являюсь собственником банка. Ведь защищенный вкладчик – это доверие к банку. Задача – не допустить утрату доверия к финансовым институтам Украины, как это было в 1991 г.
На нашем сайте (www.vgo.com.ua) есть так называемый «список недоверия» из тех банков, кредитных союзов, страховых компаний, которые на сегодняшний день себя негативно зарекомендовали. Этот список формируют сами люди, которые обращаются к нам за помощью. К сожалению, часто это клиенты не только тех проблемных банков, которые у всех на слуху, но есть и успешные финучреждения. Мы и банкам рекомендуем заглядывать в этот список, и готовы указать им лиц и предмет обращения. Это своего рода контроль качества обслуживания банками. Наша работа – способ защиты не только потребителей, но и рынка финансовых услуг в целом.

- Если бы вы были председателем Нацбанка, как бы отрегулировали отношения вкладчиков и банкиров, чтобы интересы всех сторон были соблюдены?
- Во главе угла стояли бы интересы государства в целом. Анализируя опыт последних полутора лет, я усилил бы криминальную ответственность менеджмента финансовых учреждений. Для большей защиты прав потребителей финансовых услуг я бы увеличил сумму выплат Фонда гарантирования вкладов, хотя бы до 500 тыс. грн. Да, для этого необходимо создать пассивы, но банки могли бы это сделать, это уже задача регулятора. Аналогично создал бы и фонд гарантирования для вкладчиков кредитных союзов, хотя бы на уровне 100 тыс. грн.

Источник - блог Руслана Демчака

Моё интервью в газете «Вечерние вести» (№ 069 (2480) от 19.04.2010).

Название статьи «Руслан Демчак – финансист, играющий по-честному».

В материале идет речь о рисках, которые подстерегают вкладчиков финансовых организаций, о том куда не стоит вкладывать деньги, как избежать проблем и где искать помощи, если вас обманули.

Полный текст интервью:

«Рынок должен знать, что среди банкиров есть люди, которые помогут вкладчикам защитить свои деньги»

Ситуация, сложившаяся в последнее время на рынке финансовых услуг, мягко говоря, не радует. Кризис, лопнувшие банки, невозвращение депозитов, увеличение количества недобросовестных кредитных союзов и инвестиционных фондов, и как следствие тысячи пострадавших граждан и недоверие ко всей системе. О рисках, которые подстерегают вкладчиков финансовых организаций, о том куда не стоит вкладывать деньги, как избежать проблем и где искать помощи, если вас обманули, рассказывает президент Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг» Руслан Демчак.

- Наша организация была создана с целью информирования людей о существующих и возможных проблемах на финансовом рынке. Мы открыли кол-центр, у нас есть штат юристов, к которым можно обратиться и получить информацию о том, как действовать, если возникли проблемы. Куда обращаться, какие нужны документы, в общем, что делать? Так же, на основе обращений наших клиентов, мы создали на своем сайте перечень тех финансовых организаций, на деятельности которых получили рекламации от людей. Это проблемные банки, страховые компании, кредитные союзы, инвестиционные фонды. Вкладчики, ознакомившись с этим списком недоверия, могут обезопасить себя в будущем.

ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» – некоммерческая структура, предоставляющая бесплатные юридические консультации обманутым вкладчикам банков и кредитных союзов, клиентам страховых компаний и других финансовых учреждений относительно возврата средств. Ежедневно, около ста обманутых клиентов финучреждений обращаются за помощью во Всеукраинскую общественную организацию.

- Чаще всего к нам обращаются вкладчики кредитных союзов, это более 60%. Каждый десятый жалуется на невыплату средств страховой компанией, каждый третий – на невозврат банком депозита или проблемы с кредитом.

Именно по кредитным союзам были самые высокие ставки – соответственно и больше риски. К тому же кредитные союзы не имеют фонда гарантирования вкладов. Но многие вкладчики не владели ситуацией и к сожалению пострадали. Порядка 50% кредитных союзов, которые работали в Украине, сегодня испытывают проблемы.

О финансовых рисках Руслан Евгеньевич знает не понаслышке. Бизнесмен возглавляет корпорацию «Ukrainian Business Group», в которой на сегодняшний день работает 1250 человек, объединяющей 14 бизнеc-подразделений финансового, производственного и медицинского направлений. Он кандидат наук государственного управления, докторант Института стратегических исследований. А начиналось становление собственного бизнеса в далеком 1997 году. До этого Руслан Демчак успел поработать менеджером и финансовым директором крупной компании. Первые серьезные деньги предприниматель заработал на инвестициях, позже стал развивать страховой и медицинский бизнес, производственные направления. Одним из своих последних успешных проектов Демчак называет открытие собственного банка в 2007 году.

– Мои предприятия успешно преодолевают кризис, а создал Всеукраинскую общественную организацию «Защиты прав потребителей финансовых услуг», чтобы защитить свой бизнес. Мне не нужен на рынке эффект домино. Если есть финансовые структуры, которые не отдают ресурсы вкладчикам, они дискредитируют и меня. Ни одно финансовое учреждение не выдержит резкого, одновременного оттока вкладов. Я не хочу, чтобы люди утратили доверие к финансовым организациям, как это было в 1991 году.

Являясь успешным предпринимателем, Руслан Евгеньевич не зациклен исключительно на собственном благополучии.

- Я точно знаю, что я тот человек, который может изменить то, что нас окружает, я обязан это сделать. Это моя миссия. Потому что нельзя огородиться высоким забором и создать только для себя комфортные условия жизни. У меня растут дети, они ходят в школу, общаются со сверстниками и их не убережешь от тех социальных реалий, которые существуют в нашем обществе. Поэтому я занимаю активную общественную позицию.

Самые большие риски – это вложения в те финансовые структуры, которые дают очень большие проценты. Это естественно, что люди реагируют на рекламу, интересное предложение, но надо отдавать себе отчет: чем выше проценты – тем выше риски. Проблемными являются и многие страховые компании. Они демпингуют настолько, что специалисты уже сейчас видят что предлагаемые ими тарифы заведомо убыточные для бизнеса. И это есть не что иное, как построение пирамиды, выплата страховых возмещений за счет текущих страховых платежей (поступлений). Рано или поздно такая система рухнет, потому нужно обращать внимание на высокие проценты по вкладам и низкие тарифы по страховым премиям.

Руслан Демчак: Прежде чем решиться вложить свои сбережения куда-либо – наведите справки о приглянувшейся организации, посоветуйтесь с вкладчиками, которые уже работают с этой организацией, почитайте о ней на форумах. Зайдите на наш сайт (www.vgo.com.ua), проверьте, нет ли её в списке недоверия к финансовым организациям. Принесите нам баланс организации, многое из того, что не видит потребитель, мы, как финансисты обязательно увидим и сможем рассказать о реальной ситуации. И еще, не нужно просто так «подмахивать» договор. Надо взять паузу, детально изучить, проконсультироваться с юристом. Много проблем возникало у тех, кто к нам обращался за помощью, из-за подписания некорректных договоров.

Сложнее тем вкладчикам, кто уже пострадал от действий недобросовестных организаций. Однако, в любой ситуации сдаваться не следует. Специалисты организации, это практикующие юристы, банкиры, страховщики, работники инвестиционной сферы предоставляют бесплатную консультацию любому вкладчику. Вам объяснят Ваши права, возможности и алгоритм действий, что нужно сделать, чтобы обеспечить возврат тех средств, которые Вы вложили. Если людям приходится обращаться в суд, им предоставляются шаблоны всех документов, которые необходимы, от жалоб, до иска в суд, телефон кол - центра: (044) 501 01 87.

- Я помогаю тем, кто хочет забрать свои ресурсы, а не тем, кто не хочет их отдавать. Задача – раскрутить маховик экономического застоя, чтобы вывести ресурсы на рынок и заставить их работать. Деньги, замороженные в финансовых организациях, можно прировнять к деньгам, которые лежат в «чулке». При правильном администрировании деньги вкладчиков попадают в экономику. Вкладчики должны быть проинформированы, кому можно передавать в управление свои ресурсы, а финансовые организации должны переоценить свою стратегию – перейти от потребительского кредитования к финансированию производства товаров и услуг. В первую очередь таких жизненоподдерживающих отраслей как продовольственная, сельскохозяйственная, транспорт, энергетика, телекоммуникации.

Источник - блог Руслана Демчака

ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» взяла участь у програмі «Україна позитив»

Руслан Демчак та Олексій Мерецький розказали про діяльність Всеукраїнської громадської організації та поділились порадами щодо збереження заощаджень.



Джерело - блог Руслана Демчака

Ринок фінансових послуг: найвразливіші місця українського законодавства.

(інтерв’ю для газети «Правовий тиждень»)
Якщо банк порушив вимоги чинного законодавства, споживач має право звернутися з письмовою претензією спочатку до банку, потім до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, а в разі невирішення проблеми – з позовною заявою до суду

Ринок фінансових послуг: найвразливіші місця українського законодавства
Наприкінці січня цього року (див. «ПТ» № 4 (182) від 26 січня 2010 р.) відбулася презентація Всеукраїнської громадської організації захисту прав споживачів фінансових послуг (далі – ВГО). Пріоритетним напрямом її діяльності визначено надання безкоштовної юридичної підтримки вкладникам банків, інвестиційних фондів, кредитних спілок, клієнтам страхових компаній і фондів фінансування будівництва. Натомість поряд з інформуванням споживачів фінансових послуг ВГО має сприяти й формуванню належної правозастосовної практики у цій сфері. Адже фінансова криза, як лакмусовий папірець, виявила найвразливіші місця вітчизняного законодавства, пов’язаного із захистом прав споживачів фінансових послуг.
Про проблеми, з якими стикаються споживачі фінансових послуг в Україні, а також про перспективи законодавчого вдосконалення вітчизняного ринку фінансових послуг «Правовому тижню» розповів кандидат наук державного управління, президент та засновник ВГО Руслан ДЕМЧАК.

– Пане Руслане, які типові порушення прав споживачів фінансових послуг в Україні ви можете назвати?
– За час роботи ВГО по безкоштовну консультацію юристів вже звернулися 6780 осіб. Більшість звернень стосуються проблемних кредитних спілок – 61,2%. З питань банківської сфери потребували консультації 17%. Роботою страхових компаній незадоволені 11,7%. Скарги на організації фінансової взаємодопомоги надходили в 6,1% випадків.
Найгострішим питанням є повернення депозитів з банків та кредитних спілок. Новою тенденцією є також звернення з питань обслуговування банківських кредитних карток. Банки, чітко не прописуючи в договорі тарифи на обслуговування й умови кредитування, вимагають від особи, яка вже погасила кредит, повернення неіснуючих заборгованостей.
Також банки все частіше нав’язують послуги «кишенькових» страхових компаній за договорами кредитування. Однак відповідно до законів України «Про страхування», «Про банки і банківську діяльність», «Про захист права споживачів» такий вибір є добровільним.
Можна виокремити також проблеми з кредитами. Споживачі кредитних послуг, як правило, мають такі складності, як підвищення процентної ставки за кредитом і вимоги щодо дострокового погашення кредиту. Часто банки ведуть досить агресивну політику, атакуючи клієнтів усними та письмовими вимогами сплачувати більше за кредити та підписувати додаткові угоди про збільшення відсоткової ставки. Відповідні скарги надходили на «ПриватБанк», «УкрСиббанк» та «Альфа-Банк».

– А які фінансові установи найбільше порушують взяті на себе зобов’язання?
– Минулого місяця до ВГО найчастіше зверталися клієнти таких банківських установ, як: «Укрпромбанк», «Надра Банк», «Арма», «Імексбанк», «Приватбанк», «СоцKом Банк», «Правекс-Банк», «УкрСиббанк», «Трансбанк», «Родвід-Банк», «Інпромбанк», «Альфа-Банк», «Енержі банк», «Укрсоцбанк», «БІГ Енергія», «Кредит Європа Банк», «Ощадбанк», «Європейський банк реконструкції та розвитку», «Райффайзен Банк Аваль», «Інтерконтинентбанк», «Фінанси та кредит» тощо.
Багато звернень стосувались роботи проблемних банків, однак, як бачите, до нас звертаються і клієнти тих фінансових установ, про які немає офіційної негативної інформації. Таким банкам ми готові передати дані про конкретні рекламації їхніх клієнтів. І якщо вони врегулюють проблемні ситуації, то можуть вважати нашу роботу контролем якості своєї діяльності.
Непоодинокі скарги на страхові компанії, серед яких: «Вексель», «Страхові традиції», «Аврора», «Інгосстрах», ТАС, «Кредо-Класик», «Оранта», «Європейський страховий альянс», «Країна», «Провідна», АСКА, «Галактика», «Диско», «Міське страхування», «Українська пожежна страхова компанія», «Каштан», «Княжа», «Дженералі Гарант», «Індиго».
У списку недовіри за зверненнями у ВГО вже нараховується біля 140 кредитних спілок. Серед них можна виокремити такі: «Тринадцята зарплата», «Кінгс Кепітал», «Бізнеспартнерство», «Український фінансовий союз», «Український кредитний альянс», «Київське кредитне товариство», «Християнська злагода», «Всеукраїнське народне кредитне товариство», «Профіт-центр 2004», «Фортеця», «Меотида», «Флагман» тощо.
Крім того, до ВГО дедалі частіше звертаються клієнти так званих організацій фінансової взаємодопомоги. Людей підкуповують на перший погляд привабливі умови отримання позики на придбання квартири, автомобіля, земельної ділянки або зведення будинку. Зазвичай це низькі процентні ставки, необов’язковість довідок про доходи тощо. Однак щоб одержати позику, крім документів потрібно ще й сплачувати «вступні» внески, а також у кілька разів переплачувати комісії за «кредитний продукт». Виходячи зі звернень до нашої організації, можна зазначити такі компанії, як: ТОВ «Єдина родина», фінансова компанія «Єврокапітал», «Народна програма соціальної допомоги», «Філдес Україна», «Автоплан», «Електрет - 2».

– Проблема отримання депозиту із проблемного банку залишається актуальною. Як має діяти вкладник, якому банк відмовив у поверненні депозиту?
– Перш за все необхідно завчасно повідомити банк про свій намір забрати кошти (вклад та проценти). У заяві треба зазначити суму, яку ви маєте забрати, і дату відвідання фінансової установи. Таке повідомлення надсилається до банку телеграмою чи рекомендованим листом з описом вкладень і повідомленням про вручення. Якщо ви отримали відмову, напишіть скаргу в Національний банк України. А якщо жодної відповіді не надійшло, готуйте позовну заяву до суду.
До неї необхідно додати копію договору, укладеного з банком, повідомлення про вручення банку заяви про намір забрати кошти, саму заяву, оригінал квитанції про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також до суду передається аналогічний пакет документів (копії) для відповідача.
Після пред’явлення позову справу розглядають у суді. Отримавши позитивне рішення суду, можете звертатися до відповідного районного управління державної виконавчої служби, яка має виконати всі настанови щодо стягнення з банку вашого депозиту.

– А що робити вкладникам банку, який ліквідується?
– Згідно із законодавством, якщо тимчасова адміністрація не змогла налагодити його роботу, то НБУ приступає до ліквідації, попередньо відкликавши в такого банку ліцензію. У випадках, передбачених Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон), господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Процедура ліквідації банку передбачає певний порядок заявлення вкладником кредиторських вимог (визнання кредитором). Вкладник банку (кредитор банку) повинен протягом 30 днів з дати публікації оголошення про банкрутство фінансової установи звернутися до її ліквідатора, який має внести його до списку кредиторів банку.
Ті, хто спізнилися зі зверненням до ліквідатора з поважної причини і мають тому документальне підтвердження, можуть бути внесені до списку кредиторів тільки за рішенням суду.
За процедури ліквідації банку кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом, згідно з визначеними чергами.
Банківські вклади з відсотками, які були нараховані до ліквідаційної процедури, можна отримати у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд за допомогою банків-агентів виплачує гарантовану компенсацію (150 тис. грн.) протягом трьох місяців з дня призначення ліквідатора банку. Для повернення коштів необхідно пред’явити паспорт та ідентифікаційний код. Вклади в дорогоцінних металах Фонд, на жаль, не компенсує. За наявності вкладу в іноземній валюті виплати проводяться у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент призначення ліквідації. Звертаю вашу увагу на те, що Фонд здійснює виплати тільки в разі відкриття ліквідаційної процедури щодо конкретного банку.
Якщо сума вкладу перевищує 150 тис. грн., на різницю ліквідатору банку необхідно подати кредиторські вимоги. Їх подають протягом одного місяця з дня опублікування в офіційному друкованому виданні оголошення про відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, згідно із Законом не розглядаються і вважаються погашеними.

– Минулого року пройшла хвиля судових процесів про визнання недійсними кредитних договорів, укладених в іноземній валюті. У зв’язку з цим НБУ запровадив обмеження на видачу кредитів у валюті. Чи вважаєте ви законними «валютні» кредити?
– Дійсно, судова практика з цього приводу є неоднозначною. Це свідчить про складність розуміння правових положень, пов’язаних із валютним кредитуванням, фінансовими установами та споживачами їхніх послуг. Але слід пам’ятати, що кредитні відносини є в першу чергу договірними. Цивільний кодекс України має перевагу у правовому регулюванні таких відносин, а тому, виходячи з приписів ст. 524 ЦКУ, зобов’язання має бути виражене у гривні. Своєю чергою, це не позбавляє сторони можливості встановити його еквівалент у будь-якій іншій валюті.

– Останнім часом почастішали випадки шахрайського укладення кредитних договорів на підставі втрачених паспортів. Що робити особі, від якої фінансові установи чи колекторські компанії вимагають повернення кредиту за кредитним договором, який вона не укладала?
– Безперечно, договір, укладений на підставі такого документа, є недійсним згідно з положеннями ст. 203 ЦКУ, оскільки не посвідчує волевиявлення особи – власника паспорту. Як доводить судова практика, проблем із розірванням таких договорів майже не виникає. Щоб захистити свої інтереси, зокрема майнові, про вибуття паспорту з володіння власника слід повідомити правоохоронні органи.
Однак не тільки шахрайські дії третіх осіб сприяють тому, що люди не платять за кредитами. Ринок необхідно стимулювати. Наша організація допомагає лише тим, кому не віддають ресурси, а не тим, хто їх сам не віддає. Тому не отримують від нас порад та консультацій клієнти банків, які звертаються з питаннями, як відстрочити або не віддавати кредит.

– Чи сприяло захисту прав споживачів фінансових послуг внесення до законодавства України заборони на підвищення в односторонньому порядку процентних ставок за кредитними договорами?
– Я вважаю це абсолютно правильним і законним нововведенням. Цивільне законодавство є диспозитивним і ґрунтується на принципі свободи договору. Своєю чергою, проценти за кредитним договором є його істотною умовою. Отже, зміна будь-яких умов договору без згоди іншої сторони, у цьому разі – споживача, є неприпустимою та такою, що суперечить положенням про договір і принципам цивільного права загалом.
Якщо банк порушив вимоги чинного законодавства, споживач має право звернутися з письмовою претензією спочатку до банку, потім до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, а в разі невирішення проблеми – з позовною заявою до суду.
Раніше суди, вирішуючи питання по суті, виходили із загальних засад цивільного права. Ситуація змінилася із внесенням до низки нормативно-правових актів заборони на зміну процентної ставки в односторонньому порядку, що, безперечно, є додатковою законодавчою гарантією для споживача.

– Як покращити ситуацію, що склалася на ринку надання та споживання фінансових послуг? Які перспективи законодавчого врегулювання цього ринку?
– Щоб відповісти на це запитання, слід визначити, із чим пов’язана ситуація на ринку фінансових послуг, які основні причини різкого погіршення якості обслуговування, ліквідності фінансових установ. На мою думку, ці причини пов’язані як із правовим полем, так і з політикою фінансових установ, а також з відсутністю надійних державних гарантій.
Подальші зміни залежатимуть від того, яку економічну політику проводитиме держава на внутрішньому та міжнародному рівнях. Основним завданням законодавчого органу є розробка пакета законопроектів, які гарантують захист прав споживачів. Ідеться, зокрема, про збільшення гарантованої суми виплат, посилення державної підтримки фінансових установ, зменшення податкового тиску та посилення вимог для притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб фінансових установ.
На мою думку, необхідно не лише вдосконалити доступ громадян до судового захисту, але й створити інші дієві механізми відновлення порушених прав споживачів фінансових послуг. Адже, на жаль, рішення судів нерідко не виконуються внаслідок недосконалості системи їх наступного оскарження та виконання судових рішень.
Сьогодні необхідно законодавчо закріпити поняття «споживач фінансових послуг», встановити чіткі критерії для визначення випадків непоширення положень законодавства про захист прав споживачів на відносини щодо надання фінансових послуг, державної реєстрації прав довірителів фондів фінансування будівництва, фондів операцій з нерухомістю, учасників пайових інвестиційних фондів на об’єкти інвестування.
Крім того, необхідно створити дієві механізми охорони та захисту прав споживачів фінансових послуг від недобросовісних дій керівників товариств, внаслідок яких заподіюється шкода учасникам (членам) таких товариств. Доцільно встановити режим цільового використання коштів, залучених від членів спілки, і контроль за таким використанням коштів – за аналогією з інститутами спільного інвестування.
Слід сприяти й укрупненню фінансових організацій. Зокрема, поступово збільшувати розмір статутного капіталу фінустанов, встановлювати жорсткіші вимоги до нормативів достатності власних коштів (регулятивного капіталу) професійних учасників ринку фінансових послуг.


Розмову вела Катерина ФОМІНА
«Правовий тиждень», №15 (193) від 13.04.2010

Джерело - блог Руслана Демчака

Как вернуть депозит из проблемного банка

Банковская система в Украине постепенно оправляется от кризиса. Многие финансовіе учреждения начинают вести уже более дружественный диалог со своими клиентами. Но до сих пор одним из самых актуальных вопросов остается – возврат депозитов.

– Для начала надо определиться – что же такое проблемный банк? Это банки, в которых введена временная администрация или начата процедура ликвидации. Временная администрация вводится НБУ в случае угрозы платежеспособности банка. В это время, Нацбанк полностью или частично на срок, не более трех месяцев, вводит мораторий (запрет) на удовлетворение требований кредиторов банка.

Тут следует помнить, что во время действия моратория, юридически невозможно забрать депозит из банка. Лицо, которое имеет депозит в банке, в котором введен мораторий, имеет право забрать свой вклад только после окончания срока действия моратория. Поэтому вкладчики банков, в которых введен мораторий, должны внимательно отслеживать, не введена ли процедура банкротства (ликвидации) банка. Об этом информация размещается НБУ на своем официальном сайте, а также печатается в газетах «Урядовый курьер» или «Голос Украины». И после этого, в течение одного месяца со дня публикации такого объявления, вы имеете право заявить ликвидатору (представителю Нацбанка) о своих требованиях в банк. Этот срок является предельным и возобновлению не подлежит. Те, кто опоздал с обращением к ликвидатору, по уважительной причине, и имеет поэтому документальное подтверждение, могут быть внесены в список кредиторов только по решению суда.

К сожалению, в связи с финансовым кризисом и всеобщей паникой, даже некоторые «непроблемные» банки, также отказывают вкладчикам в возврате их депозитов. Причем не только в случае досрочного расторжения договора, но и по окончании срока вклада.

Такие действия банка являются неправомерными согласно ст. 41 Конституции Украины, в которой сказано, что «Каждый гражданин имеет право владеть, пользоваться и распоряжаться своей собственностью». Право частной собственности нерушимо. А Гражданский кодекс дает каждому из нас право на защиту своих гражданских прав в случае их нарушения.

Зная все это, в случаях отказа банком выдать депозит, у клиента банка есть все основания, обратиться в НБУ, а в конечном итоге и суд с исковым заявлением.

Подробный алгоритм действий в случае невозврата депозита вы можете найти на сайте ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» – www.vgo.com.ua. Кроме того, обратившись в кол-центр организации (тел. 0 (44) 501-01-87) вы можете получить бесплатную консультацию юриста, который в свою очередь, поможет подготовить необходимый пакет документов для обращения в суд.

Источник - Блог Руслана Демчака

«Менять кредитные ставки запрещено». Программа «Украинское измерение» на телеканале УТ-1.

Принял участие в передаче на Первом канале украинского телевидения в качестве эксперта



Источник - блог Руслана Демчака

Закордонний або український банк - ось в чому питання...

Сьогодні в першій десятці банків з максимальним приростом вкладів населення з початку кризи по нинішній момент – 7 зарубіжних фінансових установ. Причому в першій п'ятірці всі «іноземці». Чи варто в такому разі говорити, що українці більше не довіряють «рідним» банкам, а українські банки програли боротьбу фінансовим установам із закордонним капіталом за гроші вкладників?

Можна чути різні точки зору щодо того, за ким майбутнє і чи зможуть українські банки домінувати на цьому ринку? На моє переконання, українські банки ніколи не будуть домінувати. Ми бачимо, що вже сьогодні частина банків з іноземним капіталом досягає 50% активів банківської системи України. Не виключаю, що ситуація може скластися так, як наприклад, у Польщі, там 100% банків мають іноземний капітал.

Відзначу, що український банк з іноземним капіталом – це, все ж таки, український банк. Адже, в Україні заборонено відкривати філії іноземних банків. Але вони можуть бути і з 100% іноземним капіталом і брендом банку засновника.

У цьому ж і є велика різниця між однойменними банками в Україні і, скажімо, в Європі. Тому що банк в Україні, регулюється Національним банком України, а не тим регулятором, який знаходиться, скажімо, в Брюсселі чи Москві. І це дуже важливо. З позиції макроекономіки – НБУ може проводити внутрішнє регулювання діяльності, і при адекватному реагуванні може проводити політику стримування чи субсидування банківської системи.

Якщо говорити про клієнтів таких банків, то тут питання вигоди спірне. Як громадянин України, клієнт виграє, тому, що НБУ може впливати на курсову політику, на ціну активів і пасивів банків. З іншого боку, клієнт не українського банку міг би виграти в отриманні дійсно європейського сервісу. І найголовніше – ціна банківських активів була б набагато нижче. До того ж, для споживача банківської послуги мінус у тому, що він втрачає можливість гарантування Євросоюзу – це не 150 тис. з фонду гарантування, які гарантуються в Україні. Вкладник втрачає можливість отримати свій внесок нарівні, скажімо, з австрійцем, якщо б це була філія австрійського банку.

Я вважаю, що між українськими банками і банками з іноземним капіталом ніколи не було змагань. На цьому полі кожен банк грає за себе. І кожному необхідно не те щоб перемогти, а не зійти з дистанції – таке завдання зараз перед кожним учасником банківського ринку.

Звичайно, іноземцям простіше – у них є тил у вигляді дешевих ресурсів. Але з іншого боку, у 70% тих транснаціональних корпорацій, які представлені в Україні банками-«дочками», теж є труднощі. Багато хто ініціював повернення коштів, які були інвестовані в Україну. Можна сказати, що ці банки не вибудовують довгострокових стратегій. Якщо говорити про банки з українським капіталом, то в майбутньому у них достатнє поле для діяльності.

Якщо подивитися на проблему очима споживачів банківських послуг, то тут є психологічний аспект. Вважається, що великі міжнародні організації дорожать своєю репутацією, і вони не підуть просто так з ринку, не заплативши грошей вкладникам.

На жаль, українські власники банків готові на такий крок як банкрутство. А «Промінвестбанк», «Надра» і «Укропромбанк» дуже сильно «підмочили» репутацію саме великим банкам з українським капіталом. Жоден банк не є настільки великим, щоб не збанкрутувати. Хочу підкреслити, що НБУ показав зважений підхід: створив інститут ліквідаторів банків, провів рекапіталізацію трьох українських банків. Залишилося невирішеним питання тільки з банком «Надра». Тут ситуація: «казнить нельзя помиловать» - питання тільки де в цьому випадку ставити кому?
Звичайно, все це породжує у споживача недовіру саме до банків з українським капіталом. Адже, фактом є те, що жоден банк з іноземним капіталом під час кризи не почав процедуру ліквідації.

Джерело -блог Руслана Демчака

ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» о результатах обращений за март

ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» о результатах обращений за март

Всеукраинская общественная организация по результатам обращений за март обновила списки финансовых учреждений, которые не выполняют обязательств перед своими клиентами.

За прошедший месяц в ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» чаще всего обращались клиенты таких банков: Надра, Укрпромбанк, Родовид, Арма, Биг Энергия, Приват, Трансбанк, Имекс, Гарант, Укрсиббанк, Альфабанк, Энержи банк, Ощадбанк, ЕБРР, Райффайзен Банк Аваль, Интерконтинент банк, Столица, Интербанк, Альянс, Синтез, Универсал.

Среди страховых компаний, на которые есть жалобы такие: Европейский страховой альянс, ТАС, Оранта, Вексель, Галактика, Провидна, Страховые традиции, Княжа, Дженерали Гарант, Украинская страховая группа.

Перечень кредитных союзов, по-прежнему не уменьшается. В ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» чаще всего обращаются клиенты таких кредитных союзов: Украинский финансовый союз, Маяк, Тринадцатая зарплата, Кредитный союз пенсионеров, Южный, Лубно, Турбота, Слобода, Украинские кредиты, Морское кредитное общество, Аккорд, Морской кредитный союз, Добробут, Первое кредитное общество, Одесское кредитное общество, Перевага, Фортеця, Меотида и др.

Среди компаний «взаимопомощи» (предоставление «быстрых кредитов без поручителей и на любой товар»), на которые юристы ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» получали неоднократные жалобы, такие: ТОВ «Єдина родина», Электрет-2, финансовая компания «Еврокапитал», Народна програма соціальної допомоги, Филдес Украина, Автоплюс, Автоплан.

Согласно статистике, в марте в организацию за бесплатной консультацией обращались:

• клиенты кредитных союзов в 57% случаев,
• клиенты банковских учреждений – 19%,
• потребители страховых услуг – 14%,
• клиенты «компаний взаимопомощи» (предложения «покупок в группах») – 5%,
• участники фондов финансирования строительств – 3%.

Отдельно нужно отметить, что порядка 2% клиентов, которые обратились в общественную организацию, интересовались не тем, как решить уже существующую проблему, а тем, куда лучше вложить свои средства, стоит ли верить и работать с теми или иными финансовыми учреждениями. Кроме того, часть клиентов обращалась с просьбой разъяснить суть неизвестной финансовой терминологии, которая используется сотрудниками финучредений в договорах.

Для информации: ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» – некоммерческая структура, которая предоставляет бесплатные юридические консультации потребителям финансовых услуг.
Специалист по связям с общественностью, Бенцлер Юлия Тел. 501 01 87 benzler@ubg.ua
www.vgo.com.ua

Источник-персональный блог Руслана Демчака